Полювання на премьер-министра. киносценарий

Неймовірні пригоди провінційного журналіста та екс-прем`єр-міністра його країни Юкраїни. Потрапляючи у каскад екстремальних ситуацій, вони використовують всі можливі і неможливі засоби для пошуку правди, рятування честі і відновлення справедливості.

 Написати листа автору E-mail: gordeev777@rambler.ru

НАТ. – СТОЛИЦЯ ЮКРАЇНИ. МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ – ДЕНЬ

На Майдані Незалежності зібралося багато народу на інавгурацію новообраного Президента Юкраїни.

ТИТР:

НЕДАЛЕКЕ МАЙБУТНЄ. 2009 РІК. СТОЛИЦЯ ЮКРАЇНИ. МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ.

Жінка-Президент з зачіскою „коса-віночок” під час своєї промови на кілька секунд піднімає праву руку і робить пальцями латинську літеру „V”. Спалах і клацання фотокамер. Президент опускає руку і продовжує свою промову. Натовп людей радіє новообраному Президенту.

ЗТМ

ТИТР:

25 ВЕРЕСНЯ 2005 РОКУ. НЕДІЛЯ. 8 ГОД. 30 ХВ.

ЗТМ

ІНТ. – КІМНАТА ОЛЕКСАНДРА – РАНОК

Ранкове сонце світить у вікно. По кімнаті валяються розкидані чоловічі та жіночі речі від верхнього одягу до білизни. Олександр прокидається і бачить перед собою обличчя молодої дівчини. Вона спить. Він кілька разів тикає пальцем їй у плече.

ОЛЕКСАНДР
Ти як тут опинилася?

Марина невдоволено перевертається на інший бік. Олександр трохи піднімає одіяло і заглядає під нього.

МАРИНА
Не чіпай мене!

Задоволений від побаченого, Олександр піднімається з ліжка і виходить з кімнати.

ІНТ. – ВАННА КІМНАТА – РАНОК

Олександр кілька секунд тримає голову під холодним струмом і жадібно вдихає повітря. Піднімаючи голову, він з заплющеними очима намагається намацати рушник на вішалці-гачку, але його там немає. Олександр відкриває очі і дивиться у дзеркало. По його обличчю стікають холодні краплі.

КР ПЛАН – ОБЛИЧЧЯ ОЛЕКСАНДРА

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Боже мій! Мені виповнилося вже 35 років. І я, відомий журналіст зі стажем, якого тільки у п’ятницю призначили головним редактором районної газети, вже суботнім вечором влаштовую скандальну вечірку з брудним стриптизом та з усіма виникаючими у цьому випадку наслідками.

Олександр знаходить рушник і накидає його на мокру голову. Протираючи обличчя, він продовжує дивитись на своє віддзеркалення.

МАРИНА
(за кадром)
Чи можу я сподіватися на каву у ліжко?

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Це трохи пояснює, чому рудоволоса вертихвістка Маринка, співробітниця місцевого журналу, досипає свій недільний ранок у моєму холостяцькому ліжку.

ІНТ. – КІМНАТА – РАНОК

Гучно і пронизливо дзвонить мобільний телефон

КР ПЛАН – МОБІЛЬНИЙ ТЕЛЕФОН

МАРИНА
(за кадром)
Твій мобільний дзвонить! Візьми слухавку!

До кімнати входить Олександр і бере в руки мобільного.

ОЛЕКСАНДР
Алло?!.. Так!.. Зрозумів... Добре! Рівно о десятій буду виїжджати... Я все пам’ятаю!

Олександр кладе слухавку і дивиться на Марину. Марина витягує довгу ногу з-під одіяла і звабливо піднімає її угору.

МАРИНА
То, як щодо кави?

Олександр підходить і швидко стягує ковдру з Марини, повністю оголюючи красиве дівоче тіло. Марина інстинктивно прикривається руками.

ОЛЕКСАНДР
Свободу не спинити! Давай скоріше піднімайся, бо кава вже чекає на тебе... але у найближчій кав’ярні.

Марина піднімається, надмірно змірює поглядом Олександра і виходить з кімнати. Олександр механічно вмикає телевізор і збирає розкидані по кімнаті речі, періодично прислухаючись до останніх новин.

ГОЛОС ДИКТОРА
(за кадром)
Екс-прем’єр-міністр Олена Ткаченко вчора повідомила, що збирається зробити ряд сенсаційних заяв.

Олександр на хвилину зупиняє прибирання і дивиться телевізор. На екрані з’являється екс-прем’єрка з характерною зачіскою „коса-віночок”.

ЕКС-ПРЕМ’ЄРКА
(з телеекрану)
У неділю вранці я вирушаю у Свободолюб’янськ, щоб представникам Ради Європи і всій журналістській спільноті повідомити про достовірні факти зради інтересів Юкраїни представниками колишньої влади.

ОЛЕКСАНДР
Не тільки у мене не буде сьогодні нормального вихідного.

Не дослухавши промову екс-прем’єрки, Олександр перемикає на музичний канал і продовжує прибиратись.

ІНТ. – ВАННА КІМНАТА – РАНОК

КР ПЛАН – ОБЛИЧЧЯ МАРИНИ

Марина наводить різнокольоровий макіяж. З широко відкритими очами і ротом підфарбовує тушшю довгі вії. У напіввідкритих дверях показується Олександр і кидає вологий рушник у корзину для брудної білизни.

ОЛЕКСАНДР
Піду, підгоню машину з гаражу. Хвилин через десять чекатиму тебе надворі. Двері захлопнеш!

Не звертаючи на нього уваги, Марина продовжує фарбувати вії. Олександр виходить і повертається знову.

ОЛЕКСАНДР
Не гальмуй! У мене попереду важлива зустріч в столиці. Я не можу на неї спізнитися.

Марина мовчки продовжує фарбуватись. Олександр скривлює своє обличчя її віддзеркаленню і виходить.

