В грудні пополудні
ніби нізвідки долинути
крізь розплавлений кружок
в лінзі темній перевернутий
раптом з”явиться сніжок
підпускає пару трішечки
феєрверкам біло-чорним
розпускає парашюточки
і спускається нагору
у стареньке небо Г-спода
де під ним іще одне
де під спіднім інше достоту
а під ним іще вільніше
у безводне у світліше
бо останнім є воно.
В ДЕКАБРЕ ПОПОЛУДНИ
будто ниоткуда вынутый
через тлеющий прожог
в смутной линзе опрокинутый
появляется снежок
подпускает пара чуточку
в бело-черный фейерверк
распускает парашюточку
и спускается наверх
в небо ветхое господнее
а под тем еще одно
под исподним подысподнее
а под ним еще — свободнее
и светлее и безводнее
и — последнее оно.
XII, 2008
http://oleg-jurjew.livejournal.com/225829.html