СПОВІДЬ
Я кохаю и ненавиджу.
Таке дивне поєднання у душі.
Коли гублю чиюсь любов –
Жалкую слізно.
Коли відрікаюсь- замислююсь: « Правильно це? «.
Коли бачу, як б’ють слабшого - пташкою б’юся.
Коли руйнуються одвічні ідеали - соромно мені.
Коли дивлюся на згорблену стареньку – боляче стискається моє серце.
Коли читаю «своє слово» - сподіваюсь,що до душі.
Коли ж відкриваю свою душу – я так боюся, наплюють…