ІІІ. 2000-2003. ПЕРІОД НЕЗАЛЕЖНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
… Спершу ми тому всьому раділи й хвалилися. А тепер уже ставимося до того спокійніше. Міняється психологія сприйняття таких фактів. Тоді мимоволі здавалося, що досягли якоїсь мети. Нині ж сприймаємо такі події як свідчення нашого руху вперед. Не як мету, а як процес і як свідчення точно окреслених орієнтацій…
Перед початком 2000/2001 навчального року в ряду районних, обласних, всеукраїнських газетах я надрукував серію статей, в яких накреслив шляхи впровадження сучасного національного виховання в школі (у формі козацько-лицарського).
СІЛЬСЬКА ШКОЛА НА ЗЛАМІ ЕПОХ
Спроба пошуку шляхів подолання кризи
«Краще запалити свічку, ніж хаяти темряву.
Більше втрат, ніж здобутків
«Сільська школа – це не лише географічне поняття. Вона є центром культурного життя села, гарантом його стабільного розвитку. Хороша школа – свідчення добробуту і соціального благополуччя суспільства, мудрості місцевої влади, міцності сільської родини» (Прем’єр-міністр України), але…
«Щодо освітніх процесів у сільській місцевості, то тут більше втрат, ніж здобутків, більше запитань, ніж відповідей» (заступник міністра освіти та науки України).
Які ж причини цих втрат?
Знецінення сільськогосподарської праці зумовило неспроможність села утримувати соціальну інфраструктуру, а в сім’ях належно відновлювати робочу силу, виконувати свої виховні функції. Зниження матеріального рівня життя, нестабільність суспільства відбилася на ставленні місцевої влади до об’єктів освіти, охорони здоров’я, культури. Не працюють на території Адамівської сільської ради дитячі садочки, ледь жевріють осередки культури – сільські клуби. Зарплатня у працівників там становить 24 гривні на місяць. Фельдшерсько-акушерські пункти перейшли на самофінансування.
Проблеми школи
З цих негараздів випливають й проблеми нашої сільської школи: їх перелік жахає!
Відвідування дітьми школи за межами пішохідної доступності (а це – половина наших школярів) істотно знижує її культуротворчу, виховну функцію, зводить нанівець участь дитини у позакласній і позашкільній роботі, утруднює роботу з батьками. У дітей, які навчаються не за місцем проживання, частішають пропуски занять через посилення ризику захворювань і недосконалу роботу транспорту.
Перелічую далі: неповна кадрова забезпеченість школи викладачами деяких предметів; велика зайнятість вчителів, батьків, дітей домашнім господарством; брак позашкільних установ, центрів культури; недостатня турбота про фізичне здоров’я і емоційне благополуччя дітей з боку усіх сільських установ; фізичне, моральне й розумове перевантаження учнів (16 навчальних предметів та п’ятиденна форма навчання привели до появи 7-х уроків); низька готовність дітей до навчання («мауглізація» дошколяриків); нестабільність поєднання початкових класів-комплектів; робота вчителя з нечисленним різновіковим колективом учнів у початкових класах (є класи-комплекти у складі дітей трьох-чотирьох класів!)…
Вплив телебачення
До цього додам, що виховання підлітків і юнацтва фактично відібрано у школи телебаченням та іншими засобами мас-медіа. Світогляд, інтереси, моральні цінності у більшості молоді формуються під їх впливом. Роль сім’ї у вихованні послідовно падає. Молодь ігнорує думки дорослих (батьків, учителів), ставиться з недовірою до будь-яких ідеалів – і старих, і нових, їй притаманні егоїзм та індивідуалізм, перевага матеріальних інтересів над духовними. Юнаки і дівчата, що прагнуть до знань, духовності, до пізнання національної і загальнолюдської культури, становлять значну меншість в океані сірості, примітивізму, криміналу.
Яким чином сільський школі реагувати на ці негаразди і чи зможе вона стати осередком духовності на селі, берегинею духу села?
Повинна, бо село живе і розвивається доти, доки в ньому живе багатим духовним життям школа. Безумовно, розв’язання соціально-економічних та фінансових проблем нашої сільської школи не залежить тільки від освітян. Значною мірою вони будуть розв’язані колись з настанням економічного розквіту України. Хоча і раніше і тепер педагогічні колективи працювали і працюють під девізом «Не просити, а заробляти гроші» (це – робота школярів та педагогів в сільгосподарствах, на своєму полі).
Проблеми методичного характеру теж, безумовно, вирішаться з допомогою досвідчених методистів, а ось проблеми виховного характеру ми повинні вирішувати негайно.
Питання собі і не тільки
Аналізуючи зміст програм та підручників, задаю собі питання – кого формує безнаціональна система освіти України, у якій немає національної спрямованості розумового, морального, духовного, фізичного і трудового виховання? Всього 21 відсоток всіх школярів на Україні навчається українською мовою (так, як у 1958 році) і тому Лесь Танюк, голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, виступив у пресі з терміновою заявою «Воскресімо українську мову».
Президент України Л.Кучма підкреслив, що в сучасному суперечливому світі «виживуть, збережуть себе ті, хто зуміє відстояти у глобальному змаганні свою культуру, мову, фольклору – усе те, з чого складається сутність та особливості національного характеру». Це добре розуміють болгари, гагаузи, євреї (є болгарська Болградська гімназія, болгарський клас у СШ №5 м. Білгорода-Дністровського, недільна єврейська школа, національні товариства).
Але чи каже вчитель учням, що вони українці, бо виховання українця можливо лише виховуючи українця!
Саме з цих мотивів для педагогічних колективів національне виховання є обов’язковою складовою системи формування всебічно розвиненої особистості.
Самі собі завдали шкоди
Різко відмовившись від комуністичної ідеології і деполітизував школи, ми самі собі завдали шкоди: ліквідували систему різноманітних політичних і патріотичних клубів та клубів за інтересами. Це привело до аполітичності значної частини учнівської молоді, до проявів песимізму, скептицизму, байдужості і втрати патріотизму. Знищили систему аполітичного інформування учнів. Це сприяло формуванню політичного безкультур’я випускників. Ліквідували піонерські і комсомольські організації, але не створили ніяких інших дитячих і юнацьких громадських організацій для учнів. А відомо, що формування майбутніх громадських діячів починається з їхньої участі в дитячих і юнацьких громадських організацій.
Скаутські і пластунські організації в наших школах не прижилися. Справа в тому, що сучасні вчителі і керівники шкіл скаутами, пластунами і козачатами ніколи не були й не мають належної уяви про зміст, форми і методи їхньої діяльності…
Головна увага – національному вихованню
Тому, аналізуючи стан виховної роботи з учнями та молоддю на території громади, ми вирішили зосередити увагу на формуванні всебічно розвиненої особистості українця (національне виховання у формі козацько-лицарського) та на розумній ідеологізації та політизації виховного процесу.
Глибока моральна криза в нашій країні є наслідком прогалин у навчально-виховному процесі. Зокрема у недооцінки ролі української національної школи, яка виступає одним із важливих елементів збереження і розвитку етнічної спільності, її духовного ядра і постачає суспільству свідомих громадян, творчих особистостей, носіїв духовності.
Підсумки
Підсумовуючи, хочу сказати, що труднощі та проблеми сільської школи випливають із сучасних труднощів села: економічних, демографічних, соціальних. Термінове розв’язання всіх проблем сільської школи у наш час неможливо (особливо соціально-економічних, фінансових, частково методичних), але проблеми виховного характеру ми повинні вирішувати негайно.
Село живе і розвивається доти, доки в ньому живе багатим духовним життям школа, тому сільська школа повинна і може стати осередком духовності, берегинею духу села. Для цього вона повинна стати національним відкритим навчальним закладом з громадсько-державним управлінням.
Один із шляхів вирішення проблем сучасного виховання учнів сільської школи – національне виховання у формі козацько-лицарського та розумні ідеологізація і політизація виховного процесу. Бо формування патріота, громадського діяча починається з їхньої участі в дитячих і юнацьких громадських організаціях.
Неможливо виховати особистість тільки в школі. Школа виховує разом із сім’єю, родиною, виробничим колективом, громадськістю.
У вихованні національно свідомих козаків та берегинь є три ступеня: родинно-дошкільне виховання козачати та лелі, родинно-дошкільне виховання джури та дани, громадсько-родинне виховання козака та берегині.
Кожен з цих етапів козацько-лицарського виховання має свої особливості: проводиться родинно-дошкільне – через роботу з батьками дошкільнят та введенням спеціальних курсів до програми дитячого садка. Родинно-шкільне – у формі роботи школи козацько-лицарського виховання. Це класна робота за рахунок шкільного компоненту з основних дисциплін козацько-лицарського виховання. Позакласна робота за рахунок годин, гуртків, у формі Козацької республіки (одна з форм самоврядування учнівського колективу) та класних козацьких загонів. Позашкільна робота у формі діяльності дитячо-юнацької організації «Молода Січ» Українського козацтва.
Основна мета сучасної школи козацько-лицарського виховання – формування в родині, школі і громадському житті творчої особистості козака-лицаря, захисника рідної землі з українською національною свідомістю і самосвідомістю, світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю.
У період розбудови незалежної України у громадському, шкільному і родинному житті нам потрібен насамперед культ лицарства.
Українська козацька духовність – це історично сформована система духовних багатств лицарської верстви рідного народу, яка виробила в своєму бутті, способу життя найвищі цінності його національної душі, філософії, характеру, світогляду, моралі, правосвідомості, естетики. Це лицарська духовність, компоненти якої розвиваються у напрямі довершеності, найглибшого відображення потреб, інтересів української нації, держави.
Практичний досвід стверджує, що сільська школа (зокрема козацько-лицарського виховання) може і повинна (!) бути центром духовного життя, берегинею духу села, але для цього їй потрібно бути національній, мати національно налаштовані кадри.
По закінченню додам, що, як казав Є.Сверстюк: «Коли у нас на громадську сцену виходить особа, яка щось любить, в щось велике вірить, яка зберігає гідність лиця, то принаймні радіти і дивуватись треба, а не похмуро чекати, коли її почнуть нокаутувати ситі захисники голодних». (38)
7-й ЕТАП. ЧЕРВЕНЬ 2000-ГРУДЕНЬ 2001. БЕРЕГИНЯ ДУХУ СЕЛА.
«Хороша сільська школа – свідчення соціального благополуччя. На жаль, благополуччя селу сьогодні бракує – знецінення сільськогосподарської праці не дає можливості утримувати соціальну інфраструктуру. На території нашої Адамівської громади не працюють дитячі садочки, ледь жевріють осередки культури – сільські клуби. Зарплатня працівників там становить 24 гривні на місяць. Фельдшерсько-акушерські пункти перейшли на самофінансування. А простий перелік проблем школи (соціально-економічних, фінансових, методичних, а особливо проблем виховання) – жахає.
Як сільській школі реагувати на ці негаразди, і яка її роль у сучасному житті села?
Визнано, що село живе й розвивається доти, доки в ньому живе багатим духовним життям школа. А для цього школа повинна стати осередком зустрічі дитинства із справді людським. І тому зволікати з розв’язанням її проблем – це вбивати берегиню сільського духу, його духовний центр.
Особливої уваги потребують проблеми виховання. Бо і дотепер практично не зроблено спроби змінити моральну ситуацію в країні. Школа залишилася єдиною неушкодженою ланкою в оточенні дитини, гарантом виховання її порядною людиною, патріотом України. Особливо це стосується нашої сільської школи, яка зосталася одиничним супротивом бездуховності, руйнації селянсько-козацької національної моралі.
У степах пониззя Дністра (тут розташована Адамівська сільська громада) козаки оселилися в 1709-1710 роках (мазепинська еміграційна хвиля та колонізаційна хвиля, викликана зруйнуванням Чортомлицької Січі) та в 1775 році (хвиля після руйнації Нової Січі). Аккерманська козацька паланка входила до складу Дунайського козацького війська, яке було 1869 року переселено на Кубань. Частина козаків залишилась. На початку 90-х років група ентузіастів з козацьких родів відтворила Білгород-Дністровську (Аккерманську) козацьку паланку, яка сьогодні складається з семи куренів. Один з них – наш, Адамівський.
Живучі в районі, який має давні козацькі традиції, ми не могли ці традиції не залучити до виховного процесу. Відомо, що в глобальному змаганні виживуть, збережуть себе ті народи, які зуміють відстояти свою культуру, мову, фольклор. Саме тому для нашого педагогічного колективу національне виховання у формі козацько-лицарського є обов’язковою складовою системи формування всебічно розвиненої особистості. Адже формування патріота, громадського діяча починається з участі в дитячих і юнацьких громадських організаціях.
Ще в середині 90-х років ми звернули увагу на виховний потенціал Кодексу людського буття Українського козацтва (Кодекси лицарської честі, лицарської звитяги та Заповіді милосердя). Він має забезпечити формування та виховання того духовного стану молодих громадян України, який в народі зберігся як розуміння козацького духу, того особливого соціального становища українського козака в суспільстві, що слугував опорою народу й українській державі протягом віків. Тому ми і вирішили за основу виховання молоді у громаді обрати козацьку педагогіку.
У вихованні національно свідомих козаків та берегинь наш педагогічний колектив бачить три ступені: 1.Родинно-дошкільне виховання козачати та лелі. 2.Родинно-шкільне виховання джури та дани. 3.Громадсько-родинне виховання козака та берегині.
Кожен з етапів козацько-лицарського виховання має свої особливості й проводитися:
- родинно-дошкільне – через роботу з батьками дошкільнят та введення спеціальних курсів до програми дитячого садочка;
- родинно-шкільне – у формі роботи Адамівської школи козацько-лицарського виховання: а) класна робота за рахунок варіативної частини з основних дисциплін козацько-лицарського виховання; б) позакласна робота за рахунок гуртків, у формі Козацької республіки (одна з форм самоврядування учнівського колективу) та класних козацьких загонів; в) позашкільна робота у формі діяльності дитячо-юнацької організації «Молода Січ» Українського козацтва;
- громадсько-родинне – у формі діяльності місцевого осередку Українського козацтва (Адамівського куреня) та жіночої громади Українського козацтва.
Основна мета Адамівської школи козацько-лицарського виховання – формування в родині, школі й громадському житті творчої особистості козака-лицаря, захисника рідної землі з яскраво вираженою українською національною свідомістю й самосвідомістю, світоглядом і духовністю. У період розбудови незалежної України в громадському, шкільному і родинному житті нам потрібен насамперед культ лицарства. Лицарський дух не дасть нудити в духовній ницості й історичному безпам’ятстві. Тому введення потенціалу козацько-лицарської духовності у виховний процес значно полегшить формування вільної, зі стійкими морально-вольовими якостями, силою духу особистості.
Наш практичний досвід стверджує, що сільська школа (зокрема, Адамівська школа козацько-лицарського виховання) на сучасному етапі може і повинна бути центром духовного життя, берегинею сільського духу. Але для цього їй потрібно бути національною, мати національно налаштовані кадри, лицарів духовності в самій школі, а в підґрунті – сформовану громадську думку та козацькі звичаї й традиції.» (39)
29. ЧЕРВЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2000. ЯК ЦЕ РОБИТЬСЯ В АДАМІВЦІ.
Йшло формування партійних організмів, діяльність яких згодом збурила українське суспільство. Виникла «Громада» (Дніпропетровськ, 1993), яку очолив О.Турчинов. Вона поставила за мету відродити традиції дореволюційної, шевченківської «Громади», синтезувати ідеали європейської соціал-демократії, українську національну ідею і загальнолюдські християнські цінності, характерні для лібералів. Згодом лідером її став П.Лазаренко. Зусиллями О.Турчинова та Ю.Тимошенко партія швидко збільшувала свої лави. Сформувалася партія «Батьківщина» (лідер Ю.Тимошенко); у Верховній Раді створено «Блок Юлії Тимошенко».
Виникла партія «Регіони України» (лідер – спочатку В.Семиноженко, згодом В.Янукович).
Створено виборчий блок «Наша Україна» на чолі з В.Ющенком.
Потужно продовжували працювати Соцпартія (О.Мороз), Компартія (П.Симоненко).
В №4 обласного науково-методичного педагогічного журналу «Наша школа» з’явилася стаття Чешенко О.І. «Виховна робота: досвід, пошуки», де розказувалося про досвід роботи педагогічного колективу Адамівської школи козацько-лицарського виховання.
Почесний гість Адамівської школи на святі останнього дзвоника – Павло Михайлович Ігумнов привіз проект розпорядження голови райдержадміністрації про створення Координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва в районі й запропонував мені увійти до її складу в якості секретаря Ради (мої функції – організація роботи Ради – планування роботи, налагодження співпраці із відділами, структурами, організаціями, контроль за виконанням планів, рішень й т.д.). Я дав згоду.
«Як і в усіх школах району, в Адамівці пройшло свято останнього дзвоника. Але спочатку про саму школу. Це не зовсім звичайний навчальний заклад, а школа козацько-лицарського виховання, єдина в усій області, а й, можливо, і на Україні. Головний козак та лицар – сам директор школи Валерій Якович Тимофєєв, людина незвичайних здібностей. Коли в Одесі проводився ярмарок педагогічних ідей, героєм його став В.Тимофєєв. За розробку методики козацько-лицарського виховання він отримав авторське свідоцтво та диплом першого ступеня. Досвід Тимофєєва буде узагальнено й видано окремою книгою. Як знати, можливо, це стане поворотним моментом в національній педагогіці.
Юні козаки-лицарі об’єднанні в загони козачат, джур, молодиків. Так називаються ступені молодого козацтва. Прийом проводиться урочисто. Хвилюючий ритуал, але це окрема тема.
- Спочатку козацькими традиціями й звичаями захопилися хлопчаки, - розказує Валерій Якович, - а потім й дівчатка заявили, - чим ми плохіше?! Вони теж об’єднанні в окремі загони. В залежності від віку, вони називаються лелі, дани, берегині…
Школа вишикувалась на урочисту лінійку. Від святкових нарядів й багатьох квітів рябить в очах. Під звуки козацького маршу (акомпанує на баяні директор школи) вноситься державний прапор. Залишивши баян, Валерій Якович підходить до столу президії й звертається до учнів із словом. Підводяться підсумки навчального року. Вважаю, ними були задоволені й школярі, й учителі, й батьки. 14 відмінників, 30 учнів закінчили рік на «відмінно» та «добре». Для невеликої сільської школи добрий результат.
- В школі немає другорічників. Усі переводяться в наступні класи. Всі дев’ятикласники допущені до екзаменів, - підводить підсумки директор.
Відмінникам вручено похвальні листи. Їм дозволено першими звернутись із словами до випускників. Вони ж пов’язали червоні стрічки дев’ятикласникам «Випускник 2000».
Учні четвертого класу (вони теж випускники, тільки початкової школи) підготували для своїх старших товаришів невеликий концерт. Багато привітань, добрих слів прозвучало в цей день на адресу випускників.
Останній дзвоник – свято не тільки для школярів. У школярів багато гостей. Галина Іванівна Шелестян закінчила цю школу 42 роки тому. Їй було цікаво подивитись, які ж вони, сьогоднішні випускники. Одна з перших випускниць Адамівської школи побажала школярам всього самого доброго. Прозвучало слово класного керівника дев’ятого класу Раїси Миколаївни Буравицької.
- Ви будете жити вже в третьому тисячолітті. Живіть щасливими, здоровими й ніколи не забувайте , що ваші корені тут – в Адамівці, Авидівці, Благодатному…
Голова Адамівської сільської ради А.Коноваленко подякував педагогічному колективу, який, не зважаючи на труднощі, зміг добитися значних успіхів, а дітей за те, що вони добре вчилися й працювали на колгоспних ланах.
Від імені районної державної адміністрації виступив заступник голови райдержадміністрації П.Ігумнов. Він тепло поздоровив педагогічний колектив й школярів із закінченням ще одного навчального року, сказав, що всі проблеми, з якими сьогодні стикається народна освіта, влада району близько приймає до серця й робить все можливе, щоб цих проблем було менше.
Свято останнього дзвоника в Адамівці мало походило на офіційний захід. Воно проходило якось по-домашньому. Перед строєм випускників простелена гірлянда з кленового листа. Випускники дружно перешагують через неї. Це символічний крок до нового життя. А тим часом місце їх занимають випускники майбутнього року. На святі присутні мами випускників. Вони вручають своїм дітям обереги – вишиті рушники «на щастя, на долю»…
Багато пісень було проспіване в цей день, веселих та сумних. Й всюди із своїм баяном встигав Валерій Якович. Випускники вручили йому таємний конверт, який можна буде скрити лише у 2015 році.
Ось звучить останній дзвоник. Його подає відмінник, першокласник Діма Даниленко. Останній дзвоник нашого тисячоліття. Слідуючий прозвучить вже в ХХІ сторіччі.
Після свята відбулася зустріч педагогічного колективу із Павлом Михайловичем Ігумновим. На ній було обговорено проблеми, які турбують сьогодні вчителів й директора школи». (40)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
«У школі козацько-лицарського виховання повинно бути козацьке учнівське самоврядування, але з гарантуванням прав берегині. Тому в школі є Узгоджувальна Рада Джур та Дан, яка складається з Ради отамані загонів та Ради Дан (Берегинь) загонів.
До Узгоджувальної Ради Джур та Дан на правах співголів Ради входить Головний отаман Ради Джур та Дан та Головна Берегиня Ради Джур та Дан.
Узгоджувальна Рада Джур та Дан разом із Писарем Ради Джур та Дан складає Координаційну Раду цікавих справ.
Отаманів та Берегинь обирають на класних зборах джур та дан терміном на один навчальний рік». (41)
УКРАЇНСЬКОМУ КОЗАЦТВУ БУТИ!
Свято юних козачат
«В Білгород-Дністровському районі святкувався Міжнародний День захисту дітей. Якщо в минулі роки проводилися загальнорайонні заходи, то у цьому році свята дитинства відбулися практично у всіх сільських радах.
Традиційно з веселощами та солодощами пройшло це свято у Випасному, Старокозачому, Удобному, Козацькому. А у Адамівці цей день одночасно святкувався і як свято юних козаків. З цієї нагоди в село з’їхалися гості – дорослі козаки та козачата з Одеси, Білгород-Дністровського, Комінтернівського та Саратського районів – всього більше 70 чоловік.
У програмі свята – прийом козачат до наступного ступеня – молодих козаків, козацько-спортивна гра «Джура».
На лінійці вишикувались загони джур та дан ім. Б.Хмельницького, П.Полуботка, П.Сагайдачного, Б.Вишневецького, І.Мазепи.
У президії – заступник голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації П.М.Ігумнов, директор Адамівської школи В.Я.Тимофєєв, Адамівський сільський голова А.М.Коноваленко, Білгород-Дністровський паланковий отаман Л.Г.Городецький, крайовий писар Українського Чорноморського козацтва В.А.Федоренко, отамани О.П.Царенков, М.К.Маринеску, І.В.Коваль, поважні козаки.
Урочисто проспівали Гімн України (під акомпанемент директора школи, який грав на баяні) та за давньою козацькою традицією зачитали «Отче наш».
Козачата промовляли обітницю молодого козака, підходили до вікони Божої Матері – святої заступниці козаків, до прапора.
Директор школи (полковник Українського козацтва), положивши козачаті на ліве плече шаблю, урочисто промовляє:
- Тепер ти рівний серед рівних, козак серед козаків! Слава козаку!
Козача відповідало: - Слава Україні! Слава козакам!
Дівчата від берегині В.Н.Гриценко отримували вербового прутика із словами:
- Матінко-Україно тебе благословляє!
Діти ставили «печатку» у Євангелії, дякували за хліб-сіль, який їм подавав обозний їз словами: - Треба буде – поділимось! Треба буде – допоможемо!
Отримували дружнє «прикладання» до лобу перначем від отамана, який разом з цим промовляв:
- Хай тебе біс не бере! Іди собі з Богом! – та йшли під шабельний «вінок», який тримали козаки.
Після посвяти діти дали концерт. Танцювали українські танці (керівник – Н.П.Галицька), співали козацьких пісень. Закінчили лінійку улюбленою – «Їхав козак на війноньку».
Шефи – сільськогосподарські кооперативи ім. Шевченка, «Едем», «Фенікс», приватно-орендне підприємство «Промінь» (керівники Г.Ф.Даниленко, В.М.Вронський, В.О.Козубенко, М.І.Бурлай) підготували козачатам солодкий стіл.
Після солодощів свято продовжувалося на стадіоні, де пройшла козацька спортивна гра «Джура», а дорослі козаки зібралися у конференц-залі обговорити питання розвитку козацтва.
Заступник голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації П.М.Ігумнов оголосив тексти розпоряджень голів облдержадміністрації С.Р.Гриневецького та райдержадміністрації І.В.Дегтярьова про створення при адміністраціях Координаційних рад відповідних рівней з розвитку Українського козацтва, основними завданнями яких є максимальне використання можливостей козацьких організацій як у господарській діяльності, так і в питанні патріотичного виховання молоді.
Крайовий писар Українського Чорноморського козацтва В.А.Федоренко ознайомив козаків з економічними аспектами діяльності Українського козацтва. Сьогодні козаки беруть активну участь у фермерському руху. У перспективі вони мають намір взяти на себе вирощування сої та виробництво продукції з неї. Мета розробленого проекту – відпрацювати виробничий ланцюжок від поля до споживача у вигляді готової продукції з сої…
По закінченню ради було прийнято у лицарі Українського козацтва козаків Софіївського стану С.Лішика, І. та А.Сирбу, які пройшли випробувальний термін…
Роз’їжджаючись, гості дякували педагогічному колективу Адамівської школи козацько-лицарського виховання за гостинність та за велику роботу з підготовці та проведенню козацько-лицарського свята.» (42)
КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ
«Районна державна адміністрація видала розпорядження про створення Координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва в районі. Раніше про необхідність відродження козацтва на Україні говорилося в двох Указах Президента України. Є на цю тему й розпорядження обласної адміністрації. Є початок відродження кращих традицій українського козацтва.
В одній з наших публікацій ми вже повідомили про те, як організовано козацько-лицарське виховання в Адамівській школі. А нещодавно мені довелося стати свідком посвячення в козаки учнів все ж тієї Адамівської школи. Ритуал цей став вже тут традиційним.
Емоційний ритуал. Школярам він, звісно, запам’ятається на все життя. На урочисту лінійку вишикувалася вся школа, хоча вже почалися канікули. Але таку подію, як посвяту в козаки, пропускати негоже. Сьогодні у школярів багато гостей. З Одеси приїхав крайовий писар Валентин Федоренко, з Білгорода-Дністровського - отаман районного козацтва Леонід Городецький. Є тут представники козацької старшини, заступник голови районної державної адміністрації Павло Ігумнов. З Миколаївці-Новоросійської, що в Саратському районі, приїхали школярі-друзі Адамівських козачат.
Звучить Гімн України. Його виконують всі учасники урочистої лінійки. Під звуки козацького маршу вносяться державний та козацький прапори. Командири всіх чотирьох загонів (5-8 класи) рапортують пану полковнику Л.Городецькому. У кожного загону не тільки своє найменування, а й пісня. Пісня ж, звісно, козацька. Вона виконується юними козаками зразу ж після рапорту.
- Мені завжди приємно бувати у вашій школі, - звернувся до школярів отаман, - бачити ваші добрі, щасливі обличчя. Ви – наша зміна та опора.
Далі отаман зачитує слова молитви «Отче наш». Козаки та козачки хором повторюють її за ним. Ритуал посвяти в козаки, або, іншими словами, в громадську юнацьку організацію «Молода Січ». Дійство хвилює. Майбутні козаки присягають на Євангелії. Потім переломлюється хліб. Його шматочки посвячені обмокують в сіль й їдять. «Тепер ти рівний серед рівних! Козак серед козаків!» - провозглашає отаман. «Слава Україні!» - звучить у відповідь.
Дорослі козаки, вишикувавшись двома шеренгами, скріщують над головами козацькі шаблі. По цьому живому коридору під дзвін клинків й проходять посвячені козаки. До обряду також входить цілування вікони й козацького прапора.
Джурам та данам (хлопчакам та дівчаткам) вручаються посвідчення із кольоровими фотографіями їх володарів. Тепер всі вони члени організації «Молода Січ». Посвідчення вручаються також під дзвін клинків.
«Слава козакам! Слава Україні!» – вигукує отаман. Юні козаки трикратно відповідають йому тими ж словами. Полку козацтва прибуло. А тим часом в одному з класів накривається солодкий фуршетний стіл із морозивом, пиріжками. Потім свято було продовжено на сільському стадіоні.
Як вже казалося вище, розвитку козацького руху приділяється неабияка увага самих вищих ешелонів влади – на рівні Президента й уряду держави. В найближчий час в багатьох селах району будуть створені козацькі курені. На цей період в місті та районі налічується близько тисячі козаків. Ряди їх постійно поповнюються. Ось і на святі в Адамівці місцевий курінь поповнився трьома дорослими козаками. Їх прийом пройшов у тій же урочистій обстановці, як й посвячення в юні козаки.
- Ми не рвемося до влади, - сказав отаман Леонід Городецький, - наша мета допомагати людям, виховувати юне покоління на кращих традиціях козацтва та лицарства.
Хочеться вірити, що досвід Адамівської школи – школи козацько-лицарського виховання зацікавить керівників та вихователів шкіл всього району. Нехай ж відродяться й ніколи не вмирають славні традиції козаків, наших героїчних предків». (43)
БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
Про заходи щодо підтримки розвитку та діяльності Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі
Відповідно до Указів Президента України від 04.01.95 р. №14/95 «Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва», від 06.10.99 р. №1283/99 «Про Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва» та розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 10 травня 2000 року №313/А-2000 «Про заходи щодо підтримки розвитку та діяльності Українського козацтва в Одеській області»:
1. Утворити при голові райдержадміністрації Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва на території Білгород-Дністровського району та затвердити її склад (додаток 1).
2. Затвердити Положення про Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва на території Білгород-Дністровського району (додаток 2).
3. Рекомендувати сільським головам, керівникам підприємств та установ, незалежно від форм власності, надавати підтримку в діяльності місцевих козацьких організацій, здійснення їх статутних завдань.
4. Відділам районної державної адміністрації: освіти (Баришева К.В.), у справах сім’ї та молоді (Кузаконь Т.П.), питань фізичної культури та спорту (Дьяченко Р.П.), з питань оборонної і мобілізаційної роботи (Ткаченко П.М.), культури (Кісе В.Д.), службі у справах неповнолітніх райдержадміністрації (Щербань О.І.) в межах повноважень:
- максимально використовувати можливості козацьких організацій щодо військово-патріотичного виховання;
- практикувати проведення спортивних змагань, спартакіад за участю допризовної молоді;
- сприяти створенню козацьких самодіяльних колективів, організацій та проведенню фестивалю козацької творчості, відродженню та популяризації історичних, патріотичних і культурних традицій Українського козацтва.
5. Управлінню з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення райдержадміністрації (Вахмянін С.В.), районному відділу Міністерства внутрішніх справ України (Медвецький В.С.) при необхідності залучати регіональні козацькі формування до участі у заходах щодо підтримки громадського порядку, попередження правопорушень, спільних дій у надзвичайних ситуаціях.
6. Сільвиконкомам, управлінню агропромислового комплексу райдержадміністрації (Аблов В.Ф.), районному відділу земельних ресурсів (Писарогло І.В.) сприяти козакам в організації селянських (фермерських) господарств відповідно до діючого законодавства України.
7. Місцевим засобам масової інформації (Лапчук О.М., Добриніна Т.О., Цвігуненко О.М.) широко висвітлювати діяльність козацтва в регіоні.
8. Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови районної державної адміністрації П.М.Ігумнова.
Голова районної державної адміністрації І.В.Дегтярьов.
м. Білгород-Дністровський, 01 червня 2000 року №204/2000.
ДОДАТОК 1
до розпорядження голови районної державної адміністрації №204/2000 від 01.06.2000 року
СКЛАД
Координаційної ради при голові райдержадміністрації з питань розвитку Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі
Ігумнов Павло Михайлович – заступник голови районної державної адміністрації, голова Координаційної Ради.
Логінов Геннадій Вікторович – завідуючий відділом організаційної і кадрової роботи та з питань нагород, заступник голови Координаційної ради.
Городецький Леонід Григорович – паланковий отаман Білгород-Дністровської паланки Українського козацтва, полковник Українського козацтва, заступник голови Координаційної ради.
Тимофєєв Валерій Якович – директор Адамівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня, паланковий лицар Білгород-Дністровської паланки Українського козацтва, полковник Українського козацтва, секретар Координаційної ради.
Члени ради:
Аблов Валерій Федорович – заступник голови райдержадміністрації, начальник управління агропромислового комплексу райдержадміністрації, консультант з питань агропромислової діяльності козацьких осередків.
Вахмянін Сергій Васильович – завідуючий відділом з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення райдержадміністрації, консультант з питань участі козацьких формувань у заходах щодо підтримки громадського порядку, попередження правопорушень, дій у надзвичайних ситуаціях.
Волобоєв Віктор Тимофійович – заступник військового комісару (за згодою), консультант з питань військово-патріотичної роботи в козацьких осередках.
Дьяченко Раїса Петрівна – завідуюча відділом фізичної культури та спорту райдержадміністрації, консультант з питань спортивно-оздоровчої роботи в козацьких осередків.
Кісе Василь Дмитрович – завідуючий відділом культури райдержадміністрації, консультант з питань культурно-освітньої роботи в козацьких осередках.
Кузаконь Тетяна Петрівна – завідуюча відділом у справах сім’ї та молоді райдержадміністрації, консультант з питань козацько-лицарського виховання дошколярів, школярів та молоді.
Крилов Олександр Михайлович – командир бригади ППО (за згодою), консультант з питань військово-патріотичної роботи в козацьких осередках.
Лесюкевич Василь Миколайович – командир прикордонної застави (за згодою), консультант з питань військово-патріотичної роботи в козацьких осередках.
Писарогло Іван Васильович – начальник відділу земельних ресурсів, консультант з питань агропромислової діяльності козацьких осередків.
Ткаченко Павло Михайлович – головний спеціаліст відділу оборонної та мобілізаційної роботи райдержадміністрації, консультант з питань військово-патріотичної роботи в козацьких осередках.
Шемелюк Микола Євгенович – головний спеціаліст оргвідділу по взаємодії з політпартіями, громадськими організаціями райдержадміністрації, консультант з питань взаємодії органів державної влади та козацьких осередків.
Заступник голови районної державної адміністрації П.М.Ігумнов.
ДОДАТОК 2
до розпорядження голови районної державної адміністрації №204/2000 від 01.06.2000 року
ПОЛОЖЕННЯ
про Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва
в Білгород-Дністровському районі
1. Координаційна рада з питань розвитку Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі (далі – Координаційна рада) є консультативно-дорадчим органом райдержадміністрації; утворена з метою сприяння подальшого розвитку і організації в районі Українського козацтва.
2. У своїй діяльності Координаційна рада керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та інших органів центральної виконавчої влади, розпорядженнями облдержадміністрації, райдержадміністрації та цим Положенням.
3. Основними завданнями Координаційної ради є:
- сприяння розвитку в районі козацького руху;
- аналіз стану розвитку Українського козацтва в районі та координація взаємодії органів виконавчої влади і козацьких організацій у сфері відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва в районі.
4. Координаційна рада відповідно до покладених на неї завдань:
- вивчає та аналізує стан розвитку козацтва в районі;
- вносить у встановленому порядку пропозиції щодо формування державної політики у сфері відродження, розвитку історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій Українського козацтва;
- взаємодіє з органами виконавчої влади щодо діяльності козацьких організацій, вносить пропозиції стосовно патріотичного виховання, організації фізкультурно-спортивної та культурно-просвітницької роботи серед молоді;
- сприяє укомплектуванню окремих підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань призовниками, що є членами козацьких організацій;
- сприяє охороні пам’яток історії та культури, природоохоронній і науково-пошуковій роботі, організації та проведенню фестивалів козацької творчості, спортивних змагань, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо відновлення історичних назв, пов’язаних з історією Українського козацтва;
- здійснює через засоби масової інформації роз’яснювальну роботу з проблем Українського козацтва, відродження та розвитку його історичних, патріотичних, господарських і культурних традицій.
5. Координаційна рада має право:
- одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій району інформацію, документи, матеріали і статистичні дані з питань, що належать до її компетенції;
- утворювати в разі потреби тимчасової робочі та експертні групи, залучати у встановленому порядку для участі в їх роботі спеціалістів органів виконавчої влади (за погодженням їх керівників) та місцевого самоврядування, науковців, представників громадських організацій;
- заслуховувати на засіданнях інформації керівників органів виконавчої влади, підприємства, підпорядкованих райдержадміністрації, установ і організацій з питань, визначених Координаційною радою.
6. Координаційна рада здійснює свою діяльність на громадських засадах. Організаційною формою роботи Координаційної ради є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу у квартал. Координаційна рада правомочна вирішувати питання, якщо на її засіданні присутні більш як половина її членів.
Рішення Координаційної ради приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні ради членів і оформлюються протоколами. У разі. Якщо член Координаційної ради не згоден з її рішенням або не може бути присутнім на засіданні, він має право висловити свою думку з питань, що розглядаються, письмово.
7. Координаційна рада систематично інформує громадськість про свою діяльність і прийняті рішення через засоби масової інформації.
Заступник голови районної державної адміністрації П.М.Ігумнов.
На Дев’ятнадцятій нашій Козацькій Раді погодили план роботи Координаційної ради та вирішили подати його на затвердження до районної державної адміністрації.
ПЛАН РОБОТИ
Координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва
в Білгород-Дністровському районі
Період Терміни Мета періоду
І Формувальний 2000-2002,
2,5 роки Надання організаційно-методичної допомоги у формуванні цілісної системи роботи козацтва в районі.
ІІ Розвивальний 2003-2005,
3 роки Надання організаційно-методичної допомоги у розвитку цілісної системи роботи козацтва в районі.
ІІІ Стабілізуючий 2006-2010,
5 років Надання організаційно-методичної допомоги у нарощуванні зусиль державотворчого характеру в діяльності козацтва в районі.
ПЛАН
роботи Координаційної ради на формувальний період (2000-2002 роки)
Етапи Терміни етапів,
терміни контролю Засідання Ради Мета етапу
А Підготовчий VІ-ІХ.2000 (4 міс) 1. VІІ.2000
2. ХІІ.2000 Організація та налагодження плідної роботи Координаційної ради.
Б Концептуально-
проектно-
діагностичний Х-ХІІ.2000 (3 міс) 3. ХІІ.2000 Експертна оцінка та корекція необхідних методичних матеріалів для роботи Координаційної ради та козацтва в районі.
В Організаційно-прогнозуючий І-VІ.2001 (6 міс) 4. ІІІ.2001
5. VІ.2001 Надання організаційно-методичної допомоги з організації цілісної системи роботи козацтва в районі.
Г Формувально-розвивальний VІІ.2001-VІ.2002
(1 рік) 6. ІХ.2001
7. ХІІ.2001
8. ІІІ.2002
9. VІ.2002 Надання організаційно-методичної допомоги з формування та розвитку цілісної системи роботи козацтва в районі.
Д Результативно-узагальнюючий VІІ-ХІІ.2002 (6 міс) 10. ІХ.2002
11. ХІІ.2002 Аналіз стану та корекція організаційно-методичної роботи з формування цілісної системи роботи козацтва в районі.
ПЛАН
організаційно-методичної роботи Координаційної ради
1. Засідання Координаційної ради (додається).
2. Проведення експертної оцінки та корекція методичних посібників:
А. Робота з дошкільнятами та їх батьками з козацько-лицарського виховання. Вересень 2000. Федорова Л.В., Кузаконь Т.П., Тимофєєв В.Я.
Б. Робота у школі з козацько-лицарського виховання. Листопад 2000. Кузаконь Т.П., Баришева К.В., Тимофєєв В.Я.
В. Робота з молоддю з козацько-лицарського виховання. Лютий 2001. Кузаконь Т.П., Тимофєєв В.Я.
Г. Робота з військово-патріотичного виховання в козацьких осередках. Лютий 2001. Волобоєв В.Т., Крилов С.М., Лесюкевич В.М.
Д. Робота сільських та селищних голів та місцевих осередків козацтва з державотворення. Лютий 2001. Шемелюк М.Є.
Е. Робота силових структур та місцевих осередків козацтва щодо підтримки громадського порядку, попередження правопорушень, спільних дій у надзвичайних ситуаціях. Травень 2001. Вахмянін С.В., Медвецький В.С.
Ж. Робота місцевих осередків козацтва та відповідних державних структур у сфері агропромислового виробництва. Травень 2001. Аблов В.Ф., Писарогло І.В.
З. Спортивна робота у місцевих козацьких осередках. Травень 2001. Дьяченко Р.П.
І. Самодіяльна творчість у місцевих козацьких осередках. Травень 2001. Кісе В.Д.
К. Духовно-ідеологічна робота у місцевих козацьких осередках. Жовтень 2001. Ігумнов П.М., Логінов Г.В., Городецький Л.Г., Тимофєєв В.Я.
3. Надання (в разі необхідності) організаційної та методичної допомоги (консультацій) місцевим осередкам козацтва з таких питань (постійно):
А. Відродження та популяризація історичних, патріотичних, культурних традицій Українського козацтва. Всі члени Координаційної ради.
Б. Залучення регіональних козацьких формувань до участі в заходах щодо підтримки громадського порядку, попередження правопорушень, спільних дій у надзвичайних ситуаціях. Вахмянін С.В., Медвецький В.С.
В. Військово-патріотичне виховання в козацьких осередках. Ткаченко П.М., Волобоєв В.Т., Крилов С.М., Лесюкевич В.М.
Г. Спортивно-оздоровча робота в козацьких осередках. Дьяченко Р.П.
Д. Культурно-освітня робота в козацьких осередках. Кісе В.Д., Баришева К.В., Кузаконь Т.П., Щербань О.І., Тимофєєв В.Я.
Є. Патріотичне виховання дошколят, школярів та молоді. Баришева К.В., Кузаконь Т.П., Щербань О.І., Тимофєєв В.Я.
Ж. Агропромислова діяльність козацьких осередків. Аблов В.Ф., Писарогло І.В.
З. Висвітлення діяльності козацтва в регіоні у місцевих засобах масової інформації. Лапчук С.М., Добриніна Т.О., Цвігуненко О.М.
4. Організація науково-практичних конференцій:
А. Для робітників дитячих дошкільних закладів (завідуючих та вихователів) «Козацько-лицарське виховання у дошкільних закладах. Виховання козачати та лелі». Червень 2001. Федорова Л.В., Тимофєєв В.Я.