ІНТ. – КАБІНА ЛІФТУ – РАНОК

Олександр шукає по кишеням гроші. Знаходить кілька купюр, але обличчя виражає незадоволення. Олександр важко зітхає.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Обов’язково потрібно заїхати до столичної редакції. Там вже повинен назбиратися чималий гонорар за мої статті. Добре, що позаштатна праця іноді допомагає дотягти до зарплати.

Олександр дістає сигарету. Двері ліфта відчиняються і він виходить.

ЗТМ

НАТ. – САЛОН ЇДУЧОЇ МАШИНИ – РАНОК

Олександр і Марина їдуть вулицями районного містечка. Олександр намагається бути серйозним. Марина не зводить з нього очей. Він робить вигляд, що не помічає цього. Вони зупиняються на перехресті. Олександр вмикає і настроює автоприймач. Марина кладе йому руку на плече і заглядає в очі.

МАРИНА
Ми питимо каву разом?

Олександр, на звертаючи на Марину уваги, мовчки продовжує настроювати радіо. Доносяться обірвані звуки різноманітних радіохвиль. Він незадоволений, що не знаходить улюблену. Марина починає про щось говорити, але її не чутно.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Де ж ти взялася на мою голову? Вже й так, мабуть, з’явилися про нас плітки з пікантними подробицями. Зараз тільки залишається випити з тобою кави, щоб добавити гострих розмов у маленькому містечку.

МАРИНА
Тоді я чекатиму тебе ввечері. Ти зателефонуєш мені?

ОЛЕКСАНДР
Побачимо, як зірки встануть.

На світлофорі спалахує зелене світло. Олександр нервово смикає ручку коробки передач, і червоні Жигулі ВАЗ-2101 рухаються далі. Проїжджаючи кілька сотень метрів, Олександр підрулює до брівки і зсаджує Марину. Вона мовчки виходить. Олександр їде далі. Нарешті, знаходиться потрібна радіохвиля. Він виїжджає за місто і рухається безлюдною міжселищною дорогою до столичної автотраси.

ГОЛОС ДИКТОРА РАДІО
(за кадром)
Десята година ранку і ми продовжуємо наші новини. У п’ятницю Верховна Рада затвердила кандидатуру нового прем’єр-міністра, якого двічі висував Президент, створюючи умови для подальшого діалогу з опозицією. Також Президент запросив усіх олігархів до себе в гості на „чашку чаю”.

ОЛЕКСАНДР
Неймовірно!

Олександр дістає з кишені куртки трохи зім’яту сигарету і підкурює її запальничкою.

КР ПЛАН – ОБЛИЧЧЯ ОЛЕКСАНДРА

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Одним фактом такого запрошення Президент признав крах попереднього курсу. Зміст цієї зустрічі не залишає сумнівів, що влада капітулює перед тими, кого майже рік тому визначила своїми головними противниками і чиї права на підконтрольну їм власність оспорювала до останнього моменту. На зустріч до Президента були запрошені навіть ті, хто переслідується у кримінальному порядку.

ГОЛОС ДИКТОРА РАДІО
(за кадром)
Президент почав свою розмову з повідомлення, що Помаранчева революція закінчилася. І пообіцяв забути про реприватизацію, закликавши владу та бізнес протягти один одному руки.

ОЛЕКСАНДР
Олігархи, мабуть, при цих словах подумали, що краще б ця влада простягнула не руки, а ноги!

Олександр невдоволено хитає головою і з пекучою злістю вимикає автоприймач.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Більше півроку люди чекали те, за що виходили на Майдан, ризикуючи своїми посадами, бізнесом, а в деяких випадках здоров’ям і життям. Але замість очікуваних змін державу стряс ланцюг криз. Звичайно, що кожний цей струс у житті держави був спровокований за участю тих можновладців, які після останніх виборів та перевиборів залишилися поза владою, називаючи себе тепер новоствореною опозицією.

Олександр нервово смикає ручку коробки передач і піддає для швидкості трохи газу.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Новообраний президент проявив себе, як неспроможний керівник. Поновив весь кабінет міністрів: на місця негідних, корумпованих міністрів епохи Чучми посадив теж негідних, хоча й не корумпованих – абсолютних дилетантів. Залишаються заплутаними дві колізії, під знаком яких помаранчевий президент прийшов до влади, об’явивши справою чести розкриття цих злочинів і покарання винних. Це загибель відомого журналіста та історія з отруєнням самого, тоді ще кандидата у президенти.

Олександр докурює сигарету і жбурляє її у відкрите вікно.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Взагалі, Майдан вже ніяку святиню не нагадує: неабияк закурений і заставлений
пивними палатками, які дуже химерно виглядають упереміжку з натиканими всюди без міри й смаку золоченими пафосними пам’ятниками. Останні публікації у пресі про марнотратство президентського синка, мабуть, поклали край сподіванням пересічних громадян з середньою зарплатою біля 100 євро. Чому син президента не може роз’їжджати на дорогому супер-„BMW” і відпочивати на VIP-віллі, перебування на якій коштує майже 2,5 тисячі євро за добу? Звичайно, може. Якщо він є сином президента, наприклад, Франції, а не президента Юкраїни, якого привела до влади столична і провінційна біднота.

НАТ. – РАЙОННА ДОРОГА – РАНОК

Червоні Жигулі ВАЗ-2101 мчать по міжселищній дорозі. Попереду крутий поворот і виїзд на столичну автотрасу. Несподівано десь у повітрі чуються гучні вибухи і стрілянина.

НАТ. – САЛОН ЇДУЧОЇ МАШИНИ – РАНОК

Олександр механічно пригальмовує авто. Він чує постріли ближче і нервує. Жигулі доїжджає до повороту і Олександр бачить масштаби трагедії. Він повністю зупиняє авто, продовжуючи дивитись на лихо, що сталося.

