Ледь ногами трав торкалась молода дівчина,
І на те у неї є своя причина.
З вранішньої прохолоди сили набратись,
Зібрані роси в тугі, русі коси за вітром вплітати.
Десь у піднебессі, вище хмар літая,
Жайворонки сонце зустрічають.
Чистим дзвінким співом
Невзгоди на день розганяють.
А у лузі широкому, трави повносилі,
Заколишуть юну душу з вітром у змові,
Тихо зашепочуть, напустять оману,
Огорнувши стан дівочий холодним туманом.
Иллюстрацией служит моя картина «Ледь ногами трав торкаясь» - (масло, полотно), 50/40см