Б. Для працівників шкіл (заступників директора з виховної роботи, педагогів-організаторів) «Козацько-лицарське виховання в школі. Виховання джури та дани». Квітень 2001. Блінов Г.Ю., Тимофєєв В.Я.
5. Організація семінарів-практикумів:
А. Для сільських, селищних голів «Взаємодія сільського, селищного голови з місцевим осередком козацтва в державотворчій роботі». Вересень 2001. Шемелюк М.Є., Логінов Г.В., Городецький Л.Г.
Б. Для осавулів по роботі з школярами та молоддю місцевих козацьких осередків. Січень, квітень 2001. Тимофєєв В.Я., Кузаконь Т.П.
В. Для осавулів по роботі з дорослим населенням. Серпень 2001. Логінов Г.В., Городецький Л.Г., Тимофєєв В.Я.
ЗАСІДАННЯ
Координаційної ради (Формувальний період, 2000-2002)
А етап. Підготовчий.
1. Липень 2000.
1. Про створення Координаційної ради та її завдання. Ігумнов П.М.
2. Коротка інформація Городецького Л.Г. про сучасний стан козацтва у районі.
3. Завдання Українського козацтва на сучасному етапі. Тимофєєв В.Я.
4. Розподіл обов’язків між членами Координаційної ради.
5. Затвердження плану роботи на І період: формувальний.
2. Вересень 2000.
1. Аналіз стану розвитку Українського козацтва в районі. Городецький Л.Г.
2. Експертна оцінка Концепції розвитку Українського козацтва в районі. Тимофєєв В.Я.
3. Затвердження плану роботи на Б етап.
4. Затвердження плану роботи на ІІ-ІІІ періоди (2003-2010).
5. Поточні справи.
Б етап. Концептуально-проектно-діагностичний.
3. Грудень 2000.
1. Експертна оцінка перспективного плану-програми діяльності Українського козацтва в районі. Тимофєєв В.Я.
2. Експертна оцінка підготовлених методичних матеріалів.
3. План роботи на В етап.
4. Поточні справи.
В етап. Організаційно-прогнозуючий.
4. Березень 2001.
1. Експертна оцінка підготовлених методичних матеріалів.
2. Організація роботи з основних напрямків діяльності Координаційної ради. Експертна оцінка програми діяльності Координаційної ради: організаційна робота.
3. Поточні питання.
5. Червень 2001.
1. Експертна оцінка підготовлених методичних матеріалів.
2. Організація роботи з основних напрямків діяльності Координаційної ради. Експертна оцінка діяльності Координаційної ради: програма – духовно-ідеологічна робота; військово-патріотична робота.
3. План роботи на Г етап.
4. Поточні справи.
Г етап. Формувально-розвивальний.
6. Вересень 2001.
1. Стан та перспективи розвитку Українського козацтва та силових структур щодо підтримки громадського порядку, попередження правопорушень, спільних дій у надзвичайних ситуаціях. Вахмянін С.В., Медвецький В.С.
2. Про стан спортивно-оздоровчої роботи з козацькою молоддю, проведення спортивних змагань, спартакіад за участю допризовної молоді. Дьяченко Р.П.
3. Поточні справи.
7. Грудень 2001.
1. Про взаємодію осередків Українського козацтва з місцевими органами влади на території сільських рад: Адамівської, Староцаричанської, Старокозацької. Сільські голови, отамани місцевих осередків козацтва.
2. Взаємодія державних органів влади та місцевих осередків козацтва у агрогосподарчої діяльності. Аблов В.Ф., Писарогло І.В.
3. Поточні справи.
8. Березень 2002.
1. Про хід укомплектування окремих підрозділів ЗСУ та інших формувань призовниками, що є членами козацьких організацій. Ткаченко П.М., Волобоєв В.Т.,Крилов С.М., Лесюкевич В.М.
2. Стан військово-патріотичної роботи в козацьких осередках, робота з допризовною молоддю. Ткаченко П.М., Волобоєв В.Т.
3. Поточні справи.
9. Червень 2002.
1. Про взаємодію місцевих осередків Українського козацтва з відділами райдержадміністрації (освіти, у справах сім’ї та молоді, служби у справах неповнолітніх) з питань виховання творчої особистості козака-лицаря, захисника рідної землі з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самосвідомістю, світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю. Баришева К.В., Кузаконь Т.П., Щербань О.І., Тимофєєв В.Я.
2. Про стан взаємодії місцевих осередків козацтва з відділом культури райдержадміністрації щодо створення самодіяльних колективів, організацій та проведення фестивалів козацької творчості, відродження та популяризації історичних, культурних традицій Українського козацтва. Кісе В.Д.
3. План роботи на Д етап.
4. Поточні справи.
Д етап. Результативно-узагальнюючий.
10. Вересень 2002.
1. Взаємодія місцевих осередків козацтва з сільськими та селищними головами, керівниками господарств щодо державотворчої та господарської діяльності. Шемелюк М.Є.
2. Взаємодія місцевих осередків козацтва з засобами масової інформації у справі висвітлення діяльності козацтва в районі та регіоні. Лапчук О.М., Добриніна Т.О., Цвігуненко О.М.
3. Поточні справи.
11. Грудень 2002.
1. Аналіз стану розвитку Українського козацтва у районі та завдання на ІІ період (розвивальний). Городецький Л.Г.
2. Аналіз роботи Координаційної ради за І період та завдання на ІІ період. Ігумнов П.М.
3. План роботи на ІІ період.
4. Поточні справи.
До Ради поступово кооптували представників-отаманів куренів (самостійних та у складі паланки). Але особистісні якості наших районових та курінних отаманів не дали змоги дієво працювати Координаційній раді – отаманам бракувало авторитету (навіть на рівні громад!), практичних навичок та теоретичних знань з керівництва громадськими організаціями, у них переважали іждивенческі настрої (ви, влада, нас, козаків, напоїть-накорміть та іграшок дайте). Між козаками, що представляли козацькі організації, та керівництвом району почалися непорозуміння щодо подальших шляхів розвитку місцевого козацтва, його ролі в житті району й Рада з січня 2003 року припинила практичну роботу. Лише декілька її членів в 2003-2004 роках (Кузаконь Т.П., Щербань О.І., Баришева К.В. на чолі з секретарем Ради Тимофєєвим В.Я.) активно впроваджували в практику роботу те, що колись Рада спланувала…
Влітку працював над статтею для Міністерства освіти і науки України «Адамівська школа козацько-лицарського виховання Білгород-Дністровського району – Берегиня духу села». Епіграф – «Краще запалити свічку, ніж хаяти темряву».
30. ВЕРЕСЕНЬ-ГРУДЕНЬ 2000. КОЗАКУ – НАЙПЕРШЕ ЧЕСТЬ.
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
«1 вересня пройшла традиційна шкільна лінійка, на якій пролунав перший дзвоник.
Лінійку проводили у новій – «малій» школі: на першому поверсі відкривався дитячий садок СК ім. Т.Г.Шевченка, на другому поверсі – наші молодші класи.
На лінійку прийшли майже всі мешканці села – яблуку не було де впасти. У святковому строю з козацькими прапорами учні, з ними разом – учителі, за учнями – батьки, родичи.
У президії – методист районного відділу освіти Федорова Л.В., голова СК ім. Т.Г.Шевченка Даниленко Г.Ф., сільський голова Коноваленко А.М., директор школи Тимофєєв В.Я..
Лунає святковий наказ – навчальний рік розпочався!» (44)
(Леля, Адамівка. №2, вересень 2000)
Загострилося політичне протистояння у суспільстві, приводом до якого стали події навколо загибелі журналіста Г.Гонгадзе та «касетний» скандал, пов'язаний із оприлюдненням О.Морозом записів розмов Л.Кучми з високо посадовими особами, зробленими майором СБУ, одним з охоронців президента М.Мельниченком.
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
«Восени 2000 року учні школи багато працювали на полях СК ім.Шевченко, «Едем», ЧПП «Промінь» та СК «Фенікс». На зароблені гроші поїхали у Львів (7-9 класи) та Одесу (5-6 класи).
Багато вражень залишилося після відвідання італійського дворику, старовинної аптеки, музеїв, костьолу, де всіх зачарувала справжня органна музика. Найбільше враження справив Високий замок.
Учні 5-5 класів узнали багато цікавого про життя і боротьбу мешканців Одеси, партизанів з німецькими загарбниками, відвідали міський сад, зоопарк.
Віришили працювати ще краще, щоб поїхати у Київ!» (45)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
«На початку жовтня 2000 року в Адамівській школі козацько-лицарського виховання відбувся районний семінар для педагогів-організаторів «10-річчя Українського козацтва».
На свято були запрошені сільський голова А.Коноваленко, отамани Л.Городецький, М.Скляренко, паланкова старшина – козаки А.Майстро, В.Якименко, О.Баранов.
Після посвяти у джури та дани пролунала «Річ про Адамівську Січ» та усний журнал «Згадаймо праведних гетьманів»…
Керівники семінару – працівники райво – Г.М.Трифонова, М.І.Ганєв, Т.Ю.Окатова, Л.В.Федорова відмітили, що у методики козацько-лицарського виховання є майбутнє…» (46)
ЗАПРОШЕННЯ НА ВЕЛИКУ РАДУ
Вельмишановні Валерію Тимофєєв!
Від імені всіх українських козаків вітаю Вас з 10 річницею відродження українського козацтва і запрошую взяти участь в урочистостях, присвячених Дню Українського козацтва на свята Покрови Пречистої Богородиці 14 жовтня 2000 року.
О 10.00 год. Відбудеться покладання квітів до пам’ятника Т.Шевченка.
Голова Координаційної Ради з питань розвитку Українського козацтва при Президентові України, Гетьман Українського козацтва І.Білас.
ВЕЛИКА РАДА
«14 жовтня цього року в Києві відбулася ювілейна Велика рада Українського козацтва, при свячена його 10-ї річниці. Представники наших паланкового та міських козацьких товариств, на чолі з Л.Городецьким, М.Скляренко та О.Царенковим, прийняли активну участь у її проведенні.
На Раді, за вагомий внесок у справу розквіту козацтва, значна група козаків Одеського краю (області) була нагороджена урядовими та козацькими нагородами. Зокрема, отримав нагороду і губернатор нашої області козак С.Р.Гриневецький.
У зв’язку з 10-ю річницею відродження козацтва, Президент Л.Кучма дав доручення урядові та ряду міністерств і відомств, спрямовані на розвиток козацького руху.
Згідно з документом, до 15 грудня має бути розроблений проект Національної програми відродження і розвитку історико-культурних, військових, духовних і господарських традицій Українського козацтва.
У документі наголошується, що необхідно постійно проводити заходи щодо широкого залучення козацьких товариств до військово-патріотичного виховання, організації фізкультурно-спортивної, туристсько-краєзнавчої і культурно-просвітницької роботи серед школярів. А також щодо збільшення ролі Українського козацтва в підготовці молоді до військової служби.
Щодо діяльності Українського козацтва на території нашого району – звертайтеся за телефонами: 3-05-70 – паланковий отаман, 76-340 – паланковий писар». (47)
Наприкінці 2000 року процес реформування освіти в Україні вступив у нову фазу свого розвитку. На початку вересня було обнародувано проект «Концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи». Її поява обґрунтовувалася тим, що інтеграція і глобалізація соціальних, економічних та культурних процесів, перспективи розвитку української держави потребують випереджаючого, глибокого оновлення системи освіти. Суть змін становлять демократизація, індивідуалізація та прагматизація навчального процесу.
Зміст нової освітньої концепції передбачав:
1. Перехід до 12-річної системи освіти в середній школі, як умови для інтелектуального, соціального, морального й фізичного розвитку й саморозвитку учнів, виховання громадянина-патріота, створення надійного фундаменту для формування демократичного суспільства;
2. Зростання в навчальному процесі вміння здобувати інформацію з різних джерел, переробляти й застосовувати її для індивідуального розвитку й самовдосконалення людини;
3. Посилення практичного й виховного спрямування освіти;
4. Диференціацію та індивідуалізацію навчання і виховання учнів, створення умов для їх саморозвитку й самовизначення, осмисленого визначення своїх можливостей і життєвих цілей;
5. Забезпечення безперервності освіти молоді;
6. Зростання значення в житті загальноосвітньої школи органів громадського самоуправління (учнівські збори, батьківські збори, опікунська рада, наглядова рада тощо) та колегіального органу управління (педагогічна рада);
7. Посилення виховної та організаторської функцій вчителя, стимулювання діалогової форми спілкування з учнями, переходу від авторитарної педагогіки до педагогіки особистісно зорієнтованої, комунікативної.
Наша виховна система й була направлена на виконання цих завдань.
В центрі Києва 15-26 грудня функціонувало наметове містечко опозиціонерів – «Україна без Кучми». Всупереч їм протягом січня 2001 року у багатьох містах України відбулися мітинги на підтримку Президента.
В жовтні ми з донькою – Світланою – вчителькою історії України Адамівської школи козацько-лицарського виховання отримали запрошення на міжнародну конференцію «Дитина у сучасному суспільстві» та пропозицію виступити із досвідом роботи з козацько-лицарського виховання в навчальному закладі.
Основний лейтмотив нашого виступу – національна ідея – козацтво - генералізація цінностей і творчих досягнень культурно-історичної спільноти в її самобутньому обличчі та самоусвідомленні, що мобілізує громадську волю на продовження справи предків і здійснення місії народу в світі (планетарному і космічному).
ДИТИНА В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
«В Одесі відбулася міжнародна науково-практична конференція «Дитина в сучасному суспільстві». Педагоги-науковці та практики з 15 країн (переважно слов’янських) зібралися, щоб обговорити сучасний стан, шляхи поліпшення виховання та навчання дітей у освітньому просторі.
На пленарному засіданні провідні фахівці в галузі педагогіки і психології дитини (академіки Чебикін О.Я., Сманцер А.П., професори Курлянд З.Н., Рангелова Е.М., Сонін В.А. та інші) поділилися баченням шляхів удосконалення виховання та освіти у своїх країнах.
Промовці наголошували, що своєрідний вірус – поліпшення, реформування процесу виховання і навчання – охопив сьогодні практично весь світ. Американці, західно-європейці знову задумалися над тим, що їм бракує академічності і мають намір значно посилити обов’язковий компонент (той компонент, який чомусь весь час хочеться послабити у нас, на Україні).
Освіта – це сфера життя суспільства, яка не повинна залежати від політичної кон’юнктури, організаційно-структурних і фінансово-економічних, змістовно-методичних і кадрових проблем. Вона має забезпечувати поступальний розвиток суспільства. Час освіти, яка полягає лише в пізнанні світу, закінчився. Пізнання себе, свого «я», своїх прагнень і можливостей для самовизначення та кращої реалізації своїх сил – нове гідне гуманізму завдання освіти – і навчання, і виховання. Освіта – це ще й проблема криміналізації чи некриміналізації суспільства. Країні дорожче обходиться молода людина, яка перебуває за лаштунками волі. Краще навчати у вузі…
На другий день працювали секції, на яких педагоги-практики розповідали про організацію навчально-виховної роботи у своїх колективах.
У секції «Дитина в сучасному освітньому просторі» цікаво пролунали доповідь «Українська національна школа – школа козацько-лицарського виховання», яку підготував творчий колектив Адамівської школи а озвучили батько й донька Тимофєєви Валерій і Світлана та бліц-інформація «Річ про Адамівську Січ», з якою виступили учні цієї ж школи – джури та дани під керівництвом вчителів Лавриненко П.М., Гриценко В.Н., Галицької Н.П. (цей виступ показало телебачення по «Інтеру» у програмі «Факти»)…
Педагоги у своїх виступах говорили, що національна школа виступає як один із важливих елементів збереження і розвитку етнічної спільності, її духовного ядра. Виховання – первинне, навчання – один із засобів виховання. Виховувати – значить організовувати життя. В правильному житті правильно ростуть діти. Велике і складне питання, яке потребує вирішення, - це формування духовного світу особистості. Між іншим, розуміння духовності лише в суто релігійному дусі може ставити під сумнів раціональне знання, яке є основою освіти. У цій суперечності закладено проблему, яку маємо розв’язувати.
Повільність реформ та глибина кризи в нашої країні почасти є наслідком прогалин у навчально-виховному процесі минулих часів. Коли ставка була на вузького спеціаліста, а особистість розчинялася в корпоративних структурах. Тривалий час ми дотримувалися постулату про домінування громадських інтересів перед цінністю окремої людини. Отже, гуманістичній системі освіти триматися було ні на чому. А в результаті країна недоотримувала свідомих громадян, творчих особистостей, носіїв культури…
Незважаючи на всі кризові явища, школа може стати важелем відродження. Не треба думати, ніби школа тільки просить у суспільства і держави. Важливо те, що школа дає суспільству, бо освітянський корпус, можливо, єдиний, хто по-справжньому ще дбає про дітей, а школа – це, практично, єдиний інститут, до якого ще не втратили довіри. Тому роль поводиря народу знову бере на себе учительство, бо ж воно – інтелігенція…» (48)
16.11.2000 року провели в школі районне свято – 10-річчя Відродження Українського козацтва, на якому були присутні завучі з виховної роботи середніх шкіл, педагоги-організатори восьмирічних шкіл району, козаки Леонід Городецький, Михайло Скляренко, Анатолій Майстро, Павло Білоусенко, отець Павел (Стара Царичанка), методист з виховної роботи Трифонова Г.М., головний спеціаліст райдержадміністрації Федорова Л.В., директор центру дитячо-юнацької творчості Окатова Т.Ю…
ПРОГРАМА ПРОВЕДЕННЯ ЮВІЛЕЙНОГО СВЯТА
до 10-річчя Відродження Українського козацтва 16.11.2000
Якщо зуміємо через морально-етичні об’єднання, церкви, спілки, освітні товариства відродити свою душу – це і буде наш подвиг.
1. 09.00 – 09.45 Урок: Українознавство (9 кл.) – Піштіган О.А.
Факультатив: Історія та культура українського козацтва (7,8 кл.) – Тимофєєва С.В.
Гурток: Художня вишивка (5-8 кл) – Подолько А.М.
2. 09.45 – 10.00 Перехід до актової зали.
3. 10.00 - 10.20 Урочиста лінійка. П.М.Лавриненко.
4. 10.20 – 10.40 Бліц-інформація джур та дан «Річ про Адамівську Січ». В.Н.Гриценко. Фрагмент виступу козачат Адамівської школи козацько-лицарського виховання в Одесі на міжнародній педагогічній конференції «Дитина в сучасному світі».
5. 10.40 – 10.55 Виступ козачат «Україна рідна – козацька сторона». І.І.Корженко.
6. 10.55 – 11.20 Прийом у козачата. В.Н.Гриценко, І.І.Корженко.
7. 11.20 – 11.40 Виступи гостей. В.Н.Гриценко.
8. 11.40 – 12.00 Усний журнал молодиків та берегинь «Згадаємо праведних гетьманів, що Україну боронили, навік славу заслужили». К.М.Граждан.
9. 12.00 – 12.10 Вікторина «Чи знаєш ти минуле рідного народу?». К.М.Граждан.
10. 12.10 – 12.30 Козацькі забави. Н.П.Галицька.
11. З 12.30 Конференція «Система виховної роботи школи козацько-лицарського виховання». П.М.Лавриненко.
Працює виставка. Методичні розробки («Система козацького тіловиховання» - Галицька Н.П., «Система-розробки козацьких свят-сценаріїв» - Гриценко В.Н., «Родовід» - Граждан К.М., «Козацька правосвідомість» - Буравицька Р.М., «Козацька медицина» - Вронська В.М.), стенди, фотоальбоми…
ВІДРОДЖЕННЯ – РОСТИМО ПАТРІОТІВ
«Виповнилося десять років, як на Україні офіційно було заявлено про відродження традицій козацтва. Тому й зібралися педагоги-організатори району в Адамівській школі, знаній своїми традиціями козацько-лицарського виховання.
Вже у дворі школи гостинь зустрічав її директор Тимофєєв Валерій Якович – поборник козацько-лицарського виховання молоді. Про значущість шкільного свята свідчило те, що на нього були запрошені козацькі отамани Л.Городецький, М.Скляренко, сільський голова Адамівки А.Коноваленко, священик отець Павел.
Юні козаки, одягнені у відповідний однострій, дівчатка (берегині) – в національне українське вбрання. Свято почалося із урочистої лінійки, яка нагадувала піонерські дружинні збори минулих років. Лунають урочисті рапорти, девізи, загонові пісні. Їх приймає педагог-організатор Валентина Никифорівна Гриценко.
Далі починається урочистий прийом в козаки: хлопців – у джури, дівчат – у дани. Треба сказати, що це досить хвилююче видовище. Батюшка освятив всі загонові прапори. Кожен із тих, хто вступав до лав козацтва, зачитав текст присяги козацької честі, тримаючи руку на Біблії. Потім діти підходять до батюшки. Хрестяться, прикладаються до вікони та хресту, преклоняють коліна перед прапором. Потім посвячені-неофіти відламують кусень хліба від загального короваю, підкреслюючи свою причетність до козацького роду, його традицій й звичаїв. Все це урочисто й хвилююче. Школярі, пройшовши всі ці ритуали, наче дорослішають, повніше відчувають відповідальність перед однолітками й дорослими козаками.
Після прийому школяри провели бліц-інформацію «Річ про Адамівську Січ». Потім показали усний журнал про гетьманів України, чиї імена носять шкільні загони, показали козацькі забави.
На протязі всього свята відчувалася зацікавленість учнів й учителів. Душею свята залишався директор. Валерій Якович зміг зацікавити своєю ідеєю козацько-лицарського виховання весь шкільний колектив. Почали роботу навіть спонтанно, але потім накопичували матеріал, залучали батьків, дорослих козаків села.
Дивує що вже в дитячому садку малята знайомляться із традиціями й звичаями козацтва й стають наймолодшими його представниками-козаченятами. Це ж неабияк добре, що виховання дітей, об’єднане єдиною ідеєю, починається з дошкільного віку й продовжується в юнацькому віці й далі у дорослому житті. У цій методиці, безумовно, є майбутнє.
Школа, батьки, дорослі козаки живуть як би однією сім’єю й виконують загальне завдання – виховують в дітях загальнолюдські цінності: доброту, чесність, взаємовиручку, повагу до жінок й старих, схильність до християнських цінностей.
Вважаю, що не випадково в селі немає правопорушень серед підлітків. Юні козаки вчаться у старших лише хорошому. У них в загонах є, так би виразитись, посади: писар, хорунжий, суддя… Все, як у дорослих.
Школярі пишаються своїми посвідченнями. Вони виконані типографськими засобами. В них, як в солідних посвідченнях особи, є всі атрибути – фотографія, печатка, підпис отамана. Чи можливо, маючи таке посвідчення, творити недостойний вчинок? Образити молодшого? Не проявити поваги до старшого? Залишити товариша в біді? Школярам козацтво подобається, значить, це їм потрібно». (49)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Наші у Львові!
«За сумлінну працю в колгоспах на збиранні врожаю-2000 учнів старших класів нагородили поїздкою до Львову. Багато вражень залишилося після відвідання італійського дворику, старовинної аптеки, музеїв, костьолів, де всіх зачарувала справжня органна музика. Найбільше враження справив Високий замок. Там з висоти 220 метрів діти спостерігали панораму міста, яке розкинулось на 30 км. Навколо.
Дякуючи змістовним і цікавим розповідям екскурсовода, діти взнали багато цікавого і корисного». (50)
В науково-методичному журналі «Наша школа» (№5-6 за 2000 рік) надрукована моя велика стаття «Школа козацько-лицарського виховання – Берегиня духу села».
В грудні я пройшов місячні курси підвищення кваліфікації директорів шкіл при Одеському інституті удосконалення учителів. Спілкування на рівних директора-новатора Тимофєєва В.Я. та викладачів – кандидатів педагогічних наук Богданова Д.С. (завідуючий кафедрою менеджменту освіти ОІУУ), Посмітної Е.І. (невістка Посмітного – Двічі Героя Соціалістичної праці), Ликової В.А. (завідуюча кафедрою психології ОІУУ), Євдошенко А.Я., Теплової Т.Я., Лемехевої Р.А., Демченко Д.М. (завідуючий облуно), Чешенко О.І. - надихали на творчість; багато працював в науковій бібліотеці, в бібліотеці ОІУУ; доопрацьовував статтю «Школа козацько-лицарського виховання – Берегиня духу села». На курсах ходив у формі (козацькому однострої). Тема курсової роботи – «Школа козацько-лицарського виховання – гуманістична основа становлення особистості». Захистив її на «відмінно». Потім вже в 2005 році хтось із викладачів ОІУУ, перебуваючи із перевіркою в Адамівській школі, сказала директору Вронській В.М.: «Я за матеріалами Вашого директора писала кандидатську»… До слову, О.А.Піштіган (Коноваленко) говорила (коли вчилася в інституті) про свої екзамени з педагогіки: «Викладачі, коли дізнавалися, хто у мене директор школи, ставили мені високі оцінки, промовляючи – якщо у Вас такий директор – Ви в школі всі на висоті»… Мені було приємно таке почути…
31. СІЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 2001. ВИХОВУЄМО ГРОМАДЯНИНА.
Криза виконавчої влади спонукала трьох екс-прем’єрів українського уряду виступити з пропозицією щодо створення політичного блоку всіх патріотичних сил на чолі з П.Симоненко. По суті це була завуальована спроба запобігти приходу до влади будь-яких опозиційних сил до існуючого режиму блоків чи партій. Обурений тиском влади на опозиціонерів, народ продемонстрував непохітну рішучість у захисті своїх лідерів. Стрімко йшов процес структурування антикучмівської опозиції.
В січні я брав участь у конкурсі «Учитель року» в номінації «Директор школи»…
ШКОЛА – МОЯ ДОЛЯ
«В п’ятницю, 12 січня 2001 року, пройшов заключний етап районного конкурсу «Учитель року». Завідуюча райвідділом освіти К.В.Баришева тепло поздоровила учасників, які дійшли до фіналу, й відмітила, що конкурс включає в себе роботу, відпочинок та елементи гри.
… Директор Адамівської школи Валерій Якович Тимофєєв представ у формі козака. Й не тільки тому, що походить з родини донських козаків, яки колись переселилися в наш край. А ще й тому, що вважає – треба відроджувати патріотичне національне виховання, засноване на козацьких традиціях.
- Ми губимо почуття любви до Батьківщини, - каже Валерій Якович, - Якщо людина, що займає таку високу посаду в державі, як Лазаренко, вивіз до чужої країни мільйони, то у нас з патріотичним вихованням кепські справи. Треба виправляти це, використовуючи традиції народу.
Й почали цим займатися в Адамівці не тільки в школі, а й в дитячому садочку в співдружності із родиною. Й всі, хто бував в цьому селі, потім засвідчували, що в Адамівці змогли це зробити цікаво не тільки для дітей, а й для дорослих…
Якщо б мені прийшлося обирати «Учителя року», я б без роздумів віддала б свій голос Валерію Яковичу Тимофєєву, який взяв на свої плечі дуже нелегку ношу. Відповідальність за всю школу. Й він працює над дуже непростою метою – об’єднати в єдине ціле навчання й виховання. Учителі знають, як це трудно, й як часто, на жаль, виховання у нас відстає. В тому числі й в сім’ї.
Жури відмітило, що в Адамівці створена своя система козацько-лицарського виховання. К.В.Баришева сказала про необхідність видання книги В.Я.Тимофєєва…» (51)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Новорічні свята в школі
«Герої української класики стали бажаними гостями на новорічному святі в школі. Надовго запам’ятається зустріч з Пронею Прокопівною і Голохвастовим (6 кл.), з ковалем Вакулою, красунею Оксаною та Солохою (7 кл.). Нікого не залишили байдужими сусідки Палажка та Параска (8 кл.), герої творів Остапа Вишні (9 кл.).
П’тикласники вдало проінсценували казку «Жив-був пес». А до учнів початкових класів завітали герої українських казок із своїми повчаннями і жартами.
Всі діти були задоволені й веселі. Правду ж в народі кажуть, що Новий рік – свято казок та чудес». (52)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
День Святого Валентина
«14 лютого проводилося свято Святого Валентина. Перед святом проходив конкурс плакатів і поздоровлень.
Після уроків у святково прибраному залі зібралася на свято вся шкільна сім’я.
Проводилися конкурси: 1.Показуха. 2.Відгадай мелодію. 3.Як ми знаємо один одного. 4.Конкурс на кращий танець. 5.Конкурс «Ідеальна пара».
Диплом «Принцеса Нового часу отримала учениця 7 класу Катющева Катя, а диплом «Джентльмен Нового часу» - учень 9 класу Басюк Вітя». (53)
КОЗАКУ – НАЙПЕРШЕ ВОЛЯ!
«Напередодні Дня захисника Вітчизни в Адамівській школі відбулося спортивне свято «А ну мо, хлопці-козаки!»
Фіналісти – Катющев Віталій, Кравченко Іван, Білоус Іван, Березнюк Олег та Філатов Володимир – продемонстрували чудеса сили та спритності, інтелекту та дотепності.
Святу передувала копітка багатоденна праця джур – робота на ланах СГК, участь у шкільних спартакіадах та інтелектуальних змаганнях – все це загартовувало дух і волю, допомагало накопичувати сили, які так необхідні у фіналі.
Журі, молоді козачки-дани, у особистих змаганнях перевагу надали отаману загону ім. Б.Хмельницького Катющеву Віталію, який готується незабаром стати молодим козаком.
Авторка та ведуча свята – депутат районної ради, вчителька фізичної культури Галицька Наталія Павлівна особисто причетна до виховання воїнів – син – старшокурсник Одеського інституту сухопутних військ. Інтерес її до почесної праці захисника Вітчизни сприяє військово-спортивному вихованню наших козачат.
Творчих доробок у Наталії Павлівни багато: це і туристський гурток із традиційним літнім таборуванням на березі моря (яке згодом, ми плануємо, переросте у загально шкільне козацьке таборування), і спортивні секції, і танцювальний колектив (дипломант обласного конкурсу «Таланти твої, Україно»), і дві збірні команди з баскетболу – учнівська та учительська, у якій активно грають вчителька молодших класів Корженко І.І., вчителька математики Катющева Т.В., педагог-організатор Грищенко В.Н., сама Наталія Павлівна і директор школи Тимофєєв В.Я. (інколи ми навіть перемагаємо школярів!).
Багато років Галицька Н.П. керує переддипломною практикою студентів Білгород-Дністровського педучилища та Ізмаїльського педінституту, які отримують додаткову спеціальність «учитель фізичної культури». Так і в ці дні у неї практику проходить дипломник педучилища Олександр Коваль. Наталія Павлівна веде факультатив «Козацьке тіловиховання» і розробляє спецкурс «Козацьке загартування», який ми плануємо у рамках курсу «Валеологія» внести у навчальний план школи…
Спостерігаю за розпалом свята і сягаю думками наперед: треба мати, розвивати й зміцнювати дитячу організацію у школі – вона підмурок колективної виховної роботи, бо наш педагогічний корабель накренило у бік індивідуалізації навчання і виховання, і цей крен призвів до того, що багато школярів відмовляються від шкільної «індивідуальноспільності» на користь неформальних, а іноді і злочинних угрупувань та об’єднань, які не надають особистості всі можливості для самовираження і психологічного комфорту; в багатьох з них панують міцний груповий тиск, жорстка система підкорення, свавілля лідерів, але здебільшого підлітки не покидають їх, а, навпаки, цінують досить високо.
Відмовившись від виховання у колективі та через колектив, ми практично відмовились від виховання взагалі: це показує досвід наших пострадянських шкіл – виникнення спотворених стосунків, злочинність, сексуальна розбещеність, самотність особистості і – як результат – введення у школах варти з охорони порядку (молодики в уніформі), яка здебільшого цей порядок не може навести, бо причини безпорядку не зовнішні, а внутрішні – губляться традиції організації життя дітей у колективі – самоврядування, гласність, виборність і зміна лідерів, свідомий порядок, дисципліна, самообслуговування. Відомо: не може бути успішним виховання громадянина – господаря своєї країни, якщо дитина, підліток не набуватиме у ці роки досвіду відповідальності за виконання певних функцій в організації життя класу, школи, сільської громади.
Аналізуючи педагогічну пресу, роблю висновок, що вчителі на Україні це розуміють: все більше з’являється таких авторських концепцій виховання, самоврядування, які базуються на принципі виховання «у колективі і через колектив».
У пресі, на телебаченні нашу школу почали звинувачувати у мілітаризації системи виховання. Так, у нас є прапор, однострій, марширування, салютування, загони, командири (отамани). Але це має вигляд гри, що спирається на вікові особливості підлітків, прагнення до романтики. Це форма нашої організації, яка ґрунтується на історичному досвіді українського народу, а зміст – виховання патріота, громадянина. До речі, скаутські організації в усіх країнах Європи та Америки також мають елементи воєнізації, але їх ніхто не звинувачує в антигуманізмі й мілітаризації дитячого життя.
Наша виховна система (козацька педагогіка) спирається на владу спільності як джерела впливу на особистість: взаємодопомога, відчуття іншого, підкорення спільно обраним законам, вимогам – все це зумовлює великий позитивний вплив на особистість у процесі формування нашої Молодої Січі – братства козачат. Що антигуманного в таких принципах життя нашого колективу: ніхто не має права образити іншого, бо дістане відсіч від усього дитячого гурту; ніхто не може порушити закони життя класу, школи, йому цього не дозволять; стриманість, ввічливість, повага до старших; міра в одязі; відповідальність за виконання своїх обов’язків?!
Нещодавно чув розмову двох офіцерів-відставників: у нашому Білгород-Дністровському гарнізоні відновлюється офіцерське зібрання, офіцерський суд честі; фундаментальне поняття честі вводиться в практику виховання офіцерського корпусу армії України, - мене, як офіцера, це дуже радує!
Тому і ми, педагоги, не повинні відмовлятися від понять «учнівська честь», «гідність», «совість»!
Засобами козацької педагогіки ми формуємо у козачат «командний дух»: наша Молода Січ – наша школа – наше село – наша Україна (до речі, в Америці досить широко використовується термін «команда» для будь-якої групи, що спільно діє з якоюсь метою), виховуємо козака, для якого «найперше – воля, найперше – честь!» Хіба це погано?!
Дивлячись на перебіг свята «А ну мо, хлопці-козаки!», на злагоджені колективні дії команди фіналістів, я розумію – ми на вірному шляху! «Колиска наша – ненька Україна, сини її – преславні козаки, що йшли за правду і за волю з життя земного – в вічне»… (54)
У лютому 2001 року школу перевіряла комісія райвно. За результатами перевірки була складена довідка.
ДОВІДКА
про стан роботи з правового виховання учнів Адамівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня у 2000/2001 н. р.
Довідка складена за матеріалами:
1. Річного плану роботи (Розділ 1. Удосконалення системи управління школою як цілісною соціально-педагогічною системою, п.1.2. Педради. Розділ 3. Становлення і розвиток виховної системи. п.8. Забезпечення профілактики правопорушень).
2. Планів роботи класних керівників (Розділ – Соціальна культура. Напрямок – Держава-нація).
3. Плану роботи педагога-організатора (Розділ – Правове виховання учнів).
4. Плану роботи батьківського комітету (Розділ – Правове виховання).
5. Плану роботи Адамівської сільської ради (Розділ – Правова освіта та виховання населення).
6. Планів роботи Рад сприяння сім’ї та школі (Розділи – Правове виховання) у СГК ім. Т.Г.Шевченко, «Промінь», «Едем».
7. Матеріалів відвідування уроків правознавства, літератури, історії, географії, біології; позакласних заходів, які проводили класоводи та класні керівники, педагог-організатор.
Правове виховання учнів відбувається протягом усього терміну їх перебування в школі. Тому ми дотримуємось поетапного планування та організації цього складного виховного процесу. Основні етапи процесу характеризуються учбово-виховними завданнями і діляться в залежності від вікових особливостей школярів та загального змісту шкільної виховної роботи.
А. Учням І-ІІІ класів у доступній формі повідомляємо елементарні уявлення про важливіші закони України, правилах праці та поведінки у школі, вдома, на вулиці, роз’яснюємо роль осіб, які охороняють порядок в місті, селі, прищеплюємо повагу до них. Молодші школярі прагнуть засвоїти та виконувати Правила для учнів; у них формуємо уяву про відповідальність за порушення дисципліни та порядку у школі, вдома та на вулиці; виробляємо негативне ставлення до порушників дисципліни.
Б. В роботі з учнями ІV-VІІ класів закріплюємо їх свідоме ставлення до виконання Правил для учнів, негативне ставлення до порушників дисципліни, продовжуємо формування особистої відповідальності за свої вчинки.
В. На термін закінчення VІІІ класу ми домагаємось, щоб школярі отримали загальне уявлення про Закони України, про основні права та обв’язки громадян, розуміли та виконували правила поведінки у громадських місцях, проявляли повагу до органів громадського порядку та осіб, які охороняють цей порядок. На заняттях з історії, в процесі позаурочної діяльності у них розвиваємо прагнення до засвоєння знань про державу та право, які слугують основою успішного оволодіння систематичними правовими знаннями.
Г. Зміст правового виховання у ІХ класі визначається вивченням курсу правознавства, а також активною участю учнів у позакласній та позашкільній діяльності. Вони засвоюють ідеї про демократію, державу та законність, розуміють гуманістичну сутність Законів України, ідейне багатство положень Конституції України, виробляють активну позицію у захисті правил демократичного устрою життя, отримують навички правоохоронної та природоохоронної діяльності, розуміють необхідність держави та права у демократичному суспільстві, непримиренного відношення до правопорушників.
І. Правове виховання учнів у процесі учбової діяльності.
А. Правове виховання учнів на уроках правознавства. Викладання ведеться за новими програмами та підручниками. Буравицька Р.М. як вчитель має добру загальнопедагогічну, фахову теоретичну, методичну та предметно-правову підготовку. В перебігу викладання курсу правознавства вона застосовує усі відомі педагогічні методи навчання: пояснювально-ілюстративний, інформаційно-рецептивний, репродуктивний, проблемного викладання, евристичний; реалізація їх відбувається із широким залученням наочно-практичних засобів у різних формах (розповідь, робота з підручником, складання таблиць, застосування технічних засобів навчання). Педагог використовує задля досягнення мети методи виховання-переконання, висування перспективи, вправ, вимоги, педагогічного стимулювання, виховання прикладом, розвитку самостійної діяльності учнів.
Раїса Миколаївна базує правове виховання на засадах моральної поведінки, уяву про яку учні постійно отримують, починаючи з дошкільного віку. Правильність формування моральних уявлень учня постійно у полі зору учителя: від розкриття змісту моральних уявлень про схвалену всіма (школою, родиною, товаришами) поведінку, розумінні добра та зла, справедливості, совісті, честі та гідності (від розуміння моральних основ нашого життя) поступово підводить дитину та підлітка до розуміння правового долгу, розвиває їх переконаність у потребі й необхідності права як регулятора суспільних відносин. Педагог ясно, точно й доступно викладає нормативний матеріал на уроках та розкладає виховні акценти при його вивченні. Вона не уникає дослівного цитування тексту закону, демонструючи тим самим наочний приклад поваги до закону.
Організуючі процес вивчення окремих тем курсу, учитель на уроках використовує таку форму, як урок з елементами семінарського заняття.
Реферати учні готують при активному керівництві викладача на підготовчому етапі. Вона рекомендує тему, літературу, план виступу. На цих заняттях досить відчутно підвищується активність учнів.
Застосовуючи комплекс прийомів, Раїса Миколаївна не тільки добивається засвоєння правового матеріалу, але й формує в учнів правові переконання, навички та уміння орієнтуватися в правовій ситуації, тим самим підготуватись до виконання важливих соціальних завдань у житті.
Б. Формування соціально-психологічного боку правосвідомості на уроках літератури. Вчителі Граждан К.М., Лавриненко П.М. вважають, що в умовах сучасного уроку використання творів літератури відкриває великі можливості безпосередньої дії на чуття школярів. У творчості письменників-класиків ставились та літературними, художніми засобами вирішувалися великі проблеми сучасної їм правової дійсності. Твори сучасних письменників теж слугують живою, сьогоденною ілюстрацією, допомагають школяру більш предметно і наочно усвідомити значення права в житті суспільства.
Учителі використовують принцип виховання на позитивних прикладах. Наслідування позитивним героям літературних творів також формує в учнів навички правомірної поведінки, підвищує їх соціально-правову активність. Обговорення із школярами літературних персонажів негативного плану викликає в учнів почуття протесту, обурення, рішучості боротьби з негативними, протиправними проявами у нашому житті.
В. Використання міжпредметних зв’язків. Правове виховання учнів відбувається також при вивченні окремих тем і питань з других навчальних предметів (вчителі Вронська В.М., Піштіган О.А.). Початкові відомості про державу та право учнів отримують вже з 5 класу на уроках курсу «Розповіді з історії України»: у доступній формі вони знайомляться із виникненням держави України, основними етапами розвитку, деякими конституційними принципами, правами та обов’язками громадян України.
Відомості про право, його природу, взаємодію з державою у адаптованій формі вивчаються в курсах історії стародавнього світу, середніх віків, історії України, нової історії. Тут учні засвоюють сутність держави, роль законів в захисту інтересів народу, отримують елементарні відомості про своди законів різних епох.
Одночасно цілий ряд відомостей правового характеру учні отримують на уроках економічної географії України, біології, трудового навчання, через систему інформації, діяльність громадських організацій, позакласну та позашкільну роботу, засоби масової інформації.
Г. Години класних керівників. Класоводи та класні керівники (Лавриненко Л.М., Корженко І.І., Лавриненко І.П., Галицька Н.П., Катющева Т.В.) прагнуть зробити життя колективу учнів багатим, різнобічним, здійснюючи правове виховання. Тут вони використовують форми та види діяльності різні за ступенем складності, за своїм обсягом, спрямованістю, намагаючись формувати правосвідомість, виховати: громадянську відповідальність за свою поведінку, за вчинки і правопорушення оточуючих, непримириме ставлення до порушень законів України та антигромадських вчинків, та потребу виконувати Статут школи, Правил для учнів, правил громадського співжиття.
Д. Учбово-матеріальна база викладання правознавства. Вона у школі є досить бідною. Є програма, є підручники, обмаль додаткової літератури (учбової, науково-популярної, художньої), наочних посібників (аудіовізуальних, аудітивних – діапозитивів, діафільмів, грамзаписів), ін., немає своду законів.
ІІ. Позакласна та позашкільна робота з правового виховання.
Під позакласною та позашкільною роботою ми розуміємо систему цілеспрямованих навчально-виховних занять та громадсько-корисних справ учнів, які проводяться з урахуванням їх інтересів, можливостей і завдань виховання в царині правового.
Класоводами та класними керівниками під керівництвом педагога-організатора Гриценко В.Н. проводяться інсценівки на правові теми, рольові ігри, читацькі конференції, конкурси, вікторини, зустрічі з представниками органів правопорядку.