Ліворуч від дороги палає перекинутий джип, схожий на ”Chevrolet”. Прямо по дорозі потроху котиться чорний Мерседес з відсутнім лобовим склом, гума на колесах якого палає. Дорога має певну кривизну, тому через декілька метрів Мерседес з’їжджає в кювет і зупиняється, уткнувшись капотом у землю, на яку випадає непритомний водій. Раптом лунає стук по багажнику машини журналіста. Олександр повертається на звук. Скривавлений чоловік з силою відчиняє задні дверцята та проштовхує у салон жінку.

ЧОЛОВІК
Жени звідси геть! Чуєш мене?! Зрозумів?

ОЛЕКСАНДР
Так!..

ЧОЛОВІК
(жінці)
Олена Володимирівна! Якнайскоріше зв’яжіться з Віктором Янущенко!

Чоловік захлопує дверцята і біжить до понівечених машин.

НАТ. – РАЙОННА ДОРОГА – РАНОК

Червоні Жигулі швидко розвертаються і стрімко несуться у зворотному від трагедії напрямку.

НАТ. – САЛОН ЇДУЧОЇ МАШИНИ – РАНОК

Жінка щось намагається сказати, але звучне ревіння мотору заважає розібрати її слова. Олександр з’їжджає у бік від дороги до лісосмуги і зупиняє авто.

НАТ. – ЛІСОСМУГА – РАНОК

Панує тиша, ніби нічого не сталося. Пташки цвірінькають на гілках дерев, десь далеко у полі чутно гуркотить сільськогосподарська техніка, осіннє сонце весело грає своїми вересневими променями.

НАТ. – САЛОН МАШИНИ – РАНОК

Олександр повертається до жінки і кам’яніє. На задньому сидінні сидить екс-прем’єр-міністр Олена Володимирівна Ткаченко з присутньою на голові характерною зачіскою „коса-віночок”. Вона щось ховає за спиною.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Як вас звати?

ОЛЕКСАНДР
Олександр...

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Будь ласка, Олександре, відвезіть мене до найближчого стаціонарного телефону, бажано приватного, з якого я зможу зробити кілька дзвінків. Також обов’язково, щоб мене ніхто не бачив і не чув. Чи правильно ви мене розумієте?

Олександр намагається вийти з легкого шоку.

ОЛЕКСАНДР
Так... Розумію... Приватний телефон... Ніхто не повинен бачити і чути...

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Вірно. Їдьмо, будь ласка, скоріше!

КР ПЛАН – ПІСТОЛЕТ ОЛЕНИ ВОЛОДИМИРІВНИ

Олена Володимирівна виймає з-за спини пістолет і, непомітно для Олександра, ховає його у кишеню свого плаща.

НАТ. – ЛІСОСМУГА – РАНОК

Олександр заводить мотор і швидко вирулює на дорогу.

ЗТМ

ТИТР:

25 ВЕРЕСНЯ 2005 РОКУ. НЕДІЛЯ. 11 ГОД. 20 ХВ.

НАТ. – ДВІР ДЕВ’ЯТИПОВЕРХІВКИ – ДЕНЬ

Червоні Жигулі журналіста в’їжджають у двір і підрулюють під самий під’їзд. Олександр виходить з машини і відкриває задні дверцята для екс-прем’єрки. Олена Володимирівна, трохи пригнувши голову, стрімко входить у під’їзд. Журналіст, зачиняючи авто, дивиться навколо і зустрічається з поглядами місцевих бабусь, які сидять неподалік на лавці.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
От мали б ці бабусі розмов на цілий рік, якби знали, хто тільки-но переступив поріг нашого під’їзду.

Олександр вбігає у під’їзд.

НАТ. – ДВОРОВА ЛАВКА – ДЕНЬ

На лавці сидять старенькі бабусі і лузають соняшникове насіння.

БАБУСЯ
Ви бачили, яка швидконога наша преса?! Зранку з однією
поїхав, а в обід вже другу привіз. І так під’їхав, щоб ніхто не побачив.
(пауза)
Мабуть, заміжню привіз!

ІНТ. – КАБІНА ЛІФТУ – ДЕНЬ

Ліфт тривалий час піднімається на восьмий поверх.
Олександр бентежиться, відчуваючи поруч Олену Володимирівну. Він намагається не дивитись у бік екс-прем’єрки, але його погляд зупиняється на деталях відомої у всьому світі зачіски „коса-віночок”. Він відчуває реальну присутність цієї леді і не стримує своїх емоцій.

ОЛЕКСАНДР
Неймовірно!

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Що?

Олександр переводить погляд у стелю ліфта і червоніє від того, що виказав вголос свої почуття.

ОЛЕКСАНДР
Я кажу, неймовірно, як довго їздять ці ліфти... Я живу на восьмому поверсі...

На мить вони зустрічаються поглядами, і на обличчі Олени Володимирівни з’являється помітна посмішка. Ліфт зупиняється на восьмому поверху, і Олександр спочатку випускає леді, а потім виходить сам.

ІНТ. – КОРИДОР КВАРТИРИ – ДЕНЬ

Чутно звуки відкривання замка. Відчиняються двері.

ОЛЕКСАНДР
Проходьте, будь ласка!

Екс-прем’єрка входить у коридор квартири і дивиться навколо. За нею входить журналіст.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ви мешкаєте один?

Погляд екс-прем’єрки зупиняється на парі забутих зім’ятих шкарпеток, що валяються біля дверей ванни.

ОЛЕКСАНДР
Проходьте до кухні, я зараз принесу слухавку.

Екс-прем’єр-міністр, обминаючи шкарпетки, йде до кухні.

ІНТ. – КУХНЯ – ДЕНЬ

Леді сідає на вільний табурет. Заходить Олександр, дає їй слухавку і ставить чайник на плиту. Леді починає набирати номери і Олександр, розуміючи, залишає її одну.

ІНТ. – КОРИДОР – ДЕНЬ

Олександр проходить мимо шкарпеток, підбирає їх і жбурляє за двері у ванну кімнату.

