Некогда
Год как целая жизнь
Взлетная полоса, покой
и падение
Некогда я приеду во Львов
в кофейне прочту
обьявление
куплю билет на концерт
и взгляд мой ворвется
в звуки трубы
сольется с ними
создаст
истину
первоисточники истончатся
в воздухе затанцуют
позавчерашние куклы
Дзыгу
Запоет пиккардийской терцией
и задохнется в тоске
одиночество
ночь позавчерашних дней
За лучшей в мире весной
За ее распростертым небом
иным небом
в которое некогда
я поверил
*
Колись
Рік
як ціле життя
із злетом
спокоєм і падінням
колись я приїду до Львова
в кав"ярні побачу оголошення
Куплю квиток на концерт
і погляд мій увірветься
у звук труби
зливаючись із ним
витворить істину
першоджерела
затанцюють в повітрі
колишні ляльки
дзигу
заспівають чубаті терції
і захлинеться тоскно
самотня ніч за
позавчорашнім початком
за найкращою в світі весною
над якою розпростерлось
інше небо
колись
я в нього повірив
В книге: Юрий Покальчук. "Не наступайте на любов"
с. 126