Це допомога адміністрації з боку дітей у підтриманні порядку у школі, місцях проведення заходів для учнів, участь у трудових десантах, залученні підлітків, які мають відхилення від норм поведінки, до участі у спортивних та других секціях, гуртках, чергування на перервах у школі, на вечорах шкільних.
ІІІ. Взаємодія школи, родини та громадськості в процесі правового виховання учнів.
А. Батьківські збори. На батьківських зборах (як загальношкільних так і класних) ми знайомимо батьків з керівними документами з питань навчання та виховання, зокрема, правового виховання учнів: показуємо залежність поведінки школярів від рівня розвитку позитивного відношення до права, вимог громади; акцентуємо на ролі спеціально організованих у школі форм правового виховання учнів в розвитку правосвідомості вихованців; роз’яснюємо основні шляхи правового виховання в родині, роль особистого прикладу батьків у дотриманні правових, моральних вимог; наголошуємо на особистій відповідальності батьків за вихованням дітей; робимо аналіз поведінки вихованців. Після батьківських зборів проводимо для них психолого-педагогічний практикум.
Б. Лекторій для батьків. У програму лекторію для батьків вводимо теми з пропаганди знань про правове виховання школярів: «Закон, сім’я, дитина», «Діти на порозі дорослого життя», «Червоний, жовтий, зелений», «Батьки та діти», «Якби він знав закон».
В. Конференції батьків. Частку часу педагогічної конференції батьків ми віддаємо проблемам правового виховання школярів, проводимо у формі обміну досвідом: «Наші діти в школі та вдома», «Причини правопорушень школярів», «сім’я, закон та вибір професії».
Проводимо консультації для батьків у формі бесіди; так легше визначити оптимальний варіант підходу до дитини з метою правового виховання у родині.
Г. Батьківський комітет. Батьківський комітет проводить роботу з правового виховання школярів у формі контролю за вивченням учнями правознавства (члени комітету регулярно продивляються класні журнали, виявляють причини пропусків уроків, низьку успішність, організують допомогу учням, відвідують їх родини.
Комітет організує бесіди, екскурсії (у СГК, у виконком сільради, на засідання комісії із справ неповнолітніх, відвідування лекцій, зустрічі з представниками правоохоронних органів).
Д. Трудові колективи СГК. Взаємодія педагогічного колективу та трудових колективів СГК полягає у: з’ясуванні реальних можливостей СГК, які відповідають задачам правового виховання; складання та організація виконання плану роботи з правового виховання учнів; забезпечення педагогічного керівництва діяльності трудового колективу з правового виховання. Плануємо і проводимо загальні збори педагогічного та трудового колективів, екскурсії для учнів у СГК на теми «Труд та дисципліна на виробництві», «Дисципліна труда – закон для працівників», зустрічі з молодими працівниками, головними спеціалістами, ветеранами, трудову практику для учнів у СГК.
Е. Місцева Рада, правоохоронні органи. Намагаємось тісно взаємодіяти з сільською радою та дільничними інспекторами у справі правового виховання школярів: запрошуємо робітників ради та дільничних для проведення правових бесід (групових, індивідуальних, комбінованих) з учнями. Теми носять право-виховний, профілактичний характер «Відповідальність неповнолітнього за правопорушення», «Провина та злочин», «Права та обов’язки неповнолітніх».
Запрошуємо групи учнів на засідання виконкому, комісії із справ неповнолітніх, на сесії ради.
Ж. На жаль, не ведеться нами робота з правового виховання за місцем мешкання школярів, яка особливо необхідна у селах Авидівка, Благодатне.
Директор Адамівської школи козацько-лицарського виховання В.Тимофєєв.
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
1. Супердівчатка!
«До 8 березня проводився конкурс серед дівчат 7-9 класів «Українка я від роду». Було сформовано дві команди – дівчатка 7 класу і збірна 8-9 класів. Конкурс проводився у стилі КВВ. У команд було домашнє завдання: сучасна казка. Дівчатка показали «Колобок» і «Теремок».
Потім були конкурси – музичний, вікторина…
Команди одержали рівну кількість балів і перемогла, як ми кажемо, дружба…
У ці дні стояла чудова навпричуд гарна погода: температура сягала до +20 С! Хотілося газованої води та морозива – які потім й отримали учасниці! Так тримати, дівчатка-дани!
2. Козачата в Одесі.
На весняні канікули учні 5 та 6 класів здійснили екскурсію до міста-героя Одеси. Найбільше сподобалась екскурсія по місцях бойової слави, зокрема, відвідання Одеських катакомб.
Діти узнали багато цікавого про життя і боротьбу мешканців Одеси, партизанів з німецькими загарбниками. А скільки вражень залишилось від відвідання міського саду, зоопарку! В майбутньому учні вирішили працювати ще краще, щоб здійснити екскурсію до Києва». (55)
ЛИСТ РЕДАКТОРУ «ЧОРНОМОРСЬКИХ НОВИН»
Добрий день, пане Романе!
З болем читав Ваші статті у «Чорноморських новинах»: «9 березня 2001 року в Одесі» та «У пошуках чарівного слова».
Так, у більшості міських українських шкіл спілкування державною мовою відбувається лише під час учбових занять; про російськомовні школи я мовчу…
А що робиться на вулицях!
У грудні минулого року я проходив фахову перепідготовку при обласному інституті удосконалення учителів. Із занять до гуртожитку ходив пішки. Російська мова панує на вулицях Одеси; українську там майже не чути.
Курси наші закінчилися 28 грудня. Напередодні цього дня проходив я по Дерибасівській – там вже йшли передсвяткові шоу. Мене вразили слова (треп) одного з молодих артистів, які він вигукував у мікрофон:
- Девушка, нужно знать иностранные языки – они залог успеха в общении с иностранцами! Правда, иностранные языки трудно учить, особенно труден из иностранных – украинский!..
Без коментарів…
Але не все так погано на теренах нашої України. У Адамівці, де живуть нащадки козаків-мазепинців та запорожців, шанують рідну мову. І неабияка заслуга у цьому наших вчителів школи козацько-лицарського виховання. Нарис про одну з них я Вам надсилаю…
З повагою, В.Тимофєєв, директор Адамівської школи козацько-лицарського виховання Білгород-Дністровського району, полковник Українського козацтва.
УКЛІН ТОБІ, ТАРАСЕ! ВІД КОЗАКІВ УКЛІН!
«У Шевченка ніколи не зникав той шляхетний підйом, котрий непереможно тягне до світла і свободи духу».
О.Кониський
З 70-х років минулого століття стоїть у центрі Адамівни невелике кам’яне погруддя Тараса Шевченка.
Кожен рік на початку весни приходять сюди учні місцевої школи (за традицією, започаткованою ще колишнім її директором – тепер пенсіонеркою – Олександрою Леонідівною Солов’єнко) віддати шану духовному батьку нації.
Багато років поспіль святкування Шевченківських днів готують у нас вчителі української мови та літератури; у цьому році – К.М.Граждан. Катерина Михайлівна мріяла стати вчителькою ще з шкільної лави і наполегливо йшла до мети: закінчила Адамівську школу, Одеський державний університет, працювала у Козацькій, була директором рідної школи.
Педагог керує практикою студентів, які навчаються за фахом «вчитель української мови та літератури»; нещодавно практику у неї проходили майбутня вчителька Антоніна Ткаченко та теперішня Євгенія Нестерюк.
Троє діточок у Михайлівни; знають в селі її як добру господиню: встигає і хліб спекти, і зошитів чималу купу перевірити, і з онуком побавитись.
Не цурається Катерина Михайлівна наукових розвідок із козацької тематики: у п’ятій книжці видання «Наша школа» за минулий рік надрукована її розробка усного журналу «Згадаймо праведних гетьманів, що Україну боронили»; збирає матеріал до курсу «Українська козацька культура», який ми вводимо до шкільного компоненту із наступного навчального року; опрацювавши масу джерел з історії козацтва, довела, що у 40-х роках ХІХ століття Тарас Шевченко був курінним отаманом Петербургського козацького кошу…
Класні козацькі загони з прапорами вишикувалися біля погруддя Кобзаря; підійшли дорослі – кооператори «Едему», «Променя», «шевченківці».
Лунають дзвінкі голоси джур та дан: схвильовано читають вірші Оля Гречко, Віка Даниленко, Олена Золотовська, Катя Катющева, Оля Назарова, Таня Ребюк; співають пісні Ліда Бараш, Марина Бойко, Володимир Філатов, Люда Харченко, Саша Шмаглюченко – учні сьомого класу, де класним керівником є К.М.Граждан.
Дивлюсь на її вихованців – фундамент громадянськості у своєму класі вона закладає добрий: діти знають національну символіку, не соромляться співати Гімн України (знають його!), приклавши правицю до серця; з великим бажанням вивчають курс «Історія українського козацтва», який викладає вчителька історії Раїса Миколаївна Буравицька.
Коли три роки тому розроблялися принципи, за якими має працювати школа козацько-лицарського виховання, саме Катерина Михайлівна наполягла на вихованні козачат на позитивних прикладах. Ми назвали його принципом ідеалізації – формування в молоді ідеалів – одних із найважливіших компонентів духовності як кожної особистості, так і всього народу.
Так, немає ідеальних людей і не можна з будь-кого робити ідола для молоді, але можна говорити про орієнтацію на моральні принципи: відданість ідеї Івана Мазепи, любов до Батьківщини Тараса Шевченка, відвага і честь Івана Сірка…
Ми за основу принципу ідеалізації вибрали ідеал лицаря – високошляхетної, духовно багатої, морально чистої, мужньої людини. Такими лицарями української культури, науки і духовності були Я.Мудрий, В.Мономах, Т.Шевченко, М.Драгоманов, Б.Грінченко, С.Русова, В.Вернадський, М.Грушевський.
Вихована на лицарських традиціях, молодь заперечує рабську і напіврабську психологію, засуджує забуття людиною національної приналежності, зневагу до волелюбних заповідей дідів і прадідів, пасивність, слабодухість, невіру у власні сили, політичне прислужництво чужинцям.
Козацька педагогіка плекає лицарську заповідь у душі, серці і свідомості кожного вихованця: у житті завжди є місце подвигам, героїчним вчинкам.
Лицарське виховання утверджує життя як героїчне діяння, високе духовне буття, подвижництво в ім’я перемоги загальнонаціональних, державних ідеалів.
Зокрема, цю ж ідею виклав і Тарас Шевченко у своєму «Журналі» ще у 1857 році…
Діти закінчили виступ, поклали до погруддя Кобзаря квіти, прапороносці схилили прапори; лунає пісня «Наш гордий Прометей»…
Ось так, показовими заходами та повсякденною працею наш педагогічний колектив намагається формувати підмурок шляхетності, честі й слави козачати». (56)
Події 9 березня 2001 року вилилися в масові зіткнення представників органів правопорядку та опозиційних сил. Загострення політичної кризи поставило питання про політичний діалог між владою та опозицією. Але негнучкість владних структур та максималізм і категоричність опозиційних об’єднань заблокували реалізацію ідеї круглого столу. За тих обставин радикальна частина опозиції вдалася до ініціювання референдуму щодо дострокового припинення повноважень Президента. Відповідно до чинного законодавства референдум було визнано незаконним. До того ж навіть у лавах опозиціонерів ідея референдуму сприймалася неоднозначно.
Вплинула на політичну ситуацію й активізація лівої комуністичної опозиції, яка мала своїм наслідком відставку В.Ющенка, засвідчивши певну поразку правоцентристських сил. Після політичних консультацій новим Прем’ер-міністром було обрано А.Кінаха.
Так закінчилася чергова спроба активізувати політичний процес. За місяці протистояння жодна з політичних сил не спромоглася досягти поставлених цілей. Опозиції не вдалося створити масовий рух, більша частина народу не брала участі в подіях, здатних порушити політичну стабільність, не було загальнонаціонального лідера. У свою чергу, керівна квазіеліта частково втратила свободу дій у була вимушена маневрувати, зважаючи на швидко зростаючі настрої протесту.
НАША ПЕДАГОГІЧНА РАДА «ВИХОВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ»
Будь-яка педрада має сенс лише в тому разі, якщо хоча б у кількох учителів після її закінчення виникає бажання щось змінити на краще…
Провели педагогічну раду з порядком денним: 1.Формування громадянськості як інтегрованої якості особистості козачати – учня школи козацько-лицарського виховання (Інтеграція Концепції громадянськості виховання особистості у практику виховної системи школи козацько-лицарського виховання). 2.Перспективи гендерної освіти та виховання у Адамівській школі. 3.Атестація педкадрів. 4.Організація переведення учнів до наступних класів та проведення чергової атестації у 3 та 9 класах.
Форма проведення – ділова гра. Ведучий – директор школи. Експертна група – завуч, учителі-методисти. Три проблемні групи учителів із питаннями-підтемами…
Рішення: Розробляємо комплект основних документів Адамівської школи козацько-лицарського виховання.
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
«З 17 по 21 квітня в школі проходи тиждень правових знань (учитель Буравицька Р.М.).
Учні молодших класів провели ранок «Символи нашої держави». Учні 5-6 класів прийняли участь у бесіді «Законь і ми». Учні 7-9 класів провели зустріч з представниками правоохоронних органів району: Щербань О.І., Фадєєвим А.Є., Трифоновою Г.М. та Федоровою Л.В., які ознайомили учнів зі станом поведінки молоді району, з проблемами наркоманії серед школярів, відповіли на запитання. В кінці зустрічі учні переглянули відеофільм про шкоду наркоманії та СНІДу.
Учні 8-9 класів провели брейн-рінг «Юні правознавці». (57)
Почали випускати-друкувати нову газету «Річ про Адамівську Січ». Ідея – вчительки Буравицької Р.М. та учениці Верховецької Олесі. Назву запропонував учень Скригулець Діма.
Подія визвала неабиякий розголос в колективі. Учень молодших класів Саша Шмаглюченко дуже бідкався: «Почнемо випускати нову газету, а новин може ж й не бути! Що тоді будемо друкувати?!», а потім хвалився тузлівському школяру: «У вас в школі немає газети. А у нас є!».
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
«Адамівська школа-садок. Районний семінар для завідуючих дитсадками «Наступність між школою та садком у вихованні патріота України, козачати». Присутні сільський голова Коноваленко А.М., завідуюча райво Баришева К.В., головний спеціаліст відділу освіти Федорова Л.В., директор школи Тимофєєв В.Я.
У школі та дитсадку в роботі з козацько-лицарського виховання з козачатами та лелями ми:
форми, методи й прийоми спрямовуємо на пробудження в дітей елементів національної свідомості і самосвідомості. Проводимо бесіди і розповіді дітям, читаємо книжки про Запорозьку Січ, героїчні подвиги лицарів України, зустрічі з представниками Українського козацтва, збагачуємо їх знання про історію козаків, їхню героїчну боротьбу за свободу і незалежність України;
формуємо історичну пам’ять культурно-історичних основ духовності козачат при сприянні міфів про праукраїнців-предків козаків, їхні вірування і звичаї, сонцепоклонництво. Ознайомлюємо дітей із міфами про Білобога і Чорнобога, Коляду і Мару, Лада і Ладу, Велеса і Перуна;
розкриваємо в міфології, фольклорі глибокі гуманістичні якості наших пращурів – любов до людини, доброта, правдивість, працелюбність, пошана до історії і культури рідного народу, зневага до всього потворного в житті, ненависть до ворогів-загарбників;
впроваджуємо в повсякденне життя і навчання козачат ідей, правил, національні традиції родинності. Застосовуємо в процесі вивчення матеріалу, в позакласній та позашкільній роботі козацьких ігор, забав, фольклорно-етнографічних завдань, українознавчих матеріалів, в яких розкривається родинні цінності, ідеї української національної школи-родини;
пробуджуємо інтерес до історії українського козацтва, Запорозької Січі, гетьманської України як форм національної державності шляхом участі козачат у дослідно-пошуковій роботі на теми «Жили собі запорожці та й на Запорожжі», «Гей, ви, хлопці, славні запорожці», «Запорозькі козаки-характерники», «В похід сурмлять козацькі сурми».
Розкриваємо єдність змісту і форми, національної ідейності і художньої образності, символічності і духовності в процесі вивчення козацьких пісень і дум, легенд і історичних оповідей і виховуємо в кожного козачати почуття господаря на українській землі, володаря в рідному краї;
Проводимо і організуємо бесіди, ранки, вікторини, конкурси, заочні мандрівки на теми «Українські національні кольорі», «Українські образи і символи», «Самобутність рідного мистецтва», «Чари писанкарства і рушникарства» тощо з метою розвитку емоційної сфери, почуття краси.
В Адамівці
Є маленьке чудо,
Яке дуже люблять
Маленькі люди –
Це орбіта,
Орбіта всіх школярів.
І звуть її школою.
Для кожного вона своя –
Неповторна, чарівна.
І кожного року нова.
Є в ній класи з школярами,
Є в ній диво-вчителі,
Які вчать добру і праці,
І як жити на землі!
Оля Назарова (7 клас)». (58)
УЧАСТЬ ВЧИТЕЛІВ АДАМІВСЬКОЇ ШКОЛИ В ОГЛЯДІ ХУДОЖНЬОЇ САМОДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ КОЛЕКТИВІВ РАЙОНУ В КВІТНІ 2001 РОКУ
Спомини Лавриненко П.М.
«… Отримавши запрошення на участь у конкурсі, зразу ж вирішили прийняти в ньому участь. Довго думали, що ми можемо показати, щоб і самим сподобалося і щоб здивувати членів журі. І нам це вдалося.
На сучасну тематику Валерій Якович з Валентиною Миколаївною заспівали пісню «Добрые сказки детства». Виконали пісню з великою майстерністю, тому і були зразу ж відмічені членами комісії. Ця пісня в їхньому виконанні звучала й раніше для односельців і була схвалена бурхливими оплесками.
З народного репертуару наше тріо (Тимофєєв В.Я., Лавриненко П.М., Вронська В.М.) виконало пісню «Чом ти не прийшов». За реакцією залу було видно, що й цей номер вдався. Але основне ще попереду.
Великого успіху нам принесла інтермедія «Реалії життя сільської вчительки». За основу взяли п’єсу «Одарка і Карась».
Ми з Валентиною Миколаївною її зовсім переробили, ввели ще 2 дійові особи, продумали костюми, інтер’єр. Всю п’єсу приурочили шкільному та домашньому життю сільської вчительки.
Сюжет інтермедії дуже простий. Вчителі-жінки живуть дуже напруженим життям. Вони енергійні, працьовиті, люблячі, добрі, але й вимогливі. В ролі жінок-вчителів виступали Вронська В.М. та я (Лавриненко П.М.). В ролі їх чоловіків – Тимофєєв В.Я. та Рибальченко В.П. Ці чоловіки в недалекому минулому браві козаки, працьовиті хлопці. Але з часом їх «бойовий» дух трохи впав. Не проти вони й перехилити чарчину, та ще й сидять дома, ніде не працюють. Ці два кума натурі добрі. Вони хочуть допомогти своїм жінкам, які завжди заклопотані, які впроваджують в практику роботи своєї школи систему козацько-лицарського виховання, про яку навіть не чули їх чоловіки-козаки. Тому козаки-чоловіки й варять обіди, перуть білизну, миють посуд.
Але цю, на перший погляд, неважку роботу їм не завжди вдається добре виконати. То вареники з глиною, а то курка зварена невипотрошеною. Але основний розлад йде через нерозуміння чоловіками роботи та шкільних проблем своїх дружин. Педраду вони сприймають як пусте базікання. Слова «атестація», «диференціація», «індивідуалізація» - сприймають за іноземні. Але закінчується інтермедія оптимістично.
Лавриненко П.М., Вронська В.М., Рибальченко В.П. вже мали неодноразовий успіх в постановці п’єс. А ось у директора школи Тимофєєва В.Я. це був дебют і, як для першого разу, дуже вдалий.
Інтермедія нам принесла великий успіх. Спостерігаючи за реакцією журі та залу, можна зробити висновок, що п’єса всім сподобалася. Такого щирого, доброго сміху, бурхливої реакції залу майже не спостерігалося на протязі всього конкурсу. Навіть поважне серйозне журі сміялося від всьої душі і оцінило нас високими балами.
Дуже нам всім було приємно, коли приїхав наш директор і вручив грамоту, де було таке: «Нагороджується колектив художньої самодіяльності Адамівської ЗОШ І-ІІ ст. – лауреат І ступеня огляду художньої самодіяльності педагогічних колективів». (59)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
1. Біологічний тиждень.
За традицією кожен рік в нашій школі проводиться біологічний тиждень. Так і в цьому році він проводився з 2 по 6 квітня.
Всі учні школи старанно готувались до проведення тижня. В понеділок (02.04) учні 9 класу по всім класам провели екологічну інформацію на тему «Немов собі на злість ми землю кривдим дуже. Злелій її, омий, очисть, мій юний друже».
Дев’ятикласники знайомили учнів школи з екологічними проблемами України та нашого рідного краю. Школярі вносили свої пропозиції щодо вирішення екологічних проблем нашого краю.
У вівторок (03.04) вся школа прийняля активну участь у проведенні акції «Нарцис». Висадили квіти біля школи, заклали нові квітники. Відповідальні були за цю акцію учні 6 класу.
04.04 силами учнів 5 класу провели свято «Вінець природи». Учні познайомились як з глибокої давнини наші предки використовували рослини в народних обрядах.
05.04 випускники нашої школи підготували виступ екологічної агітбригади на тему «Райдуги природи – всім, всім!!!»
По завершенню біологічного тижня, в п’ятницю (06.04) в нашій школі провели «Свято птахів». Свято було проведено в формі гри «Показуха». В цьому конкурсі приймали участь учні 7,8,9 класів. Школярі не тільки показали свої знання про птахів, а й про їхні повадки, форму поведінки. Хороші знання показали такі учні: Катющева Катя, Катющев Віталій, Верховецька Олеся, Скригулець Дмитро, Рибальченко Оксана, Гербей Таня, Одорожа Олена, Гречко Оля, Реб’юк Таня, Даниленко Віка.
Учні школи Корженко Юра, Шмаглюченко Саша, Гречко Вітя, Козубенко Женя виготовили шпаківні для птахів і розвішали на території школи.
У понеділок на лінійці були підведені підсумки біологічного тижня. Переможці конкурсів були нагороджені солодкими призами.
2. Христос воскрес!
Христос воскрес! Усе радіє. Сміється сонечко з небес. І дзвонить дзвін аж до небес, де білі хмарки розпливлися – Христос воскрес! Христос воскрес!
Кожного року, навесні, весь світ відмічає найголовніше християнське свято – Великдень. Учні 6 класу до цієї події підготували святковий ранок, на який запросили своїх молодших друзів з початкових класів.
Свято розпочалося розповідями учнів про історію походження свята. Повідомили про Великденний піст, Вербний тиждень. Учні принесли освячену вербу, торкалися один одного і промовляли: «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень Великдень, уже недалечко червоне яєчко».
До свята діти намалювали символи свята – писанки і крашанки, розповіли про символіку кольорів, виготовили святкові листівки. Ознайомили про останній тиждень перед Пасхою, який має назву Страсний, пречистий четвер, про Страсну п’ятницю і Великденну ніч.
Гарно виконали пісню «Христос воскрес». На завершення свята учні подарували всім присутнім по гілочці освяченої верби. Христос воскрес! (60)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Козацьке таборування.
З нетерпінням чекали джури та дани день весняного таборування. Команди «Запорожці», «Гайдамаки», «Соколи» та «Дозорці» змагались у спритності розпалити вогнище, розбити намети; виборювали першість у естафеті та інших змаганнях. Добре розрізняли і пояснювали властивості і призначення лікарських рослин. Високих результатів домоглися у наданні першої допомоги. Бадьоро звучали командні козацькі пісні. А кашовари готували смачні козацькі каші та справжні куліші. Всім сподобались і духмяні трав’яні козацькі чаї. В кінці дня всі з захопленням знайомилися з бойовими листівками «Пугу-пугу, новини з лугу».
Першість завоювала команда «Запорожці». Отаман – Скригулець Дмитро. Молодці! Так тримати! (61)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
День Перемоги.
Сивочолі ветерани, вдови, мешканці села, учні Адамівської школи зібрались біля священого місця, пам’ятника загиблим воїнам, щоб відзначити 56 річницю Перемоги, вшанувати пам’ять односельчан, які полягли в боях в роки війни і тих, хто відійшов у вічність у повоєнні роки. Присутніх ветеранів, вдів, дітей привітали сільський голова Коноваленко А.М., голови кооперативів Г.Ф.Даниленко, В.М.Вронський, М.І.Бурлай, голова ради ветеранів М.І.Галицька.. В глибокій зажурі вшанували пам’ять загиблих воїнів хвилиною мовчання. Внучка ветерана війни, учениця 8 класу Рибальченко Оксана звернулась до захисників Вітчизни з теплими, щирими словами подяки. Дякуючи їх подвигу, над нами світить мирне чисте небо.
Учні школи поздоровили ветеранів квітами. Всі уважно прослухали спогади про буремні роки. Цікаво почути це з уст учасників війни, адже їх залишилось зовсім мало: Янишен О.В., Головченко В.В., Щербина Ф.С., Жданов М.К. Для них був організований святковий концерт і вогник-зустріч.
Вічна пам’ять тим, кого сьогодні нема разом з нами!
Слава і шана Вам, живі ветерани! (62)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
День Матері.
«На світі кращого немає як тая мати молодая з своїм дитяточком малим» Т.Г.Шевченко.
Кожного року в другу неділю травня весь світ відмічає День Матері. В цьому році учні нашої школи (7 кл.) вперше відзначають це свято, яке довго чекали, до якого готувалися – Свято Матері. На вогник-ранок запросили діти своїх мам. Підготували концерт, на якому звучали найщиріші слова поваги, любові і подяки матусям: Бува не раз – ми скажем прямо – що через нас сумують мами. То ж всі сьогодні просим Вас: пробачте, любі мами, нас.
Для мам, учителів, гостей свято це незвичайне. У них на очах сльози, адже не кожного дня вони чують такі теплі, щирі, відверті слова на свою адресу.
Після концерту всіх гостей запросили до святкового столу (солодкого). Діти разом з мамами танцювали вальс та інші танці. В кінці свята всім жінкам діти дарують квіти. А Філатов Вова та Ребюк Таня бажають мамам щастя та благ людських по вінця, здоров’я міцного, як граніт, щоб не торкалась скронь зими пороша, щоб матусі пройшли через усе життя такі, як є – привітні і хороші. (63)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Прощання з Букварем.
Є святкових днів багато на листках календаря. А між ними й наше свято – вшанування Букваря.
Ось і сьогодні, в гарно прикрашеному класі зібралися батьки першокласників з приводу дуже радісного і разом з тим трішки сумного дня, адже діти прощаються з найулюбленішою і першою книжкою в їх житті – Букварем. Вони раді, що вже знають всі букви і вміють читати. Буквар допоміг пізнати їм багато цікавого. І про все це дітки вирішили показати своїм матусям і татусям на цьому гарному святі.
Першокласники співали багато веселих пісень, розповідали вірші, смішинки. Повідомили, як гарно вони вивчили всі букви, цифри; і як вміють розв’язувати задачі. І все це проходило в дуже цікавій і шутливій формі. Видно було, дивлячись на батьків, що і їм це було цікаво і приємно за своїх діток.
Коли діти вперше йшли до школи, їх зустріли вчителі, директор школи, були слова вітання. І ось сьогодні, коли вже провчились один рік, навчились читати, писати, рахувати, до нас на свято знову завітав директор нашої школи Тимофєєв Валерій Якович. Він привітав діток з їхньою першою перемогою і побажав успіхів в подальшому навчанні.
Закінчилося свято піснею «Прощання з Букварем». Дітям побажали доброго відпочинку літом, набратися сил, завзяття для відмінного та хорошого навчання в другому класі. (64)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Районні туристські змагання
Найулюбленішими змаганнями для дітей завжди були районні туристські змагання.
І ось, нарешті, після тривалої перерви, ми знову почали збиратись на змагання. Повторювали і складання намету, і медицину, і топографію, і ботаніку, і складання рюкзака, і пісні. Діти хвилювалися і водночас горіли бажанням їхати. Всі у нашій школі допомагали в підготовці до зльоту.
І ось, нарешті, ми у Південному. Як на мою думку, це найкращий куточок нашої бессарабської природи. Зелені горби ніби хвилями спускаються до лиману, а на березі широка галявина, з усіх сторін огороджена сріблястими деревами.
Команда у нас в цьому році була дружною, швидкою.
Ми приїхали о 9 годині ранку у суботу, а вже о 10 наше наметове містечко було обжите по всім правилам.
На районному зльоті було 16 команд. На загальній лінійці був зачитаний порядок проведення змагань, і – вперед! Конкурс за конкурсом, змагання за змаганням. Перерва тільки, щоб поїсти (і, звичайно ж, приготувати їжу, та ще й на кострі).
У кожного були свої обов’язки: дівчата готували їжу, Віталій і Вова – кострові, Юра, в основному, носив воду з джерела (а це метрів 700 в одну сторону; та ще й у гору). Всі люди добре знають – без води – і не туди, і не сюди. А щоб від спраги не загинуть, - Корженко воду відрами носив!
Женя Козубенко, хоч і найменший, нас також не підвів: Туристи хочуть їсти – це всім ясно. За дровами ще сонними бредуть; і серед збирачів є рекордисти, хоч тонну хмизу для костра знайдуть!
Перший етап змагання – ботаніка. Наші дівчата, ледве приїхавши, пішли збирати трави, які тут ростуть. З дому Золотовська Олена взяла свій гербарій. Відповідали вони Баришевій К.В. (зав райвно). Катерина Василівна відзначила наших дівчат за точність і швидкість відповідей. Дівчата наші постарались – усі куточки обходили тут. Усю траву, усі квітки зібрали: Олена і Оксана нас не підведуть! З ботаніки у нас друге місце.
Потім в’язка вузлів. З мотузками удома ми зріднились, без них ми навіть спати не могли, то ж недарма зайняли друге місце – на перше, поки що, не потягли.
Потім була розкладка і складка палатки, розпалювання вогнища.
А потім переправа! Важкий етап змагань, тим більше, що дома ми не можемо його тренувати: у нас немає спорядження. Але, як кажуть, сміливого куля не бере. Так і ми. Поки виступали інші команди – ми навчилися, а швидкість, сила, і дружність у нас були – і ось знову друге місце!
Між змаганнями малювали свою газету-репортаж, складали вірші.
І ось збираємося на останню лінійку. Олена Анатоліївна, наш головний «координатор»-натхненник, запропонувала вгадати – яке ж у нас місце? Казали і 5, і 8, і 10, а коли на лінійці ми почули: «Адамівка – 3 місце!» - радості не було меж. Очевидці кажуть, що за 1 і 2 місця так не раділи, як ми за 3. Як на мою думку, то це дуже добре. І значна допомога Олени Анатоліївни – натхнення і підтримка. Усі члени команди теж були на висоті. А на плечі капітана і єдиного дев’ятикласника лягла вся важка робота на змаганні по переправі (треба було всіх потримати на вису, щоб відчепити карабіни на тросі).
І ось змагання позаду. Швидко зібралися. Привели в порядок свій табір.
Додому їхали радісні і збуджені. І вже по дорозі додому, і на другий день у школі будували плани на майбутні змагання. Поживемо – побачимо.
Вчителька наша довго нас вчила, а за Корженком по п’ятах ходила…
Наші юні козаченьки у похід пішли. Перемогу сподівались в конкурсах знайти. І старались, було видно, інших обійти. Постарались третє місце додому привезти.
Вузли в’язали скрізь, де прийдеться, мотузки носили ми всі біля серця. Як чародії, з травою ходили, лише одну думку у мріях носили: а може зуміємо, а може нам вдасться з усім розібратись, до п’ятого місця, до святого п’ятого місця добрасться! (65)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Із третього – в п’ятий!
Свято останнього дзвоника для третьокласників особливе. Воно і найрадісне і найсумніше. Найрадісне – бо вони стали дорослішими і, бач які, із третього відразу переходять в п’ятий клас. А найсумніше – бо прощаються третячки з своєю першою вчителькою, Тамарою Михайлівною Золотовською.
Урочиста, хвилююча тиша. Святково одягнені, з квітами в руках, випускники звертаються до своєї вчительки з словами щирої любові, вдячності за її невтомну працю, турботу, справедливість, материнську ласку.
Діти дарують вчительці гарні пісні. Щиро дякували Тамарі Михайлівні і батьки випускників.
По закінченню свята був накритий солодкий стіл і довго ще танцювали діти на своїй першій дискотеці. (66)
ВИХОВУЄМО ГРОМАДЯНИНА
ДО 10-Ї РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
За допомогою тільки школи неможливо побудувати світ, але побудувати світ без допомоги школи теж неможливо…
Спостерігаючи розвиток сучасного українського суспільства (зокрема, нашої Адамівської територіальної громади), приходжу до висновку, що відбувається «звужування» держави – громада все більше перебирає на себе її функції, громадяни все частіше спільно вирішують проблеми, не звертаючись по допомогу до державних органів. Це пов’язано із загальною тенденцією до автономізації регіонів – перехід - перехід від державного до державно-громадського управління.
Ефективність нової схеми державно-громадського управління буде визначатись рівнем громадянської культури всіх членів суспільства, і тому у теперішніх складних умовах державотворення школа повинна йти попереду політиків, керуючись принципом пріоритету прав особистості над інтересами суспільства і держави, гуманізму, свободи, демократії, громадянського миру й національної злагоди, надаючи дитині, підлітку, юнаку (юнці) ще в школі навичок громадського управління та самоуправління (самоврядування).
З огляду на це, в Адамівській школі відбулася педрада «Виховання громадянськості як інтегрованої якості козачати – учня школи козацько-лицарського виховання». Творчі групи педагогів зробили ґрунтовний аналіз діяльності колективу школи та виробили шляхи подальшої роботи з виховання громадян України.
У зв’язку з вилученням предмету «Правознавство» з навчального плану 9 класу вводимо інтегрований курс «Громадянськознавство».
Розроблена і впроваджена програма міжпредметної діяльності з громадянського виховання, де задіяні курси історичних, філологічних та природничих дисциплін.
Розробляється та впроваджується навчально-виховна програма (план-проект) «демократична школа» (Організація позакласної та позашкільної діяльності), у рамках якої проходять предметні тижні, лекції, учнівські інформації, творчі зустрічі, екскурсії та експедиції, діяльність клубів, громадських організацій.
У рамках програми «Демократична школа» створена оригінальна система самоврядування, яка базується на історичних традиціях гетьманської України, але має всі сучасні ознаки. Як доповнення до програми «Демократична школа» готується проект «Перспективи гендерної освіти в Адамівській школі» (автор – завуч Лавриненко П.М.).
Координатором роботи школи з виховання громадянськості є вчитель вищої категорії, вчитель-методист історії та правознавства Р.М.Буравицька. Раїса Миколаївна вважає, що випускникові не відводиться якогось перехідного періоду для адаптації до дорослого життя. Тому вона допомагає школярам робити вибір, вирішувати життєві проблеми, розв’язання яких потребує уміння і навичок комплексного використання усіх знань, а не тільки суспільствознавчих дисциплін. Нещодавно Раїса Миколаївна провела тиждень правознавства, на одному із заходів якого були присутні представники державної адміністрації та райво – О.І.Щербань, Л.В.Федорова, Г.М.Трифонова, А.Є Фадєєв.
Є два протилежні типи педагогів. Перший – осіб широкої ініціативи, розмаху, кипучої енергії, владних, примушуючих себе слухати, визнавати. Другий тип – не стільки пропагуючий, скільки закріплюючий, який веде реальну роботу безпосередньо у буденному житті. Обидва типи, без сумніву, необхідні життю.
Я відношу Раїсу Миколаївну до другого типу. Всі, хто її знає, згодяться зі мною. Раїса Миколаївна знає якусь тайну: працює скромно, просто, над малими речами, а досягає великих результатів. Сім випусків зробила Раїса Миколаївна як класний керівник. Серед її вихованців багато знаних у районі та шановних людей: В.М.Бондар – голова СК ім. 28 червня, О.І.Гамар – директор Черкеської школи, П.М.Лавриненко – завуч Адамівської школи, Н.М.Рибальченко – директор Адамівського БК… Всього близько 150 осіб! Двох синів виростила разом із чоловіком Іваном Антоновичем. Старший Сергій пішов по стопах батька – працює лікарем у Руськоїванівській дільничній лікарні, молодший Володимир – фінансистом у Одесі.
Згідно з концепцією школи козацько-лицарського виховання Раїса Миколаївна веде авторський курс «Історія українського козацтва» за укладеним нею підручником. Коріння її авторитету у тому, якісному та незгасному, мабуть, зростаючому з роками бажанні знати нове та навчатися заражати цим бажанням інших. ЇЇ авторитет – це авторитет живої робочої людини, яка грунтовно та всебічно знає свою справу.
Атмосфера напруженої роботи над собою, яка почувається навколо Раїси Миколаївни, створює в оточуючих стійкий інтерес до справи. Вона вчиться не тільки від книг, журналів, статей, а й від живих людей, які приходять до неї самої вчитися. І ось молодь відчуває інтерес до себе, до своїх думок та справ з боку досвідченого, авторитетного педагога і стає справжнім учнем, вивчаючи те, як треба працювати.
Зовнішня стриманість, сухуватість, іноді холоднуватість і внутрішня теплота відносин, яка виникає у багатьох дітей, підлітків, молоді, дорослих, що знають її. Головну роль у цьому відіграє її відвертість та бажання з’ясувати до кінця усіляку ділову та розумову плутанину. ЇЇ інтерес до кожної особистості і готовність завжди потратити на людину свій час. Велику роль відіграє і взагалі широкий погляд на життя та її терпимість по відношенню до людей…
Проблема виховання громадянина-патріота давня, як світ. Вона постала перед людством тоді, як виникла перша держава. Гостро стоїть ця проблема й перед нашою Україною.
Україна проголосила себе суверенною, незалежною, правовою, демократичною, соціальною державою. Але, як свідчить досвід, між декларацією мети і реальним життям знак рівності поставити неможливо.
Сьогодні в Україні на фоні економічної, соціальної та правової кризи катастрофічно збільшується кількість злочинів, скоєних молоддю та неповнолітніми, наркоманів, хворих на Снід, туберкульоз, алкоголізм, психічні захворювання. Юнаки й дівчата не впевнені в завтрашньому дні. Багато з них виявляють бажання жити і працювати за межами України.
У чому причини цих негараздів? Вагома причина, я вважаю, у нехтуванні патріотичним вихованням, вихованням громадянина.
Так, багато що втрачено, але порядні люди, лицарі, громадяни все-таки є. З них (зокрема, із школи!) почнеться відродження громадянськості. (67)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Останній дзвоник.
31 травня 2001 року. Святково прибране подвір’я школи, звучать бадьорі пісні. Збуджені, веселі і трохи сумні зібрались на шкільному подвір’ї учні школи, вчителі, батьки, гості. Сьогодні в школі традиційне свято, Свято останнього дзвоника.
За сигналом вишикувалась вся школа. На лінійку запрошуються «винуватці» свята – дев’ятикласники. За доброю традицією крізь рушниковий вінок, який тримають матері випускників, на лінійку з класним керівником Вронською В.М. вийшли дев’ятикласники. Їх радо зустрічає вся школа і наші гості: представник державної адміністрації Федоренко П.В., голова сільської ради Коноваленко А.М. Знаменна група вносить на лінійку державний та козацький прапори школи. Учні урочисто виконують Гімн України.
З вітальним словом і наказом по школі до присутніх звертається директор школи Тимофєєв В.Я. Він коротко знайомить всіх з роботою школи в минулому навчальному році, вручає похвальні листи за відмінне навчання і зразкову поведінку найкращим учням школи. Відмічена також робота вчителів школи: вчителем вищої категорії вчителем-методистом стала Буравицька Р.М., Почесну Грамоту Міністерства освіти та науки отримав Тимофєєв В.Я., грамотами обласного управління освіти нагороджені Гриценко В.Н. та Галицька Н.П., грамотами районного відділу освіти – Лавриненко І.П., Воронова Д.М.
З привітанням до всіх звернулася почесний гість Федоренко П.В. Він сердечно поздоровив всіх з закінченням навчального року, побажав великих успіхів в роботі козацької республіки «Молода Січ» і зауважив, що про роботу козачат знають не тільки в районі та області, а й навіть у Києві чули про нас.
Привітав всіх присутніх з святом сільський голова Коноваленко А.М.
Але все ж таки сьогодні найбільша увага нашим випускникам, адже для них це остання урочиста лінійка в нашій школі. Першими до дев’ятикласників звернулися першачки, ті, кого випускники 1 вересня провели в їх перший клас. Третьокласники вручили випускникам символічні сувеніри: візитки нашої школи з «срібними» дзвониками. П’ятикласники подарували своїм дорослим друзям червоні стрічки з написом «Випускник ХХІ століття», а семикласники для кожного підготували іменні медалі з номінаціями «Містер Ерудіт», «Міс Артистичність», «Містер Чемпіон», «Міс Таємничість» та ін. Сьогодні учні 9 класу вступають у таке збагливе, загадкове і таке непросте доросле життя. Вони переступають символічний «кленовий» поріг. Вони ще ж учні і в водночас ні.
З щирими напутніми словами до своїх вихованців звертається класний керівник В.М.Вронська. Вона бажає дітям щасливої дороги в житті і завжди пам’ятати, що ти Людина. До випускників звертається перша вчителька Подолько А.М., батьки випускників Верховецький М.М., Скригулець С.В. Хлібом-сіллю на вишиваному рушнику благословляє старшокласників мама Гербей Г.П.
З словами вдячності і шани дев’ятикласники звертаються до своїх вчителів, батьків, молодших друзів. Випускники дарують вчителям, батькам свої пісні, жарти і великі букети квітів. Під чарівні звуки вчительського вальсу вони запрошують улюблених вчителів – і танцюють з ними.
І знову школа вишикувалась у чеканні. Почесне право дати останній дзвоник надано учневі 9 класу Катющеву В. і учениці 1 класу Пустовіт Г. (68)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Козачата. Авидівка.
Ласкаве сонечко пригрівало землю. На подвір’ї школи зібралися дітки, які з нетерпінням чекали свята прийому в козачата. Отаман «Молодої Січі» В.Я.Тимофєєв ознайомив присутніх з історією та законами життя козацької республіки. Берегиня Гриценко В.Н. розповіла про цікаві справи старших джур та дан школи. В церемонії прийому до лав козацтва допомагали проводити джура Богданов В. та дани Паламарчук Н. і Харченко Л. Козачата та лелі добре підготувались до свята: вони вивчили нові пісні, вірші, закони козачат. Особливо сподобалось хлопчикам-козачатам тримати в руках справжню зброю і вигукувати: «Слава Україні! Слава козакам!» Їх підтримували юні лелі.
