Київ.
Андріївський узвіз.
На парканах, дверях будинків не зірвані окупаційні об’явлення, не затерті написи на стінах, не з усіх шибок змиті навхрест наклеєні паперові стрічки.
На прилягаючих вулицях будинки та їх дахи були зруйновані бомбами й снарядами.
Війна закінчилась, але у киян невистачило сил відбудувати все зруйноване.
Тільки Андріївський узвіз був не до торканим, - мабуть любив його Бог.
Перша мирна осінь по всьому Світу охопила Землю.
... Мешканці узвозу після важкої праці у своїх оселях розмірковували та облаштовували своє майбуття. Вечором вулиці були майже безлюдними.
У вікнах великого п'яти поверхового будинку № 11, не займаного війною, сяяло жовте, яскраве світло. З відкритих дверей кутового балкону лилися на вулицю звуки патефону. Звучало танго, - « Щастя моє ».
У родині інтенданта – майора - червоноармійця, на третьому поверсі будинку було Свято,
- День Народження їх доньки Стели.
Збуджена вереду ля зустрічала гостей.
Стела з жадібністю приймала трофейні подарунки від гостей ; - німецькі порцелянові іграшки - дрібнички, бронзові свічники, вазочки, слоники, штучні квіти, картинки у гіпсових, бронзових рамочках і т.п.
Квартира була заставлена, немислимою кількістю меблів, речей, оксамитних гардин, випадкових картин, портретів на стінах.
Від подій, що відбулися, у квартирі був гнітючий стан нещирості, смаківщини настороженості до її мешканців; - володарів награбованого у завойованих німецьких містах.
В одній з кімнат, жінка похилого віку щось майструвала.
Це була няня Стели,
- тітка Настя, що жила у пристрої на узвозі між будинками №8 і № 10.
Вона створила з клаптиків тканини чудову Ляльку і поспішаючи, з придихом, прорисовувала чорнильним олівцем Ляльці обличчя, зачісувала волосся з клоччя пеньки, розгладжувала утюжком одяг з мережив і марлі….
... Лялька готова.
Няня поклала Ляльку у картонну коробку з під взуття, у Ляльки в руках була,
- Вітальна листівка.
Перехрестивши Ляльку і себе вона ввійшла в гостьову поздоровляти іменинницю.
Схвильована няня вручила Стелі подарунок.
Дівчинка, побачивши Ляльку з тканини, з обуренням та бридливістю прийняла
Подарунок.
Гості і батьки з глузуванням поставилися до не багатого подарунку.
Обурена подарунком, іменинниця вибігла на балкон.
У руках Ляльки розкрилася листівка:
«Дорога Стела, - Поздоровляємо тебе з Днем Народження!
Бажаємо Тобі бути, доброю, здоровою і Щасливою!»
Твої, - няня Настя та лялька Дарина....
Дівчинка підбігла до огорожі балкона ... і ... викинула Подарунок на вулицю.
Картонна коробка, лялька Дарина і Поздоровна Листівка
розлетілися у порожнечі простору вулиці.
Лялька шльопнулася на бруківку.
Коробку підхопив вітер і відніс за дахи будинків.
Тільки Листівка у світлі вуличного ліхтаря довго кружляла, немов нічний
метелик.
Вітер зривав пожовтілі листи з дерев.
Починав накрапати тихий дощ і стікатися у калюжки.
По калюжах поплили листи, - вітрильні кораблики.
Навколо Ляльки, що лежала на бруківці обличчям нагору, збиралася дощова
калюжа. Одяг став намокати. Малюнок її обличчя почав розповзатися
/ обличчя було намальовано чорнильним олівцем /
- на обличчі Лялі - Дарини був смуток і жах.
Дарина вдивлялася у безкрайнє небо узвозу, на тлі якого яскраво
сяяла лампа вуличного ліхтаря і захоплювала у своє світло нитки дощу,
падаючі з дерев золоті листи та повільно пропливаючі хмари….
…Усе викликало сльози.
Звуки грамофону затихли.
Гості розійшлись.
Наступила ніч. ...
З глибини вулиці,
… повільно піднімались Дідусь і Хлопчик.
Вони тихо наспівували невигадливу пісеньку.
- Їм було весело під величезним, латаним парасолем.
У Дідуся на одному плечі висіла скринька, на іншому сидів Папуга, а у руках був парасоль.
Хлопчик ніс на своєму плечі зачохлений у клейонку італійський акордеон.
Дідусь і Хлопчик були вуличними акторами - музикантами.