ІНТ. – КІМНАТА – ДЕНЬ

Олександр приводить в порядок помешкання і на хвилину зупиняється біля вікна, дивлячись надвір.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Цікаво, чи з’явиться в мене можливість поспілкуватись тет-а-тет з цією розумною
жінкою, яка, до того ж, є найцікавішим політиком Юкраїни. Одне тільки її ім’я, викликало бажання у багатьох людей країни в морозні грудневі дні 2004-го року приїхати на Майдан, щоб побачити її наживо. Ні, це було, мабуть, більше ніж бажання, більше ніж платонічна любов. Це було щось надприродне. Чоловік перед такою жінкою ніяковіє, і від своєї слабкості веде себе так само і відчуває те саме, що відчували бандерлоги перед поглядом пітона Каа у книзі Редьярда Кіплінга „Мауглі”.

Олександр тупо дивиться у вікно. Він бачить проїжджаючий по двору Мерседес і одразу здригається, забуваючи свої фантазії і думки.

У кімнату несподівано входить екс-прем’єр-міністр.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Дякую вам, Олександре! Ваш чайник скипів, і ви могли б запросити мене на каву.

ОЛЕКСАНДР
Звичайно! До речі, як ваше самопочуття? Чи все гаразд?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Мені здається, що я трохи забила праву руку. У вас є еластичний бинт?

ОЛЕКСАНДР
Мабуть, ні, але я можу з’їздити в аптеку.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Давайте спочатку вип’ємо кави.

ІНТ. – КУХНЯ - ДЕНЬ

Журналіст і екс-прем’єрка п’ють каву. Олександр боїться зустрітися з поглядом леді. Олена Володимирівна це помічає і посміхається.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я знаю, що порушила ваші плани. Але вимушена просити вас про ще одну послугу.

ОЛЕКСАНДР
Буду радий допомогти.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Тож, я можу сподіватися?

ОЛЕКСАНДР
Звичайно!

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Дякую! Мені потрібно перечекати до завтра. Так сталося, що ваша оселя – це місце, де ніхто не здогадається мене шукати. Більше я вам нічого сказати не можу. Вибачте!

ОЛЕКСАНДР
Я розумію. Ця квартира і я у повному вашому розпорядженні. Вважаю за честь допомогти вам, пані Олено!

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Вам потрібно негайно вирушити до столиці, звісно, використовуючи інший шлях для цієї поїздки. У столиці вас знайде людина на ім’я Віктор, який повинен передати деякі необхідні для мене речі. Сподіваюсь, ви довірятимете мені, якщо я залишуся у вашій хаті?

ОЛЕКСАНДР
Ну, звичайно!.. Я поїду іншою дорогою. Де саме я зустрінуся з Віктором?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Він знайде вас сам. Рухайтесь по центральному бульвару у бік головної вулиці. Коли помітите позаду блимання фар, – зупиніться. До речі, задній державний номер вашої машини знаходиться у салоні. Його зняв мій охоронець, коли ви опинилися на місці пригоди.

ОЛЕКСАНДР
Навіть так?!

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Тож не забудьте його прилаштувати на своє місце. Сподіваюся, що ви мене не розчаруєте?

ЗТМ

ТИТР:

25 ВЕРЕСНЯ 2005 РОКУ. НЕДІЛЯ. 13 ГОД. 25 ХВ.

НАТ. – СТОЛИЦЯ – ДЕНЬ

Червоні Жигулі Олександра мчать по автотрасі і швидко в’їжджають у столицю. Перестроївшись у крайній правий ряд, авто підбирається до центрального бульвару.

НАТ. – САЛОН ЇДУЧОЇ МАШИНИ – ДЕНЬ

Олександр їде по центральному бульвару і вдивляється у дзеркало заднього виду. Він доїжджає до кінця вулиці, але ніяких сигналів не помічає. Олександр повертає свої Жигулі і знову їде по бульвару.

КР ПЛАН – ДЗЕРКАЛО ЗАДНЬОГО ВИДУ

Олександр помічає у дзеркалі блимання фар маленького Фольксвагена „Golf IV”.

НАТ. – САЛОН ЇДУЧОЇ МАШИНИ – ДЕНЬ

Фольксваген обганяє Жигулі і при обгоні водій дає Олександру знак, щоб той не зупинявся, а продовжував їхати за ним. Журналіст їде за ним. Він повертає за Фольксвагеном у провулок і опиняється в закритому зі всіх боків дворі.

НАТ. – ДВІР – ДЕНЬ

Фольксваген під’їжджає до „Mercedes-600s”. З Мерседесу виходить чоловік середнього зросту, років 40, у звичайних джинсах та сірому светрі.

НАТ. – САЛОН МАШИНИ ОЛЕКСАНДРА – ДЕНЬ

Чоловік прямує до Олександра, вказуючи йому рукою, щоб той залишався сидіти в своїй машині. Чоловік відчиняє задні дверцята і сідає в авто. Олександр повертається до нього.

ЧОЛОВІК
Доброго дня, Олександре! Мене звати Віктор. Я той, з ким ви повинні зустрітися. Як себе почуває Олена Володимирівна?

ОЛЕКСАНДР
Скаржилася на забиту руку.

ЧОЛОВІК
Я зібрав для неї все необхідне. У вас дома є комп’ютер?

ОЛЕКСАНДР
Так.

ЧОЛОВІК
Передайте Олені Володимирівні цей компакт-диск.

Чоловік простягає звичайний CD-R у пластиковій коробці.

ОЛЕКСАНДР
Добре.

ЧОЛОВІК
Ми змінили всі свої мобільні номери, тому буде краще, якщо завтра вранці я зателефоную сам. І головне, передайте, що всі охоронці живі і зараз перебувають у лікарні. Як зрозуміли?

ОЛЕКСАНДР
Чекати вашого дзвінка вранці... Всі охоронці живі і знаходяться у лікарні...

ЧОЛОВІК
Добре. Йдіть за мною! Я віддам вам пакунок для Олени Володимирівни.