Прапороносець «котигорошків» Лавриненко Д. прийняв з рук отамана загоновий прапорець. Дани подарували козачатам свою пісню «Я козачка твоя». Після урочистої частини для дітей було організовано ігри, солодкий стіл. (69)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Козачата. Благодатне.
Урочисто пройшов прийом учнів села Благодатне в козачата та лелі. Діти гарно підготувались до свята: вивчили обітницю, вірші, пісні. Юні джури Скригулець Д., Філатов В., Одорожа В. провели ритуал прийому в козачата. Найбільше запам’яталось дітям, як вони цілували справжню зброю, робили відтиск гулого пальця на сторінці Біблії та проходили крізь шабельний вінок. Розділити урочисті хвилини прийшли тата, мами, бабусі. Вони щиро вітали юних лель та козачат. Збільшилось дитяче коло «Котигорошко» Адамівської «Молодої Січі».
Козацькому колу вручив отаман Тимофєєв В.Я. загоновий прапор. Всім було цікаво і весело. Козацькому роду нема переводу. (70)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Початок ІІІ тисячоліття. Випускний вечір.
В святково прикрашеному залі зібрались вчителі, батьки, гості, учні школи. Під оплески присутніх до залу запрошуються випускники 2001 року. Вони горді тим, що їм випала честь бути першими випускниками нового тисячоліття в Адамівській школі. І школа теж гордиться нинішніми випускниками, адже із 12 учнів троє закінчили школу з відзнакою, четверо хорошистів.
Директор школи В.Я.Тимофєєв урочисто вручає випускникам свідоцтва про закінчення школи. Назавжди впишуться в Золотий фонд школи імена Дмитра Скригульця, Тетяни Гербей, Віталія Катющева. Педагог-організатор школи В.Н.Гриценко вручає випускникам пам’ятну Путівку в життя з найкращими побажаннями і напуттями, щоб дев’ятикласники завжди були гідними звання «Людина».
Від всього педагогічного колективу директор школи вітає випускників і батьків і вручає Листи подяки за гарне виховання дітей батькам Тані Гербей, Діми Скригульця, Віталія Катющева, Олесі Верховецької, Наталки Паламарчук, Віктора Басюка.
Букети квітів, щирі побажання дарують випускникам друзі, батьки, вчителі. Учні 5-7 класів склали для них коломийки, вірші, пісні. Потім всі відгадують жартівливі загадки про випускників.
Випускники разом з класним керівником Вронською В.М. підготували оригінальне звертання – подяку школі, вчителям, батькам. Тут звучали щирі душевні слова, гарні пісні, гуморески, сценівки.
Всім вчителям вручили дипломи за номінаціями.
За доброю народною традицією батькам, найменші діти яких закінчили школу, одягли вінки з зелені та квітів.
І ось звучить прощавальний вальс… Скільки в ньому мрій, сподівань, радості і смутку, світлої печалі. Дорослі сини й дочки запрошують до танцю своїх батьків та матерів.
І знову лунають пісні, музика. У вихорі танцю вже кружляють всі. І так аж до п’ятої години ранку. А на світанку всі випускники зустрічали свій схід сонця. І пішли вони в таке звабливе, загадкове, таємниче і непросте доросле життя… (71)
На Двадцятій нашій Козацькій Раді затвердили проект наказу про закінчення групою джур курсу навчання в Адамівській школі козацько-лицарського виховання.
НАКАЗ №23-06-2001
по Українському Чорноморському козацтву
від 23.06.2001 року
«Про присвоєння козацьких військових звань випускникам
Адамівської школи козацько-лицарського виховання»
1. Присвоїти козацькі військові звання випускникам Адамівської школи козацько-лицарського виховання Білгород-Дністровського міжрайонного козацького товариства Українського Задністрового козацтва:
Скригульцю Дмитру хорунжий УК,
Катющеву Віталію хорунжий УК,
Басюку Віктору підхорунжий УК,
Третюку Івану підхорунжий УК,
Кравченко Івану підхорунжий УК,
Моркоту Денису підхорунжий УК,
Козубенко Олександру підхорунжий УК,
Дроздову Дмитру підхорунжий УК.
2. Дозволити вищезгаданим офіцерам Українського козацтва носити козацькі регалії, які відповідають їх козацьким званням: однострій Українського За дністрового козацтва, папахи сірого кольору та кашкети з чорним околишом, золоті погони та шеврони Українського козацтва, парадний ремінь жовтого кольору.
3. По досягненню вищезгаданих офіцерів повноліття дозволити їм мати козацьку нагайку та зброю, право на придбання якої узгодити з відділами МВС.
Головний отаман УЧПК генерал-хорунжий УК Б.І.Сушинський.
Директор Адамівської школи козацько-лицарського виховання полковник УК В.Я.Тимофєєв.
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Трудовий семестр.
Продзвенів останній дзвоник. Скінчилось навчання. Але життя школи вирує. Дев’ятикласники складають випускні іспити. Учні молодших класів відвідують дитячий майданчик «Котигорошко», яким керує Золотовська Т.М. Діти ходять на екскурсії, збирають лікарські рослини, читають цікаві книжки, розучують нові ігри.
Юннати школи на чолі з Вронською В.М. доглядають за квітами, які радують око своїм буйним цвітінням.
Учні 5-8 класів разом з класними керівниками працюють на полях кооперативів ім. Шевченко, «Едем», «Фенікс». Вони просапують кукурудзу, кавуни, цибулю, кабачки. За період виробничої практики учні заробили майже тисячу гривен, які підуть на ремонт школи.
Напружена робота і в шкільній бібліотеці. Бібліотекарю А.М.Подолько треба встигнути і прийняти, і видати підручники, організувавши «Швидку допомогу» книжкам, які її потребують.
Техпрацівники школи Коноваленко С.Ф., Лабунець Л.І., Гречко К.П., Кравченко Ю.В., Деревенча Н.С. дружно взялись до ремонту класних кімнат, вони білують стіни, фарбують вікна, двері, підлоги, щоб в наступному році школа зустріла своїх вихованців чистою, світлою, привітною. Трудовий семестр у школі продовжується. (72)
32. ЛИПЕНЬ-ЖОВТЕНЬ 2001. ЗАГАРТОВУЄМО ДУХ І ТІЛО.
Нараду директорів шкіл перед виходом у відпустку провели 2 липня 2001 року в Заповіднику діда Євсея (Молога). Сиділи в лісі за саморобними дерев’яними столами на таких ж лавках. Було затишно, прохолодно. Звонари зуділи. Виступали К.В.Баришева, О.О.Шмелькова, Є.П.Костецький (Дід Євсей), В.В.Орлова, З.П.Діденко, Т.О.Данилова. Планували таким складом працювати й в 2008 році. Після офіційної частини (Г.М.Трифонова: «Я комара, мабуть, з’їла», Феденко В.М.: «Треба запити»…) пройшла неофіційна; педагогічні розмови про навчання-виховання, купання в лимані… Роз’їхалися після 17–ї години…
ПЕРШИЙ ВИПУСК ШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
В Адамівській школі відбувся перший випуск джур та дан (молодих козаків та козачок). Випускники – елегантні юнаки та чарівні юнки замислились на порозі дорослого життя – воно таке непросте…
П’ять років наш педагогічний колектив формував духовний стан молодих громадян України, що в народі зберігся як розуміння козацького духу, намагався забезпечити надійний духовний зв’язок козачат з предками, розвинути їх стосунки з сучасниками, зорієнтувати джур та дан на інтереси нащадків, виховував фізично здорових, морально чистих і по-лицарськи мужніх та сильних духом козаків…
Щасливий вам путь, Тетяна Білопшицька, Іван Кравченко, Олександр Козубенко, Олеся Верховецька, Віктор Басюк, Іван Третюк, Дмитро Скригулець, Наталія Паламарчук, Віталій Катющев, Тетяна Гербей… (73)
Козак був здоровий, вільний від хвороб, в сто років тільки в силу брався. Тому жив і весело, і довго. Д.Яворницький.
В Адамівській школі відбулося козацьке таборування. Джури та дани, розділившись на загони («Гайдамаки», «Дозорці», «Запоріжці», «Соколи»), змагались з навичок ставлення намету, розкладання намету, розкладання багаття, в’язання вузлів, знання рослин, топографічних навичок, вміння варити козацького куліша та інше. Готували та проводили свято вчителі Н.П.Галицька та В.Н.Гриценко.
Таборування в нашій школі є складовою частиною фізкультурно-оздоровчої роботи, підсумком чергового етапу фізичного розвитку козачат. Проводимо ми його тричі: взимку (взяття снігової фортеці), навесні (змагання з основних туристських навичок) та влітку (кількадобовий похід на море з ночівлею).
Динаміка захворювань по нашій школі свідчить, що профілактична фізкультурно-оздоровча робота має істотну перевагу перед традиційною формою фізкультурно-спортивної: при традиційній формі роботи в школі займаються фізкультурою та спортом лічені одиниці – кращі спортсмени, основна ж маса школярів до спорту байдужа – вчителям не до них, бо вони зайняті зірками; наша ж система роботи дозволяє займатися фізкультурою практично всім школярам.
Я мешкаю біля стадіону і бачу, скільки школярів та молоді приходить сюди ввечері. Наша вчителька Наталія Павлівна Галицька «заразила» фізкультурою багатьох.
Система ця базується на традиціях запорожців: систематичне виконання фізичних вправ разом з загартовуванням виховували той тип козаків, які легко переносили спрагу та голод, спеку та холод і були надійними захисниками всього українського народу.
На жаль. Сталося так, що з періоду знищення Запорізької Січі всі наступні уряди Росії та України постійно і цілеспрямовано проводили роботу по дискредитації, в першу чергу, морального обличчя козаків. Їх характеризували переважно як грубих невігласів, п’яничок, які жили тільки за рахунок війни та розбоїв.
Але як натовп п’яничек міг неодноразово бити найкращу в Європі армію – турецьку, і як натовп п’яничок міг за 1,5 доби на «чайках» веслувати морем до Стамбула?!
- Шинкарям наказуємо, щоб не називалися козаками, й вилучаємо їх від себе і на майбутнє таких до нашого війська приймати не будемо, - сказав П.Сагайдачного у 1617 році.
Ганьблення козацтва проводилось для того, щоб українці не мали своєї історії, а точніше, забули її. Народ, що не спирається на могутнє коріння своєї історії, легко тримати в покорі; йому легко нав’язувати чужі звичаї, культуру, освіту, ідеологію. Це ми бачимо сьогодні…
Ось чому наш педагогічний колектив намагається відродити козацький рух, виховати реальну силу, здатну захистити свободу і незалежність нашої країни, особу, яка могла б вплинути позитивно на всі сторони суспільного життя України і залишити глибокий слід у нашій духовності та ментальності. (74)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Літнє таборування.
У нашій школі вже стало традицією: влітку повинен відбутися велопохід у Курортне, до берега моря – літнє таборування. Ми їдемо на кілька днів. І це не тільки відпочинок – таборування є ще одним практичним відпрацюванням туристських навичок та моральних якостей, які згуртовують колектив. Адже саме у поході, коли треба робити для себе і для всіх необхідну роботу, ти зрозумієш: хто твої друзі, хто завжди підставить у разі необхідності своє плече…
Похід відбувався в останні дні липня і, значить, погода була чудова. Море тепле і лагідне; ночами було не холодно спати. Всю роботу і чергування розподілили ще вдома, так що затримок не було. Швидко і злагоджено розташували наметове містечко, викопали кострище, склали речі і… на море! Як добре змити пил польових доріг після поїздки!
У цьому році у групі були учні, які їздили на турзльот. Так що мені, як керівнику, роботи було зовсім небагато. Оксана Рибальченко, Олена Золотовська, Катя Катющева, Женя Козубенко були помічниками і в цьому поході.
Відпрацювавши з дітьми вже стільки років, кожного разу дивуєшся: як швидко вони схоплюють те, що їх по справжньому хвилює, їх постійна готовність йти вперед, пізнавати. А наше завдання – не згасити вогники, бажання жити цікавим життям! (75)
19.08.2001 року Білгород-Дністровська паланка проводила звітно-виборчу Раду (кафе на березі лиману «Поплавець»). Від Адамівського куреня була делегація в такому складі: Тимофєєв В.Я., Маринеску М.К., Білоус В.І., Козубенко В.О., Редько А.І., Козаченко О.А. та ін. Наша делегація найчисленіша… Мало було міських та районових козаків… Козаки втомилися від перманентного розбрату…
НАГОРОДЖЕНИЙ ІМЕННИМ ГОДИННИКОМ
На честь 10-річчя Незалежності держави за високі трудові успіхи від імені Президента України іменний годинник вручено Валерію Яковичу Тимофєєву – директору Адамівської школи. Відбулося це в ході урочистих зборів. (76)
27.08.2001 року на пленарному засіданні районної педагогічної конференції мене було нагороджено Почесною грамотою Міністерства освіти України й ще декількома грамотами – «Грамотоносець» - чув я від колег… Мене ввели до складу колегії при начальнику відділу освіти, до складу районної атестаційної комісії…
Шановний Валерію Яковичу!
Прошу Вас підготуватися та виступити на серпневому засіданні секції директорів шкіл району з питання «Створення умов та зосередження зусиль педагогічного колективу Адамівської ЗОШ І-ІІ ступеня на збереженні фізичного, психічного та інтелектуального здоров’я учнівської молоді, роботі з обдарованою молоддю».
Текст виступу або його тези у письмовому вигляді надати Баришевій К.В. до (або після) виступу.
З повагою, Блінов Г.Ю., завідуючий РМК.
На Двадцять першій нашій Козацькій Раді затвердили основні напрямки роботи з козацько-лицарського виховання в Адамівській школі.
СІЛЬСЬКА МАЛОКОМПЛЕКТНА: РЕАЛІЇЇ ТА ПЛАНИ, ТРУДНОЩІ Й ПЕРЕВАГИ
В Одеському обласному журналі «Наша школа» узагальнено досвід учительського колективу Адамівської школи з козацько-лицарського виховання. Публікуємо нотатки директора цієї школи Валерія Яковича Тимофєєва.
Сільська малокомплектна школа посідає особливе місце серед навчальних закладів нашої країни. Це – 70% шкіл, тут навчається кожен третій школяр; це – більшість шкіл нашого району.
Підірвана матеріальна база малокомплектної, міграція сельчан до міста, зниження народжуваності, виснаження і старіння педагогів не сприяють якісному поліпшенню навчальної роботи. Але від таких шкіл Україна не зможе відмовитись ще й у цьому столітті. Бо обов’язок держави – надати освітні послуги – ВСІМ дітям.
Штатний розклад не передбачає заступника директора з виховної роботи. Є неповна ставка заступника директора з навчально-виховної роботи, помічника з господарської справи, педагога-організатора, бібліотекаря. Школа має незадовільні санітарно-побутові умови (потребує капітального ремонту або перебуває у аварійному стані. Не має водопроводу й каналізації. Відсутні спортивний та актовий зали, не вистачає типових приміщень).
Учителя професійно дезорієнтовано, бо він викладає від двох до п’яти навчальних предметів, що знищує якість знань учнів. В цих умовах проблемною є організація факультативів, практично неможлива профільно-рівнева диференціація. Система стосунків керівник-учитель-учень має тенденцію до посилення особистих, а не ділових якостей. Педагоги перебувають в методичній ізоляції (та ще й соціально-побутові умови їх життя!), що поступово призводить до їх деградації. Але якість навчально-виховної роботи більшою мірою залежить від якості керівництва школою, ніж від рівня педагогічної майстерності вчителів.
Наш досвід свідчить, що тісний зв’язок школи з родиною й сільською громадою дозволяє застосувати концепцію школи-родини (у формі козацько-лицарського виховання, що відтворює родинний мікроклімат: атмосферу доброти, тепла, чуйності, взаємотурботи і взаємоповаги). Все це ґрунтується на особливостях сільської спільноти, у якій практично всі родини пов’язані кровними зв’язками.
Ми вважаємо, що одним із основних завдань школи є реалізація ІДЕЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ, яка має благодатне підґрунтя в діяльності малокомплектної: це – сім’я, церква, соціальне середовище, громадське життя, праця, заходи духовного характеру, мистецтво, спілкування з природою.
Систему взаємин ми будуємо таким чином, щоб абсолютні й вічні цінності українського виховання (віра, надія, любов, сумління, правда, доброта, чесність, справедливість, щирість, гідність, милосердя, прощення, досконалість, нетерпимість до зла) формувалися не як теоретичні моральні категорії, а як конкретні стосунки реальних людей…
Аналізуючи процес розвитку малокомплектної за останні 30 років (я працюю вчителем з 1969 року, а керівником – з 1984), планую на цей навчальний рік в царині ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ:
В розкладі занять максимально враховувати передусім особливості навчальних предметів, а не особливості педколективу, розподілу навантаження вчителів. В проведенні уроків будемо орієнтуватись на форми групової роботи, за яких різко зростає інтенсивність активного спілкування вчителя з учнями. Будемо вчити вчителів саме такій роботі.
Намагатимемось знижувати психологічне та емоційне навантаження на учня у класах з малою наповненістю. Більше уваги приділимо методам самоконтролю, вибірковому диференційованому та тематичному контролю. Почнемо застосовувати рейтинг (до речі, в минулому навчальному році його успішно впроваджувала наша вчитель математики Т.В.Катющева).
Основним в організації уроків стане принцип індивідуального підходу до учнів. Створимо «короткі» факультативи, які охоплять семестр, що допоможе учням реалізувати пізнавальні інтереси до різних предметів. Особливу увагу приділимо роботі клубів, гуртків, товариств, проведенню інтелектуальних змагань, конкурсів.
В царині ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ ТА ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ:
Виховний процес тісно пов’язуємо із життям сільської громади. Його стрижнем стане краєзнавча діяльність.
Систему виховної роботи будуємо за моделлю «людина – родина – рід – громада – країна – держава». Це дає змогу широко використовувати потенційні можливості етнопедагогіки, історичного краєзнавства, сприяє соціалізації особистості.
Виховний захід школи плануємо і проводимо так, щоб він був подією села.
Є проблема у вихованні сільської дитини: в умовах замкненого сільського осередку зворотний зв’язок між вихованцями і вчителями надзвичайно сильний, але це веде до того, що дитини звикає до постійного опікування й потребує його. Перехід до іншого типу соціального середовища (міста), де соціальний контроль послаблено, часто руйнує звичний стиль поведінки.
В царині УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ:
Я вважаю, що перевантажування керівника, рівень його культури та тип спілкування визначають соціально-психологічний клімат як у педагогічному, так і учнівському колективах.
Неможливо педагогічним працівникам компенсувати негативний вплив перших осіб. Тому ефективне управління можливо лише за умови, що керівник розуміє завдання закладу і його специфічні особливості.
На якість контролю не повинні мати вплив тісні соціальні й родинні взаємини, що пов’язують учителів і учнів у сільській громаді. Ділові стосунки (обов’язок, відповідальність) не повинні витіснятися особистими (симпатії, родинність, неприязнь). Це суттєво знижує об’єктивність контролю, його систематичність, глибину і підсилює тенденцію до формалізму та лібералізму.
Але основна причина, що гальмує ефективну роботу школи, - НЕКОМПЕТЕНТНІСТЬ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ОСВІТИ – ЯК ЗОВНІШНІХ, ТАК І ВНУТРІШНІХ.
ШКОЛО, ШУКАЙ КЕРІВНИКА! (77)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Перший дзвоник. Авидівка.
Свято дарує можливість зустрічі людям різних поколінь. Особливо це характерно для свята 1 вересня, коли ми відмічаємо День знань.
Ось і в нашій маленькій, початковій школі села Авидіївки теж свято – День знань. Відсвяткувати цю урочисту подію прийшли не тільки учні, а й їхні батьки, дідусі і бабусі, тітки й дядьки, а також багато жителів села.
У президії – директор школи Тимофєєв В.Я., завуч Лавриненко П.М., педагог-організатор Гриценко В.Н.
Почалася лінійка із виконання Гімну України.
Далі під оплески присутніх, під марш, крізь підняті рушники до двору входять першокласники.
Директор школи і вчителі привітали дітей із святом Першого дзвоника. Першачкам були вручені подарунки та квіти. Привітати їх прийшли дошкільнята та наші випускники. Учні розповідали багато віршів, співали нові пісні.
Першокласники прийняли «Клятву Першокласника». Їм урочисто були вручені Посвідчення першокласників, які вони матимуть зберігати до свого випускного вечора.
За наслідками атестації учителів Лавриненко І.П. та Воронову Д.М. було нагороджено Почесними грамотами райвно, які вручив директор школи Тимофєєв В.Я.
Велику участь у проведенні свята приймали батьки. Мама Арнаутової Катрусі спекла гарний коровай, яким пригостили всіх присутніх. Пригощаючи гостей, мами заспівали пісню «Зеленіє жито, зелене». І підхопили цю пісню всі гості свята.
І татусі не стояли осторонь, а кружляли разом із своїми дітьми, в першому в їх житті шкільному хороводі, співаючи пісню «Чому вчать в школі».
В кінці лінійки для всіх учнів силами батьків був накритий гарний, смачний, святковий солодкий стіл. (78)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Перший дзвоник. Адамівка.
Чисте небо, ясне сонечко, сміх дітей, квіти, квіти…
Сьогодні свято учнів, вчителів, батьків. Вся школа збуджена, радісна, щаслива. Особливо з нетерпінням його чекали першокласники, для яких сьогодні відкривається перша сторінка Великої Книги Знань.
Почалась урочиста лінійка. Щасливих і трошки збентежених хлопчиків і дівчаток мами за ручки привели в шкільну сім’ю. З любов’ю зустрічає перша вчителька Золотовська Т.М. своїх вихованців. Хлібом-сіллю дітей благословляє мама Николайчук І.П. Матері дарують дітям на щастя, на добру долю вишивані рушники. Щастя-долі першокласникам і всім учителям і учням бажає мати Смоленко Л.О. А зерном з рідної землі посіває винуватців свята і всіх дітей Кисляк О.О.
Учні 2 класу дарують своїм молодшим друзям найпершу книжку «Буквар». П’ятикласники дарують їм свої вірші, пісні і вручають портфелики. Щасливі, сяючі обличчя малюків, а в дев’ятикласників в очах пробігають іскринки суму. Адже вони останній рік навчаються в стінах рідної школи.
З щирими побажаннями звертається до першокласників учениця 9 класу Рибальченко Оксана. І на згадку про цей день майбутні випускники вручають першокласникам медалі «Першокласник-2001».
З вітальним словом и щирими побажаннями до дітей звернулась завуч школи Лавриненко П.М.. Директор школи Тимофєєв В.Я. зачитав наказ про зарахування дітей до першого класу.
Прийшли до школи привітати всіх вихованці дитячого садка з своєю вихователькою Березнюк Н.І. Дитсадівці дарують присутнім свої вірши, пісні, танці.
І ось лунає довгоочікуваний шкільний дзвоник, який кличе всіх дітей за парти до роботи, пізнавати нове, цікаве, незвідане. (79)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Перший дзвоник. Благодатне.
За доброю традицією в наших «малих»школах кожного року проводиться Свято першого дзвоника. В цей день для кожного з нас продзвенів перший дзвоник нового навчального року. Ми запам’ятали його надовго.
І ось свято розпочалося. Пролунав Державний Гімн України. Після цього було надано слово для привітання директору нашої школи Тимофєєву В.Я. Він привітав всіх присутніх гостей та дітей з початком нового навчального року, побажав їм у новому тисячолітті здоров’я, успіхів у навчанні та всіх благ.
Після привітання директора школи наша маленька шкільна сім’я приймала дорогих першокласників. Для них цей день був незвичайним, адже все було вперше в стінах нашої школи: урок, дзвінок, перерва. На першу в їхньому житті лінійку їх вивели батьки і передали в дбайливі руки вчительки. За давнім українським звичаєм мама першокласника Одорожа Ольга винесла на вишитому рушнику хліб-сіль. Хліб – це символ безкінечності життя, вічного оновлення природи. Рушник – це супутник людини в житті. І від імені всіх батьків першокласників вона попросила директора школи Тимофєєва В.Я., завуча Лавриненко П.М., організатора Гриценко В.Н. прийняти їх дітей в шкільну сім’ю. Потім мати привітала всіх дітей та присутніх гостей з святом і всипала їх зерном пшениці.
З словами привітання до першокласників звернулися учні 2-3 класів.
А потім слово було надано першокласниками. Вони поділилися з усіма своїми враженнями, хвилюваннями, мріями, бажаннями.
Після виступу першокласників з своїми привітаннями до дітей звернулися завуч Лавриненко П.М. та педагог-організатор Гриценко В.Н., подарували їм їхню першу книжку «Буквар» та передав подарунок Президента України Л.Д.Кучми книжку «Казка про податки». А також подарували першокласникам портфелики з шкільним приладдям.
На цьому свято підійшло до кінця. Лунає урочисто перший дзвоник для першокласників та всіх учнів школи. Почесне право першими зайти до школи цього святкового дня було надано першокласникам 2001 року. Їх завели за руки до свого класу учні 2-3 класів. А потім у кожному класі розпочався перший урок. (80)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Осіннє таборування.
Як велике свято учні школи чекали традиційне осіннє таборування. Всі учні школи розділилися на 4 команди: «Січові козаки» (отаман Катющева Катерина), «Гайдамаки» (отаман Одорожа Віталій), «Побратими» (отаман Рибальченко Оксана), «Нащадки» (отаман Одорожа Олена).
Таборування почалося з програми «Козаки жартують». П’ятикласники розповіли про роль жінки в житті козаків та інсценізували пісню «Казав мені батько». Шестикласники подарували всім сценки «Мудра коза». Дуже розвеселили присутніх семикласники інсценізацією пісні «Ой розцвіла ружа». А восьмикласникам вдалася сценівка «Козак та піп». Учні дев’ятого класу продемонстрували пісню «Їхав, їхав козак містом!»
На третьому етапі треба правильно розкласти вогнище, спекти козацьку картоплю. Учні заздалегідь підготували дрова, місце для багаття, продукти. Духмяний запах картоплі та сала чули навіть в селі. Дівчатка, з допомогою джур, накрили «столи», тут були і картопля, і сало, і овочі, і, звичайно, чаї з трав.
А в цей час писарі занотовували всі цікаві випадки та казуси, потім все це розмістили в бойових листках, які мають назву «Козацьке таборування».
І, як завжди, свято закінчилось розвагами та дискотекою. Першість у всіх етапах таборування отримала команда «Січові козаки». Так тримати! До зустрічі в зимовому таборуванні! (81)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Екскурсія до міста Білгорода-Дністровського.
Вранці 21 вересня наші учні зібрались біля школи, щоб здійснити поїздку до Білгорода-Дністровського. Великим новим «Ікарусом» вирушили в подорож. По дорозі до міста екскурсовод цікаво розповідала про історію нашого краю. В місті ми спочатку відвідали меморіальний комплекс воїнам, загиблим в роки Великої Вітчизняної війні. Свіжістю зустріла нас набережна та Дністровський лиман. Багато цікавих спогадів залишиться в пам’яті після екскурсії до стародавньої фортеці. А яке захоплення викликали розкопки прадавньої Тіри. Все доповнили враження після відвідання краєзнавчого музею. Надовго запам’ятається ця подорож дітям. (82)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
День Учителя.
Знову свято в Адамівській школі. В цей чудовий осінній день учні вітають своїх любих вчителів. Зовсім не схоже святкування Дня Учителя на торішнє. В залі звучить музика; море квітів. Учні 9 та 8 класів запрошують вчителів зайняти почесні місця. Про кожного учителя звучать ніжні, теплі слова. Згадується їх життєвий шлях, досягнення, незвичайні пригоди на освітянській ниві. За рішенням козацької ради школи вчителі Р.М.Буравицька, О.Л.Солов’єнко, М.С.Малькова, Л.М.Лавриненко, В.Я.Тимофєєв удостоєні звання «Наймудріші». Звання «Майстер-клас» присвоєно П.М.Лавриненко, К.М.Граждан, В.М.Вронській, Т.В.Катющевій, Н.П.Галицькій, В.Н.Гриценко. Номінації «Надійна зміна» удостоєні І.І.Корженко, І.П.Лавриненко, Т.М.Золотовська, Т.І.Козубенко, Н.Г.Скригулець, О.А.Піштіган, Д.М.Воронова, А.М.Подолько, С.В.Тимофєєва.
Щирі слова вдячності, чудові вірші, душевні пісні дарують своїм любим вчителям діти.
А далі почалися уроки, які проводили учні-вчителі; почався День самоврядування… (83)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Зустріч з друзями.
Про роботу нашої козацької організації «Молода Січ» знають не тільки учні школи та односельці, про неї повідомляли і в газетах, журналах, по радіо. Для ознайомлення з нашими козацькими справами до нас у школу приїхали учні Софіївської школи разом з педагогом-організатором Наталією Василівною. Гості ознайомились з планами роботи на рік, попросили розповісти про найцікавіші справи, які були проведені в школі. Особливо їх зацікавило проведення осіннього таборування, інсценування жартливих козацьких пісень, проведення свята осені, спортивного свята.
Учні Соіфіївської школи запросили наших учнів до себе в гості. На згадку про зустріч діти сфотографувались. (84)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Люди з планети «Старість».
На картах небесних така планета не позначена, але вона є, тільки не в просторі, а в часі. І в свій час кожен з нас, залишаючись жителем Землі, вступає на цю планету. Час там протікає повільно – з довгими ночами, заповненими безсонням, лякаючими болями в серці. Це старість. За Енциклопедичним словником – «віковий період від 70 до 90 років» (далі вже довгожителі).
Старість по своїй суті трагічна. Хоча б в тому, що в цьому віці вперше по-справжньому розумієш закон природи: людина смертна. Всі знаємо це ще з дитинства, але усвідомлюємо як реальність, постоявши біля труни однолітка, викреслюючи його назавжди з життя.
Старість окреслює навколо людини круги самотності. І чим далі, тим вужчим стає це коло. За межею залишилась робота, до якої звик, яку любив. Помітно менше стало друзів та знайомих, ось уже й за ворота вийти важко.
І тоді єдиним вікном у світ, єдиною втіхою і змістом життя настає спілкування з близькими людьми: дітьми, онуками.
Як же хочуть наші стареньки, щоб молоді розповіли щось, порадились, посвятили в свої справи, плани. І це не просто стареча допитливість, а бажання бути корисним.
При сучасній зайнятості батьків бабусі і дідусі у багатьох випадках беруть на себе велику частку турбот і обов’язків, пов’язаних з вихованням дітей.
Вони вчать внуків людяності, доброти, шити й вишивати, садити і вирощувати рослини, готувати їжу і білити хату, працювати в полі, в городі, біля худоби. Вони передають онукам бажані звичаї й традиції нашого народу.
А чи завжди ми віддячуємо їм такою ж любов’ю? Чи завжди думаємо про стареньку немічну бабусю, яка живе одиноко і щоранку стоїть біля похилених воріт, сумно дивлячись услід тим, хто йде повз неї… Зупинимось, привітаймося. Запитаймо, може їй треба купити хліб чи шматок мила…
Спитаймо себе: «Чим я можу допомогти?» Нехай хоч добрим словом, готовністю взяти на себе частку її проблем.
Поки старенькі наші бабусі й дідусі з нами – ми всі молоді. Вони – наш захист, наша добра згадка про незгасне світло дитинства.
Хочеться вірити, що ніхто з нас не забуде своїх стареньких бабусь та дідусів, своїх батьків, особливо тоді, коли до них прийде старість.
В цей день, 1 жовтня, учні школи привітали людей похилого віку Адамівки. Вони дарували їм квіти, посмішки, пісні, танці. Глибоко вразила серця стареньких своєю піснею «Бабуся» учениця 9 класу Рибальченко Оксана, гуморесками Віталік Лавриненко, запальними танцями дівоча група танцювального ансамблю школи. Після концерту ще довго спілкувались діти з старенькими. На згадку про цю зустріч всі сфотографувались. (85)
ДИПЛОМ КОЗАКУ З АДАМІВЦІ
Дипломом обласного управління освіти та науки нагороджений Валерій Якович Тимофєєв, директор Адамівської школи, представник козаків Буджацького степу. Він став переможцем обласного етапу Всеукраїнського конкурсу на кращу модель учнівського самоврядування в загальноосвітніх навчальних закладах та за творчі досягнення у розробці оновлених моделів такого самоврядування. (86)
В жовтні 2001 року пройшла районна батьківська конференція. Я виступив із доповіддю «Адамівська школа козацько-лицарського виховання – Берегиня духу села». Доповідь згодом транслювалася по місцевому радіо «Новини Придністров’я».
У видавництві «СП «ПЕТРЕКС» надрукував книги:
1. В.Я.Тимофєєв. Адамівська Січ. Видавництво «СП «Петрекс». Білгород-Дністровський. 2001-2003.
Про козацтво Адамівської громади: козаків та козачок, молодиків та берегинь, джур та дан, козачат та лель.
Т. 1. 2001. Хроніка Адамівської школи. 1998-2001. (25.10.2001). 158 стор.
2. В.Я.Тимофєєв. Річ про Адамівську Січ. Видавництво «СП «Петрекс». Білгород-Дністровський. 2001-2003.
Ілюстрована історія становлення та розвитку колективу Адамівської школи козацько-лицарського виховання, що на Білгород-Дністровщини.
Т. 1. 2001. Хроніка Адамівської школи. Частина 1. (25.10.2001). 158 стор.
33. ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2001. ЛІДЕР ХХІ СТОЛІТТЯ.
25.10.2001 року після наради директорів методист з виховної роботи районного методичного кабінету відділу освіти районної державної адміністрації Г.М.Трифонова та завідуюча райвно Баришева К.В. запропонували мені взяти участь у обласному методичному зборі. Я згодився; методисти провели для мене змістовний інструктаж…
… Йшов від Софіївці до Адамівці пішки (відстань 7 кілометрів) й вперше звернув увагу на номери електростовпів – від 1 до 111; від 1 до 49 – це мої роки, далі від 52 до 111 – це роки життя; звиви шляху – це звиви мого життя – підйоми та спади, круті повороти вліво-вправо (найкрутіший – у 49-50)…
В Одесі відбувся обласний методичний збір педагогів та учнівських лідерів «Лідер ХХІ століття». Він проводився після підсумків обласного етапу Всеукраїнського конкурсу на кращу модель учнівського самоврядування. Білгород-Дністровський район в Одесі представляли директор Адамівської школи В.Я.Титмофєєв та берегиня Ради джур та дан школи (член учнівського комітету) Оксана Рибальченко. Ми попросили Валерія Яковича Тимофєєва поділитися враженнями від цієї події.
- Спостерігаючи розвиток сучасного українського суспільства, зокрема нашої Адамівської громади, бачу, що відбувається «звужування» держави – громада все більше бере на себе її функції. Громадяни все частіше спільно вирішують проблеми, не звертаючись по допомогу до державних органів. Це пов’язано із загальною тенденцією до автономізації регіонів – переходу від державного до державно-громадського управління.
Ефективність нової схеми державно-громадського управління буде визначатись рівнем громадської культури всіх членів суспільства. І тому у теперішніх складних умовах державотворення школа повинна йти попереду політиків, керуючись принципом пріоритету прав особистості над інтересами суспільства і держави, гуманізму, свободи, демократії, громадянського миру й національної злагоди, повинна надавати дитині, підлітку, юнаку навичок громадського самоврядування, виховуючи лідера ХХІ століття, людину, яка б могла приймати і виконувати доленосні рішення в житті громади, регіону, держави…
На конкурс було представлено 22 моделі учнівського самоврядування: гімназій, ліцеїв, загальноосвітніх шкіл – міських та сільських, позашкільних закладів, районних державних адміністрацій – райрада учнівських лідерів.
Ми привезли козацьку модель самоврядування, де отаман Ради джур та дан (голова учкому) лише перший серед рівних отаманів та берегинь паланок (секторів учкому). А доленосні рішення приймає коло (учнівські збори). І отримали диплом переможців.
Проблема визначення універсального типу самоврядування, який забезпечував би позитивний результат, хвилює педагогів давно. В педагогіці спостерігалось немало спроб зробити самоврядування схожим на якісно працюючий механізм. Ми пам’ятаємо учнівські комітети часів радянського періоду. Але більш ніж 300-річна історія розвитку педагогіки учнівського самоврядування доводить, що і зараз ми не наблизились до цього ідеалу, не змогли створити ідеальний механізм під назвою «учнівське самоврядування».
Це не свідчить про безсилля науки в дослідженні природи людини або про недостатність пошуків у педагогів-практиків. В різних країнах було і зараз є десятки тисяч ентузіастів в організації учнівського самоврядування. І все ж психолого-педагогічна наука, передова новаторська практика не змогли зробити учнівський орган самоврядування школи певним «штучним інструментом». До речі, як і педагогічну раду, але це тема окремої розмови.
- Що ж заважає знаходженню ідеального механізму? Розмаїтість, багатоваріантність, неоднозначність. Розмаїття цілей та завдань самоврядування, елементів змісту та видів форм моделей. Багатоваріантність умов і засобів управління. Неоднозначність прояву закономірностей самоврядування в залежності від індивідуальних особливостей дітей і багатьох інших факторів…
Презентація моделей самоврядування показала як по-різному організовують та проводять роботу з учнівського самоврядування кращі школи Одещини. У кожній свій стиль роботи, темп і ритм, власні методи й прийоми, певні психолого-педагогічні здобутки. Школа-держава (одеські СШ №50, 105, економічний ліцей, СШ №4 міста Южне), рівнева система (одеська СШ №24, Великодолинська СШ, Котовська СШ №3, Біляївська СШ №2), козацьке коло (Адамівська школа), клубна система (клуб «Квант» одеської СШ №76, клуб учнівських лідерів при Іллічівській районній державній адміністрації міста Одеси).
З цього можна зробити висновок, що в практиці виховання лідера немає єдиного ідеального підходу, а є велике розмаїття ідей щодо організації цієї роботи. А головна ідея – ідея багатоваріантності моделей учнівського самоврядування (і взагалі організації навчально-виховного процесу!) отримує все більше визнання в усьому світі…
В нашій школі існує така практика: по завершенню більш-менш вагомого педагогічного заходу ми пропонуємо його учасникам написати статтю з аналізом цього заходу: для чого його проводили, які помилки допустили, побажання організаторам, передбачувані й непередбачувані наслідки – до шкільної газети «Річ про Адамівську Січ». Оксана Рибальченко написала: «Наші шкільні заходи необхідно готувати за допомогою психологів, як обласний збір. І вже пора вводити основи психології до навчального плану школи»…
Є над чим працювати тепер дирекції… (87)
УЧНІВСЬКИЙ АКТИВ АДАМІВСЬКОЇ ШКОЛИ
РАДА ШКОЛИ
№ Паланки Отаман-Берегиня Консультант
Головний отаман Тимофєєв В.Я.
Головна Берегиня Гриценко В.Н.
Писар Ради Золотовська О. 8 кл. (Скарб Ідей)
1 Здоров’я та спорту. Філатов В. 8 кл.
Лавриненко Д. 5 кл. Галицька Н.П.
2 Героїко-патріотичного виховання. Богданов В. 8 кл.
Кутуненко А. 5 кл. Тимофєєв В.Я.
3 Національного відродження. Рибальченко О. 9 кл.
Рибальченко Ю. 6 кл. Граждан К.М.
Піштіган О.А.
4 Організації дозвілля. Гречко О. 8 кл. Гриценко В.Н.
Кл. керівники
5 Зарубіжних зв’язків. Назарова О. 8 кл. Малькова М.С.
6 Роботи з молодшими школярами. Крамаренко О. 7 кл. Гриценко В.Н.
Класоводи.
7 Трудової діяльності та охорони природи. Одорожа В. 9 кл.
Вронська В. 6 кл. Вронська В.М.
8 Навчально-пізнавальної діяльності. Лавриненко М. 6 кл.
Кравченко Н. 5 кл. Лавриненко П.М.
Катющева Т.В.
9 Інформації. Одорожа Л. 9 кл.
Рошкан Ю. 5 кл. Тимофєєва С.В.
10 Дисципліни та порядку. Лавриненко В. 6 кл. Тимофєєв В.Я.
Лавриненко П.М.
11 Соціального захисту. Лавриненко О. 9 кл. Гриценко В.Н.
12 Історико-Краєзнавчої роботи. Козубенко Ж. 7 кл. Буравицька Р.М.
Галицька Н.П.
Завідуюча райвно Баришева К.В. перейшла працювати в сільськогосподарський технікум. Начальником відділу освіти стала Добриніна З.І.
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
«Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки»
З метою відродження та розвитку історичних, господарських та культурних традицій Українського козацтва, сприяння громадській злагоді в суспільстві постановляю:
1. Схвалити Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки (далі Програма), що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським адміністраціям ужити заходів щодо виконання зазначеної Програми.
3. Кабінету Міністрів України під час підготовки проектів Державного бюджету України передбачити, починаючи з 2002 року, кошти для виконання Програми та встановити контроль за їх витрачанням.
4. Координаційній раді з питань розвитку Українського козацтва при Президентові України вжити заходів щодо залучення в установленому порядку позабюджетних коштів для виконання Програми.
5. Запропонувати Національній академії наук України, Академії педагогічних наук України здійснювати методичне і наукове забезпечення виконання Програми.
м. Київ, 15 листопада 2001 року №1092/2001. Президент України Л.Кучма.
7-9 листопада 2001 року я разом з методистами з виховної роботи районних методичних кабінетів Одеської області (Трифонова Г.М. та ін.) брав участь в обласному семінарі керівників районних секцій МАН при обласному Центрі дитячої та юнацької творчості. Зустрічі з науковцями, методистами, особисті – з козаками, багато в чому допомогли становленню школи козацько-лицарського виховання…
7 листопада йшов осінній дощ. Ми чекали 9-го тролейбуса на зупинці у залізничного вокзалу. На Куликове поле промарширували колони під червоними прапорами. Вони йшли до пам’ятника Леніну. Потім, вже в 2007 році, цей пам’ятник демонтують…
… Почав напрацьовувати матеріал для книги «Адамівська Січ – школа козацько-лицарського виховання». 17.11.2001 року перший раз працював в міській бібліотеці ім. М.Горького; допомагала методист Г.М.Трифонова…
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
7 грудня до Дня Збройних Сил України було проведено змагання джур «А ну-мо, хлопці-козаки!». Готувала свято Галицька Н.П. На свято приїхали гості з районного методичного кабінету – Трифонова Г.М., Гайдашенко Т.П., Данилова Т.О. Хлопці продемонстрували чудеса спритності та інтелекту. Переможці отримали величезний торт (від РМК), переможені теж не були в накладі – отримали кілограм шоколадних (дуже смачних) цукерок (теж від РМК).
