За минуту до ливня услышишь бемоль
Его капель, по коже рассыпанных тесно
Дождевого давления линии вдоль
Обозначат тебя тело холодом стиснув
Так свободные голуби в уличном рейде
Предвкушают еду накануне кормления
Так солдат за минуту до собственной смерти
Чует ток деформации в собственном теле
Ясный будущий смех не взирая на дождь
и в рыданиях нынешних ясно предвижу
Я, почувствовав то, что ты скоро придешь,
твой приход предскажу.
*
За хвилину до того, як випаде дощ,
Ти відчуєш, як шкіра вібрує під тиском
Ще не випалих крапель, що ляжуть уздовж
Твого тіла і враз його стиснуть.
Так легкі голуби, на вулицях кинуті,
Відучать смак їжі за мить до годівлі
Так солдат, що за хвилю повинен загинути
Відчува деформацію у власному тілі
Сміх, що має до мене завтра прийти,
Розпізнаю сьогодні поміж плачу я.
За хвилину до того, як з"явишся ти,
Я тебе передчую.
Из книги: Сергей Жадан. "Цитатник". - Харьков: "Фолио", 2005.