НАТ. – ДВІР – ДЕНЬ

Олександр і чоловік виходять з машини і підходять до Мерседесу. Чоловік відкриває дверцята, дістає пакунок і передає його Олександру. Журналіст повертається у Жигулі. Всі машини по черзі виїжджають з двору.

ЗТМ

ТИТР:

25 ВЕРЕСНЯ 2005 РОКУ. НЕДІЛЯ. 15 ГОД. 05 ХВ.

ІНТ. – РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ – ДЕНЬ

В приміщенні редакції відбувається робоча метушня з приводу випуску наступного номеру газети. Хтось з газетчиків бігає з паперами, інші - сидять біля своїх комп’ютерів. Олександр йде по редакції і помічає давню подругу Наталю. Вона працює з комп’ютером, збираючи свіжі новини.

ОЛЕКСАНДР
Привіт, Наталі!

НАТАЛЯ
Привіт, Олександре! Як поживаєш?

ОЛЕКСАНДР
Виконавчий редактор у себе?

НАТАЛЯ
Повинен бути в своєму кабінеті.

Олександр проходить, прямуючи до кабінету редактора.

ІНТ. – КАБІНЕТ РЕДАКТОРА – ДЕНЬ

Редактор працює з матеріалами газети. Входить Олександр.

ОЛЕКСАНДР
Доброго дня!

РЕДАКТОР
Здоров-здоров! Проходь! Привіз щось свіженьке і скандальне до завтрашнього номеру? Цікаво, кого на цей раз зачепиш?

ОЛЕКСАНДР
В мене зараз часу не вистачає. Я тепер теж, хоч і маленький, а, все ж таки, редактор.

РЕДАКТОР
Мабуть, за гонораром приїхав?

ОЛЕКСАНДР
Дуже їсти хочеться!

РЕДАКТОР
Нема питань!
 
Редактор піднімається і прямує до сейфу, відкриває і відбирає конверт з надписом „для Олександра”. Підходить до журналіста. Олександр піднімається.

РЕДАКТОР
Будь ласка! Каву не пропоную. Сам бачиш – аврал.

ОЛЕКСАНДР
Та я теж дуже поспішаю. Дякую!

РЕДАКТОР
Чекаємо від тебе цікавого матеріалу. Бувай!

ОЛЕКСАНДР
Неодмінно!

Журналіст і редактор тиснуть руки. Олександр виходить.

ІНТ. – РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ – ДЕНЬ

Олександр крокує по редакції і помічає вільний комп’ютер. Він підходить, вмикає його і сідає поруч. Виймає з кишені компакт-диск і вставляє у дисковод.

КР ПЛАН – ЕКРАН МОНІТОРА

З’являється запит: „введіть пароль”.

Олександр клавіатурою набирає „ТКАЧЕНКО”. На моніторі з’являється напис про невірно набраний пароль. Олександр намагається вгадати і набирає „ЮКРАЇНА”. Знову невірно і диск не бажає відкривати свій таємничий вміст. Олександр робить ще кілька спроб, але марно. Він розчаровано виймає диск з комп’ютера, піднімається і йде до виходу.

В редакції продовжується метушня і суєта. Олександр знову помічає Наталю за комп’ютером. Підходить до неї і сідає поруч. Наталя не відволікається від роботи.

ОЛЕКСАНДР
Що в країні відбулося цікавого?

НАТАЛЯ
За ці вихідні нічого важливого не сталося. Як завжди: злочинці відпочивають у тюрмах, земля відпочиває від селян, заводи і фабрики – від робочих, тільки політики не дають відпочити своєму електорату.

ОЛЕКСАНДР
Невже зовсім нічого? А про екс-прем’єр-міністра Олену Володимирівну Ткаченко нічого не чутно?

НАТАЛЯ
Олена Володимирівна саме в цей час повинна знаходитися на прес-конференції в Свободолюб’янську. Інформація про це надійде в Інтернет після її закінчення – приблизно о шостій вечора. Вона збирається сьогодні зробити якусь дуже сенсаційну заяву, стосовно корупції у вищих ешелонах влади. Саме через це вона тебе так цікавить?

ОЛЕКСАНДР
Ну, не тільки через це... Вона ще й цікава жінка! Ти ж знаєш, що мені подобаються красиві жінки.

Олександр встає, цілує Наталю у маківку і уходить. Наталя, нарешті, відриває свій погляд від монітору і повертається до Олександра, але той вже йде до виходу з редакції.

ЗТМ

ТИТР:

25 ВЕРЕСНЯ 2005 РОКУ. НЕДІЛЯ. 15 ГОД. 35 ХВ.

НАТ. – САЛОН ЇДУЧОЇ МАШИНИ – ДЕНЬ

Олександр їде вулицями столиці і виїжджає на трасу. Він напружено курить і роздивляється по сторонам.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Значить, після вісімнадцятої години в глобальній мережі будуть знаходитися на доступі гучні матеріали
прес-конференції Олени Ткаченко. А вона, в дійсності, зараз знаходиться не в Свободолюб’янську, а у мене вдома, і я, прозаїчний журналіст, зараз приїду і почну готувати вечерю з морепродуктів, які тільки-но купив у супермаркеті. Чому саме з морепродуктів?
(пауза)
Мабуть, спрацював звичайний стереотип, буцімто більшість жінок завжди позитивно сприймають дари моря: мінімум калорій – максимум задоволення. Цікаво, що вживає на вечерю чарівна жінка, екс-голова уряду?

НАТ. – АВТОЗАПРАВКА – ДЕНЬ

Жигулі Олександра під’їжджають до АЗС. На автозаправці присутня невелика черга, і Олександр її займає. До нього впевнено підходить статний чоловік середніх років у елегантному чорному костюмі з яскравою червоною краваткою.

ЧОЛОВІК
Ви крайній?

ЗТМ

ТИТР:

25 ВЕРЕСНЯ 2005 РОКУ. НЕДІЛЯ. 16 ГОД. 30 ХВ.