І знову в Адамівській школі Новорічне попурі. Кожен клас готував свою казку: 5 клас – «Капризне яйце», 6 клас – «Зимова казка», 7 клас – «Незвичайна реклама», 8 клас – «Телепузики», 9 клас – «Казка для дорослих». Глядачі (батьки, друзі громадськість) були в захваті.
На Новорічні свята приїхала з РМК гостя – Трифонова Г.М. ЇЇ відгук на роботу Ради джур та дан надрукувала шкільна газета: «У Адамівській школі козацько-лицарського виховання створено сучасна модель самоврядування у формі Козацької отаманської республіки. Діяльність органу самоврядування в школі (Рада джур та дан) сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, процесу соціалізації учнів, більш ефективному входженню у доросле життя.
Через шкільне самоврядування в школі відбувається процес підготовки майбутніх активних громадян демократичної держави. Діти – учасники життя, а не сторонні спостерігачі. Вони радіють роботі, виявляють винахідливість у праці, бажають взяти на свої плечі важку справу. Вихованці вчаться поважати одне одного та дорослих, в школі панує атмосфера доброзичливості та взаємної допомоги». (88)
У видавництві «СП «ПЕТРЕКС» надрукував книги:
1. В.Я.Тимофєєв. Адамівська Січ. Видавництво «СП «Петрекс». Білгород-Дністровський. 2001-2003.
Про козацтво Адамівської громади: козаків та козачок, молодиків та берегинь, джур та дан, козачат та лель.
Т. 14. 2001-2003. Підручники школи козацько-лицарського виховання. Частина 3. Родовід козацький. (31.12.2001). 150 стор. Частина 4. Козацьке духовиховання. (31.12.2001). 150 стор. Частина 5. Козацькі традиції. (31.12.2001). 150 стор. Частина 6. Історія козацької культури. (31.12.2001). 150 стор. Частина 13. Історія Українського козацтва. (07.11.2001). 138 стор. Частина 14. Козацька Конституція. (31.12.2001). 150 стор.
8-Й ЕТАП. СІЧЕНЬ 2002-ГРУДЕНЬ 2002. КРАЩИЙ ОСВІТЯНИН УКРАЇНИ.
Цікавий досвід творчої роботи Валерія Яковича Тимофєєва, директора Адамівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня Білгород-Дністровського району Одеської області, яка працює в режимі навчально-виховного закладу нового типу – школи козацько-лицарського виховання. Педколектив широко використовує давні козацькі традиції, кодекси лицарської честі, гуманістичні та демократичні ідеї і адекватні засоби виховного впливу на підростаюче покоління.
Особистісне зорієнтоване виховання, реалізація принципів виховання громадянськості, гуманізації і демократизації, безперервності, культуровідповідності – вагомі аспекти неординарної моделі учнівського самоврядування. Ця модель учнівського самоврядування має три етапи виховання козака та берегині: козача-джура-козак; леля-дана-берегиня. (89)
34. СІЧЕНЬ-БЕРЕЗЕНЬ 2002. УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ.
На основі Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки були розроблені Одеська обласна та регіональна (Білгород-Дністровський козацький регіон) програми відродження та розвитку Українського козацтва, розроблені заходи райдержадміністрації та її структурних підрозділів щодо виконання цієї програми.
БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
Про заходи районної державної адміністрації щодо виконання Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки
На виконання Указу Президента України від 15 листопада 2001 року №1092/2001 «Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки» та розпорядження голови облдержадміністрації від 28 грудня 2001 року №1097/А-2001:
1. Затвердити заходи районної державної адміністрації щодо виконання Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки.
2. Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови районної державної адміністрації Орлову В.В.
В. о. голови районної державної адміністрації П.І.Головатий
м. Білгород-Дністровський, 10 січня 2002 року, №10/2002.
На Двадцять другій нашій Козацькій Раді затвердили Заходи щодо розвитку козацтва в районі й вирішили подати їх на затвердження до районної державної адміністрації.
Додаток
до розпорядження голови районної державної адміністрації
№10/2002 від 10.01.2002 року
ЗАХОДИ
районної державної адміністрації щодо виконання Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки
№ Заходи Термін виконання Відповідальні за виконання
1 Розробити та запровадити систему інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва у Білгород-Дністровському районі. 2002-
2004 рр Відділ з питань внутрішньої політики
2 Утворити районну комісію з питань розробки пропозицій до комплексної програми господарської діяльності районних осередків Українського козацтва та надати зазначені пропозиції Координаційній раді з питань розвитку Українського козацтва в районі. І півріччя 2002 р Управління економіки, сільського господарства та продовольства
3 Залучати козацькі громадські формування до проведення рейдів з охорони лісів та водних живих ресурсів району. Постійно Дністровська територіальна інспекція екологічної безпеки, сільвиконкоми
4 Вивчити можливості утворення у районі нових козацьких творчих самодіяльних колективів, надавати підтримку створеним мистецьким колективам, провести районний фестиваль-огляд козацького мистецтва. Протягом 2002-
2004 рр Відділ культури
5 Забезпечити інформаційну підтримку реалізації основних положень Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки. Протягом 2002-
2005 рр Відділ з питань внутрішньої політики, редакції: газети «Советское Приднестровье», радіомовлення «Новини Придністров’я»
6 Започаткувати відповідні рубрики, тематичні сторінки, передачі з метою висвітлення надбань історії, культури, традицій українського козацтва, систематично влаштовувати книжкові та документальні виставки з цих питань. Протягом 2002-
2005 рр Відділ культури, редакції: газети «Советское Приднестровье», радіомовлення «Новини Придністров’я»
7 Проводити прес-конференції, брифінги, «круглі столи» із залученням до співпраці представників органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, науковців, представників архівів, музеїв та бібліотек. Регулярно забезпечувати редакції ЗМІ інформаційними листами та прес-релізами. Протягом 2002-
2005 рр Відділи культури, освіти, сільвиконкоми
8 Спільно з козацькими товариствами організувати військово-патріотичне виховання учнівської молоді, започаткувати при проведенні районних змагань серед допризовної молоді показові виступи спортсменів з козацьких видів єдиноборств. Протягом 2002-2005 рр Відділи фізичної культури та спорту, культури, освіти, сільвиконкоми
9 Утворити козацькі військово-спортивні клуби за місцем проживання. Протягом 2002-
2005 рр Відділи фізичної культури та спорту, оборонної та мобілізаційної роботи, сільвиконкоми
10 Започаткувати щорічне проведення районних змагань з козацьких видів єдиноборств та вправ у володінні історичною зброєю. Протягом 2002-
2005 рр Відділ фізичної культури та спорту, сільвиконкоми
11 Розробити районну комплексну програму господарської діяльності Українського козацтва. 2002 р Управління сільського господарства і продовольства, управління економіки
12 Сприяти розробленню і впровадженню програми організації козацьких селянських (фермерських) господарств і колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативів, садівницьких та господарських товариств, промислів тощо. 2002-
2003 рр Управління сільського господарства і продовольства, сільвиконкоми
13 Сприяти утворенню цільових позабюджетних фондів Українського козацтва для його відродження, розвитку та підтримки. Протягом 2002-
2005 рр Управління сільського господарства і продовольства
14 Започаткувати проведення на базі Адамівської середньої школи конкурсу на краще знання військової історії України серед учнів випускних класів загальноосвітніх шкіл району. Щорічно
з нагоди річниці
ЗСУ Відділи у справах сім’ї та молоді, оборонної та мобілізаційної роботи, освіти, сільвиконкоми
15 У рамках кіносвята «Козаки йдуть» провести: передсеансові концерти-конкурси на краще виконання козацьких пісень, дум та кантатів за участю самодіяльних та професійних артистів; виставки майстрів сучасного декоративно-ужиткового мистецтва; творчі змагання школярів на знання історії козацької України; зустрічі кіноглядачів з громадськими діячами – представниками Українського козацтва. Організувати показ низки художніх, документальних та науково-популярних фільмів про козацький період української історії. 2002-
2003 рр Відділи культури, освіти, з питань внутрішньої політики
16 Проводити щорічні меморіальні акції з упорядкування старовинних козацьких поховань, що розташовані на території району. Щорічно
до 14.08 Відділи у справах сім’ї та молоді, з питань внутрішньої політики, сільвиконкоми
17 У період призову громадян України до Збройних Сил України здійснювати заходи щодо проводів призовників району на строкову військову службу за участю представників Українського козацтва. Протягом 2002-
2005 рр Відділ оборонної та мобілізаційної роботи, сільвиконкоми
18 Спільно з підрозділами Південного напрямку Прикордонних військ України розглянути питання щодо участі козацьких громадських формувань у сприянні охорони Державного кордону України на території району. 2002 р Відділ оборонної та мобілізаційної роботи, сільвиконкоми
19 Залучати козацькі товариства до військово-патріотичного виховання, фізкультурно-спортивної, туристично-краєзнавчої та культурно-просвітницької роботи серед учнівської молоді. Протягом 2002-
2005 рр Відділи оборонної та мобілізаційної роботи, освіти, сільвиконкоми
20 Запровадити в навчальних закладах району дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» як форму військово-патріотичного виховання, спортивно-масової та оборонно-масової роботи. 2002 р Відділи оборонної та мобілізаційної роботи, освіти, сільвиконкоми
21 Організувати спільну роботу навчальних закладів та козацьких товариств щодо виховання молоді на засадах патріотизму, демократії, високої моралі та захисту Батьківщини. Організувати семінари, читання з проблем козацького руху на Україні, культури Українського козацтва. Протягом 2002-
2005 рр Відділи освіти, культури
22 Посилити спільну роботу навчальних закладів з Ізмаїльським державним педагогічним інститутом щодо пошуку та вивчення архівних документів з питань історії Українського козацтва. Протягом 2002-
2005 рр Відділ освіти
23 Організувати спільно з вузами першого рівня акредитації виставки студентських творчих робіт під девізом «Козацькому роду нема переводу». Щорічно Відділ освіти
24 Організувати екскурсії студентів, учнівської молоді до пам’ятних місць Одещини, пов’язаних з історією Українського козацтва. Протягом 2002-
2005 рр Відділ освіти
Заступник голови – керівник апарату районної державної адміністрації П.М.Ігумнов
ОРГАНІЗАЦІЯ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ШКОЛІ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
За допомогою тільки школи побудувати світ неможливо, але й без допомоги школи теж неможливо…
Учнівське самоврядування – це здійснюване самими школярами управління справами своїх колективів. У школі воно охоплює всі первинні, проміжні та загальношкільні учнівські колективи, товариства, клуби, інші об’єднання учнів.
Учнівське самоврядування – це форма демократичної побудови життя учнівського колективу, яка передбачає:
- широку участь учнівських самодіяльних організацій та їхніх виборчих органів в управлінні найважливішими питаннями своєї життєдіяльності з урахуванням інтересів учнів різних вікових груп;
- формування високих моральних якостей, інтелектуальних і організаторських здібностей;
- удосконалення практичних умінь та навичок у процесі колективного визначення важливих цілей із подальшою їх реалізацією.
Самоврядування – дієвий спосіб поєднання теорії та практики у вихованні громадянина демократичного суспільства, своєрідна практична частина громадянської освіти та виховання. Учні на практиці засвоюють свої права та обов’язки.
В Адамівській школі козацько-лицарського виховання Білгород-Дністровського району Одеської області вже декілька років функціонує модель учнівського самоврядування, що базується на традиціях лицарської верстви українського народу (козацтва).
Спостереження за розвитком сучасного українського суспільства (зокрема, нашої Адамівської територіальної громади) показують, що відбувається «звужування» держави – громада все більше бере на себе її функції, а громадяни все частіше спільно вирішують проблеми, не звертаючись по допомогу до державних органів. Це пов’язано із загальною тенденцією нашого часу, з переходом від державного до державно-громадського управління.
Ефективність нової схеми державно-громадського управління визначається рівнем громадянської культури всіх членів суспільства, і тому (у теперішніх складних умовах державотворення) школа повинна керуватись принципом пріоритету прав особистості над інтересами суспільства і держави, гуманізму, свободи, демократії, миру, національної злагоди, надаючи дитині, підлітку, юнакові (юнці) ще в школі навичок громадського самоврядування, виховуючи лідера ХХІ століття, людину, яка буде в змозі приймати доленосні рішення в житті громади, регіону, держави і бути відповідальним за них.
Проблема визначення універсального типу самоврядування, який забезпечив би позитивний результат, постійно хвилює педагогів. У педагогіці спостерігалось чимало спроб зробити самоврядування схожим на якісно працюючий механізм (ми пам’ятаємо учнівські комітети часів радянського періоду), але історія розвитку педагогіки учнівського самоврядування доводить, що навіть сьогодні ми не наблизились до цього ідеалу, не змогли створити ідеальний механізм під назвою «учнівське самоврядування». Це не свідчить про безсилля науки в дослідженні природи людини чи про недостатність пошуку педагогів-практиків. Психолого-педагогічна наука і передова новаторська практика не змогли зробити учнівський орган самоврядування школи певним «штучним інструментом».
Що ж заважає знаходженню ідеального механізму? Розмаїття цілей та завдань самоврядування, елементів змісту та видів форм моделей. Багатоваріантність умов і засобів управління. Неоднозначність виявлення закономірностей самоврядування в залежності від індивідуальних особливостей дітей і багатьох інших факторів…
…Немає єдино вірного підходу до виховання лідера, а є лише велике розмаїття ідей щодо організації цієї роботи. Головна ідея – ідея багатоваріантності моделей учнівського самоврядування (і взагалі організації навчально-виховного процесу!).
…В Адамівській школі функціонує модель державно-громадського управління, яка базується на дотриманні прав та обов’язків усіх суб’єктів навчально-виховного процесу: учнів, учителів, батьків, громадськості. Однією із складових частин його є учнівське самоврядування у формі Козацько-Отаманської республіки.
Вищим органом учнівського самоврядування Адамівської школи козацько-лицарського виховання є коло джур і дан (загальні збори учнів 5-9 класів), яке збирається не рідше 2-х разів на навчальний рік: у травні та у вересні.
На колі джур і дан заслуховується звіт про роботу ради джур і дан, обирається новий склад ради джур і дан (травень) та затверджується план роботи ради джур і дан (вересень). Новий склад ради джур і дан оновлюється не менш як на третину її членів і обирається терміном на один навчальний рік.
Рада джур і дан обирається у кількості 15 осіб (головного отамана ради джур і дан, головної берегині ради джур і дан, писаря ради джур і дан та 12 отаманів (берегинь) паланок (секторів роботи). Рада джур і дан працює за 4 циклами напрямків роботи (всього напрямків роботи – 10).
У школі є узгоджувальна рада джур і дан (у випадку розбіжностей в поглядах на якусь проблему між джурами та данами), яка складається з ради отаманів загонів і ради дан (берегинь) загонів. Отаманів та берегинь обирають на класних зборах джур і дан терміном на один навчальний рік.
До узгоджувальної ради джур і дан на правах співголів ради входять: головний отаман ради джур і дан та головна берегиня ради джур і дан.
Узгоджувальна рада джур і дан разом із писарем ради джур і дан складає координаційну раду цікавих справ.
З числа молодих козаків 9 класу обирається суд козацької честі терміном на один навчальний рік у такому складі: суддя, радник, писар. Лелі, дани, берегині не підсудні суду козацької честі.
Крім отаманів та берегинь, класні збори джур і дан обирають терміном на один рік (із обов’язковим піврічним звітом про роботу і можливістю переобрання) писаря, хорунжого, бунчужного, товмача, скарбничого та інших посадових осіб керівного складу класного козацького загону.
Ця модель учнівського самоврядування працює у школі козацько-лицарського виховання з 1998 року і на практиці довела доцільність виховання національної самосвідомості, громадської активності, формування творчої особистості козачат, зміцнення фізичного і морального здоров’я… (90)
Невпинно підвищувався авторитет блоку «Наша Україна», що об’єднував різні політичні сили, на його мітингах збиралися громадяни різних поколінь і соціальних груп. Виникав ледь не на очах громадянський ентузіазм, забувалися протиріччя.
31 березня 2002 року за депутатські мандати до Верховної Ради змагалися представники 33 політичних партій і виборчих блоків. Несподівано для багатьох про урядовий блок «За єдину Україну» («За ЄДУ»), список якого очолили В.Литвин і А.Кінах, одержав лише 11,8 голосів. Блок В.Ющенка «Наша Україна» одержав найбільшу кількість голосів - 23,6%, Компартія України – 20%.
Голова районної державної адміністрації Шевченко П.І. перейшов працювати в обласну державну адміністрацію. Новим головою райдержадміністрації став Котов О.П.
Пройшли вибори до місцевих органів влади. Адамівським сільським головою обрали Бурлай Марію Анастасівну.
Директор Білгород-Дністровського сільгосптехнікуму Попа Л.М. запропонував мені посаду заступника директора з гуманітарної освіти та виховання…
Було розроблено та затверджено навчальний план школи козацько-лицарського виховання та програми з основних предметів школи такого типу.
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
Навчальний план школи козацько-лицарського виховання розроблено з урахуванням вимог Закону про освіту та основних положень Державної національної програми „Освіта”. Він є перехідним для поступового трансформування загальноосвітньої школи у школу козацько-лицарського виховання, поступового приведення змісту навчально-виховного процесу у відповідність із сучасними суспільними і особистими потребами.
Навчальний план створює передумови для здобуття повноцінної освіти всіма козачатами з урахуванням державних вимог, регіонально-національних особливостей, місцевих запитів та потреб особистостей. Цьому сприяє виділення у змісті освіти двох компонентів: державного і шкільного.
Державний компонент має забезпечити соціально необхідний для кожного козачати обсяг і рівень знань, умінь і навичок (державний стандарт загальної середньої освіти) і відповідає змісту державного компонента загальноосвітньої школи, на базі якої функціонує школа козацько-лицарського виховання.
Шкільний компонент складається з курсів за вибором і факультативів, додаткових занять і консультацій (індивідуальних та групових) та гурткових занять, перелік яких затверджує Велика рада школи. Шкільний компонент знаходиться в повному її розпорядженні і реалізується для задоволення потреб дітей в організації компенсуючих і розвиваючих занять, посиленні окремих предметів (зокрема, козацько-лицарського направлення), введення нових курсів, поглибленого вивчення предметів, занять учнів за індивідуальними програмами тощо.
При потребі, за наявності вільних годин, замість одного виду занять шкільного компонента (наприклад, курси за вибором) можна проводити інші (консультації тощо).
Мінімальна наповнюваність груп для факультативних занять і курсів за вибором – 5 учнів. При потребі можуть створюватись міжкласні та міжшкільні факультативі і курси за вибором учнів.
За рішенням місцевих рад депутатів факультативи і групи для вивчення курсів за вибором можуть комплектуватися незалежно від наявної кількості учнів.
Додаткові заняття і консультації в межах виділених годин проводяться з групою учнів з будь-якою наповнюваністю або з окремими учнями.
Навчальний план школи козацько-лицарського виховання. Варіативна частина. Цикли і напрямки.
Цикли предметів Напрямки Девіз напрямки (основна ідея)
І КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ 1 Система здоров’я Від козацьких секретів здоров’я, тіловиховання – до олімпійських вершин.
2 Козацька військова справа Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину.
ІІ ДУХОВНА КУЛЬТУРА 3 Родовід Козацькому роду нема переводу.
4 Традиції Любіть Україну, як сонце любіть.
5 Козацька культура Козацькими шляхами – до висот української духовності.
ІІІ КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 6 Природа Плекати український храм природи.
7 Праця - навчання Всеукраїнська толока, особиста праця – тобі, Державна Україна.
8 Наука - техніка Науку і техніку – на службу нації, Україні.
ІУ СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА 9 Держава - нація В душі і серці кожного із нас – Соборна Україна.
10 Історія козацтва Козацька наша слава не вмре, не поляже.
Навчальний план школи козацько-лицарського виховання. Варіативна частина. Шкільний компонент та гуртки.
Класи
Напрямки
Козачата та Лелі Джури та Дани Молоді Козаки та Берегині
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 Система здоров’я
Діюча програма з фізичної культури. Система козацького тіловиховання. Авторська програма.
Діюча програма з валеології.
2 Козацька військова справа Козацьке військове мистецтво. Діюча Авторська програма. програма
з ДПЮ.
3
Родовід
Вивчення свого родоводу та видатних
козацьких родів. Авторська програма.
4
Традиції
Діюча програма з українознавства та
авторські спецкурси.
5 Козацька культура
Діючи програми факультативів, курсів за вибором
та гуртків з мистецтва, культури та ін.
Українська козацька культура. Авторська програма.
6
Природа
Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з природничих дисциплін та авторські спецкурси.
7 Праця – навчання
Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з навчальної та предметної діяльності, в тому числі й козацьких промислів.
8 Наука – техніка
Олімпіади та інтелектуальні змагання.
Авторські спецкурси. Робота МАН.
Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з технічної творчості.
9 Держава – нація
Вивчення козацької Конституції. Авторська програма.
Діюча програма з правознавства.
10 Історія козацтва Історія козацтва. Авторська програма.
ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ЗА НАПРЯМКАМИ ШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
Вашій увазі пропонуються декілька програм основних курсів, які викладаються в школі козацько-лицарського виховання за рахунок варіативної частини навчального плану. Курси розраховані, в основному, на 18 годин (один семестр).
Програми дають змогу побачити у якому обсязі йде в школі вивчення циклу козацько-лицарських дисциплін.
Програми згруповані за напрямками роботи школи в слідуючи цикли:
І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ
1. Програма курсу «Козацьке тіловиховання».
2. Програма курсу «Козацьке військове мистецтво».
ІІ. ДУХОВНА КУЛЬТУРА
3. Програма курсу «Родовід».
4. Програма курсу «Психологія духовного розвитку».
5. Програма курсу «Традиції».
6. Програма курсу «Історія козацької культури».
ІІІ. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
7. Програма курсу «Основи екологічних знань».
8. Програма курсу «Основи сучасного фермерського господарства».
9. Програма курсу «Тваринництво і основи підприємницької діяльності».
10. Програма курсу «Рослинництво і основи підприємницької діяльності».
11. Програма курсу «Організація і методика науково-дослідної діяльності учнів».
12. Програма курсу «Основи техніки».
ІУ. СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА
13. Програма курсу «Історія українського козацтва».
14. Програма курсу «Козацька Конституція».
35. КВІТЕНЬ-ВЕРЕСЕНЬ 2002. НАРОДЕ, ВИХОВУЙ СИНА.
Після виборів до парламенту 2002 року виконавча влада шляхом підкупу, шантажу та інших маніпуляцій сформувала у Верховній Раді слухняну президентську фракцію «Єдина Україна». Через недостатню солідарність опозиції («Наша Україна», Соціалістична партія України, Блок Юлії Тимошенко, Компартія України) пропрезидентські фракції після двох тижнів сеперечок зуміли досягти бажаної мети: головою Верховної Ради було обрано В.Литвина.
ВИТЯГ З НАКАЗУ №100
по відділу освіти Білгород-Дністровської райдержадміністрації
від 04.04.2002 року
Про підсумки атестації педагогічних працівників
району за 2001-2002 навчальний рік
Керуючись рішенням районної атестаційної комісії при відділі освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації по атестації педагогічних працівників (протокол №1 від 29.03.2002 року) та наказу №231 від 01.10.2001 року «Про атестацію педагогічних працівників закладів освіти району у 2001-2002 навчальному році»,
НАКАЗУЮ:
1. Встановити кваліфікаційну категорію – «спеціаліст вищої категорії» Тимофєєву В.Я. – Адамівська ЗОШ.
2. Присвоїти педагогічне звання «вчитель-методист» Тимофєєву В.Я. – Адамівська ЗОШ.
Начальник відділу освіти З.І.Добриніна
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Біологія в школі. МАН.
З досвіду роботи Тимофєєва В.Я.
Загальновідомо, що одне з найважливіших завдань школи – виховати у школяра свідоме ставлення до праці, розвинути необхідні практичні навички, прагнення до самостійного оволодіння знаннями, інтерес до дослідницької діяльності.
Велике значення у цій справі мають шкільні біологічні дисципліни, одну з яких – ботаніку – викладає Тимофєєв Валерій Якович.
Валерій Якович має достатню теоретичну, практичну та методичну підготовку: закінчив агрономічний факультет Одеського сільськогосподарського інституту та біологічний факультет Одеського державного університету; працює в школі 29 років, у 1999 році пройшов перепідготовку як учитель біології при Одеському інституті удосконалення вчителів.
В процесі викладання біології Тимофєєв В.Я. виховує в учнів естетичні смаки, патріотичні почуття, розвиває любов до самостійної праці, прагнення до охорони природи, примноження її багатства.
За роки роботи Валерій Якович створив оригінальну систему роботи, яка будується на авторській методиці.
Уроки біології, лабораторні заняття, практичні роботи та позакласна робота дозволяють учителю озброїти учнів глибокими та міцними знаннями про живу природу, про використання біологічних законів в практиці сільського господарства, сформувати їх загальнолюдські погляди на природу.
Валерій Якович вважає, що мета вивчення ботаніки – дати учням загальноосвітні знання про рослини та рослинний покрив землі. Знання елементів морфології, анатомії, фізіології, екології, систематики, географії, філогенії рослин, палеоботаніки, мікробіології, агрономії необхідні, щоб учні розуміли роль рослин в природі та сільському господарстві, бо без нього неможливо науково обґрунтоване використання та відтворення рослинних багатств.
Вивчення програмового матеріалу вчитель планує з урахуванням сезонних явищ в житті рослин.
У 6 класі на основі спостережень та простих дослідів В.Тимофєєв формує в учнів загальне поняття про рослину в цілому.
Учитель вважає, що головним при вивченні ботаніки є знання про біокосмічну роль рослин, які збагачують повітря киснем; рослини на Землі створюють органічні речовини, які необхідні всьому живому; фотосинтез, який відбувається у листах – особливість зелених рослин.
Він вважає, також, що необхідно підкреслювати, що рослина не живе ізольовано, а завжди разом із другими живими організмами. Тому екології рослин повинно приділятись велике значення. Валерій Якович так будує вивчення ботаніки, що це дає можливість учням поступово йти до все більших та більших узагальнень, спираючись на матеріал, який пройдено та повторюючи його на уроках.
На знаннях та практичних навичках, які формує в учнів 6 класу учитель, будується вивчення біології у подальших класах: це і роботи з мікроскопом, приготування мікропрепаратів, визначення морфологічних, біологічних та систематичних ознак, постановка дослідів, фіксація спостережень.
Шкільну ботаніку Валерій Якович вивчає з учнями на натуральному матеріалі, рослинах, які вирощують біля школи на дослідній ділянці, у кутку живої природи, у класі, вдома. Все це дозволяє вести викладання із використанням живих рослин, із проведенням практичних робіт та застосуванням наочності.
Вчитель вимагає правильного, ретельного відношення до практичних робіт із застосуванням знань та навичок, допомагає підвищувати культуру праці та прищеплює уміння керуватися знаннями (теорією) у роботі (практиці).
Він вважає, що постійне спілкування з природою, з рослинами дозволяє здійснювати естетичне виховання – бачити красиве, створювати красиве в праці та навкруги себе й поступати красиво. Разом із тим, пізнаючи рослинний світ, учні вчаться любити природу та охороняти її.
Педагогічним кредо у викладанні ботаніки Тимофєєв В.Я. вважає вираз К.Д.Ушинського: «Основний закон дитячої природи можна виразити так: дитина потребує діяльності безперервно й стомлюється не діяльністю, а її одноманітністю та однобокістю». З урахуванням цього й будує Валерій Якович вивчення ботаніки.
Школа повинна підвищувати ефективність та якість навчання й виховання. Рішення цього завдання сприяє позакласна та позаурочна робота, яку проводить учитель у тісній взаємодії із класними уроками та другими навчальними заняттями.
Позакласну роботу з ботаніки Валерій Якович організує в позаурочний час. Вона не обов’язкова для всіх учнів і тому охоплює головним чином тих, які виявляють інтерес до біології. Зміст позакласної роботи не ограничується рамками навчальної програми, а значно виходить за її межі й визначається в основному інтересами учнів, які часто складується під впливом учителя.
Позаурочну роботу з біології учитель проводить поза уроком з усіма учнями за спеціальними завданнями. По виконанню позаурочних завдань учні отримують оцінки у класний журнал. Це – спостереження з теми, яку вивчають учні, літні практичні завдання, домашні завдання практичного характеру.
Як вважає Валерій Якович, добре організована позакласна робота має велике навчально-виховне значення. Вона дозволяє учням значно розширити, усвідомити та поглибити отримані на уроках знання, перетворити їх в стійки переконання, тому що в процесі позакласної роботи, яка не обмежена рамками уроку, є великі можливості для використання спостереження та експерименту – основних методів біологічної науки. Проводячи експеримент, спостереження за явищами, учні набувають на основі безпосереднього сприйняття конкретні уявлення про предмети та явища дійсності, яка їх оточує. Ці спостереження та досліди залишають більш глибокий слід у пам’яті дитини, ніж докладна розповідь учителя.
Тимофєєв В.Я. вважає, що конкретність явищ, які спостерігаються, необхідність стисло записати те, що спостерігаємо, зробити висновки, а потім розказати про це на уроці або занятті гуртка – все це сприяє розвитку мислення учня, спостереження, змушує замислитись над тим, що раніш проходило повз їх увагу.
Широко використовуючи в позакласній роботі завдання, які пов’язані із проведенням спостережень та дослідів, він розвиває у школярів дослідницькі нахили.
Позакласна робота, впевнений Валерій Якович, дозволяє виховувати різнобічні інтереси школярів, значно поглибити та розширити їх в необхідному напрямку. Позакласна робота сприяє виявленню нахилів та обдарувань учнів, допомагає їм вибрати майбутню професію: так і учні Адамівської школи вибрали професію, яка пов’язана із агрономією – Бондарь В.М., Басюк Л.В., Старченко Н.В., Буравицька Н.В. та ін. Як каже учитель, в процесі позакласної роботи, виконуючи різноманітні досліди, проводячи спостереження, займаючись суспільно корисною працею, школярі тісно контактують із живою природою, яка захоплює людину і надовго зберігає в ній чистоту, цілісність та чуйність душі.
Основні форми й види позакласної роботи з біології, які використовує Тимофєєв В.Я.:
1. Індивідуальна форма позакласної роботи. Її учитель проводить, бажаючи задовольнити запити окремих учнів, які цікавляться біологією. Валерій Якович пропонує цим учням провести спостереження в природі, прочитати науково-популярну книгу, зробити наочний посібник, підібрати матеріал для стенду, або пропонує учням займатися в Малій Академії наук «Прометей».
Ця робота дозволяє постійно тримати в полі зору закоханих у біологію учнів, розвивати їх інтереси в правильному напрямку, підбирати їм індивідуальні завдання, ускладнювати й розширювати їх зміст. Вона пов’язана з видами знань, які включають самостійні дослідження, що дозволяє залучити школярів до роботи МАН.
Як же навчати школярів творчості, зокрема, науковому? Досвід роботи у МАНі дає можливість Тимофєєву В.Я. стверджувати, що це – практика! Самостійне наукове дослідження, яке доступне школяру і в ході цього дослідження – навчання стратегії дослідження, де навчаючий – учитель – основує навчання на конкретному вивченні структури наукового експерименту.
З метою об’єднання школярів, учнівської молоді, яка активно займається науково-дослідною, експериментальною, конструкторською та винахідницької діяльністю, в 1980 році організаційно оформилась в Одеському регіоні Мала Академія Наук «Прометей». Тоді ж вона була створена в Адамівці. Створена секція була не на пустому місці.
Ще в 70-ті роки школярі Адамівської школи виконували самостійні дослідження: Володя Бондар – «Мешканці прісних водойм осель с. Адамівка» (за матеріалами великої калюжі, яка ніколи не пересихала, у водонапірної башти у околиці села), Гена Мацегора – «Соціоніка класу», Люда Макаренко – «Агротехніка кукурудзи» (тут було використано оригінальний агротехнічний прийом, який взято у мешканки с. Благодатне – Романової М.Ф. – зрізали верхню частину стебла після оформлення початку – врожай підвищується на третину!), Сергій Дуб, Ігор Гавлюк, Юра Шаповал, Сергій Антонюк, Саша Паламарчук, Коля Козубенко, Ваня Одорожа - досліджували причини та методи вилучення паразитних зв’язків у радіолюбительських конструкціях (були розроблені рекомендації для конструкторів-любителів), Ваня Якубський – «Динаміка РН харчів в залежності від сезону та вплив її на самопочуття людини» (паралельно велася робота з дослідження індикаторів РН з рослинного матеріалу)…
Із 80-х років Адамівські «манівці» зосередили увагу на активному процесі навчання, котрий включав виконання самостійної дослідницької роботи під керівництвом фахівця: Юра Золотовський, Олег Бугайов, Павлик Кочман займалися вивченням біології грака (науковий керівник – вчений ОДУ Гурський І.Г.), Саша Козаченко, Вітя Крамаренко, Толя Гавлюк – моделюванням реакцій поведінки робота-розвідника на базі іграшки-лунохода, Міша Маринеску, Вова Колеснік – вивчали шляхи міграції птахів (керівник – вчений КДУ – Серебряков В.А.), були у хлопців заохочення від вчених Київського державного університету, Каневського заповідника, Сергій Білоус, Валерій Лавриненко – конструювали автоматичний радіовузол для школи, ланка Наташі Охременко вивчала вплив кормових добавок на динаміку ваги поросят (школярі в ті роки на фермі асоціації вирощували 450 свиней і отримували вагу вище середньоколгоспної!), Сергій Подолько працював над біоритмотестом, Свєта Соломієнко ставила досліди з малиною, колектив учнів, де навчалися Віталій Поздняков, Інна Назарова, Олена Кульчицька, Олена Коноваленко – розробляла систему лікувально-оздоровчих феномаршрутів – ЛЕСОКАБАНОК.
У 90-х роках цикл дослідів на сільськогосподарську тематику провели Андрій Якубський, Надя Макаренко, Володя Буравицький, Діна Васалакій, Наташа Крамаренко (научний керівник – академік НАН України Лифенко М.С.), Валерій Тимофєєв працював над проблемою довгострокового прогнозу погоди (друкувався у «Юному натуралісті»), Толя Богданов провів дослідження, яке потім поглибили та розширили два Андрія – Веліков та Старченко (їх тема – «Самоаналіз та попередження хвороб»), Света Тимофєєва займалася темою «Народний прогностик та сучасність» (науковий керівник – д.г.н. К.Х.Хмелевський), Діма Кульчицький – «вплив антропологічного фактору на екосистему с.Адамівка» наукові консультанти – батьки Діми – вчені агрономи Кульчицькі А.О. та Н.М.), Ваня Лазнян – «Сезонні явища в природі як індикатори оптимальних строків сіву основних сільськогосподарських культур нашого краю», Оксана Граждан – «Вивчення. Картування та відновлення запасів лікарських рослин нашого краю», Таня Гербей проводить метеоспостереження за погодою, декілька школярів вивчають особливості клімату нашої місцевості.
2. Епізодична групова робота проводиться учителем у зв’язку із підготовкою та проведенням шкільних масових заходів (День птахів, День ліса, Тиждень саду, Тиждень здоров’я). Для здійснення цієї роботи Валерій Якович підбирає групу учнів, які цікавляться біологією, доручає їм підшукати необхідний матеріал, випустити стінгазету, підготувати доповіді, художню самодіяльність.
3. Гурток юних натуралістів, як вважає Валерій Якович, - основна форма позакласної роботи, де систематично працюють школярі на протязі року, або декілька років. Учитель планує на гуртку такі види роботи, як досліди та спостереження (в природі, на полях та фермах, на шкільній навчально-дослідній ділянці, в кутку живої природи), екскурсії в природу та сільськогосподарське виробництво, проведення вечорів, конференцій, підготовка доповідей, рефератів, участь в охороні природи, випуск стінгазет, видання рукописних журналів, виготовлення наочних посібників.
4. Масова робота натуралістичного характеру керується Валерієм Яковичем і проводиться за активною участю гуртківців, джурового та данового товариства, учителів-предметників…
…Як і іншим вчителям, Валерію Яковичу доводиться навчати та виховувати різних дітей. Серед них є прості й відкриті, замкнуті й мовчазні, лагідні й запальні. Але всі вони з великим нетерпінням чекають уроку свого улюбленого вчителя.
Тонкий психолог, Тимофєєв В.Я. завжди уважний до дітей і не вважає учнів пасивними користувачами знань. Кожному учневі зрозуміло, яку участь він зможе взяти в досягненні мети уроку, а педагог пам’ятає, що знання тільки тоді знання, коли вони здобуті зусиллям власної думки.
Емоційний, розсудливий, вдумливий В.Тимофєєв легко спілкується з дітьми різних рівнів підготовки, згуртовує їх в єдиний творчий колектив. На його уроці всі рівні в досягненні мети, у пошуку істини, кожен може висловити свою думку. Своїм професійним обов’язком Валерій Якович вважає навчити школярів навчатися не тільки в школі, а й удома. Відвідавши уроки В.Тимофєєва, відчуваєш, що їм передувала велика підготовча робота.
Крім учителювання, Валерій Якович керує художньою самодіяльністю школи та села, школою козацько-лицарського виховання, взагалі активну участь бере у громадському житті села, району. Користується повагою односельців… (91)
З квітня по вересень 2002 року живемо в Білгороді-Дністровському на вулиці Перемоги будинок 3б квартира 48. Пишу книгу…
26.06.2002 року виступав на обласному (місто Білгород-Дністровський та район) семінарі-практикумі завідуючих районними та міськими відділами освіти з доповід’ю «Створення особистісно-зорієнтованої навчально-виховної системи у сільській школі-родині (з досвіду роботи Адамівської школи козацько-лицарського виховання). Керівники семінару – Демченко Д.М. (завідуючий облуно), Кавалеров В.А. (директор Одеського ОІУВ) сказали багато хороших слів про Адамівську школу. Виступали й Чербаджи М.М. (мер Білгорода-Дністровського) та Котов О.П. (голова райдержадміністрації).
Народна мудрість говорить: якщо хочеш оставити про себе пам'ять на п’ятдесят років – саджай сад, на сто – будуй будинок, на тисячу – виховуй сина. Народ, що бажає зберегти себе в історії, повинен піклуватися про виховання своїх синів.
В системі освіти виховання відіграє провідну роль, а навчання являється тільки засобом виховання, і на зміну людині розумній повинна прийти людина вихована й розумна.
Але сучасний стан виховання загрозливий. Якщо рівень навчання в загальноосвітній школі становить 0,6 від можливої одиниці, то рівень виховання – 0,3. Цей стан взагалі погіршується, бо практично не зроблено спроби змінити в країні ситуацію з мораллю на кращу, і школа залишається єдиним гарантом виховання дитини порядною людиною, патріотом України. Але ж оточення її в буденному житті не завжди співпадає з тим, чому вчать у школі.
Далекоглядні педагоги-керівники розуміють відновлення чіткої організації (системи) виховної роботи в школі, і, не зважаючи на сьогоднішні політичні та економічні труднощі, школа переживає процес реформування. Триває інтенсивне переосмислення цінностей, долаються консерватизм та стереотипи педагогічного мислення і ми бачимо, як по різному організують та проводять роботу з виховання наші школи. У кожної свій стиль роботи, власні методи і прийоми, певні психолого-педагогічні здобутки. Випаснянська ЗОШ №1 (директор Т.О.Дранішникова) – школа-вуз, Шабська ЗОШ №2 (директор депутат обласної ради Л.І.Чабан) – школа естетичного виховання, Старокозацька ЗОШ (директор М.Ф.Кочубинська) – школа ефективної роботи з обдарованими дітьми, Крутоярівська ЗОШ (директор Є.Г.Сирбу) – школа практичної реалізації державної освіти національних меншин, Адамівська ЗОШ (директор В.Я.Тимофєєв) – школа козацько-лицарського виховання.
Вищезгадані директори могли б розказати на сторінках газети про особливості виховного процесу у своїх школах.
Простий перелік основних напрямків виховної роботи цих шкіл показує розмаїття цілей та завдань, елементів змісту та видів форм, неоднозначність прояву закономірностей виховного процесу в залежності від індивідуальних особливостей шкільного колективу.
У розвинених демократичних суспільствах вихованню громадянських патріотичних якостей дітей приділяють велику увагу. У кожній державі своя національна система виховання. У нас своє - козацтво. Це спосіб життя вільної людини, яка зі зброєю в руках захищала Богом дані їй вольності і права.
Подивіться, як люблять янкі свого ковбоя (пастуха). Він має залізні м’язи, лихо скаче на коні, стріляє з кольта без промаху, захищає слабих білих й бореться з аборигенами, тим самим знищує корінну націю Америки – індіанців.
А ми соромимось свого козака – високошляхетної та освіченої людини-лицаря, бійця, який виходив на бій з наймогутнішою армією Європи – турецької і перемагав її, захищаючи свій народ, свою землю, не пригноблюючи ніяку іншу націю. До речі, у козацькій державі неписьменних не було!
У справі національного виховання ми вже маємо велику підтримку органів державної влади: є Указ Президента України «Про відродження історико-культурних та господарських традицій українського козацтва» та інші. А також накази Міністерства освіти та науки України «Про започаткування в рамках позашкільного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах програми «Молода Січ» із вивченням військово-патріотичних традицій українського козацтва» та інші.
Виконання заходів, що пропонують Укази Президента України, накази Міністерства освіти та науки, розпорядження глав обласної та районної держадміністрацій, покликане дати учням додаткову сучасну козацько-лицарську освіту, забезпечити надійний духовний зв'язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками і зорієнтувати їх на інтереси нащадків. Козацька педагогіка має забезпечити виховання мужніх і сильних духом громадян України.
Козацько-лицарське виховання – це лише один із можливих шляхів українського національного виховання. В практиці виховання немає єдиного підходу, є велике розмаїття ідей щодо організації цієї роботи. (92)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Районний турзліт.
Три дні на берегу Дністровського лиману у селі Південне проходив зліт туристів, організований районним Центром позашкільної освіти і виховання (директор Т.Ю.Окатова). В ньому взяли участь 17 шкіл, які надіслали 19 команд. Вперше такий захід було проведено в районі в 1984 році. В 90-ті роки зліти перестали проводити. А в минулому році їх відновили. Так що цей зліт – дванадцятий.
Члени журі – Добриніна З.І. (зав. райво), Щербина Ю.І. (вчитель Старокозацької ЗОШ), Окатова Т.Ю. (директор РЦПОВ), Трифонова Г.М. (методист РМК).