Вони поверталися з роботи в один з будинків цієї красивої, казкової
вулиці, - усім мешканцям здавалося, що Дід і Онук на вулиці жили вічно.
Актори наблизилися до Ляльки.
Дарина засмучено дивилася на них.
Хлопчик підняв її, погладив рукою по голові і сховав під курку.
Ляльці стало тепло і надійно.
Вуличні музиканти пішли нагору
і зникли у парадному під'їзді Замку Ричарда Левове Серце – будинку № 15. …
…Маленька, затишна квартира:
у куті кімнати обкладена кахлем кругла грубка, на стінці стародавній годинник з боєм курантів і годинник з «зозулею», шафа, книжкові полки, стародавнє крісло і письмовий стіл, старі афіші з зображенням Дідуся у молоді роки, малюнки, гравюри, картини, фотографії в рамках на стінах.
Дідусь розпалив дрова в грубці.
Хлопчик обсушував біля вогню ляльку.
Папуга, улаштувавшись на спинці крісла, спостерігав за усіма.
Грубка розгорілася.
Відблисками вогню по стінах та підлозі йшло тепло, зігріваючи усіх.
Кімната увібрала в себе світ Казок, Свят дітей багатьох поколінь.
Ці події були уявними, - у театральних афішах, фотографіях, книгах.
Дідусь сів у родове крісло.
На столі стояла скромна вечеря:
на тарілочках у металевих підсклянниках дві склянки, чайник, цукорниця з колотим цукром, тарілочка з хлібними сухариками, три великих рум'яних яблука.
Хлопчик улаштував Дарину на столі і сів за стіл поруч з нею.
Папуга злетів зі спинки крісла на стіл.
Він обійшов Ляльку, розглянув її з усіх боків.
Дідусь і Хлопчик посміхалися, спостерігаючи за Папугою.
Повечерявши, - усі з ретельністю чепурили Дарину.
Дідусь кроїв червоні чобітки.
Хлопчик чистив, розгладжував одяг.
Папуга розчісував волосся, укладав зачіску.
І ось. ...
Дідусь робить пензлем останні мазки; - прорисовує брови, вії, ока, - лялька Дарина перетворюється у всіх на очах.
У її обличчі бешкетництво, веселощі, радість, щастя, не земна краса.
Усі зачаровані.
Хлопчик підкидає Дарину над головою, ловить її і танцює разом з нею по кімнаті.
Папуга підходить до шухлядці з квитками і витягає з нього для Дарини
«квиток на щастя».
Дідусь розкриває квиток та зачитує його:
„ Як Всі щасливі та добрі діти будеш вічно дружити зі сміхом!!! ”
Майстер художнього свисту,
Віщун, Зцілитель,
Великий Маг, Чарівник
Папуга Єр-р-р-ро-фей.
- Сміх і вигуки заповнили квартиру артистів.
Шум годинного механізму, заспокоїв усіх, - на годиннику північ,
вдарили куранти, за ку-ку вала зозуля.
Всі лягли спати.
Спить у постелі Хлопчик.
Поруч з ним на стільці сиділа лялька Дарина.
Хлопчик посміхався у сні. …
..... Дідусь, Папуга, Хлопчик і Дарина виступали з концертом у палісаднику біля Андріївської церкви та школи.
Дідусь грав на акордеоні, Папуга зазивав публіку і підсвистував мелодію пісеньки. Хлопчик з Дариною робили акробатичні етюди, пантомімічні сценки з життя вулиці і її казок.
Під фінал концерту Дарина співала жартівливу пісеньку.
Глядачі, школярі хором, підхоплюють приспів:
- Щоб на Андріївським узвозі ….
- у день та у ночі
- веселощі та співи лунали на віки!
Серед глядачів знаходились няня Настя, дівчинка Стела, її батьки та їх гості,
багато дітей, жителів та мешканців Андріївського узвозу.
Усі аплодували артистам і особливо Дарині.
Їй дарували квіти, листи каштану, горобину, червоні яблука, солодких півників на
паличці, ялинкові іграшки. ...
…Шум годинникового механізму, бій курантів, лемент зозулі, усіх пробудив….
…Ранок.
Красуня Лялька - ДАРИНА дивилася на Хлопчика.
Він гладив рукою її по голові....
Актори поснідавши зібрали реквізит до нової вистави.
…Дідусь, Папуга, Хлопчик і Лялька Дарина з усім своїм скарбом йшли нагору Узвозу,
до Андріївської церкви.
Вони йшли на свою Прем'єру до майданчику біля Андріївського Храму і школи! …
А. Мухін
Київ - 2008