НАТ. – ДВІР ДЕВ’ЯТИПОВЕРХІВКИ – ДЕНЬ

Олександр з пакунками біжить по двору, намагаючись не попасти під сильну вересневу зливу. Дощ збільшується, але журналіст встигає заскочити у під’їзд.

ІНТ. – КОРИДОР КВАРТИРИ – ДЕНЬ

Олександр заходить у квартиру, зачиняє двері і підходить до відкритих дверей кімнати. Він бачить, що Олена Володимирівна спить, скромно вкрившись покривалом. Олександр кладе на стілець пакет, який йому передали в столиці, і тихенько прикриває двері.

ІНТ. – КУХНЯ – ДЕНЬ

Олександр готує вечерю. Він стоїть біля плити і чекає, коли закипить у каструлі вода.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Мабуть тільки такі непередбачувані обставини дають можливість енергійним політикам трохи забутися і перепочити, особливо тепер, під час підготовки до майбутніх виборчих перегонів. Через півроку повинні відбутися вибори до Парламенту Юкраїни, наслідок яких остаточно може вирішити напрямок Юкраїни: прозахідний або східний курс. Тому тепер все залежить від майбутньої коаліційної більшості у парламенті та новоствореного кабінету міністрів разом з його прем’єром.

Олександр бере ложкою сіль і кидає у каструлю з окропом. Потім виймає з пакету креветки і кладе їх у воду.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Згідно новій політичній реформі, яка вступає в силу на початку 2006 року, більшість повноважень Президента Юкраїни перейдуть до парламенту. І зрозуміло, що дійсна боротьба за владу відбувалася не на президентських виборах, а тільки-но розпочинається.

Олександр тоненько нарізає лимон.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Ось така вона – політична кухня Юкраїни! Але невже ситуація настільки вийшла з-під контролю спецслужб, що на відомого в Юкраїні політика серед білого дня здійснюється замах? Кому може бути вигідним те напруження, яке станеться після повідомлення про теракт, що відбувся?

Олександр обкладає мідії дольками нарізаного лимону.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Чотири місяці тому в Інтернеті з’явилася інформація про можливий замах на тоді ще діючого прем’єр-міністра Олену Ткаченко. Але ця звістка чомусь не викликала будь-якого резонансу. Може тому і не викликала, що була правдивою? Адже відомо, що справжнє становище речей завжди приховується від широких мас, бо наслідки після їх розголошення можуть бути зовсім непередбачувані.

Олександр підходить до каструлі з креветками і повільно їх помішує. Виймає одну з них. Пробує. Бере рушник, піднімає каструлю і зливає креветки у друшляк. Ставить каструлю під течію з крану і додає миючого засобу.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Політик завжди намагається контролювати ту реальність, яку бачить його електорат. Адже коли політик може впливати на формування уявлень інших людей про себе, тоді він має надію передбачати або контролювати те, що буде відбуватися з ним під час проведення чергових виборів. Політик зацікавлений подати себе своїм виборцям таким, щоб вони бачили його у привабливому світі. Політик забезпечує своїх „глядачів” визначенням того, хто й що він є, з надією, що вони знайдуть його переконливим. Політик намагається приховати поведінку, несумісну з його образом, який він намагається створити. Політик приховує помилки, які він робить, а також ті свої кроки, якими ці помилки виправляє. Ще частіше політик просто показує своїм виборцям тільки кінцевий продукт, приховуючи процес, що дає цей продукт.

Олександр затримується біля вікна і не чує, як на кухні з’являється Олена Володимирівна.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я так гарно виспалася! Бачу, що ви виконали моє прохання. Дякую! Будь ласка, допоможіть мені перев’язати руку.

ІНТ. – КІМНАТА – ВЕЧІР

Леді сідає на стілець і загортає рукав блузки, відкриваючи кілька синців вздовж свого передпліччя. Лагідно торкаючись ніжної шкіри екс-прем’єрки, Олександр бережно перебинтовує руку.

ОЛЕКСАНДР
Віктор просив передати, що вони змінили всі свої мобільні номери. Він сказав, що сам зателефонує завтра вранці. А головне, що всі охоронці живі і зараз перебувають у лікарні. Ще для вас передали компакт-диск. Зараз я принесу.

Скінчивши бинтувати, Олександр виходить і приносить диск. Вмикає комп’ютер і залишає екс-прем’єр-міністра наодинці.

Олена Володимирівна підсаджується до комп’ютера і вставляє диск. На моніторі з’являється запит на пароль. Вона вводить пароль „ЄВГЕНІЯ”. Відкривається ряд текстових файлів і екс-прем’єр-міністр починає їх редагувати.

ІНТ. – КУХНЯ – ВЕЧІР

Олександр полоще каструлю і ставить у сушку. Промиває креветки і естетично викладає їх на блюдо.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Олена Володимирівна є одним з головних учасників юкраїнського політикуму, але уявлень про те, що вона грає
за загальними правилами, чомусь не виникає. Не вписується у стандартні рамки її реакція в політичних баталіях. І не тільки в політичних. У парламенті розповідають легенду про те, як один з народних депутатів, голова Федерації юкраїнського Футболу, знаходячись у
натовпі, вдарив Олену Володимирівну ліктем під ребра і одразу ж отримав здачу – каблуком по нозі.

На кухні з’являється Олена Володимирівна. В руках вона тримає зламаний на дві половинки диск.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Куди можна викинути сміття?

ОЛЕКСАНДР
Давайте я сам. До речі, прийшов час повечеряти.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я можу тільки скласти вам кампанію, адже дуже рідко вживаю їжу після сьомої години вечора. Тримаю фігуру.

ОЛЕКСАНДР
І це вам з успіхом вдається. Але після такого стресу обов’язково потрібно трохи підтримати організм.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ну, якщо трохи.

Олена Володимирівна і Олександр сідають за стіл.