…Вимогливо підійшли до відбору в туркоманду в Адамівській школі. Там допомогло козацьке самоврядування, яке вже більше десяти років існує в школі, й козацькі зимові та літні таборування…
Команда Адамівської школи зайняла 3 місце.
На святковому заключному вогнищі акомпанував всім артистам директор Адамівської школи Тимофєєв В.Я. (93)
В серпні на районній педраді колектив Адамівської школи показав ритуал посвяти в козачата. В дійстві брали участь наш священик отець Микола, козаки Скляренко М.П., Городецький Л.Г., Бойчев В.В., Майстро А.І., Воробйов В.М., джури Николайчук Денис, Лавриненко Віталій, Гречка Віктор, Граждан Євген, дани Лавриненко Оксана, Вронська Віка.
Директор школи Тимофєєв В.Я. в цей день брав участь в конкурсі на заміщення вакантної посади директора Білгород-Дністровського морського рибопромислового технікуму.
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Районна педрада.
На районній серпневій конференції директори та вчителі шкіл ділилися досвідом роботи. В минулі роки в таких виступах звучало: «Треба зробити», «Ми намагаємось», «Учитель – головна фігура в освіті»… А хто ж цього не знає? На цьогорічній конференції вперше доповідачі відійшли від перелічення істин й зуміли не тільки розказати, але й показати (завдяки участі своїх вихованців), як накопичується такий досвід в педколективах.
…Ще десять років тому Валерій Якович Тимофєєв почав створювати в Адамівці школу козацько-лицарського виховання, стверджуючи просту, але важливу думку: учня найперше потрібно виховувати, а не тільки давати йому звід знань. Навчання, переконаний він, є засобом виховання. Спочатку йому треба було переконати в цьому своїх колег, щоб вони повірили в його ідею, а потім й школярів, які сприйняли це бистріше своїх наставників.
На конференції було представлено фрагмент традиційної посвяти в дани та джури. (94)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Свято першого дзвоника.
Перше вересня – День знань. З трепетом і надіями його чекають і першокласники, і випускники, і всі діти України.
Урочисто і святково почалося свято в Адамівській школі. Сьогодні на шкільному святі зібралось більше 140 учнів, вчителів, батьки та гості.
Директор школи Тимофєєв В.Я. вітає присутніх з святом і зачитує наказ по школі, в якому, зокрема, сказано, що у 2002 році зараховано першокласниками 17 учнів.
З вітальними словами до всіх звернулась керівник відділу райвиконкому Стулій Л.Ф.
Щиро привітали з святом Знань дітей і вчителів голова сільської ради Бурлай М.А., керівники місцевих сільгосппідприємств Вронський В.М., Бурлай М.І., Упалюк В.С.
Найбільше уваги приділено першокласникам. Старші друзі подарували їм портфелі, шкільне приладдя, квіти і найкращі побажання.
А поведе їх у Країну Знань вчитель Лавриненко Л.М. (нагороджена Грамотою Міністерства освіти і науки України), яка пропрацювала в Адамівській школі 36 років. У філіях школи першокласників навчатимуть Воронова Д.М. та Скригулець Н.Г.
Свою молоду зміну і всіх вчителів щиро вітають наші майбутні випускники.
З найкращими побажаннями і напутніми словами до присутніх звернулись батьки Рошкан Г.І. та Лавриненко А.В. За доброю народною традицією на щастя та на долю матері подарували дітям вишивані рушники та посіяли всіх житом-пшеницею.
Щасти вам, любі діти, у цьому навчальному році, нових вам перемог і творчих злетів! (95)
В вересні брав участь у тижневому Всеукраїнському семінарі-тренінгу із впровадження Комплексної програми щодо формування навичок здорового способу життя у дітей та підлітків (за проектом «Діалог» Всеукраїнської благодійної організації «Громадська Рада з соціальних проблем розвитку підростаючого покоління»).
36. ЖОВТЕНЬ-ГРУДЕНЬ 2002. АДАМІВСЬКИЙ КУРІНЬ «МОЛОДОЇ СІЧІ».
Аби закріпити домінування вірних Президентові політичних сил, Л.Кучма запропонував створити «коаліційний уряд, який спирається на парламентську більшість». Він заявив про доцільність перетворення України на парламентсько-президентську республіку. Опозиція зрозуміла ці намагання режиму зберегти владу і почала акцію «Повстань, Україно!» («Наша Україна», СПУ, КПУ, БЮТ). Учасники акції ставили за мету відставку Л.Кучми.
Логічним продовженням «касетного» скандалу став «кольчужний» (звинувачення в продажу Іраку, нібито з санкції Л.Кучми, комплексів протиповітряної оборони «Кольчуга»).
Опозиція влаштувала на Європейській площі столиці «народний трибунал», засудивши Л.Кучму. Нова штучна парламентська більшість Верховної Ради за поданням Президента обрала Прем’єр-Міністром В.Януковича.
… У степах в пониззі Дністра (тут розташована Адамівська сільська громада) козаки оселилися в 1709-1710 роках Це була мазепинська еміграція та колонізаційна хвиля, викликана зруйнуванням Чортомлицької Січі. Ще одна еміграційна хвиля (після руйнації Нової Січі у 1775 р.) спричинила появу Аккерманської паланки, яка входила до складу Дунайського козачого війська.
На початку 90-х років групою ентузіастів з козацьких родів було відтворено Білгород-Дністровську (Акерманську) козацьку паланку, яка сьогодні складається з 7 куренів. Один з цих куренів – Адамівський.
Виховний потенціал Кодексу людського буття Українського козацтва (кодекси лицарської честі, лицарської звитяги та заповіді милосердя) забезпечує формування духовного стану молодих козаків – громадян України, що в народі зберігся як розуміння козацького духу.
Вирішивши за основу виховання молоді у громаді обрати козацьку педагогіку, ми зосередили увагу на формуванні всебічно розвиненої особистості українця (національне виховання у формі козацько-лицарського), свідомих громадян, громадських діячів через участь молоді у діяльності Адамівського куреня Українського козацтва, осередку жіночої громади Українського козацтва, Адамівського куреню «Молодої Січі» (дитячої та юнацької незалежної громадської організації) та органів учнівського самоврядування.
Тепер ми маємо таку систему виховання козака та берегині: родинно-дошкільне виховання козачати та лелі, родинно-шкільне виховання джури та дани, громадсько-родинне виховання козака та берегині… (96)
СИСТЕМНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ТА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ. ПОСІБНИК «ФОРМИ, МЕТОДИ, ПРИЦЙОМИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ»
А. НАПРЯМКИ
Цілісну особистість сучасного козака-лицаря ми формуємо в результаті багатогранної навчально-виховної роботи, насамперед таких напрямків діяльності батьків, учителів, вихователів, представників громадських організацій (зокрема, Українського козацтва):
Блок 1. Культура тіловиховання.
1. Від козацьких секретів здоров’я, тіловиховання – до олімпійських вершин. Працюючи в цьому напрямку, ми плекаємо у кожного юного козака міцне здоров’я, загартовуємо тіло і дух, формуємо уміння досягати перемог на спортивних іграх.
2. Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину. Тут формуємо уміння захищати рідну мову, культуру, землю, готовність спростовувати теоретичні ідеї, фальшивки всіляких недоброзичливців, людей по-ворожему настроєних до нашої незалежності.
Досліджуємо і практично відроджуємо військово-спортивне мистецтво наших пращурів: верхової їзди, стрільби з лука, володіння списом, шаблею, іншими видами козацької зброї, подолання природних перешкод, керування човном під веслами та вітрилами, різних видів боротьби та протиборств, в т.ч. бойового гопака, козацького багатоборства.
Блок ІІ. Духовна культура.
3. Козацькому роду – нема переводу. В процесі реалізації завдань цього напрямку роботи виховуємо в юних козаків родинні цінності, повагу до свого роду, бажання примножувати його славу Добром, Правдою, Красою.
Організовуємо дослідження кожним юним та молодим козаком, класними загонами славної історії українського козацтва – від його зародження до зміцнення в епоху П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Мазепи.
Організовуємо вивчення героїчного життя, подвижницької діяльності, високого військового мистецтва керівників повстань отаманів С.Наливайко, І.Сірка, Т.Федоровича, І.Богуна, М.Кривоноса, І.Мазепи, П.Орлика, П.Полуботка, П.Калнишевського, І.Гонти, М.Залізняка. Допомагаємо козачатам виконувати конкретну програму вивчення козацького визвольного руху, козацького краєзнавства, туризму та екскурсій козацькими шляхами, пошук козацьких могил та цвинтарів, їх упорядкування, встановлення пам’ятних знаків, вивчення молоддю козацьких родоводів під гаслом „Шукай, козак, свій родовід!”
4. Любіть Україну, як сонце любіть. Продовжуючи патріотичні традиції, звичаї наших пращурів-язичників, які були сонцепоклонниками, і віруючих козаків, ми навчаємо кожного молодого козака і козачку палко і ніжно, самовіддано любити свою калинову, вишневу країну, по-синівському служити їй корисними справами.
5. Козацькими шляхами – до висот української духовності. Тут на міцному науковому грунті, культурно-історичних традиціях козацтва формуємо високу мораль, силу волі і силу духу підлітків і юнаків. Допомагаємо їм оволодіти основами української козацької філософії, ідеології, психології, національного характеру і світогляду.
Допомагаємо відроджувати козацькі мистецькі традиції кобзарства, лірництва, гуртового співу, танцю, дотепного влучного слова, різьбярства, художнього розпису, художньої вишивки, іконопису. Допомагаємо вивчати і застосувати на практиці козацькі знання: народної медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії.
Проводимо індивідуальну, групову, масову культурно-просвітницьку роботу, спрямовану на те, щоб кожен учень – член козацького осередку займався самопізнанням і саморегулюванням, самовдосконаленням, розвивав свої інтелектуальні здібності і фізичні можливості, пізнавав сутність й особливості козацької ідеології (філософії, світогляду, моралі, етики, естетики, характеру, правосвідомості). Проводимо кваліфікаційні конкурси, олімпіади, змагання з різних напрямків розвитку здібностей учнів.
Розбудова незалежної України, осягнення нею в майбутньому в багатьох галузях життя світового рівня розвитку неможливо без пізнання і творчого відродження національно-духовних пластів минулого (зокрема, козацької духовності). Пізнання її ідейно-морального, виховного потенціалу має вирішальне значення у формуванні вільної, з стійкими морально-вольовими якостями, силою духу особистості.
Українська козацька духовність – це історично сформована система духовних багатств лицарської верстви рідного народу, яка виробила і в своєму бутті, способі життя відобразила найвищі цінності цього національної душі, філософії, світогляду, характеру, моралі, естетики, правосвідомості, ідеології, - у цьому понятті українець розкривається як активний діяч історії свого народу, господар рідної землі і держави, володар, охоронець, примножувач національних матеріальних і духовних багатств.
Нині нам потрібен у громадському, шкільному і родинному житті культ лицарства, духовних багатств козацтва. Лицарський дух не дасть нудити багатьом людям у духовній ницості, історичному безпам’ятстві.
В діяльності козачат прищеплюється козацько-лицарська духовність, зміст якої складають:
а). Духовне життя козаків – синівська любов до Матері-України, землі-годувальниці, рідного краю, заповітів батьків і дідів, материнської мови, рідної культури, історії та ненависть до всього чужого, ворожого, що заважало жити на своїй землі і було спрямовано на гальмування і нищення людського в людині (гармонія любові і ненависті);
права, “вольності” козаків, право власності (на землю, скот, реманент), ідеї власності, здобутої своїми руками, кмітливістю і підприємницькою думкою;
ідея Бога як захисника народу, України; лицарі свято берегли віру батьків і дідів, духовні здобутки предків.
Б). Козацька філософія – козаки обґрунтували волю людини як головний дар життя, її природне право на свободу і незалежність, найвищими цінностями вважали людину, народ, національну державу;
кожна людина – складова частина народу, нації;
стійкість і цілісність, соборність нації залежить від того, чи усвідомлює кожен її представник необхідність згуртованості в міцну духовну спільноту.
В). Козацький світогляд – провідними були ідеї Бога, України-Батьківщини, свободи особистості і волі народу, збереження спадщини предків, їхньої духовності, переконання в торжестві народної правди, перемоги добра над злом, ідеали незалежності України;
уявлення, погляди на підступництво і зраду, на міщанське животіння, на пасивне очікування добра, коли зло саме зникне, на байдужість до долі України як на гріхи людей; зраду вважали найтяжчим злочином перед товариством, народом, своєю державою, Богом;
козаки плекали, культували ідеали братства, побратимства, згуртованості і єдності людей для досягнення шляхетних цілей
г). Козацький характер – почуття багатства, емоційна наснага, внутрішня невичерпна енергія;
висока шляхетність і порядність, кмітливість і дотепність, підприємливість і практичність, стійкість і незламність у боротьбі з ворогами, безкомпромісність і твердість у відстоюванні правди і справедливості;
ніжність у ставленні до добрих людей, братерська любов до друзів і товариства, глибока пошана до громади, вірність своєму обов’язку захищати рідну землю, співчуття до всіх знедолених, милосердя до тих, хто його потребує;
постійна готовність до боротьби за волю рідного краю, за свою незалежну державу, устремління до високих ідеалів, жадання будувати демократичний державний устрій, давати лад у громадському житті, утверджувати гуманні стосунки між людьми.
Д). Козацька мораль – шляхетне ставлення до людини;
батьківська турбота про підростаюче покоління, глибока пошана до літніх і старших людей, палка і всепереможна любов до рідної землі, героїзм у захисті інтересів рідного народу, надання допомоги усім слабим, скривдженими і знедоленим, нетерпиме ставлення до зла і несправедливості в будь-якій формі, надзвичайна скромність, висока краса вчинків і миротворча місія в житті;
глибока людяність, діяльна доброта, милосердя;
жертовність як здатність поступитися власним добробутом, навіть віддати життя в ім’я перемоги добра над злом, торжества козацької правди.
Е). Козацька естетика – культ краси людини, її фізичної і духовної досконалості.
Ж). Козацька правосвідомість – виборність органів козацького самоврядування, утвердження демократичних основ української держави, гуманістичнї засади громадського життя;
Конституція Пилипа Орлика.
З). Козацька ідеологія – захист демократичного ладу, політичного устрою України, її самостійності і державності, органів самоврядування, інтересів козацького стану, всього народу;
захист прав, привілеїв, здобутих козаками в боротьбі з ворогами;
будівництво правової держави, звільнення своєї землі від будь-яких агресорів, чужоземних зайд;
вищість інтересів народу, нації, Вітчизни, що перебуває в смертельній небезпеці, над інтересами окремої особистості;
цілісність нації, власної держави, їх верховенство, пріоритетність перед вузькоегоїстичними потребами людини чи групи людей;
необхідність боротьби з порушниками української законності, політичними течіями та лжетеоріями, ворожими рідному народу, його державності;
Велика Козацька Слава.
Блок ІІІ. Культура предметної діяльності.
6. Плекати український храм природи. Основними завданнями цього напрямку роботи з юними козаками ми вважаємо формування в них любові до рідної природи, готовності і уміння берегти і примножувати її багатства, красу.
Разом з козачатами вивчаємо екологічне становище в регіоні та беремо участь у заходах з метою його покращання.
7. Всеукраїнська толока, особиста праця – тобі, Державна Україна. Тут засобами козацької педагогіки ми формуємо якості господаря рідної землі, державну позицію та інтереси українського власника, який чесною і самовідданою працею нарощуватиме матеріальні блага, духовні цінності рідного народу, гармонійно поєднуватиме особисті і загальнонаціональні потреби.
Допомагаємо пізнавати і досліджувати, а також відроджувати традиції козаків як мудрих хліборобів, умілих орачів, господарів землі: прилучаємо козачат до організації і ведення фермерських господарств, створення госпрозрахункових трудових об’єднань, майстерень, малих підприємств, асоціацій, організації взірцевих молодіжно-козацьких господарств різного профілю.
Допомагаємо відроджувати ремесла і промисли: бондарство, гончарство, бджільництво, ковальство, лимарство, чинбарство, стельмахування.
8. Науку і техніку – на службу нації, Україні. Роботу тут спрямовуємо на пізнання вихованцями законів розвитку науки і техніки, формування любові до науково-пізнавальних процесів, уміння власними зусиллями свого мозку і рук рухати вперед ці фундаментальні галузі суспільного життя.
Допомагаємо козачатам вивчати сучасні види техніки, інформаційної та електронної обчислювальної машинної технології і організації особистої та спільної творчої діяльності, зокрема: радіозв’язок, теле-радіоконструювання, теле-радіомоделізм, системи електронної автоматики, судномоделізм, морська справа, авіамоделізм, автомобільна та тракторна справа, радіо моделювання.
Блок ІУ. Соціальна культура.
9. В душі і серці кожного із нас – Соборна Україна. Зміст і методику роботи в цьому напрямку спрямовуємо на вироблення в юних козачат державотворчих і націотворчих якостей. Працюємо над тим, щоб зміцнення національної держави, поглиблення згуртованості нації стало смислом життя кожного громадянина України.
10. Козацька наша слава не вмре, не поляже. Разом з нашими вихованцями – молодими козаками – глибоко пізнаємо історію українського козацтва, досягнуті ним національні пріоритети – ідейні, політичні, наукові, культурні і державотворчі.
Поширюємо серед учнів та молоді знання про козацький національний визвольний рух, про заслуги козаків у боротьбі з чужоземними загарбниками.
Вивчаємо матеріали:
історичні документи (козацькі літописи);
історичні праці про героїку козаччини М.Костомарова, В.Антоновича, М.Аркаса, Д.Яворницького, Д.Дорошенка, І.Огієнка, В.Крип’якевича, А.Опановича;
художні твори Т.Шевченка, П.Куліша, Б.Грінченка, А.Чайковського, О.Олеся, Б.Лепського, поетів В.Симоненка, Л.Костенка, І.Драча, Д.Павличка.
Б. ФОРМИ
У роботі з козацько-лицарського виховання ми використовуємо такі основні форми роботи:
1. Робота в школі: а). Класна,
б). Позакласна.
2. Позашкільна робота.
Класна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами за рахунок варіативної частини навчального плану з основних дисциплін козацько-лицарського виховання.
Позакласна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами за рахунок годин гуртків, у формі Козацької республіки (одна з форм самоврядування учнівського колективу) і класних козацьких загонів.
Позашкільна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами у формі діяльності дитячо-юнацькій організації „Молода Січ” під патронатом паланкового та місцевого осередків Українського козацтва.
В. МЕТОДИ, ПРИЙОМИ
І. Родинно-дошкільне виховання козаченяти та леліяти (дошкільнята).
Родинно-дошкільне виховання здійснюємо через роботу з батьками дошкільнят та введенням спеціальних курсів до програм дитячого садка:
а) застосовуємо ідеї, методи і прийоми народної педагогіки. Мати і батько, всі рідні в родинному вихованні застосовують милозвучну і мелодійну, співучу рідну мову, фольклор. Рідне довкілля, зміст, форми і методи виховання створюють етнічне середовище, яке сприяє пробудженню природних задатків дітей. В таких умовах починає формуватися український характер і світогляд особистості;
б) виховуємо народними засобами глибокі родинні почуття, цінності, любов до Матері і Батька, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу, України-Батьківщини;
в) пробуджуємо і виховуємо глибоку радість, впевненість дитини в найбільшій радості життя: „Мамо, тато і я – це моя сім’я”;
г) розповідаємо дітям міфи про походження землі, життя на ній, українців, України, стольного граду Києва, козаків. Розповідаємо міфи і легенди про Око, Першоптаха, Першого Бога Сокола, Дуба-Стародуба, Сварога, Дажбога, перуна;
д) створюємо в уяві дітей привабливі образи героїв казок і легенд, пісень, колядок і щедрівок – образи богатирів, витязів, лицарів. У спілкуванні з матір’ю, батьком, працівниками дитячого садка, в ігровій діяльності діти захоплюються мужністю і відвагою, силою і розумом козаків – борців за свободу людини, волю України;
е) допомагаємо дітям у процесі бесід, ігор, вертепних дійств, драматизації, участі в дотриманні традицій і звичаїв народного календаря під керівництвом батьків, вихователів засвоїти зміст і дух козацько-лицарського життя. Під час художніх занять, вивчення віршів, розучування пісень, загадок, колядок і щедрівок, народних дитячих танців діти пізнають елементи історії, культури, художнього і військового мистецтва українських козаків;
є) розкриваємо в процесі відзначення дат, урочистостей, свят народного календаря, любов козаків до рідної землі, Матері-України;
ж) ознайомлюємо дітей з українськими етнічними, національними символами – білою хатою, калиною, вербою, тополею, лелекою, соняшником;
з) здійснюємо посвяту бажаючих дітей у козаченята. Здійснюємо виховання козаченят шляхом пробудження і утвердження в серці і душі радості і задоволення, сміху і веселощів, відчуття і розуміння краси і добра, порядку і дисципліни, ладу в усьому;
і) проводимо бесіди, розповіді на теми „Ми малята – козаченята”, „Зростаємо здоровими і дужими”, „Козацькому роду нема переводу”, „Козаки-вояки, оборонці України”. Проводимо ігри з ходьбою, бігом, рівновагою, козацькі забави на теми „Біжіть до жовто-блакитного прапора”, „Знайди кольори прапора України”, „Знайди свій будинок”, „Вгадай, де був козак”, „Де тут козак, а де злі люди, недруги козаків”. Застосовуємо сюжетно-рольові, конструктивно-будівельні ігри, ігри-інсценіровки, драматизацію і театралізацію;
й) пробуджуємо і виховуємо у козаченят бажання у чомусь хорошому бути першими, лідерами. Виховуємо в кожного з них почуття власної гідності, віри в свої сили, можливості;
к) сприяємо засвоєнню козаченятами елементів народної астрономії, біології, медицини, кулінарії;
л) виховуємо у кожного козаченяти бажання, уміння і навичок дотримуватися в житті і поведінці лицарських правил:
- старайся бути добрим і чесним, справедливим і правдивим, красивим;
- прагни бути першим у хорошій поведінці, добрих справах, праці;
-будь сміливим і розважливим, дисциплінованим і організованим, мужнім, долай труднощі на шляху до Добра, Правди, Краси;
-не заважай іншим дітям, не завдавай їм прикрощів, шкоди і болі;
- люби рідну землю, батьківську хату, материнську мову і пісню, калинову Україну.
ІІ. Родинно-шкільне виховання козачати та лелі (учні молодших класів).
У роботі з козацько-лицарського виховання з козачатами і лелями ми:
а) форми, методи і прийоми спрямовуємо на пробудження в дітей елементів національної свідомості і самосвідомості. Проводимо бесіди і розповіді дітям, читаємо книжки про Запорозьку Січ, героїчні подвиги лицарів України, зустрічі з представниками Українського козацтва, збагачуємо їх знання про історію козаків, їхню героїчну боротьбу за свободу і незалежність України;
б) формуємо історичну пам’ять культурно-історичних основ духовності козачат при сприянні міфів про праукраїнців-предків козаків, їхні вірування і звичаї, сонцепоклонництво. Ознайомлюємо дітей із міфами про Білобога і Чорнобога, Коляду і Мару, Лада і Ладу, Велеса і Перуна. Розкриваємо в міфології, фольклорі, глибокі гуманістичні якості наших пращурів – любов до людини, доброта, правдивість, працелюбність, пошана до історії і культури рідного народу, зневага до всього потворного в житті, ненависть до ворогів-загарбників;
в) впроваджуємо в повсякденне життя і навчання козачат ідеї, правила, національні традиції родинності. Застосовуємо в процесі вивчення навчального матеріалу, в позакласній і позашкільній роботі козацьких ігор, в яких розкривається родинні цінності, ідеї української національної школи-родини;
г) пробуджуємо інтерес до історії українського козацтва, Запорозької Січі, Гетьманської України як форми національної державності шляхом участі козачат у дослідно-пошуковій роботі на теми „Жили собі запорожці та й на Запорожжі”, „Гей ви, хлопці, славні Запорожці”, „Запорозькі козаки-характерники”, „В похід сурмлять козацькі сурми”;
д) розкриваємо єдність змісту і форми, національної ідейності і художньої образності, символічності і духовності в процесі вивчення козацьких пісень і дум, легенд і історичних оповідей і виховуємо в кожного козачати почуття господаря на українській землі, володаря в рідному краї;
е) організовуємо і проводимо бесіди, ранки, вікторини, конкурси, заочні мандрівки на теми „Українські національні кольорі”, „Українські образи і символи”, „Самобутність рідного мистецтва”, „Чари писанкарства і рушникарства” тощо з метою розвитку емоційної сфери, почуття краси.
ІІІ. Родинно-шкільне виховання джури та дани (учні 5-8 класів).
У роботі з козацько-лицарського виховання з джурами та данами ми:
а) використовуємо методи фізичного загартування джур та дан. Організуємо на запорозьких – козацько-лицарських традиціях тіло виховання кожних джури та дани (засобами природи – води, сонця, снігу, системи вправ, видів козацької боротьби). Допомагаємо оволодіти народними методами лікування кашлю, нежиті, кровотечі, укусу змій, легкої рани;
б) спрямовуємо методики козацько-лицарського виховання джур та дан на створення умов, забезпечення активної участі кожного з них в крає-, народо-, українознавчій діяльності. Допомагаємо проводити практичні заняття в умовах сім’ї, школи, позашкільної роботи народною вишивкою, писанкарством, рушникарством, декоративно-ужитковим мистецтвом;
в) організуємо творчі пошуки, збирання в рідній місцевості, інших регіонах України і вивчення ідейно-духовного багатства пісень, дум, легенд, історичних розповідей та інших матеріалів про козаків. Застосовуємо проблемність, дискусійність, творчій обмін враженнями, думками в процесі вивчення ідей українських державотворців П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Виговського, І.Мазепи, керівників визвольних змагань нашого народу ХХ століття – М.Грушевського, В.Винниченка, С.Петлюри, С.Бандери, А.Мельника, Є.Коновальця, Р.Шухевича;
г) проводимо бесіди, збираємо матеріал для художніх і наукових робіт на теми „Хто ми? Яких предків діти?” „Трипільська культура і наші пращури”, „Оріана, Оранта, Русь-Україна і Козацька держава”, „За що ми різалися з ордами?” Проводимо диспути і дискусії, вільний обмін думками про співвідношення козацького минулого і сучасного, про сучасну козацько-лицарську духовність;
д) допомагаємо пізнавати культуру, мистецтво, освіту козаків в процесі проведення бесід, творчих діалогів, написання художніх творів і рефератів на теми „Козацька маршова музика”, „Закличні звуки козацьких сурм”, „Тужливий біль і переможний дзвін бандур козацьких”, „Серце й душу звеселяє козацьке мистецтво”, „Лицарський дух у кольорах і звуках”;
е) впроваджуємо в повсякденне життя джур та а діяльність їхніх гуртків, куренів, кошів, паланок різноманітних елементів, засобів романтики і символіки, піднесеності й урочистості. Застосовуємо історичний підхід, методи порівняння, зіставлення культурно-історичних фактів під час вивчення символічного змісту тризуба – Малого Державного Гербу України, Державного Прапора України, козацьких прапорів, інших символів (булави, бунчука).
ІУ. Громадсько-родинне виховання козака та берегині (учні 9-11 класів).
У громадсько-родинному вихованні козака та берегині ми:
а) використовуємо методики, технології козацького навчання і виховання, які спрямовуються на пробудження і поглиблення життєстверджуючого , комфортного самопочуття молодих козаків у процесі занять, роботи. Надаємо психологічну, методичну допомогу козакові в опрацюванні і організації власної системи зміцнення і охорони свого здоров’я, а також пробудження в нього турбот про здоров’я інших людей;
б) створюємо організаційні, психологічні і педагогічні умови з метою утвердження гідності особистості козака та берегині, постійно зростаючої самостійності їх у навчально-пізнавальній, дослідно-науковій, виробничій діяльності, житті;
в) застосовуємо новітні педагогічні та інформаційні технології українознавчої роботи (педагогіки народного календаря, розвитку історичної пам’ять, формування національної свідомості і самосвідомості). Проводимо диспути і дискусії, проблемні обговорення, творчі зустрічі на теми „Світогляд українців: умови і шляхи формування, основні ідеї”, „Історія українського народу і його національний характер”, „Національний характер і мистецтво”;
г) ознайомлюємо молодь з архівними матеріалами, допомагаємо вивчати стародруки, писати реферати про культурні здобутки, духовні цінності рідного та інших народів, оволодівати знаннями з народної математики, етнопедагогіки, медицини. Організуємо самостійні дослідницькі пошуки козаків та берегинь, вивчення ними європейських традицій в українській культурі, зв’язків України з Заходом і Сходом, Північчю і Півднем. Організуємо „круглі столи”, молодіжні наукові і науково-практичні конференції як фактор формування лицарської духовності;
д) забезпечуємо участь козаків і берегинь у заняттях в клубах „Моя Батьківщина – Україна”, „Планета”, „Політика”, „Держава та коріння нації”, „Людина та ідейні цінності” з метою вивчення української національної ідеології, її квінтесенції – ідеології державотворення як державної ідеології України, а також внутрішньої і зовнішньої політики Української держави;
е) формуємо готовність молодих козаків до служби в Збройних Силах України шляхами теоретичної і практичної підготовки, осмислення проблем „Покликання Збройних Сил України – захист миру, незалежності нашої держави”, „Слава козацькій зброї”, „Військові козацькі традиції і сучасність”, „Непорушність присяги воїна на вірність Україні”;
є) надаємо наукову і методичну допомогу козаку та берегині в справі організації самонавчання, самоосвіти, самовиховання, у формуванні власних поглядів, переконань та ідеалів громадянина України.
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
День Учителя.
День Учителя – свято людей, які віддають свою любов, свої знання, часточку серця і душі нашим дітям. В цей день і діти, і батьки з особливою пошаною і вдячністю звертаються до вчителів, дарують їм найкращі осінні квіти, подарунки. Дівчатка третього класу розучили нові пісеньки, танці для вчителів.
Особливо сподобались вчителям сценівки «Ходить гарбуз по городу» та «Два веселих гуся» в сучасній інтерпретації у виконанні учнів 6-7 класів.
Сердечні вітання лунали від дітей з 5,8,9 класів.
Перед всіма присутніми директор школи Тимофєєв В.Я. вручив Лавриненко Л.М. Почесну Грамоту Міністерства освіти і науки України, а Катющевій Т.В. – Почесну грамоту обласного управління освіти.
Приємно зворушив увагу вчителів виступ батьків. Свою авторську посвяту прочитав батько Лавриненко О.В. (97)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Отець Миколай.
Отець Миколай (в миру Григорашенко Микола), ієрей Української православної церкви. Народився у 1975 році. Закінчив 4 курси Одеського інституту сухопутних військ, Одеську духовну семінарію, вчиться у Київській духовній академії. Один із засновників Свято-Преображенського монастирю (Одеса), має церковні нагороди.
У серпні 2002 року підготував пакет документів для реєстрації Свято-Казанської церковної громади с. Адамівка та згодився бути її духовним пастирем. Приміщенням церкви тимчасово служив пришкільний інтернат.
Отець Микола написав невелику статтю до нашої газети.
«Першочерговим завданням держави, школи і батьків являється виховання морально і фізично здорового покоління, тому що від цього залежить майбутнє нашої нації. Яке насіння в дітях буде посіяне зараз, такі виростуть і плоди, як написано в Біблії: «Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» (Гал. 6:7).
Протягом багатовікової історії людства були відпрацьовані певні норми поведінки людини у суспільстві, які закладені Богом-Творцем у її совісті…
…Дітей треба вчити добру, стримувати в них вияв жорстокості і агресії, прищеплювати любов до праці, шанувати батьків, бути милосердними і співчутливими, вихованими, дружелюбними і не егоїстичними, допомагати один одному і бути завжди вдячними, бо вдячність – це плід високої культури. На жаль, багато дітей не навчені навіть елементарним нормам поведінки у суспільстві.
Життя за заповідями любові Ісуса Христа приносить людині внутрішній мир і душевний спокій, відводить почуття страху і неспокою, які стають причиною багатьох хвороб, що підтверджують і лікарі-психіатри.
Навколишнє середовище формує характер дитини, і її треба навчити розпізнавати добро і зло, протистояти злу, дотримуючись біблійних наставлень, щоб уникнути морального падіння. Біблія вчить: «…утікаючи від пожадливого світового тління, …докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті – пізнання, а в пізнанні – стриманість, а в стриманні – терпеливість, а в терпеливості – благочестя, а в благочесті – братерство, а в братерстві – любов» (2 Петр 1:4-7)…
…Якщо ми бажаємо бачити нашу країну процвітаючою в усіх сферах життя, то молоде покоління треба виховувати в дусі християнської моралі…» (98)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Осіннє таборування.
Осіннє таборування 2002 року стало незвичайним святом для нашої школи. За традицією козацьке свято відкрилось загальношкільним шикуванням. Учасники п’яти команд підготували нові промовки, пісні, емблеми. У цікавих спортивних змаганнях та естафеті перемогу одержала команда «Козаки-розбійники» (отаман Гречко О.). Майстрами по розкладанню вогнищ стали команди «Задунайські козаки» (отаман Ребюк Т.), «Вісники надії» (отаман Назарова О.), «Чорноморські козаки» (отаман Золотовська О.).
Найдовгожданішим було змагання по запуску повітряних зміїв. В небо над стадіоном злетіли різнобарвні «соколи», «орли», «метелики», «риби», «бабки». Інструкторами по запуску були учні 9 класу Богданов В. та Філатов В. Найдовше протримались в небі змії, які запустили учасники команди «Соколи» (отаман Скригулець Н.).
Після запуску всі учні пригощались традиційною печеною картоплею, духмяними трав’яними чаями та іншими ласощами козацької кухні.
Юні кореспонденти з усіх команд підготували Козацькі листки.
Надовго запам’ятається це незвичайне веселе козацьке таборування не тільки для учасників команд, а й для всіх присутніх: болільників, вчителів, гостей. (99)
НАКАЗ №288
по відділу освіти Білгород-Дністровської райдержадміністрації
від 22 жовтня 2002 року
Про реалізацію Національної
програми відродження та
розвитку Українського козацтва
на 2002-2005 роки
На виконання Наказу Міністерства освіти і науки України від 29.12.2001 року №821 «Про оголошення Указу Президента України «Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки», розпорядження голови райдержадміністрації №55-050 від 19.07.2002 року «Про реалізацію Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки», з метою поширення народних традицій, підвищення рівня військово-патріотичного виховання учнівської та студентської молоді, її готовності до захисту Вітчизни, збереження і пропаганди історичної і культурної спадщини українського народу,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити заходи щодо реалізації Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки (Додаються).
2. Керівникам навчально-виховних закладів розробити на місцях відповідні заходи та надавати інформацію про хід використання у відділ освіти щорічно, починаючи з 2002 року.
3. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою
Начальник відділу освіти З.І.Добриніна
На Двадцять третій нашій Козацькій Раді затвердили заходи щодо виконання Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва в навчальних закладах та вирішили подати їх на затвердження до відділу освіти районної державної адміністрації.
ЗАХОДИ
відділу освіти Білгород-Дністровської райдержадміністрації щодо виконання Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки
№ Заходи Терміни Відп.
1 Залучати Білгород-Дністровське міжрайонне та Білгород-Дністровське міське товариства Українського козацтва до військово-патріотичного виховання, фізкультурно-спортивної, туристсько-краєзнавчої та культурно-просвітницької роботи серед учнівської молоді. Постійно Заклади
освіти
2 Проводити та брати участь у Всеукраїнських, обласних, районних семінарах, читаннях з проблем козацького виховання учнівської молоді. 2002-2005 РМК
3 Запровадити в закладах освіти дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» як форму військово-патріотичного виховання, спортивно-масової та оборонно-масової роботи. З 2003 щорічно РЦПОВ
4 Здійснювати добір викладачів допризовної підготовки для виховання учнів на козацьких військово-патріотичних традиціях, організувати семінари з проблем козацького виховання школярів. 2002-2005 Відділ кадрів, РМК
5 Запровадити в рамках позашкільного виховання у загальноосвітніх закладах програму «Молода Січ» із вивченням військово-патріотичних традицій Українського козацтва. 2002-2004 Директори
закладів освіти
6 Брати участь в упорядкуванні могил ы поховань, споруд, пам’ятників, що пов’язані з історією Українського козацтва на Білгород-Дністровщині. Постійно Заклади освіти
7 Брати участь у створенні реєстру об’єктів історико-архітектурної спадщини Українського козацтва за матеріалами районного етапу Всеукраїнської історико-географічної експедиції учнівської молоді «Сто чудес України» і районного етапу Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Краса і біль України». 2002-2005 РЦПОВ,
заклади освіти
8 Підготувати збірку «Сторінки козацької слави» за матеріалами конкурсних робіт учасників районного етапу Всеукраїнської історико-географічної експедиції учнівської молоді «Сто чудес України» і обласного етапу Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Краса і біль України», пов’язаної з історією козацтва на Білгород-Дністровщині. До 2006 РМК
9 Провести «Козаче віче» за результатами досліджень експедиційних загонів і краєзнавчих об’єднань районного етапу Всеукраїнської історико-географічної експедиції учнівської молоді «Сто чудес України» і обласного етапу Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Краса і біль України». 2002-2005 РЦПОВ, заклади освіти
10 Спільно з козацькими товариствами організувати військово-патріотичне виховання учнівської молоді, започаткувати при проведенні районних змагань серед допризовної молоді показові виступи спортсменів з козацьких видів єдиноборства. 2002-2005 Заклади освіти
11 Розвивати і популяризувати види спорту, заснованих на козацьких традиціях, та брати участь в змаганнях, які внесені до Єдиного календарного плану змагань України. 2002-2005 ДЮСШ,
заклади освіти
12 У рамках кіносвята «Козаки йдуть» провести творчі змагання школярів на знання історії козацької України, концерти-конкурси на краще виконання козацьких пісень, дум. 2002-2003 РЦПОВ
13 Організувати спільну роботу навчальних закладів та Білгород-Дністровських козацьких товариств щодо виховання молоді на засадах патріотизму, демократії, високої моралі та захисту Батьківщини. 2002-2005 Заклади освіти
14 Організувати екскурсії учнівської молоді по пам’ятних місцях Одещини, пов’язаних з історією Українського козацтва. 2002-2005 Заклади освіти
15 Провести на базі Адамівської ЗОШ І-ІІ ст. семінар-практикум по створенню та організації роботи козацьких і молодіжних товариств як осередків відродження і розвитку традиційних форм самоврядування та відданості українського народу. Жовтень
2002 РМК
16 Сприяти відродженню та утвердженню серед учнів українських козацьких традицій, обрядів, звичаїв, атрибутики та символіки, кобзарства, народного здорового харчування, народної в т.ч. козацької медицини, традиційних козацьких ремесел і бойових умінь (спортивних бойових мистецтв, гопака, походів). 2002-2005 Заклади освіти
17 Розробити план методичного забезпечення роботи по відродженню в районі козацьких традицій, взявши за основу план роботи Координаційної ради з питань розвитку козацтва в районі при голові райдержадміністрації. 2002 РМК
Методист районного методичного кабінету відділу освіти Г.М.Трифонова
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
День української писемності і мови.
Нещодавно ще одним святом поповнився наш календар. Президент України Л.Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства постановив, щоб День української писемності та мови відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яти Преподобного Нестора-Літописця.
З 8 по 15 листопада 2002 року в нашій школі відбулося мовне свято. У святі шанувальників рідного слова брали участь майже всі учні школи.
Діти побували в Лексіко-Фразеологічній республіці, в таких містах: Граматика, Графіка, Орфографія. Відвідали учні край Етимології, материки Морфології і Фонетики.
На виставці «Конкурс почерків» експонувались зразково оформлені, каліграфічно написані роботи (твір про мову, вислови письменників, поетів, вірші та прозові твори про красу, мелодійність мови).
Цікаво пройшла вікторина для знавців і шанувальників рідного слова. Переможцями стали Шмаглюченко Олександр (9 клас) та Корженко Юрій (9 клас).
А в конкурсі виразного читання (напам’ять) віршів про мову і оповідачів (змагались у виразній усній розповіді) зайняли перші місця Ребюк Надія (читала свої вірші), Назарова Оля (прочитала свій вірш), Івасенко Юля та Лавриненко Марина.
В конкурсі на мовний плакат переможцями стали учні 7 та 6 класів.
В кінці тижня української писемності та мови, як підсумок, відбулось змагання ерудитів «Що? Де? Коли:» Брали участь команди «Кмітливі» (капітан – Ребюк Тетяна) та «Допитливі» (капітан – Катющева Катерина). Переможцями стали «Кмітливі», але всього на 0,5 бала вони набрали більше «Допитливих».
Всі учні школи ознайомились з мовними обов’язками громадян та правилами мовного етикету. (100)
В листопаді брав участь в круглому столі «Формування навичок здорового способу життя», який був організований Одеським обласним інститутом удосконалення вчителів. Мав виступ…
В цьому ж місяці брав участь у районній науковій конференції з питань національного виховання. Мав виступ…
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Комплексна перевірка.
Згідно з річним та перспективним планом контролю за станом освіти в Одеській області та з метою вивчення стану управлінської діяльності по забезпеченню виконання законів України в галузі освіти в Білгород-Дністровському районі працювала комісія по комплексній перевірки у складі: Терьохіна Л.А. (голова), Волкова Л.Й. (заступник), члени комісії – Черепян Т.І., Червоняк І.І., Кіпер В.І., Пустовалова С.В., Піть Т.Т., Баркаган Є.Г., Задорожна Л.К., Вальє О.Е., Завтур Т.М., Пентус Т.Л., Фетеску Л.І., Євдошенко Г.Я., Піщемуха В.І., Ятвецька Л.І., Луцишина Н.Г. у термін з 16 по 21 грудня.
У Адамівській школі 18 грудня побувала комісія у складі: Волкова Л.Й., Трифонова Г.М. (методист з виховної роботи Білгород-Дністровського РМК), Окатова Т.Ю. (директор Білгород-Дністровського райцентру дитячої творчості). Члени комісії ознайомилися із документацією школи, провели бесіди з учителями та адміністрацією школи. Особливо їх зацікавила система виховної роботи педколективу з козацько-лицарського виховання школярів. Робота педколективу отримала загальну високу оцінку перевіряючих.
Далі ми подаємо витяги з акту перевірки.
«… У Адамівській школі розуміють: школа – соціальний інститут, але специфічний: він єдиний, який виховуючи учнів сьогодні, «працює» на перспективу. У школі зростає і розвивається майбутнє.
