Одним з найсильніших проявів характеру в наш час є пошук роботи. Раніше, починаючи з колиски, ми засвоювали з молоком матері, запахом дому, атмосферою навколо нас майбутню справу; раніше ми були впевнені, що втрата роботи є чи не найбільшим лихом, яке може нас спіткати. Власне тому, або через те що, робота була в нас одна й доскону; в гіршому випадку ми були б змушені змінити її раз. Ми не перебували в пошуках роботи як сьогодні.
Бути безробітним – не «шукати роботу», а «не шукати роботу». Шукаючи роботу, ми не залишаємося безробітними. Навіть працюючи на заводі, можна шукати роботу, але й працюючи на заводі можна залишатися безробітним.
Роботу не можна знайти, її можна шукати. Стан, коли ми знайшли роботу є безробіттям. Ти стоїш за станком на роботі, щодня приходиш вчасно за 15 хвилин до початку робочої зміни, перевдягаєшся, береш фартух. Станок із свердлом опускається повільно, ти керуєш, притримуєш свердло, щоб матеріал під ним не вилетів геть. Руки пітніють так само, як і чоло від напруги. Кожного дня з дев’ятої ранку до п’ятої вечора відбувається демонстрація безробіття.
Це не помітно оком, - ти ж бо працюєш! Але всі навколо знають про це. Знають, що ти безробітний. Всі крім тебе. Це не можливо довести, - ти ж бо працюєш! Це стан душі, який випромінює безробіття.
Сьогодні ми змінюємо місця роботи по декілька разів на рік. Ми постійно в стані безробіття. Безробіття дусить, нестача фізичної роботи змінює та каліче нас так само, як і груба фізична праця. Але калічить вона характер. Ми стаємо кволими й слабкими, нездатними проявити себе; але чи є там, в середині нас що проявляти? Чи не від нестачі внутрішнього багатства, нестачі змісту у нашому єстві ми отримуємо нестачу проявів самих себе? Не стає більше чого проявляти. Бідні духовно, ми стаємо безробітними. Але ось питання: що починається першим – слабкість характеру чи безробіття?
Деякі вважають, що краще бути безробітним, працюючи. Та чи не ці люди в наш час ламаються після першого ж струсу? Безробіття змінює характер.
Бути в пошуках роботи – вибір, а не вимушена й неприємна ситуація. Це означає що характер людини, її душа сповнені речей, думок, що потребують звільнення. Пошук роботи – мистецтво. Трудоголізм – знущання над мистецтвом.