ОЛЕКСАНДР
Вибачте, але дозвольте мені задати сміливе запитання? Яку їжу вживає екс-голова уряду, щоб мати змогу зберігати таку струнку фігуру й чарівну зовнішність?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Сподіваюся, що це не лестощі з вашої сторони, тому скажу відверто: зовнішність – натуральна, стиль – власний, дієти – немає. Мабуть у це складно повірити, але мій рецепт доступний, фактично, кожному, хоча, рекомендувати його я нікому ще не наважилася. А правила такі: їсти тільки на бігу – булочка з кефіром, котлета в машині й таке інше; найкраще місце для макіяжу – знову-таки машина; найкращий час – час пік, тому що в пробці менше ризику намалювати, скажімо, око на лобі або губи на щоці; спати не більше шести годин на добу. Але єдине, що можу порекомендувати серйозно – це біг, десять кілометрів щодня. Тільки не вірте, що з
часом вам це сподобається – доводиться примушувати себе кожного разу. Ну, як? Я вгамувала вашу допитливість?

ОЛЕКСАНДР
Відповідь майже вичерпна.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Майже?! А хто ви за фахом, ким працюєте?

ОЛЕКСАНДР
За фахом я військовий льотчик, але ніколи раніше не здогадувався, що мені сподобається працювати на журналістському поприщі.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
І як успіхи?

ОЛЕКСАНДР
На минулого тижні призначили головним редактором одного місцевого видання. Тепер добавилося рутинної праці.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Щось я не почула у вашому голосі доброго настрою. Ви цим не задоволені?

ОЛЕКСАНДР
Між провінційними та столичними ЗМІ існує дуже велика різниця.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
В чому ж, на вашу думку, полягає ця різниця?

ОЛЕКСАНДР
Погодьтеся, що для будь-якого читача розгорнуте інтерв’ю з головою селищної ради за рівнем цікавості завжди уступить навіть тільки одній репліці, наприклад, від Олени Ткаченко.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
(з усмішкою)
А ви хитрун! Ну, якщо так, тоді вважайте, що ви сьогодні зірвали „джек-пот” і за вашу самовідданість заслуговуєте вичерпні відповіді на низку відвертих питань.

Олена Володимирівна, нарешті, відважується направити виделку у тарілку з салатом з мідій, а потім з креветками.

ОЛЕКСАНДР
Пробачте за нахабство, але мені кортить поговорити про вашу славнозвісну зачіску „косу-віночок”. Її навмисне вигадали високооплачувані стилісти, щоб ваш вигляд був ближчим до народу, подобався домогосподаркам тощо?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Це не так. Бо ніяких стилістів в мене немає взагалі.

У Олександра дзвонить мобільний, але він його вимикає.

ОЛЕКСАНДР
Скільки ж часу ви робите свою зачіску і, якщо не секрет, у якому салоні?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Свою зачіску я вже кілька років роблю в одному й тому ж салоні – у власній ванній кімнаті. На зачіску я витрачаю двадцять хвилин. Я це точно знаю, тому що в мене кожна хвилина на обліку. А вам подобається?

ОЛЕКСАНДР
Дуже сексапільна зачіска. Чи ви не думаєте найближчого часу щось міняти у своєму іміджі?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я планую тільки молодіти.

ОЛЕКСАНДР
А яка ваша улюблена страва?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ви можете мені не повірити, але скажу чесно: більше за все люблю смажену картоплю, обожнюю вареники з вишнею і борщ. Я живу і працюю серед звичайних простих людей, таких, як і ви, буваю на звичайному колгоспному ринку, заходжу у магазини і знаю, скільки коштує буханка „Юкраїнського” хліба та як реально живуть звичайні люди.

ОЛЕКСАНДР
Ви, дійсно, чарівна жінка, але, насамперед ви – жінка-політик. Чи збираєтеся ви балотуватися на майбутніх президентських виборах 2009 року?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Запитання, звісно, аж надто конкретне... До президентських виборів потрібно ще пройти чималий шлях.

ОЛЕКСАНДР
За пророцтвом відомого астролога саме жінка має врятувати Юкраїну! З чого б ви почали на посаді Президента країни?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Якщо пофантазувати, то перші мої дії на президентській посаді вас би розчарували, бо вони були б звичайними кадровими призначеннями. Це Чучма у нас полюбляв регулювати економіку і суспільне життя держави за допомогою указів. Що з цього вийшло всі і так бачать.

ОЛЕКСАНДР
Чи будете ви добиватися контрольного пакету влади? З
ким ваш блок може заснувати коаліцію для створення більшості у парламенті?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я впевнена, що наша команда здатна самостійно сформувати уряд і провести реформи, необхідні Юкраїні. Але ситуація може бути такою, що перемогти ми зможемо тільки спільними командами з політичними силами Помаранчевого Майдану.

Олександр долив сік у бокали і поставив чайник на плиту.

ОЛЕКСАНДР
Як це – бути великим політиком?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ви знаєте, Олександре, виявляється, зовсім не складно. Зрештою, кожен пересічний міністр чи депутат вважає себе великим і неповторним. Але значно важче бути відповідальним політиком.

ОЛЕКСАНДР
Як ви вважаєте, чи є майбутнє у жінок-політиків?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Мені здається, що жінки у професійній діяльності сильніші. Єдине, жінкам доводиться докладати в сотні разів більше зусиль, щоб пройти гідний шлях у своєму професійному середовищі. Але, що унікально: якщо, наприклад, чоловік перемагає і стає лідером – жінка відноситься до цього толерантно, це не
викликає у неї ніякої агресії. Але, коли якісь лідируючі позиції займає жінка, частина чоловіків
просто як зграя шакалів кидається на неї, щоб принизити, загризти, образити, просто антигендерна солідарність якась! І тому сьогодні, дивлячись з боку, як чоловіки у політиці коментують мою недавню відставку, я поділяю їх не на прибічників і противників, а на чоловіків і нечоловіків.