Продуктом творчого пошуку директора-новатора Тимофєєва Валерія Яковича, який очолює яскравий, інтелігентний педагогічний колектив, є ідея козацько-лицарського виховання та форми, методи нетрадиційного навчання і виховання дітей. Ніщо не повертається в традиційних формах: час диктує своє. Не всі форми козацької педагогіки відповідають сучасності. Нині інший тип виробничих відносин, побуту, потреб та свідомості. Тому директор і педагогічний колектив в пошуках форм, методів прогресивних випереджальних ідей формування творчої особистості.
Любов до сім’ї, роду і нації, до рідної природи, оселі, землі; дух лицарства і волелюбності та побратимства; дух особистісної національної самосвідомості, гідності і честі – весь виховний процес у його багатоаспектному вимірі ґрунтується в школі на національному вихованні і спрямований на формування у дітей і молоді свідомості, ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв і вірувань українського народу як корінного етносу Української держави.
Виховний процес, запроваджений Тимофєєвим В.Я. та підтриманий педагогічним колективом та соціальним довкіллям – козацьким формуванням Адамівської сільської ради, йде корінням у національний грунт (сім’я – клас – школа і родина – школа) і кожний педагог черпає звідти життєдайну силу для розв’язання всієї низки складних проблем сучасного життя. Школа козацько-лицарського виховання відбулася ціною долі одного методиста…
Керуючись змістом розділу «Національне виховання» Державної національної освітньої програми «Освіта України ХХІ століття», Тимофєєв В.Я. та педколектив допомагають учням самовизначитися і самореалізуватися у соціально-культурному середовищу, відповідати потребам соціально-економічного та політичного розвитку суспільства. Як це робиться, описано директором в посібнику «Школа козацько-лицарського виховання – гуманістична основа становлення особистості…» (101)
Завідуюча відділом освіти Добриніна З.І. запропонувала очолити районний методичний кабінет. Згодився, але проробив всього три дні. Повернувся директорувати, бо не закінчив теоретичне обґрунтування моделі школи козацько-лицарського виховання.
У видавництві «СП «ПЕТРЕКС» надрукував книги:
1. В.Я.Тимофєєв. Адамівська Січ. Видавництво «СП «Петрекс». Білгород-Дністровський. 2001-2003.
Про козацтво Адамівської громади: козаків та козачок, молодиків та берегинь, джур та дан, козачат та лель.
Т. 2. 2002. Школа козацько-лицарського виховання – гуманістична основа становлення особистості. (26.11.2002). 352 стор.
Т. 3. 2002. Хроніка Адамівської школи. 2001-2002. (15.12.2002). 543 стор.
Т. 14. 2001-2003. Підручники школи козацько-лицарського виховання. Частина 7. Основи екологічних знань. (31.12.2002). 150 стор. Частина 8. Основи сучасного фермерського господарства. (31.12.2002). 150 стор. Частина 9. Тваринництво і основи підприємницької діяльності. (31.12.2002). 150 стор. Частина 10. Рослинництво і основи підприємницької діяльності. (31.12.2002). 150 стор.
2. В.Я.Тимофєєв. Річ про Адамівську Січ. Видавництво «СП «Петрекс». Білгород-Дністровський. 2001-2003.
Ілюстрована історія становлення та розвитку колективу Адамівської школи козацько-лицарського виховання, що на Білгород-Дністровщини.
Т. 1. 2001. Частина 2. (15.12.2002). 308 стор.
Т. 2. 2002. Хроніка Адамівської школи. Частина 3. (15.12.2002). 274 стор.
9-Й ЕТАП. СІЧЕНЬ-ГРУДЕНЬ 2003. ОСНОВИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ.
Цьогорічне опитування читачів нашої газети на предмет найяскравіших постатей в українській освіті висвітлило майже двісті найпопулярніших імен. Після рейтингового голосування в Раді представників установ-засновників нашого видання в списку кращих залишилось 31 особа, яким і присуджено освітянські відзнаки.
КРАЩИМ ОСВІТЯНИНОМ 2002 РОКУ ВИЗНАНО
Валерія Тимофєєва, директора Адамівської середньої школи Білгород-Дністровського району Одеської області за створення сучасного загальноосвітнього закладу нового типу – школи козацько-лицарського виховання, визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки «Народе мій завжди буде». (102)
37. СІЧЕНЬ-ТРАВЕНЬ 2003. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА.
Під впливом негативних політичних і соціально-економічних чинників Україна не могла вийти з тривалої господарської кризи. За рівнем бідності держава недалеко відійшла від таких країн, як Молдова, Таджикистан, Замбія, Чад, Гаїті, Ліберія, причому навіть Росія вважалася значно багатшою.
Половина сіл України не має своїх шкіл; лише за чотири роки у сільській місцевості було ліквідовано 295 бібліотек; зростало безробіття; близько 507 млн громадян працювали за межами держави, більшість – нелегально. На цьому тлі надання Президентом упродовж року 40 особам звання Героя України (майже всі вони – маловідомі люди) виглядало фарсом.
Десятки генералів захистили докторські й кандидатські дисертації, причому у Вищій атестаційній комісії їх розглядали позачергово. Надання вищих військових звань своєрідною винагородою за лояльність до режиму. Аналогічна ситуація склалась і в Міністерстві внутрішніх справ.
Україна підписалася під важливим документом Ради Європи – щодо європейського кодексу поведінки поліції. Згідно з ним, заборонялося наражати на небезпеку життя затриманого чи підозрюваного,знущатися з нього. Силу дозволялося застосувати лише в разі нагальної необхідності. Усі ці вимоги переважно лишилися на папері(в установах міліції України загинули від тортур 900 громадян; від рук злочинців, аварій, самогубств гине щороку 70 тис. громадян; за рік суди України надають дозвіл на прослуховування телефонів, оперативного стеження до 45 тис. громадян).
В міліції можна було за гроші замовити «наїзд» на будь-яке комерційне підприємство: когось побити, комусь підкинути наркотики чи патрони, залякати чи організувати «дах». З’явились банди перевертнів, які, використовуючи можливості міліцейських служб, виконували замовлення на вбивство чи шантаж. (103)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Різдвяні свята.
Відроджується Україна, відновляються народні обряди та традиції, духовні цінності. Традиційно урочистим стало святкування в селі Різдва Христового. Над селом лунають різдвяні пісні, колядки, щедрівки. Ватаги дітей та молоді поздоровляють односельчан зі святами, зичать їм здоров’я, щастя, добра. Радо зустрічають в кожній хаті Маланку, Василя і всі веселі гурти щедрівників та колядників. (104)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Шевченківські дні.
В нашій школі, за традицією, проходить Шевченківський тиждень. Тиждень розпочинається лінійкою (понеділок), на якій зачитується план проведення свят. В перший ж день випускаються газети «Прометей» (8 клас), «Відродження» (9 клас). На великій перерві всі учні школи, учителі йдуть до погруддя Кобзаря, де проходить мітинг «Вогнем Тарасового слова очистим душі і тіла».
У вівторок у всіх класах дев’ятикласники проводили тематичні інформації, бесіди, вікторини (знайомили з життям і творчістю Шевченка).
У середу учні 1-3 класів (готували класоводи разом з сільським бібліотекарем Даниленко Ніною Євгенівною) провели ранок «За що ми любимо Шевченко?».
Шевченківський КВК відбувся у четвер. Змагалися команди «Гайдамаки» та «Прометей». Команди були дуже добре підготовлені. Журі не змогли визначити переможця: рахунок був рівний.
Завершили тиждень (п’ятниця) старшокласники усним журналом «Жінки у драмі кохання Т.Г.Шевченка». (105)
На Двадцять четвертій нашій Козацькій Раді прийняли рішення про проведення в Адамівській школі обласного семінару з питань козацько-лицарського виховання та рекомендували Тимофєєву В.Я. прийняти участь у обласному ярмарку педагогічних ідей та технологій.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
«Про умови проведення районного та обласного семінару вчителів історії у грудні 2003 року
на базі Адамівської школи»
«Школа козацько-лицарського виховання – ГРОМАДСЬКИЙ (на базі загальноосвітньої школи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учням додаткову сучасну козацько-лицарську освіту, забезпечити їх надійний духовний зв'язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками і зорієнтувати козачат на інтереси нащадків, бо творче відродження в життя на сучасному рівні ідей і засобів козацької педагогіки має забезпечити виховання фізично здорових, морально чистих і по-лицарськи мужніх та сильних духом громадян незалежної України». (Концепція школи козацько-лицарського виховання. Адамівка. 1999).
У першій редакції нашої Концепції (1998) було заявлено, що «Школа козацько-лицарського виховання – ПОЗАШКІЛЬНИЙ ГРОМАДСЬКИЙ навчально-виховний заклад»… (і далі за текстом).
Це «de jure» означало, що ми не маємо права втручатися у навчальний процес, який регламентується державним навчальним планом та програмами. Статус громадського навчально-виховного закладу ми ще й у 2003 році не змінили на статус експериментального майданчика, а це змушує нас з осторогою краяти варіативну частину навчального плану.
«De facto» ми мінімально втручалися у навчальний план. Це було так (дивись таблиці 1,2,3):
Таблиця 1. Варіативна частина. 1998/1999 н.р., 1999/2000 н.р., 2000/2001 н.р.
№ Навчальний предмет 5 кл. 6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл.
1 Російська мова 1 1 1 1 1
2 Українознавство 1 1 1 1 1
3 Історія українського козацтва 0,5 0,5
4 Історія Країни козаків 1
Всього: 2 2 2,5 3,5 2
З годин гурткової роботи:
5 Історія Країни козаків 0,5
6 Історія українського козацтва 1
Таблиця 2. Варіативна частина. 2001/2002 н.р., 2002/2003 н.р.
№ Навчальний предмет 5 кл. 6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл.
1 Російська мова 1 1 1 1 1
2 Українознавство 0,5 1 1 1
Всього: 1,5 2 2 2 1
З годин гурткової роботи:
3 Історія українського козацтва 0,5 0,5
4 Історія Країни козаків 0,5 0,5
5 Українознавство 1
Таблиця 3. Варіативна частина. 2003/2004 н.р.
№ Навчальний предмет 5 кл. 6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл.
1 Російська мова 1 1 1 1 1
2 Українознавство 1 1 1 1
Всього: 2 2 2 2 1
Годин гурткової роботи немає.
Пояснення до таблиць: 1. У шкільній бібліотеці 60% книжкового фонду складає художня література російською мовою – вилучити російську мову з варіативної частини ми не можемо – ДІТИ ПОВИННІ ЧИТАТИ!
2. Українознавство – базовий компонент школи нашого типу –вилучити його з варіативної частини ми не можемо; та ще й у нас є підручники!
З таблиць ми бачимо, що варіативна складова з року в рік зменшувалася і години на вивчення козацьких дисциплін нам прийшлося брати з годин позашкільної (гурткової) роботи, яку у цьому році від нас вилучили у розпорядження РЦДТ. Все – приїхали!..
Робота з вивчення козацьких дисциплін дійсно перейшла у пласкість громадського фінансування, а це на практиці означає «працюємо на ентузіазмі».
І СЬОГОДНІ ДИРЕКТОР «ЛИХОРАДОЧНО» ШУКАЄ КОШТИ, ЩОБ ЦЮ РОБОТУ ПРОДОВЖИТИ…
Переговори із Л.Фурсенком, М.Богдановим (керівники відділів Одеського інституту удосконалення вчителів; колишні завідуючі облуно) показали, що і в статусі «експериментального майданчика» ми не отримуємо додаткові кошти на цю роботу – кошти за кошторисом підуть на оплату послуг наукового керівника та консультанта (консультувати та керувати ми й самі можемо – на громадських засадах!) А методичні посібники? А підручники? Хто їх буде писати? На які кошти друкувати? Пишуть учителі, друкуємо на кошти директора. Тупик…
Але… Segui il tuo corso, e lascia dir le genti (Йди своїм шляхом, не зважаючи на людську молву). Данте.
… Підручники з історії України, які видані у 2003 році, дуже відрізняються від тих же підручників 1998 року. Нас підручники 1998 року не задовольняли (необ’єктивна трактовка ролі козацтва в історії української державності), тому ми ввели курс історії українського козацтва, але тепер підручники вже зовсім інші і необхідності в цьому курсі немає Наприклад, підручник з історії України (8 клас) це – історія українського козацтва ХVІ-ХVІІІ століть! Цитую його: «Протягом кількох століть – від кінця ХV до кінця ХVІІІ – тривала на нашій землі доба, названа козацькою ерою Як багато важила вона в історії України, свідчить той факт, що нас – українців, і сьогодні звуть у світі козацьким народом. Та й самі ми не втратили духовного зв’язку з лицарями-козаками. Хіба ж випадково й досі називаємо козацькими свої степи, свої пісні й журбу, силу і свій характер? Козацтво для нас стало втіленням невмирущого українського духу».
Той ж підручник; ще цитата: «Козацька доба надзвичайно багата на події та героїв. Нас захоплюють карколомні, сповнені пригод і випробувань долі козацьких керманичів-гетьманів, кошових отаманів, полковників, а також долі тогочасних митців, служителів церкви, учених – усіх, хто творив історію козацької України; були вони справді яскравими особистостями. ВІРА В БОГА, ЛЮБОВ ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ, ЗАКОНИ КОЗАЦЬКОГО ПОБРАТИМСТВА – ось що визначало їхні слова й вчинки».
Нове покоління підручників з історії України (особливо 5 та 8 класи) ЗМУШУЄ сьогодні ВСІХ учителів України робити те, що ми робили ще у 1998 році – ВИКЛАДАТИ КУРС ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА!!!
Тепер наше завдання – ввести курс історії українського козацтва таких періодів: Задунайська Січ – Чорноморське козацтво ХVІІІ-ХІХ ст., Відродження українського Вільного козацтва на початку ХХ ст., відродження Українського козацтва в останньому десятиріччі ХХ ст., Українське козацтво діаспори (США, Канада, Австралія, Бразилія)…
Ці курси в пласті історії України будуть введені вже у 2005/2006 н.р. у програми нашої школи… Альтернативи курсам у плані виховання громадянськості, патріотизму – немає! Роботу з козацького виховання ми будемо продовжувати!
Тому Буравицька Р.М. (вища категорія, вчитель-методист) покаже відкритий урок з історії України (українського козацтва) у 8 класі за діючою програмою у грудні 2003 року. Це буде звичайний урок, але для нас він незвичайний – колись цей матеріал учитель подавала факультативно за своїм підручником; сьогодні це – ЗАГАЛЬНОВИЗНАНА У ДЕРЖАВІ ТОЧКА ЗОРУ НА РОЛЬ КОЗАЦТВА! Із Раїсою Миколаївною термін показу уроку вже узгоджено…
Квітень 2003 року. Директор Адамівської школи козацько-лицарського виховання В.Тимофєєв.
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Семінар.
10 квітня 2003 року в Адамівській школі відбувся районний семінар-практикум вчителів початкових класів малокомплектних шкіл (на базі школи с. Благодатне). Девіз семінару «Розквітай, прекрасно Україно, рідний край, козацька сторона!» Уроки давали Скригулець Н.Г. та Козубенко Т.М., захід показувала Гриценко В.Н. Вела семінар Данилова Т.О. – методист РМК. У семінарі брали участь завідуюча райвно Добриніна З.І., директор школи Тимофєєв В.Я., завуч Лавриненко П.М.
Свято «Відновимо славу України, нащадки мужніх козаків» готували джури і дани для своїх молодших друзів. Козачата та лелі побували в казковій країні, машина часу перенесла їх і на Запорозьку Січ. Там вони ознайомились з славною історією козацтва, побутом. Джури провели вікторину на козацьку тематику. Дани провели змагання на знання приказок та прислів’їв, розгадали кросворд про життя козаків. І учнів і дорослих розвеселили козацькі жарти. Свято закінчили дружним виконанням гімну Адамівської Молодої Січі. (106)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Тематична інформація.
За традицією, у Адамівській школі козацько-лицарського виховання щотижня проводяться тематичні інформації, присвячені знаменним датам календаря. Готують і проводять їх учні випускного – дев’ятого класу під керівництвом чергового учителя або учителя, який проводить тематичний тиждень.
У цьому навчальному році було проведено такі тематичні інформації: «Рідна мова», «Маруся Чурай», «Українська пісня», «Мандрівний філософ», «Освіта на Січі», «Великий Кобзар», «Олександр Довженко», «Олесь Гончар», «Бережім багатства планети», «Мова і мистецтво», «Звичаєві норми», «Творча особистість» та ін… (107)
На обласний ярмарок педагогічних ідей та технологій, що відбувся 17 травня 2003 року в Одесі, я представив трьохтомник «Адамівська Січ». Отримав Диплом першого ступеня та Авторське свідоцтво №7 від 17.05.2003 року Одеського обласного інституту удосконалення вчителів «Система виховної роботи педагогічного колективу Адамівської школи козацько-лицарського виховання Білгород-Дністровського району Одеської області».
В травні школа відзначила своє 45-тиріччя. У президії – директор школи Тимофєєв В.Я., голова сільради Бурлай М.А., завуч Лавриненко П.М., педагог-організатор Гриценко В.Н., голова СК «Едем» Вронський В.М., голова ПП «Едем» Бурлай М.І., прапороносець Богданов В.
В святковому строю піонерська дружина ім. О.Кошевого та загони Молодої Січі.
Всі співають Гімн України, Гімн Адамівської Молодої Січі, «Взвейтесь кострами». Отаман Молодої Січі Козубенко Євген та колишня голова ради дружини Граждан К.М. рапортують про готовність загонів до проведення лінійки директору школи Тимофєєву В.Я.
Після урочистої лінійки – святковий «вогник» «Зустріч поколінь – від серця до серця» в БК із піснями, розповідями про минуле школи й мріями про майбутнє...
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Останній дзвоник.
…Школа співає Гімн України. У президії – директор школи Тимофєєв В.Я., голова батьківського комітету Харченко П.А., педагог-організатор Гриценко В.Н., представник райво Федорова Л.В., голова сільради Бурлай М.А…
Лунає останній дзвоник. Його дають першокласниця Даниленко Віка та випускник Корженко Юрій. (108)
У видавництві «СП «ПЕТРЕКС» надрукував книги:
1. В.Я.Тимофєєв. Адамівська Січ. Видавництво «СП «Петрекс». Білгород-Дністровський. 2001-2003.
Про козацтво Адамівської громади: козаків та козачок, молодиків та берегинь, джур та дан, козачат та лель.
Т. 4. 2003. Педагогічний колектив Адамівської школи козацько-лицарського виховання. (01.02.2003). 185 стор.
Т. 5. 2003. Керівники Адамівської школи. (08.03.2003). 119 стор.
Т. 6. 2003. Преса про Адамівську школу. (10.03.2003). 110 стор.
Т. 7. 2003. Випускники Адамівської школи. (07.05.2003). 108 стор.
Т. 8. 2003. Адамівська школа сьогодні. (16.04.2003). 147 стор.
Т. 9. 2003. Хроніка Адамівської школи. 2003. (23.04.2003). Частина 1. 172 стор. Частина 2. 330 стор. Частина 3. 517 стор. Частина 4. 150 стор.
Т. 10. 2003. Адамівська школа козацько-лицарського виховання. Теоретичні засади. (29.04.2003). 120 стор.
Т. 12. 2003. (01.05.2003). Частина 1. Постаті. Адамівська громада. 396 стор. Частина 2. Педагоги. 163 стор.
Т. 13. Козаки. Білгород-Дністровська паланка. Буджацька Січ. (29.04.2003). 150 стор.
Т. 14. 2001-2003. Підручники школи козацько-лицарського виховання. Частина 1. Козацьке тіловиховання. Частина 2а. Історія військового козацького мистецтва. (15.04.2003). 159 стор. Частина 11. Організація й методика науково-дослідної діяльності учнів. (29.04.2003). 150 стор. Частина 12. Основи техніки. (29.04.2003). 150 стор.
2. В.Я.Тимофєєв. Річ про Адамівську Січ. Видавництво «СП «Петрекс». Білгород-Дністровський. 2001-2003.
Ілюстрована історія становлення та розвитку колективу Адамівської школи козацько-лицарського виховання, що на Білгород-Дністровщини.
Т. 2. 2002. Хроніка Адамівської школи. Частина 4. (23.04.2003). 176 стор.
3. В.Я.Тимофєєв. Адамівська громада. Видавництво «СП «Петрекс». Білгород-Дністровський. 2003.
Книга про людей Адамівської громади; людей, які внесли частку себе у розвиток духовного, економічного життя трьох населених пунктів: Адамівки, Авидівки, Благодатного, що на Одещині.
Т. 1. 2003. (07.05.2003). Частина 1. Преса про громаду. стор. 402 стор. Частина 2. Випускники Адамівської школи. 108 стор.
Т. 2. 2003. (01.05.2003). Частина 3. Педагогічний колектив Адамівської школи козацько-лицарського виховання. 190 стор. Частина 4. Постаті. Адамівська громада. 192 стор.
38. ЧЕРВЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2003. РІЧ ПРО АДАМІВСЬКУ СІЧ.
Керівний режим образив представників української діаспори Заходу, заборонивши їм проведення Всесвітнього конгресу українців в Українському дому Києва. Після цього рівень співпраці республіки із зарубіжними українцями істотно знизився. Раніше країни Європи не схотіли залучити Україну до Болонського процесу, який мав сформувати Єдиний Європейський навчальний простір, пославшись на неприйнятний для них політичний режим.
На Двадцять п’ятій нашій Козацькій Раді рекомендували Тимофєєву В.Я. виступити в ЗМІ із пропагандою ідеї козацько-лицарського виховання в школі.
В районній газеті «Советское Приднестровье» пройшла серія статей про Адамівську школу козацько-лицарського виховання під загальною назвою «Річ про Адамівську Січ» (писав в пансіонаті «Росія» в Одесі). Це була моя лебедина пісня. Я прощався зі школою…
*** ** ***
Директор Адамівської школи Валерій Якович Тимофєєв – досвідчений педагог із 34-річним стажем, різносторонніми інтересами. Викладає біологію, хімію, музику. Майже 20 років він очолює колектив школи в селі Адамівка. Нещодавно В.Я.Тимофєєв отримав авторське свідоцтво за модель Школи козацько-лицарського виховання. Експертна комісія на обласній ярмарці педагогічних ідей і технологій оцінили модель школи як відкриття в педагогіці.
Про становлення школи козацько-лицарського виховання йде річ у нотатках, які ми пропонуємо читачам.
*** ** ***
…Держава живе й розвивається доти, доки в ній живе багатим духовним життям школа…
1
В Адамівській школі в цьому році відбувся третій випуск молодих козаків та козачок (берегинь). Випускники – елегантні юнаки та чарівні дівчата замислились на порозі дорослого життя – воно таке непросто…
Вже шостий рік працює у нас школа козацько-лицарського виховання – громадський навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учням додаткову сучасну козацьку освіту, забезпечити їх надійний духовний зв'язок із предками, розвинути стосунки з сучасниками і зорієнтувати козачат на інтереси нащадків, виховати фізично здорових, морально чистих, по-лицарськи мужніх і сильних духом громадян України.
У своїй роботі педагогічний колектив Адамівської школи широко використовує давні козацькі традиції, кодекси лицарської честі, гуманістичні та демократичні і адекватні засоби виховного впливу на підростаюче покоління.
Зорієнтоване особистісне виховання, реалізація принципів формування громадянськості, гуманізація і демократизація, безперервність , культуровідповідність – вагомі аспекти неординарної моделі школи цього типу, яка передбачає три етапи виховання козака та козачки: козача-джура-молодик-козак, леля-дана-берегиня-козачка.
У травні 2003 року на обласному ярмарку педагогічних ідей і технологій ця модель отримала авторське свідоцтво. Експертна комісія вважає її відкриттям у педагогіці, а робота шкільного колективу з реалізації основних положень козацького виховання має наукове та практичне значення.
В рамках проекту «Школа козацько-лицарського виховання» вперше на Україні фундаментально розроблені основні документи школи цього типу (концепція, статут, навчальний план і програми, посібники з основних напрямків виховання та предметів школи). Досвід роботи описаний у педагогічній пресі та багатотомнику «Адамівська Січ», який виходив самодруком невеликим тиражем протягом 2001-2003 років. Обласний інститут удосконалення вчителів планує на базі школи розпочати регіональний педагогічний експеримент із проблем виховання шкільної молоді.
…Ми часто зустрічаємо людей освічених, енциклопедично озброєних знаннями, а в середині них – пустеля, як говориться в Біблії. Тому сьогодні, вважає колектив школи, нам потрібні люди не тільки озброєні знаннями, а й духовно, психічно, фізично спроможні розвивати творчі здібності як свої, так і навколишніх. Нове покоління повинно вміти співпрацювати з людьми різних філософських, політичних, релігійних поглядів; здатне вирішувати проблеми сьогодення і майбутнього. Це особи з великим культурним та духовним потенціалом, бо «культура утверджує примат духу» (М.Реріх). Це наше педагогічне кредо. Досвід практичної роботи в цьому напрямку свідчить, що головна мета освіти – виховання. Навчання повинно бути підпорядковане вихованню.
Школа – єдиний соціальний інститут, який, виховуючи учнів сьогодні, працює на перспективу. Саме тут висока професійна майстерність педагога-вихователя стимулює потребу школяра стати свідомішім, самовдосконалюватися, щоб реалізуватися, як громадянину.
Адамівській школі поталанило, бо наші педагоги – яскраві, неповторні особистості, носії людських цінностей, глибоких, різнобічних знань. Вони прагнуть до втілення в собі людського ідеалу, до постійного самовдосконалення, духовного зростання.
Виховання, вважають наші молоді учителі Т.М.Золотовська, О.А.Піштіган, С.В.Тимофєєва, А.М.Подолько, Д.М.Воронова, Т.І.Козубенко, Н.Г.Скригулець – це, в першу чергу, прищеплення моралі та створення в учнів навичок життя в моральній атмосфері. Глибока моральна криза в нашій країні є наслідком прогалин і в освітньому процесі. Зокрема, у недооцінці ролі духовності української національної школи, яка виступає одним із важливих елементів збереження і розвитку спільноти, її духовного ядра і постачає суспільству свідомих громадян, творчих особистостей, носіїв духовності.
Вчителька дисциплін творчого циклу – С.В. Тимофєєва. Світлана Валеріївна на уроках та заняттях гуртка художньої творчості розкриває учням силу і можливості художніх матеріалів; захоплює малюванням, дбає про розвиток індивідуальних творчих особливостей, манеру самовираження, поступово й наполегливо долає розрив між тим, що дитина хоче відобразити, і тим, що вона вміє; з допомогою колористичної системи вчить бачити і розрізняти найтонші нюанси кольорів, відчувати «музику» кожного, розвиває асоціативну уяву. Вчить важко, але натхненно трудитись, вміти бачити красу і схилятись перед нею.
Завдання підтримувати компетентність кадрів на рівні сучасних вимог у нашій школі вирішується через систему методичної роботи. Керує нею досвідчений завуч П.М.Лавриненко, допомагає їй методична рада у складі Л.М.Лавриненко, М.С.Малькової, С.С.Тимофєєвої, О.Л.Солов’єнко, І.І.Корженко, І.П.Лавриненко.
З ініціативи Павліни Михайлівни Лавріненко і при її безпосередній участі створено методичний кабінет, який став центром педагогічної думки. Це справжня лабораторія творчості, без якої вчителі не уявляють сучасну школу. У методкабінеті зібрано матеріали з досвіду роботи вчителів. Завуч систематично добирає щось нове, зокрема з педагогіки, особистісно орієнтованого навчання та виховання, пропонує вчителям прочитати, осмислити і спробувати застосувати у своїй практиці.
2
Педагогом-організатором в Адамівській школі працює В.Н.Гриценко. Людина серйозна, на перший погляд може навіть видатися дуже строгою. З дітьми не заграє, але й не командує. Говорить з ними витримано і небагатослівно, як рівна з рівними. Вона завжди з дітьми поруч, а не над ними. Так і має бути. Адже позакласна робота – це продовження уроку. І взагалі, учнівське життя – не тільки оцінки в журналі, успіхи з предметів. Це і спорт, і музика, і веселі іскристі розваги, і серйозні справи. Це – життя, соціальне становлення дитини в колективі.
Валентина Никифорівна розробили систему традиційних шкільних козацьких свят – «Козацький дванадцятирік» (фрагменти одного з них було показано в минулому році на серпневій педагогічній конференції). Вже кілька років вона проводить козацькі вікторини (переможців нагороджують призами, які надає редакція газети «Советское Приднестровье»). Вона одна із ініціаторів та авторка травневого свята «Школі – 45 років!». Педагог вважає, що велике значення в роботі шкільної організації мають символи та ритуали.
Координатором роботи школи з виховання громадянськості є вчитель вищої категорії Р.М.Буравицька. Вона вважає, що випускникові не відводиться якогось перехідного періоду для адаптації до дорослого життя (що так і є). Тому та наполегливо допомагає вона школярам робити вибір, вирішувати життєві проблеми, розв’язання яких потребує багато знань, а не тільки суспільствознавчих дисциплін.
Ефективність громадсько-державного управління буде визначатися рівнем громадянської культури всіх членів суспільства, вважає Раїса Миколаївна. Тому школа повинна йти попереду політиків, керуючись принципом пріоритету прав особистості над інтересами суспільства й держави, надаючи дитині, підлітку ще в школі навичок громадського управління та самоуправління.
Учитель математики С.С.Тимофєєва - депутат райради; працювала завучем, директором школи. Захоплюючись математикою, прищеплює любов до неї і своїм учням. Навчаючи інших, вона сама постійно вчиться, йде в ногу з життям, вбирає свіжий подих нового, творчого, оволодіває передовим педагогічним досвідом, досягненнями педагогічної та психологічної науки.
Світлана Семенівна сіє розумне, добре, вічне, як добрий садівник дбає про сад – педагогічний сад. Нікому не чинила зла. Робить все, що має зробити за свій вік людина.
Учитель біології та хімії В.М.Вронська добре знає сучасний стан науки і перспективи її розвитку. Чітке планування навчального і виховного матеріалу, його систематичне повторення, облік індивідуальних особливостей учнів, вміння доступно викладати матеріал, дають їй можливість прищеплювати учням міцні знання з предмету. Цьому ж сприяють біологічні турніри, свята птахів, квітів, врожаю, які Валентина Миколаївна готує й проводить з дітьми.
Учитель фізики Т.В.Катющева має багатий практичний досвід, працює творчо, поряд з традиційними, практикує й нові форми проведення уроків, вчить використовувати отриманні знання в практичній діяльності. Тамара Валентинівна застосовує оригінальну рейтингову систему обліку успіхів вихованців.
Багато років вчитель К.М.Граждан готує з дітьми Шевченківські дні, тижні української мови. Фундамент громадянськості у своєму класі вона закладає добрий. Діти знають національну символіку, не соромляться, приклавши правицю до серця, співати Гімн України (до речі, його знає вся школа).
Коли ми розробляли принципи, за якими мала працювати школа козацько-лицарського виховання, саме Катерина Михайлівна наполягала на вихованні козачат на позитивних прикладах. Формування в молоді ідеалів – один із найважливіших компонентів духовності як кожної особистості, так і всього народу.
3
Наведу приклад, як ми вирішуємо «на марші» проблеми виховання, які ставить життя.
Писали наші діти твір-опис. У одного з хлопчиків читаємо: «Красу природи нашого села не зрівняти з людьми, які тут мешкають. Я не бачу гідних осіб для опису у цьому творі…»
Ми зрозуміли, що десь зробили помилку, виховуючи козачат лише на прикладах ідеальних людей, і замислились – що ж робити далі? Ідеальні люди десь далеко (та й чи є вони?!), а повсякденне життя – поруч, поруч люди, хороші та не дуже, з їх проблемами та вчинками…
Тоді і виникла ідея показати людей Адамівської громади, які внесли частку себе в розвиток духовного, економічного життя трьох сіл: Адамівни, Авидівки, Благодатного. Ці люди зовсім різні і за віком, і за освітою, і за розумінням необхідності загальнокорисної праці на благо суспільства.
Матеріал оформили у вигляді книги. Нариси писали члени громадського комітету з підготовки книги. В додатках – історичні довідки з життя та розвитку громади, газетні статті, спогади мешканців. Книга повинна слугувати вихователям посібником позитивних прикладів і забезпечувати реалізацію принципу ідеалізації в роботі школи козацько-лицарського виховання.
Можливо, ідеальних людей немає і не можна з будь-кого робити ідеал для молоді. Але можна говорити про орієнтацію на моральні принципи: відданість праці бригадирів М.А.Крамаренка, Є.М.Епляра, ветерана О.В.Янишена, комбайнера П.М.Галицького, колгоспниці А.Є.Шелестян, відданість своїй великій сім’ї Н.А.Смоленко, громадський вклад М.С.Якубського, Н.М.Кульчицької, А.М.Коноваленка. Таких осіб, що живуть поруч з нами, в селів багато.
…Загальновідомо, що велике і складне питання, яке потребує вирішення – це формування духовного світу особистості. Річ йде не лише про закладання релігійних основ. Але не секрет, що діти з сімей віруючих вихованіші, моральніші у своїй масі (цей же феномен прослідковувався й у радянські часи). Мабуть, тому Президент України 25 березня 2003 року зобов’язав Міністерство освіти і науки разом із Академією педагогічних наук при участі церкви і релігійних організацій розробити пропозиції щодо введення духовно-моральних цінностей до виховного процесу навчальних закладів.
В минулому році ми намагалися організувати недільну християнську школу, запросили молодого ієрея (студента Київської духовної академії) викладати там. Відвели під храм приміщення. Було підготовлено пакет документів для реєстрації церковної громади…
На жаль, на той час нерозуміння важливості виховання цього аспекту духовності частиною мешканців громади не дало можливості реалізувати нагальну потребу мати в селі храм Божий. Але проблема є, і ми маємо її розв’язати.
Початку Богослужіння в Адамівці було присвячено спеціальний випуск шкільної газети. Отець Миколай написав статтю, в якій були такі думки: «Протягом багатовікової історії людства були відпрацьовані певні норми поведінки людини у суспільстві, які закладені Богом-Творцем у її совісті. Яке насіння в дітях буде посіяно зараз, такі виростуть і плоди. Як написано в Біблії «Бо що тільки людина насіє, те саме і пожне!»
Життя за заповідями Ісуса Христа приносить людині внутрішній мир і душевний спокій, відводить почуття страху і неспокою, які стають причиною багатьох хвороб, що підтверджують лікарі-психіатри.
Якщо ми бажаємо бачити нашу країну процвітаючою в усіх сферах життя, то молоде покоління треба виховувати в дусі християнської моралі».
4
Вже традиційними у школі стали козацькі таборування та свята «А ну-мо, хлопці-козаки!». Авторка та ведуча свят – депутат райради Н.П.Галицька. Творчих доробок у Наталії Павлівни багато – це і туристський гурток із традиційним літнім таборуванням на березі моря, і спортивні секції, і танцювальний колектив.
Таборування в нашій школі є складовою частиною фізкультурно-оздоровчої роботи, підсумком чергового етапу фізичного розвитку козачат. Система ця базується на традиціях запорожців. Постійне виконання фізичних вправ разом із загартуванням виховували той тип козаків, які легко переносили спрагу та голод, спеку та холод і були надійними захисниками всього українського народу.
На жаль, сталося так, що з періоду знищення Запорізької Січі всі наступні уряди Росії та України постійно і цілеспрямовано проводили роботу з дискредитації, в першу чергу, морального обличчя козаків. Їх характеризували як грубих невігласів, п’яничок, які жили тільки за рахунок війни та розбоїв.
Але як натовп п’яничок міг неодноразово бити найкращу тоді в Європі армію – турецьку, і як натовп п’яничок міг за 1,5 доби на «чайках» веслувати морем до Стамбулу, наводити жах на султана своєю появою, брати Синоп, Кафу, визволяти бранців-невільників?!
«Шинкарям наказуємо, щоб не називалися козаками, й вилучаємо їх від себе і на майбутнє таких до нашого війська приймати не будемо», - сказав гетьман П.Сагайдачний у 1617 році.
Безчестя козацтва проводилося для того, щоб українці не знали своєї історії. Народ, що не спирається на могутнє коріння своєї історії, легко тримати в покорі, йому легко нав’язувати чужі звичаї, культуру, освіту, ідеологію. Це ми бачимо сьогодні.
…Спостерігаю таборування та сягаю думками наперед: треба мати, розвивати й зміцнювати дитячу організацію в школі – вона підмурок колективної виховної роботи, бо наш педагогічний корабель накренило у бік індивідуалізації навчання і виховання, і це призвело до того, що багато школярів відмовляються від шкільної «індивідуальності» на користь неформальних, а іноді і злочинних угруповань та об’єднань, які не надають особистості всі можливості для самоствердження і психологічного комфорту. В багатьох з них панують міцний груповий тиск, жорстка система підкорення, свавілля лідерів, але здебільшого підлітки не покидають їх, а навпаки, цінують дуже високо.
Відмовившись від виховання у колективі та через колектив, ми практично відмовились від виховання взагалі. Відомо: не може бути успішним виховання громадянина-господаря своєї країни, якщо дитина, підліток не набуватиме у ці роки досвіду відповідальності за виконання певних функцій в організації життя класу, школи, громади.
Наша виховна система (козацька педагогіка) спирається на владу спільності: взаємодопомога, відчуття іншого, підкорення спільно обраним законам. Ніхто не має права образити іншого, бо дістане відсіч від усього дитячого гурту. Ніхто не може порушити закони життя класу, школи – цього йому не дозволять. Стриманість, ввічливість, повага до старших, міра в одязі, відповідальність за виконання своїх обов’язків упевнено увійшли в життя Молодої Січі – братства козачат.
Далекоглядні педагоги розуміють необхідність відновлення чіткої організації (системи) виховної роботи в школі. Козацько-лицарське виховання – це лише один з можливих шляхів українського національного виховання.
В Адамівській школі введена практика – по завершенню заходу пропонувати учасникам написати статтю до шкільної газети «Річ про Адамівську Січ» із аналізом цього заходу: для чого його проводили, які помилки допустили, побажання організаторам, передбачувані й непередбачувані наслідки. Пишуть і вчителі, і учні.
Вважаю, що не треба відривати дітей від гріховної землі, робити з них янголів, які потім, у дорослому житті, пасують перед труднощами. Адже саме життя корегує нашу виховну діяльність й чада виростають не «цукерками», а нормальними живими дітьми. У цьому вища правда життя
… Не завжди сьогодні цінують працю педагога, позитивні наслідки якої проявляються через багато років. Але, як сказав Кобзар: «Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли. У нас нема неправди за собою…»
Вже сьогодні ми розуміємо: як би не склалася подальша доля Адамівської школи, лицарське виховання – непересічне явище в теорії та практиці національної освіти.
Історія вчить: ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас – козацтво – спосіб життя вільної людини, яка зі зброєю в руках захищала Богом дані їй вольності й права, зокрема, - право на свободу.
Козаку найперше – воля!
Козаку найперше – честь! (109)
*** ** ***
39. ВЕРЕСЕНЬ-ГРУДЕНЬ 2003. ЗІРКА СУМЛІННЯ НАМ СЯЄ…
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Перший дзвоник.
…Якість освіти найперше залежить від рівня професіоналізму вчителя. Одна з головних складових його праці – уміння органічно об’єднувати навчальний та виховний процес. Учитель виховує, незалежно від свого бажання, особистим прикладом, відношенням до учнів навіть даже більше, ніж словами.
На обласному ярмарку педагогічних ідей та технологій була представлена робота «Школа козацько-лицарського виховання – гуманістична основа становлення особистості»; її автор – директор Адамівської школи В.Я.Тимофєєв отримав авторське свідоцтво… (110)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Країна Липованія.
Допитливості дитячій немає меж. Хочеться пізнавати нове і в науках, і в навколишньому світі. В цьому році учні школи вирішили ближче познайомитись з визначними місцями рідного краю. Екскурсії для них не новина, діти за останні роки були в Київі, Умані, Одесі, Львові. А тепер, на зароблені кошти, вирішили поїхати в Ізмаїл та Вилкове (на батьківщину директора школи Тимофєєва В.Я.). Затамувавши подих, школярі слухали екскурсоводів в музеї Олександра Суворова і в діорамі «Штурм Ізмаїла». А яка цікава була зустріч по футболу в селі Муравльовка, тим більше що виграли з рахунком 2:0. Чимало вражень залишилось в дітей і про вилківську «Венецію»: це і катання на магуні (великий човен) по Дунаю, і відвідання екологічного центру «Вилківський заповідник». Ні з чим незрівнянні пішохідні прогулянки по кладках над єриками. Додому повернулись всі задоволенні, з найкращими враженнями… (111)
В Одесі відбулася обласна науково-методична конференція «Здорова дитина – здорове майбутнє». Я виступив із доповіддю «Козацьке тілодуховиховання – основа фізичного та морального становлення особистості».
КОЗАЦЬКЕ ТІЛОДУХОВИХОВАННЯ – ОСНОВА ФІЗИЧНОГО ТА МОРАЛЬНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
З досвіду роботи колективу Адамівської школи козацько-лицарського виховання Білгород-Дністровського району Одеської області
«Козак був здоровий, вільний від хвороб,
в сто років тільки в силу брався. Тому жив
і весело, і довго.»
Д. Яворницький.
У Запорозькій Січі виховання юнаків – майбутніх воїнів – було підпорядковане фізичному розвиткові та загартуванню. Козаки досить ефективно вміли використовувати оздоровчі сили природи та гігієнічні фактори для оздоровлення і загартування людей. Під впливом регулярних дій зовнішнього середовища (сонця, повітря, води) відбувалося поступове пристосування організму до змін, що сприяло профілактиці різноманітних захворювань, зміцненню здоров’я та повноцінному довголіттю.
Все в їх житті характеризувалося різноманітністю, збалансованістю та повноцінністю і разом з тим простотою та помірністю: сонце, повітря, вода, їжа, народна медицина та ін. Взагалі запорожці дивились на простоту і помірність як на одну з важливих і необхідних умов перемог в боротьбі з ворогами: тільки той, хто переміг себе, свої надлишкові потреби, спроможний перемогти недруга. Головна ознака козацтва – простота, різноманітність і помірність – забезпечувала високу працездатність і міцне здоров’я.
Таким чином, систематичне виконання фізичних вправ разом з ефективною системою загартування виховали той тип козаків, які легко переносили спрагу та голод, спеку та холод і були надійними захисниками всього українського народу…
Цілісна особистість козачати в школі козацько-лицарського виховання формується в результаті багатогранної навчально-виховної діяльності шкільного колективу; тілодуховиховання – провідний напрямок цієї роботи.
Таблиця 1.
Цикли та напрямки козацько-лицарського виховання.
Цикли предметів Напрямки Девіз напрямку (основна ідея)
І КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ 1 Система здоров’я Від козацьких секретів здоров’я, тіловиховання – до олімпійських вершин.
2 Козацька військова справа Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину.
ІІ ДУХОВНА КУЛЬТУРА 3 Родовід Козацькому роду нема переводу.
4 Традиції Любіть Україну, як сонце любіть.
5 Козацька культура Козацькими шляхами – до висот української духовності.
ІІІ КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 6 Природа Плекати український храм природи.
7 Праця - навчання Всеукраїнська толока, особиста праця – тобі, Державна Україна.
8 Наука - техніка Науку і техніку – на службу нації, Україні.
ІУ СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА 9 Держава - нація В душі і серці кожного із нас – Соборна Україна.
10 Історія козацтва Козацька наша слава не вмре, не поляже.
Таблиця 2.
Навчальний план школи козацько-лицарського виховання.
Варіативна частина. Шкільний компонент та гуртки.
Класи
Напрямки
Козачата та Лелі Джури та Дани Молоді Козаки та Берегині
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 Система здоров’я
Діюча програма з фізичної культури. Система козацького тіловиховання. Авторська програма.
Діюча програма з валеології.
2 Козацька військова справа Козацьке військове мистецтво. Діюча
Авторська програма. програма
з ДПЮ
3
Родовід
Вивчення свого родоводу та видатних
козацьких родів. Авторська програма.
4
Традиції
Діюча програма з українознавства та
авторські спецкурси.
5 Козацька культура
Діючи програми факультативів, курсів за вибором
та гуртків з мистецтва, культури та ін.
Українська козацька культура. Авторська програма.
6
Природа
Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з природничих дисциплін та авторські спецкурси.
7 Праця – навчання
Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з навчальної та предметної діяльності, в тому числі й козацьких промислів.
8 Наука – техніка
Олімпіади та інтелектуальні змагання.
Авторські спецкурси. Робота МАН.
Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з технічної творчості.
9 Держава – нація
Вивчення козацької Конституції. Авторська програма.
Діюча програма з правознавства.
10 Історія козацтва Історія козацтва. Авторська програма.
Блок Культура тілодуховиховання. Від козацьких секретів здоров’я, тілодуховиховання – до олімпійських вершин. Працюючи в цьому напрямку, ми плекаємо у кожного юного козака міцне здоров’я, загартовуємо тіло і дух, формуємо уміння досягати перемог на спортивних іграх.
Досліджуємо і практично відроджуємо військово-спортивне мистецтво наших пращурів: верхової їзди, стрільби з лука, володіння списом, шаблею, іншими видами козацької зброї, подолання природних перешкод, керування човном під веслами та вітрилами, різних видів боротьби та протиборств, в т.ч. бойового гопака, козацького багатоборства.
Система тілодуховиховання базується на традиціях збереження і зміцнення здоров’я козаків-запорожців. На Січі виховання молоді було підпорядковане фізичному розвиткові та загартуванню під впливом: регулярних вправ; дій зовнішнього середовища – сонця, повітря, води; раціонального харчування; режиму праці та відпочинку; засвоєння пласту козацької психофізичної культури – характерництва – все це на практиці формувало особливий стан тіла й душі: у здоровому тілі – здоровий дух; (козаки казали: «Тіло грає») та сучасному баченні ролі фізичної культури в школі: перевага освітньому напрямку – акцент на озброєнні школярів знаннями з історії фізичної культури, зокрема з основами козацького тілодуховиховання, гігієни, фізіології рухів, біомеханіки фізичних вправ і освоєння учнями методик навчання рухових дій, тренування, розвитку рухових здібностей тощо; але, разом з тим, ми не відкидаємо базових положень оздоровчого та тренувального напрямків…
Система ця враховує вікові та статеві особливості школярів і розрахована на весь термін навчання дитини в школі. Основна мета її – плекати фізично загартованих, із міцним здоров’ям, дужим тілом і духом синів і дочок України.
Таблиця 3. Напрямки, форми роботи з козацького тілодуховиховання.
Напрямки
Вікові Форми
групи І ІІ ІІІ ІУ
Режим праці та відпочинку; ведення здорового способу життя; раціональне харчування. Систематичне заняття фізкультурою та спортом. Загартування: сонце, повітря, вода. Психотренінг: козацьке характерництво.
1-4 кл.
Козачата та
Лелі Класна
Основи здоров’я і фізкультура. ОБЖД. Природознавство.
Позакласна
Валеологія. Спортивні гуртки.
Позашкільна
Клуб «Січ». Козацьке таборування.
5-8 кл.
Джури та
Дани Класна
Фізкультура і здоров’я. ОБЖД. Біологія.
Позакласна
Валеологія. Козацьке військове мистецтво. Спортивні гуртки.
Позашкільна
Клуб «Січ». Козацьке таборування.
9-12 кл.
Козаки та Берегині Класна
Фізкультура і здоров’я. ОБЖД. Біологія.
Позакласна
Валеологія. ПВП. Спортивні гуртки.
Позашкільна
Клуб «Січ». Козацьке таборування.
Розроблено методичне забезпечення цієї ділянки роботи шкільного колективу: є програми, підручники, методичні посібники.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОЗАЦЬКЕ ТАБОРУВАННЯ
( Розробила Н.П.Галицька)
Козацьке таборування проводиться як підсумок чергового етапу фізкультурно-спортивної роботи в школі з метою плекання у кожних юних козака та козачки міцного здоров’я, загартування тіла й духу, формування уміння перемагати на спортивних змаганнях.
Козацьке таборування проводиться чотири рази на рік: осіннє – до 14 жовтня, зимове – до 1 березня, весняне – до районного туристського зльоту – до 25 травня, літнє – у липні-серпні – до 15 серпня.
Проводиться таборування за такою програмою:
І. Осіннє:
1. Конкурс емблем та девізів, конкурс козацької пісні.
2. Спортивна частина:
- естафета „Пластуни” (виконується у нитковому коридорі висотою 70 сантиметрів із дзвониками);
- конкурс „Сильна рука” (змагання з армреслінгу);
- конкурс „Перетягування канату” (змагаються команди почергово);
- підтягування у висі та у висі лежачи (перемогу одержує команда з найбільшою сумарною кількістю підтягувань);
- заключна „Велика естафета” (біг 5:60 метрів, заключний етап біжать отамани команд).
3. Конкурс „Козацький куліш” (враховується правильне обладнання вогнища, запалювання багаття на швидкість, оцінка за козацький обід).
4. Через 2-3 дні після таборування – конкурс козацьких листків.
ІІ. Зимове:
1. На початку грудня – спортивно-інтелектуальний конкурс „А ну-мо, хлопці-козаки!” Гурти готують назви, девізи, емблеми. Змагання включає завдання історичного характеру – вікторина, козацькі кросворди, знання козацької лексики. Музикальний конкурс перевіряє знання та вміння виконувати козацькі пісні. Спортивні змагання: амреслінг, підтягування у висі, згинання та розгинання рук в упорі на підлозі, присідання з молодшими козачатами на плечах, стрибки зі скакалкою.
2. Грудень – лютий, як випаде достатній сніг – випускний клас будує і захищає снігове містечко, а вся школа – штурмує його. За снаряди слугують сніжки.
3. Через 2-3 дні після таборування – конкурс козацьких листків.
ІІІ. Весняне:
1. Конкурс емблем і девізів, конкурс козацької пісні.
2. Спортивна частина:
- естафета „Пластуни”;
- конкурс „Сильна рука”;
- підтягування у висі та у висі лежачи;
- біг 60 метрів;
- розкладання та складання спортивного намету;
- знання рослин свого краю;
- медицина (перша допомога);
- розпалювання багаття на швидкість;
- складання рюкзака;
- „Велика естафета”.
3. „Козацький куліш”
4. Через 2-3 дні після таборування – конкурс козацьких листків.
ІУ. Літнє:
1. Таборування проходить як багатоденний велопохід. Група туристів проходить веломаршрутом на Курортне (містечко на березі Чорного моря в Білгород-Дністровському районі Одеської області) і там розбиває наметове містечко. Тут козачата живуть 3-4 доби: навчаються плавати, пірнати, вправляються в основних туристських навичках, вчаться варити їжу та ін.
2. Кожен день проводяться конкурси:
- змагання з плавання та пірнання;
- змагання на знання козацької лексики та козацьких пісень і танців;
- змагання на знання козацьких оповідок, гуморесок та ін.;
- спортивні змагання: амреслінг, підтягування у висі, згинання та розгинання рук в упорі та ін.
3. Через 2-3 дні після таборування – конкурс козацьких листків.
У. У серпні-вересні підводяться підсумки таборування за рік і нагородження кращих козачат за цими підсумками.
ТЕМАТИЧНА ТАБІРНА ЗМІНА «ЧОРНОМОРСЬКІ КОЗАКИ»
(оздоровчо-спортивне спрямування)
В сучасних умовах популярною формою організації оздоровчо-виховного процесу стали тематичні зміни. Актуальність проведення тематичних змін зумовлена тим, що протягом останніх років спостерігається загальна тенденція до зниження активності та ініціативи у дітей, які приїздять відпочивати до дитячих закладів.
Провідна ідея тематичної зміни становить той стержень, який об’єднує в одне ціле все розмаїття справ та форм дозвіллєвої діяльності, робить час перебування в оздоровчому закладі цікавим і корисним для дітей. Вибір теми зміни дає змогу підвищити ефективність роботи працівників оздоровчого табору, допомагає їм зосередитися на обраному напрямі, конкретизувати мету та завдання роботи, підібрати матеріали, поліпшити свої знання, результати діяльності.
Таблиця 4. План роботи табору на зміну.
Ранок День Вечір
День 1 Зустріч та інструктування дітей. Екскурсії по табору. Знайомство в загонах.
День 2 Медична та спортивна діагностика. Концерт-експромт «Козацькому роду нема переводу». Вибори загонових отаманів та старшини; їх посвята.
День 3 Робота органів самоврядування в загонах. Урочисте відкриття табірної зміни «Чорноморські козаки». Презентація козацьких загонів. Козацька рада. Вибори кошового отамана та старшини; їх посвята.
День 4 Справи загону. Купання, оздоровчі процедури. Зустріч із Чорноморськими козаками. Музично-розважальна програма «Берегиня».
День 5 Справи загону. Купання, оздоровчі процедури. Відкриття малих козацьких ігор. Козацька танцотека.
День 6 Козацьке шоу «Вогонь, вода та мідні труби». Козацьке спортивне шоу «Сила та грація». Музично-розважальна програма «Козацька пісня».
День 7 Справи загону. Купання, оздоровчі процедури. Виступ ансамблю української народної музики «Гроно». Козацька танцотека.
День 8 Справи загону. Купання, оздоровчі процедури. «Колодач» - конкурси в загонах. Музично-розважальна програма «Мій отаман найкращий».
День 9 «Козача» - сюжетно-рольова гра на природі. «Козача» - сюжетно-рольова гра на природі. Посвята в Козачата та Лелі. Проводять Чорноморські козаки.
День 10 Справи загону. Купання, оздоровчі процедури. Супер-шоу «Летючі шаровари». Запуск повітряних зміїв. Вогнище «Козацький куліш».
День 11 Справи загону. Купання, оздоровчі процедури. День сміху та козацького дотепного слова. Козацька танцотека приколів.
День 12 «Джура» - сюжетно-рольова гра на природі. «Джура» - сюжетно-рольова гра на природі. Посвята в Джури та Дани. Проводять Чорноморські козаки.
День 13 Справи загону. Купання, оздоровчі процедури. «Отаман Сірко» - командні вистави-сценки за козацькими мотивами. Козацька танцотека.
День 14 Справи загону. Купання, оздоровчі процедури. Закриття малих козацьких ігор. Нагородження переможців. Костюмована козацька танцотека.
День 15 «Січ» - сюжетно-рольова гра на природі. «Січ» - сюжетно-рольова гра на природі. Посвята в Козаки та Берегині. Проводять Чорноморські козаки.
День 16 Справи загону. Купання, оздоровчі процедури. День іменинника «З днем народження, козак!» Вогнище «Козацька картопля».
День 17 Справи загону. Купання, оздоровчі процедури. Гала-концерт «Пернач». Прощальна козацька танцотека.
День 18 Від’їзд козаків та козачок. Дорога додому. Домашній вогник.
СУЧАСНЕ ХАРАКТЕРНИЦТВО
За історичними даними, поляки не наважувалися атакувати козацького загону, якщо за чисельністю не переважали в декілька разів. А козацька сотня могла впевнено протистояти загону ляхів у тисячу шабель. За іншими свідченнями, козак-гопаківець-характерник, що досконало володів бойовим мистецтвом, міг самотужки вести бій з трьома яничарами.
Відродження характерництво почалося із відродженням козацтва. На теперішній час на Україні діють школи національних видів боротьби «Спас», «Собор», «Сварга», «Хрест», «Бойовий гопак» (із своїми філософськими системами та центрами в Запоріжжі, Львові, Чернігові, Києві, Корсунь-Шевченкові, Одесі), які працюють в оздоровчому, фольклорному, спортивному та бойовому напрямках. Пройшли перші чемпіонати України з національних єдиноборств за програмою фул- і семі-контакту.
У характерників існує своя система класифікації, що відповідає ступеню оволодіння бойовим мистецтвом. Тих, хто починає освоювати ази, називають «новак»; далі слідують три учнівських ступеня – «жовтяк», «сокіл», «яструб» (третій, другий, перший спортивний розряд). Наступний перехідний рівень – «джура» (кандидат в майстри спорту). Після цього йдуть три найвищих ступеня – «козак», «характерник», «волхв» (майстер спорту, майстер спорту міжнародного класу, заслужений майстер спорту). Відмінність ця передається моделлю стрижки.
Бойові мистецтва козаків-характерників, які практикувалися у Запорізькій Січі й практикуються дотепер, не вузько направлені, а є всеохоплюючою системою підготовки, що перетворює юнаків у відмінно тренованих і освічених воїнів. Підготовка козака – це й філософська школа, і система світогляду, основана на перевазі сил добра і світла над силами темряви. Козаки повинні мати чудову фізичну підготовку, досконало володіти зброєю, вміти заліковувати рани, готувати їжу, знати іноземні мови і навіть писати вірші і музику. Спеціальні підрозділи вивчають мистецтва ведення нічного бою, маскування та розвідки, мають навички тривалого перебування під водою і непомітного наближення до противника…
ЧОТИРНАДЦЯТИРІК
Звичаєвий кодекс козака-характерника
Нарід кожен пильнується оком Господнім. Гріхи наші гноблять нащадків наших. Справою Божою єсть посполітнеє діло козацьке за віру Христову, за волю та рідну землю. Корогви наші – то тінь Покрови Богородиці. Доля народу – козацька доля. Коли супостати рабують народ, - встають козаки за долю своїх батьків, жінок та дітей своїх. Юдивим та фарисеям не панувати на нашій землі. Праведне діло для рук козацьких. Не купімося на нові підманки, бо за ласою слідом – нове ярмо.
Моніторинг здоров’я козачат нашої школи свідчить, що профілактична фізкультурно-оздоровча робота освітнього напрямку у формі козацько-лицарського тілодуховиховання має істотну перевагу перед традиційною фізкультурно-спортивною: при традиційній формі роботи в школі займаються фізкультурою та спортом лічені одиниці – кращі спортсмени; основна ж маса школярів до спорту байдужа – вчителям не до них, вони зайняті «зірками»; наша ж система роботи дозволяє займатися фізкультурою практично всім школярам.
Історично ця система тілодуховиховання формувала той тип козаків, які легко переносили спрагу та голод, спеку та холод і були надійними захисниками українського народу.
Ганьблення козацтва (та системи тілодуховиховання) проводилась для того, щоб українці не мали своєї історії, а точніше, забули її. Народ, що не спирається на могутнє коріння своєї історії, легко тримати в покорі; йому легко нав’язувати чужі звичаї, культуру, освіту, ідеологію. Це ми бачимо сьогодні…
Ось чому наш шкільний колектив намагається відродити козацький дух, виховати реальну силу, здатну захистити свободу і незалежність нашої країни, особу, яка могла б вплинути позитивно на всі сторони суспільного життя України і залишити глибокий слід у нашій духовності та ментальності – без козацького здоров’я цього не зробити!..
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Від дітей – до батьків!
Відзначати День працівника сільського господарства в Адамівці стало традицією. Учні школи разом з сільськими аматорами сцени завчасно готувалися до свята.
В святковий день трударі полів та ферм зібрались в залі сільського Будинку культури. Чарівно лунали зі сцени українські пісні у виконанні жіночого ансамблю «Надія». Глядачам молодшого віку дуже сподобалися сучасні танці у виконанні учениць 3 класу Козубенко І., Вронської В., Назарової К., Лавриненко М. Гучними оплесками зустрічали присутні кожен вихід на сцену Коваля Олександра. У його виконанні звучали пісні сучасних авторів. І ніхто не залишився байдужим до невмирущих Параски та Палажки (виконавці Кисляк О. та Черненко Л.) і читання гуморесок Лавриненко Віталієм.
Через тиждень самодіяльні артисти порадували своїм виступом мешканців села Благодатне. Присутні в залі були задоволені виступом нашого колективу. І в знак подяки «благодатненці» піднесли артистам великого смачного торта. (112)
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
Петрекс.
Філія «Ксерокс» українсько-шведської компанії «Петрекс» була утворена в місті Білгороді-Дністровському ще навесні 1994 року. Філія орендувала приміщення в турготелі «Русь». Там Адамівський Осередок Козацтва друкував свій «Козацький вісник». З весни 1995 року філія орендує приміщення в Ощадбанку (спочатку на другому поверсі, через рік – на першому). Тут директор Тимофєєв В.Я. друкував газети Адамівського Осередку Козацтва та Адамівської школи.
Уходили на другу роботу (як правило, з підвищенням – до Одеси, Київа) старі кадри; приходили новачки. На момент, коли в «Петрексі» почала друкуватися газета «Річ про Адамівську Січ», там працювали (й дотепер працюють) Соловйова Тетяна Євгеніївна, Надзьонова Ольга Петрівна, Ганницька Світлана Петрівна.
Філія друкувала Тимофєєву В.Я. трьохтомник «Адамівська Січ – школа козацько-лицарського виховання», за який директор Адамівської школи отримав авторське свідоцтво, а згодом й звання «Кращий освітянин України».
Філія «Ксерокс» «Петрекса» надає різноманітні послуги: ксерокопіює, масштабує, ламінує, проводить набір та розпечатку комп’ютерних текстів та ін. Ціни помірні (проте, колись ця фірма «здирала» з директора Адамівської школи 50 копійок за лист – при 40 у конкурентів; але ціна себе виправдовувала – дівчата робили газету дуже якісно! – у фірмі працює цифрова машина – тут є авто й фото режими).
Сьогодні філія робить Тимофєєву В.Я. (як постійному клієнту) скидку – бере з листа 40 копійок! Як і всі конкуренти! Але якість залишається, як завжди, високою!
Тепер у фірмі планується друкувати загальнобуджацьку газету «Річ про Буджацьку Січ», різноманітні матеріали з історії козацького руху та методиці козацько-лицарського виховання. (113)
Надрукував у видавництві «СП «ПЕТРЕКС» книги:
1. В.Я.Тимофєєв. Адамівська Січ. Видавництво «СП «Петрекс». Білгород-Дністровський. 2001-2003.
Про козацтво Адамівської громади: козаків та козачок, молодиків та берегинь, джур та дан, козачат та лель.
Т. 11. 2003. Адамівська школа козацько-лицарського виховання. (10.12.2003). 190 стор.
2. В.Я.Тимофєєв. Річ про Адамівську Січ. Видавництво «СП «Петрекс». Білгород-Дністровський. 2001-2003.
Ілюстрована історія становлення та розвитку колективу Адамівської школи козацько-лицарського виховання, що на Білгород-Дністровщини.
Т. 3. 2003. Хроніка Адамівської школи. Частина 5. (07.11.2003). 172 стор.
3. С.В.Тимофєєва, В.Я.Тимофєєв. Архіви козаччини Задністров’я. Видавництво «СП «Петрекс». Білгород-Дністровський. 2003-2010.
Документи та матеріали козацтв Задністров’я.
Т. 1. Історія козацтва Задністров’я. Частина 1. 2003-2004. (19.11.2003). 302 стор.
Т. 2. Основні офіційні документи. Частина 1. 2003. (01.09.2003). 168 стор.
Т. 3. Козацькі організації міста Білгорода-Дністровського. 2003. (07.11.2003). 238 стор.
Т. 4. Козацькі організації Білгород-Дністровського району. Частина 1. 2003. (11.11.2003). 331 стор.
Т. 5. Козацькі навчальні заклади. Частина 1. 2003. (14.11.2003). 382 стор.
Т. 6. Козацькі організації півдня Одещини. Частина 1. 2003. (17.11.2003). 260 стор.
Т. 7. Козаки Задністров’я. Частина 1. 2003. (21.11.2003). 193 стор.
А в цей час на Україні панував «хор глухонімих» (Ліна Костенко). Часто повторюване гасло «розбудови держави» перетворилося на словесний штамп, який викликав у населення роздратування й насмішку. Є.Сверстюк писав: народ «втратив певність своєї ходи…, духовно заглушений, релігійно і національно здичавілий, а в результаті – збайдужілий до себе самого».
Слова уже не вірили словам
І мружились од правди,
Як од сонця…
Просніться, люди!
Це погані сни.
Нове століття в шибку заглядає,
Той самий гад, ті ж самі казани,
Лиш інший диявол дрова підкидає.
Ліна Костенко.
В українському суспільстві не зникав синдром негативного соціального самопочуття – три «не»: недовіра, невпевненість, незадоволення. Збільшилася кількість громадян, які бажали повернути планово-розподільчу систему економіки і радянський спосіб життя, сподіваючись, що це допоможе ліквідувати тавро суспільства «раптової бідності». Існував нестійкий баланс влади. Нас вважали, поряд із Молдовою, Росією, Албанією, Македонією, Азербайджаном, державою з частково демократичним ладом і незадовільним темпом соціально-політичних та економічних реформ.
Справжню тривогу фахівців вивликав стан здоров’я населення, наявність не менше чверті фальсифікованих лікарських препаратів у аптечній мережі. За період навчання в школі кількість здорових дітей зменшувалася наполовину, серед підлітків абсолютно здоровими були лише 1% дітей. Зростала кількість хворих на туберкульоз, СНІД, через зношеність 75% водогонів незадовільною стала якість питної води.
Точилася політична боротьба за проведення політичної реформи, яка мала перетворити Україну на парламентсько-президентську республіку. Внутрішня соціально-політична ситуація залишалася суперечливою, гострота протиборства політичних сил в усіх сферах життя не зменшувалась. Українська політична культура залишалася персоно центричною за своєю суттю, владу й суспільство розділяла глибока прірва, існував чорний політичний ринок з високими цінами за членство в депутатському корпусі. У державі склалася «дефолтна демократія», коли влада вперто переслідувала опозицію, яка, втім, була досить сильною, щоб чтати на заваді остаточній перемозі режиму. Останній чинив відчайдушний опір. Зрощення влади, силових органів, навіть окремих співпрацівників СБУ з кримінальною злочинністю набуло широких масштабів, у ньому були задіяні посадовці з обласних та районних держадміністрацій.
Майбутні вибори президента 2004 року демократична опозиція характеризувала таким чином: буде «війна, абсолютно жорстока, цинічна, а може, навіть і кривава». Президент надіслав головам облдержадміністрацій секретний циркуляр, яким пропонувалося створити оперативні штаби, добуваючи інформацію від осіб, причетних до роботи демократичних форумів. Влада розраховувала, як і на попередніх президентських виборах, на адміністративний ресурс. Більше того, вона була впевнена в його ефективності і виключала поразку провладного кандидата, вважаючи, що «Україна – це держава без подій та без героїв…»
Не зважаючи на таку непросту ситуацію в державі, області, районі, в Адамівський школі козацько-лицарського виховання планово відбувався високий процес виховання козака-лицаря. Ми плекали людину майбутнього…
Головний спеціаліст відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Шмелькова О.О. перейшла працювати директором школи №11 міста Білгорода-Дністровського. Завідуюча відділом освіти Добриніна З.І. запропонувала мені прийняти участь у конкурсі на заміщення вакантної посади.
Школу козацько-лицарського виховання я передав Вронській В.М., Адамівській курінь Українського козацтва – Маринеску М.К.
З грудня 2003 року працюю головним спеціалістом відділу освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, живу у місті…
ІНФОРМАЦІЯ
про виконання розпорядження голови Одеської облдержадміністрації
від 28 грудня 2001 року №1092/2001 «Про заходи обласної державної адміністрації щодо виконання Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки» в Білгород-Дністровському районі у сфері військово-патріотичного виховання станом на 26.12.2003 року
№ Зміст заходу, завдання Тер-міни
виконання Інформація про виконання або хід виконання Пропозиції
11 Спільно з козацькими товариствами організувати військово-патріотичне виховання учнівської молоді, започаткувати при проведенні міських, районних і обласних змагань серед допризовної молоді показові виступи спортсменів з козацьких видів єдиноборств. 2002-
2005 Відділи райдержадміністрації: фізичної культури та спорту, культури, освіти та сільвиконкоми спільно з козацькими товариствами (зокрема – Білгород-Дністровською паланкою, Адамівським куренем, Буджацькою Січчю, Окремим куренем ім. С.Білого) планують військово-патріотичне виховання учнівської молоді, започатковані показові виступи спортсменів з козацьких видів єдиноборств (зокрема при проведенні Дня міста, Свята Незалежності). Більшість членів Українського ко-зацтва – офіцери-відставники. Розробити мето-дичні рекоменда-ції щодо залучен-ня цієї категорії до військово-патріо-тичного виховання молоді.
12 Утворити козацькі військово-спортивні клуби за місцем проживання. 2002-
2005 Відділами райдержадміністрації: фізичної культури та спорту, оборонної та мобілізаційної роботи разом із сільвиконкомами ведеться робота по створенню козацьких військово-спортивних клубів у селах Нова Царичанка та Адамівка. Розробити поло-ження про клуби цього напрямку; надавати їм допомогу, зокрема методичну, фінан-сову на Все-українському рівні.
13 Започаткувати щорічне проведення районних, міських та обласних змагань, фестивалів з козацьких видів єдиноборств та вправ у володінні історичною зброєю. 2002-
2005 Згідно планів роботи відділу фізичної культури та спорту райдержадміністрації, сільвиконкомів козацька молодь району бере участь у щорічних лицарських турнірах, які проходять на базі Білгород-Дністровської фортеці. Розробити поло-ження й зробити цей турнір Все-українським.
18 Започаткувати проведен-ня на базі Одеського військового ліцею з посиленною військовою підготовкою обласного конкурсу на краще знання військової історії України серед учнів випускних класів загальноосвітніх шкіл області. День
ЗСУ
07.12 Започатковано ще у 2001 році проведення на базі Адамівської ЗОШ І-ІІ ст. щорічного конкурсу на краще знання військової історії України серед учнів випускних класів за призами газети «Советское Приднестровье».
23 У період призову громадян України до Збройних Сил України здійснювати заходи щодо проводів призовників області на строкову військову службу за участю представників Українського козацтва. 2002-
2005 Починаючи з 2000 року, заходи щодо проводів призовників району на строкову військову службу проводяться за участю представників Українського козацтва (зокрема – отамана Буджацької Січі генерал-хорунжого УК Скляренка М.П., полковників УК Бойчева В.В., Городецького Л.Г., Тимофєєва В.Я., Устименка Б.І.). Формувати окремі підрозділів ЗСУ за рахунок молоді – представників Ук-раїнського козац-тва.
24 Спільно з Південним напрямом Прикордонних військ України розглянути питання щодо участі козацьких громадських формувань у сприянні охорони Державного кордону України на території області. 2002 Відділ оборонної та мобілізаційної роботи райдержадміністрації спільно із керівництвом козацьких осередків Буджацької Січі, Білгород-Дністровської паланки подав пропозиції щодо участі козацьких формувань району у сприянні охорони Державного кордону України на ділянці Старокозацької застави на розгляд командування Південного напряму Прикордонних військ України. Створити, зокрема на базі Старо-козацької застави окремий підрозділ (у складі частини) з числа війсь-ковослужбовців - представників Українського ко-зацтва.
25 Залучати козацькі товариства до військово-патріотичного виховання, фізкультурно-спортивної, туристично-краєзнавчої та культурно-просвітницької роботи серед учнівської молоді. 2002-
2005 Відділи райдержадміністрації: оборонної та мобілізаційної роботи, освіти, сільвиконкоми залучають козацькі товариства району (зокрема – Білгород-Дністровську паланку, Буджацьку Січ) до військово-патріотичного виховання учнівської молоді (зокрема на достатньому рівні ця робота ведеться в Долинівській ЗОШ, Турлацькій ЗОШ, Вигінській ЗОШ, Адамівській ЗОШ). Ця робота проводилася у 1997-2002 роках також у Випаснянській ЗОШ №2, Вигінській ЗОШ, Старокозацькій ЗОШ.
26 Запровадити в навчальних закладах області дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» як форму військово-патріотичного виховання, спортивно-масової та оборонно-масової роботи. 2002 Військово-патріотичну гру «Сокіл» відділи райдержадміністрації: оборонної та мобілізаційної роботи, освіти, культури впроваджували в практику роботи шкіл району ще з 1998 року (тоді вона називалася військово-патріотична гра «Джура» та проводилася в Старокозацькій ЗОШ, Вигінській ЗОШ, Турлацькій ЗОШ, Випаснянській ЗОШ №2, Адамівській ЗОШ, Долинівській ЗОШ). Розробити поло-ження про Все-українську дитячо-юнацьку військо-во-патріотичну гру «Сокіл» й про-водити її так, як колись проводили «Зарницю».
Голова Білгород-Дністровської райдержадміністрації О.П.Котов
Виконавець: Тимофєєв В.Я. 2-59-36
ЗІРКА СУМЛІННЯ НАМ СЯЄ…
ЩО ДАЛІ?
Орли…
Перший жив на пташиному дворі. Другий злетів у небо…
… Пройшли роки.
Перший царює над Курками та Півнями. Другий – сивий та одинокий.
- Спускайся до нас. Виправимо пенсіон та й живи спокійно на шістку.
Мовчить Другий. Розправив крила й шугонув у височину…
… Кожному орлу приходить час померти…
Але помирати краще в улюбленому місці, дивлячись у небо…
Офіційна українська педагогіка не заперечує того, що козацтво стало найдосконалішою формою вияву генетично закодованих здібностей і можливостей нашого народу. І тому в Концепції національного виховання реалізація науково обґрунтованих і випробуваних історією козацько-лицарських виховних традицій – вважається одним із найефективніших українознавчих підходів у навчально-виховній роботі.
Що ж поганого в заповідях козачат: 1.Козак – розумна, чесна, смілива людина, найдорожче для нього Батьківщина. 2.Козак – слабкому захисник, цінувати побратимство звик. 3.Козак українську любить мову, він завжди дотримує свого слова. 4.Козак – це той, хто за освіту, хто прагне волі і блакиті. 5.Козак усім народам друг, бо лицарський у нього дух.
Або що ж поганого у моральних заповідях джур: 1.Козак-лицар шанує батька свого й матір свою, шанує віру своїх батьків, їхні обряди, звичаї, традиції. 2.Козак-лицар шанує і захищає честь і гідність дівчини, жінки, матері, честь і гідність усіх людей. 3.Козак-лицар чистий душею і тілом, зміцнює свій дух і тіло самовихованням, самоосвітою. 4.Козак-лицар мужній і вправний воїн, справжній господар, мудрий державний діяч. 5.Козак-лицар миротворець, етично й естетично вихована людина.
Що поганого у завданнях, які ставить сучасна українська козацька педагогіка: 1.Виховувати підростаюче покоління українського народу на патріотичних, героїчних, національно-державницьких традиціях українського козацтва. 2.Формувати в сім’ї, школі, громадському житті козака-лицаря, мужнього, з національною свідомістю й самосвідомістю, з високою мораллю і духовністю громадянина України. 3.Виховувати міцне здоров’ям і духом молоде покоління нашої держави, її захисників. 4.Готувати інтелектуальну, духовну еліту нації, наукових, культурних, політичних, державних діячів України. 5.Формувати високі лицарські якості, шляхетність духу, моральні чесноти, глибоку людяність, почуття милосердя, бажання діяти в дусі Добра, Красоти, Любові.
Використовуючи козацьку педагогіку в навчанні і вихованні, ми закладаємо в підвалини сфери практичної життєдіяльності нашого народу філософію любові і праці, патріотизму і творчості…
… Турбує сумна історія нашої української педагогіки: з уходом ентузіаста тихо конає й його ідея; добре, якщо ентузіаст зможе описати свій досвід, залишивши його на шпальтах історії педагогіки; а якщо ні? Тоді досвід зовсім зникає…
Адамівській школі пощастило: її директор описав досвід роботи педагогічного колективу школи козацько-лицарського виховання; іншим школам Задністров’я поталанило не так… Багато матеріалів їхньої роботи вже зникло, багато чого подано в педагогічній пресі неналежним образом, фрагментарно; та ще й самі педагоги не розуміють важливості своєї роботи…
Але живе Адамівська Січ! Продовжує працювати Адамівська школа в напрямку козацько-лицарського виховання!
… Загальновизнано, що у період моральної кризи, дегероїзації і деморалізації значної частини нашого суспільства козацько-лицарські традиції, козацька сімейна, шкільна і соціальна педагогіка (як невід’ємна складова української педагогіки), високо тримають стяг вершинних національних і загальнолюдських цінностей, здобутків елітних прошарків рідного народу, лицарської духовності…
… Зірка сумління нам сяє…
ЗАМІСТЬ ЗАКІНЧЕННЯ.
Сучасний загальнодержавний сплеск цікавості до історії козацтва й зокрема уваги до його проблем пояснюється просто: йде формування національної еліти, яка спирається в своїй діяльності на національний – козацький – досвід державотворення.
2003 роком історія Адамівського куреня Українського козацтва не закінчується. Ще були діяльність у складі Дністрової Малої Січі (2004 рік, отаман Маринеску М.К.), продовжується у складі Задністрового козацтва (2005 рік – т.ч.; отамани Козубенко В.О. – 2005 рік, Кульчицький А.О. – з 2006 року). Але про це напишуть другі козаки…
…Кожен з періодів діяльності Адамівського Осередку Козацтва привносив у життя Адамівської громади додатковий імпульс розвитку: це одна з перших добровільних народних козацьких дружин з підтримання та охорони громадського порядку (одна з перших спроб самоорганізації населення), це перша в Україні Адамівська школа козацько-лицарського виховання (спроба правильної організації життя дітей в школі - побудова дитячої держави в дорослій державі Україна – а це й є виховання!), це сучасний проект організації Громадської ради й ще, ще, ще…
Про діяльність Адамівського Осередку Козацтва (потім Адамівського куреня Українського козацтва; й громади в цілому) розказується в книгах В.Тимофєєва «Адамівська Січ» (у 33 книгах), «Адамівська громада» (у 3-х томах), «Річ про Адамівську Січ» (у 4-х томах), «Архіви козаччини Задністров’я» (у 16 книгах), «Сучасне козацтво Південноукраїнського Задністров’я» (у 5 томах), С.Тимофєєвої «Сучасне українське козацтво на півдні Одещини», «Сучасне козацтво Білгород-Дністровщини», С.Ушанової «Сучасне лицарство Задністров’я», які виходили в 1998-2008 рр. Ці книги мають такі бібліотеки: Білгород-Дністровська міська ім. М.Горького (Білгород-Дністровський), Білгород-Дністровська районна (Шабо), Одеська державна наукова ім. М.Горького (Одеса), Одеська обласна наукова ім. М.Грушевського (Одеса), наукова Одеського національного університету ім. І.Мечнікова (Одеса), наукова Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Ушинського (Одеса), Національна наукова ім. В.Вернадського (Київ), Державна історична ім. Г.Сковороди (Київ), Державна педагогічна ім. В.Сухомлинського АПН України (Київ)…
Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас – козацтво – спосіб життя вільної людини, яка із зброєю в руках захищала Богом дані їй вольності і права.
Козаче!
Душу – Богові!
Життя – Батьківщині!
Серце – людям!
Честь – нікому!
ЛІТЕРАТУРА:
38. В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №63, 14.08.2000; №67, 28.08.2000. Білгород-Дністровський.
39. В.Тимофєєв. Сільська школа. №5, 20.09.2000. Київ.
40. В.Соколов. Советское Приднестровье. №42, 02.06.2000. Білгород-Дністровський.
41. Леля. №1, червень 2000. Адамівка.
42. В.Тимофєєв. Чорноморські новини. №44, 08.07.2000. Одеса.
43. Ю.Аюпова. Советское Приднестровье. №50, 29.06.2000. Білгород-Дністровський.
44. Леля. №2, вересень 2000. Адамівка.
45. Берегиня. №7, жовтень 2000. Адамівка.
46. Джура та Дана. №7, жовтень 2000. Адамівка.
47. В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №84, 26.10.2000. Білгород-Дністровський.
48. В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №83, 13.11.2000. Білгород-Дністровський.
49. Ю.Аюпова. Советское Приднестровье. №94, 30.11.2000. Білгород-Дністровський.
50. Річ про Адамівську Січ. №2, квітень 2001. Адамівка.
51. О.Павленко. Советское Приднестровье. №6, 22.01.2001. Білгород-Дністровський.
52. Річ про Адамівську Січ. №2, квітень 2001. Адамівка.
53. Берегиня. №, березень 2001. Адамівка.
54. В.Тимофєєв. Чорноморські новини. №3, 11.01.2001; №55, 16.08.2001. Одеса. Советское Приднестровье. №17, 01.03.2001. Білгород-Дністровський.
55. Річ про Адамівську Січ. №2, квітень 2001. Адамівка.
56. В.Тимофєєв. Чорноморські новини. №35, 24.05.2001. Одеса. Советское Приднестровье. №24, 26.03.2001. Білгород-Дністровський.
57. Берегиня. №9, квітень 2001. Адамівка.
58. Річ про Адамівську Січ. №1, квітень 2001. Адамівка.
59. Річ про Адамівську Січ. №5, лютий 2003. Адамівка.
60. Річ про Адамвську Січ. №3, квітень 2001. Адамівка.
61. Річ про Адамівську Січ. №4, травень 2001. Адамівка.
62. Річ про Адамівську Січ. №5, травень 2001. Адамівка.
63. Річ про Адамівську Січ. №6, травень 2001. Адамівка.
64. Річ про Адамівську Січ. №11,травень 2001. Адамівка.
65. Річ про Адамівську Січ. №12, червень 2001. Адамівка.
66. Річ про Адамівську Січ. «13, червень 2001. Адамівка.
67. В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №44, 11.06.2001. Білгород-Дністровський.
68. Річ про Адамівську Січ. №14, червень 2001. Адамівка.
69. Річ про Адамівську Січ. №15, червень 2001. Адамівка.
70. Річ про Адамівську Січ. №16, червень 2001. Адамівка.
71. Річ про Адамівську Січ. №20, червень 2001. Адамівка.
72. Річ про Адамівську Січ. №17, червень 2001. Адамівка.
73. В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №56, 26.07.2001. Білгород-Дністровський.
74. В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №57, 30.07.2001. Білгород-Дністровський.
75. Річ про Адамівську Січ. №33, серпень 2001. Адамівка.
76. Будьте с нами. №36, 30.08.2001. Білгород-Дністровський.
77. В.Тимофєєв. Будьте с нами. №35, 23.08.2001; №36, 30.08.2001. Білгород-Дністровський.
78. Річ про Адамівську Січ. №35, вересень 2001. Адамівка.
79. Річ про Адамівську Січ. №36, вересень 2001. Адамівка.
80. Річ про Адамівську Січ. №37, вересень 2001. Адамівка.
81. Річ про Адамівську Січ. №39, вересень 2001. Адамівка.
82. Річ про Адамівську Січ. №41, вересень 2001. Адамівка.
83. Річ про Адамівську Січ. №42, жовтень 2001. Адамівка.
84. Річ про Адамівську Січ. №43, жовтень 2001. Адамівка.
85. Річ про Адамівську Січ. №44, жовтень 2001. Адамівка.
86. Наша школа. №1, січень-лютий 2002. Одеса. Советское Приднестровье. №77, 11.10.2001; №78, 15.10. 2001. Білгород-Дністровський. Будьте с нами. №42, 11.10.2001. Білгород-Дністровський.
87. В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №84, 05.11.2001. Білгород-Дністровський.
88. Річ про Адамівську Січ. №50, грудень 2001. Адамівка.
89. В.Тимофєєв. Освіта. №52, 6-11.2002. Київ.
90. В.Тимофєєв. Наша школа. №2, 2002. Одеса. Річ про Адамівську школу. №38, вересень 2001. Адамівка.
91. Річ про Адамівську Січ. №30, листопад 2002; №83, жовтень 2003. Адамівка.
92. В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №54, 18.07.2002. Білгород-Дністровський.
93. Річ про Адамівську Січ. №8, червень 2002. Адамівка.
94. Советское Приднестровье. №72, 19.09.2002. Білгород-Дністровський. Річ про Адамівську Січ. №11, серпень 2002. Адамівка.
95. Річ про Адамівську Січ. №12, вересень 2002. Адамівка.
96. В.Тимофєєв. Освіта. №52, 6-11.11.2002. Київ.
97. Річ про Адамівську Січ. №14, жовтень 2002. Адамівка.
98. Річ про Адамівську Січ. №16, жовтень 2002. Адамівка.
99. Річ про Адамівську Січ. №17, жовтень 2002. Адамівка.
100. Річ про Адамівську Січ. №18, листопад 2002. Адамівка.
101. Річ про Адамівську Січ. №47, грудень 2002. Адамівка.
102. Освіта. №1, 01-08.01.2003. Київ.
103. В.В.Петровський та ін. Історія України. Видавничий дім «Школа». Київ. 2008. с.540.
104. Річ про Адамівську Січ. №33, лютий 2003. Адамівка.
105. Річ про Адамівську Січ. №34, березень 2003. Адамівка.
106. Річ про Адамівську Січ. №50, квітень 2003. Адамівка.
107. Річ про Адамівську Січ. №54, квітень 2003. Адамівка.
108. Річ про Адамівську Січ. №61, травень 2003. Адамівка.
109. В.Тимофєєв. Чорноморські новини. №74, 09.10.2003; №78, 23.10.2003. Одеса. Советское Приднестровье. №101, 13.08.2003; №103, 15.08.2003; №104, 16.08.2003; №106, 20.08.2003. Білгород-Дністровський.
110. Советское Приднестровье. №115, 02.09.2003. Білгород-Дністровський. Річ про Адамівську Січ. №70, вересень 2003. Адамівка.
111. Річ про Адамівську Січ. №84, жовтень 2003. Адамівка.
112. Річ про Адамівську Січ. №90, листопад 2003. Адамівка.
113. Річ про Адамівську Січ. №101, грудень 2003. Адамівка.