ОЛЕКСАНДР
Юкраїномовна преса є більш патріотичною, а тому менш залежною від нашої, м’яко кажучи, непатріотичної влади. Що б ви хотіли зробити у напрямку юкраїнізації засобів масової інформації?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я хочу, щоб ви розуміли, що патріотизм преси і її залежність – різні речі. Видання може бути цілком патріотичним і разом з тим цілковито залежним,
заангажованим для виконання якихось необ’єктивних „чорнух”. Що до „юкраїнізації”, то для початку добре було б з’ясувати позиції тих ЗМІ, які є юкраїнські за формою і антиюкраїнські за змістом. Мені часто закидали „недружнє” ставлення до російської мови, хоча вдома я спілкуюся саме російською. Я не можу не любити російськомовний електорат, бо я сама вихована російськомовною. Я ніколи не ділила народ за мовною ознакою. Я їжджу по регіонах і бачу, як бідно живуть сьогодні „комуністи” і „рухівці”, „праві” і„ліві”, „фанати” Тараса Шевченка і
прихильники поезій Пушкіна. Я мрію допомогти людям, незалежно від того, якою мовою вони спілкуються.

ОЛЕКСАНДР
Хочеться задати ще багато питань, але не хочеться показатися вам занудою. Тому на останнє.
(пауза)
Що ви думаєте про події, які відбулися сьогодні вранці?

Олена Володимирівна взяла бокал з соком і зробила кілька ковтків, роблячи певну паузу для відповіді.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я відповім вам чесно і відверто. Мене зрадили! Причому ця зрада відбулася в самому серці моєї команди. І саме в ці хвилини триває ретельний пошук цього зрадника або навіть цілої купи зрадників.

На кухні журналіста встановлюється важке мовчання.

ОЛЕКСАНДР
Я сьогодні заскочив у редакцію одного відомого видання, але не побачив та не почув будь-якої інформації про події, що сталися сьогодні вранці. Навпаки, я дізнався, що у завтрашній номер газети потраплять матеріали вашої сьогоднішньої прес-конференції в Свободолюб’янську, які, до речі, на цей час вже повинні з’явитися в Інтернеті.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Так! Адже я тільки-но відредагувала свої відповіді і відправила їх на необхідну адресу. Мабуть, вже тепер вони, дійсно, потрапили в світову мережу. Сподіваюся, ви розумієте, що все це робиться за тим же планом, який має допомогти виявити „крота” або „кротів” у моєму оточенні.

ОЛЕКСАНДР
Значить, той диск від Віктора мав текст неіснуючої прес-конференції? Але ж це фальсифікація?!

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ніякої фальсифікації тут не має, адже всі питання і відповіді реальні. Вчора пройшла інформація, що сьогодні вранці я вирушила у Свободолюб’янськ. Тепер необхідно прийняти до уваги виниклі обставини. Відповіді на питання, які цікавили представників Ради Європи і пресу я надала, але у режимі Інтернет-конференції. Про це знає тільки Віктор. Ось чому диск ви отримали, коли знаходилися з ним наодинці. Той, хто чекав на виконання
терористичного замовлення, якого тільки на диво не змогли довести до кінця, повинен тепер якимсь чином себе проявити. Адже зараз створена така атмосфера, буцімто все відбувається по запланованій програмі: Столиця – Свободолюб’янськ – прес-конференція. Отже, ніяких фальсифікацій в дійсності не має. Просто деякі факти поки що не виходять у ефір. Але повірте, що завтра чи післязавтра імена замовників замаху будуть відомі і про них почує вся Юкраїна.

ОЛЕКСАНДР
А хто такий цей Віктор? І чому саме він на зв’язку?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Віктор Янущенко - людина, якій довіряю!

У кишені Олександра дзвонить мобільний. Він бере слухавку і дивиться на зображений номер.

ОЛЕКСАНДР
Вибачте! Це, мабуть, дзвонить дизайнер моєї газети. Він вже другий день цікавиться про можливі зміни у зовнішньому вигляді макету видання. Я на хвилинку.

Олександр відповідає на дзвоник і виходить з кухні.

ІНТ. – КІМНАТА – ВЕЧІР

Олександр заходить у кімнату, бере дистанційний пульт і вмикає телевізор. Він нервово ходить з кута в кут. Його увагу привертає виступ міністра внутрішніх справ.

МІНІСТР
(з телеекрану)
Сьогодні конкуренти Олени Ткаченко по майбутнім політичним перегонам вчинили проти неї диверсійні дії. Те, що сталося сьогодні вранці, не вписується ні в які рамки. Ми підняли по тривозі спецпідрозділи, які зараз займаються пошуком зниклої екс-прем’єрки.

ІНТ. – КУХНЯ – ВЕЧІР

Олександр входить на кухню, підходить до вікна і напружено дивиться у двір.

ОЛЕКСАНДР
Тільки-но по телебаченню прозвучав виступ міністра внутрішніх справ, щодо подій, які відбулися з вами вранці. Міністр повідомив,
що в цей час спеціальні
підрозділи розшукують вас.
З іншого боку, мені здається, що вас вже хтось
знайшов. Подивіться он на ту
сіру „дев’ятку”!

Олександр вказує головою на машину у дворі. Олена Володимирівна підходить до вікна і дивиться на двір.

НАТ. – ДВІР ДЕВ’ЯТИПОВЕРХІВКИ – ВЕЧІР

На дворі стоять Жигулі ВАЗ-2109. Вікна трохи відкриті. З одного вікна стирчить антена. Резина на колесах має потріпаний вигляд. Відкриваються задні дверці, і чиясь рука викидає одразу два недопалка. Дверцята закриваються.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Мені треба подзвонити!

ОЛЕКСАНДР
Але Віктор попереджав, що вони змінили всі номери.

На обличчі Олени Володимирівни з’являється коротка розгубленість. Вона дістає свого мобільного і розмірковує, який номер у цій ситуації їй краще набрати.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Мені терміново потрібно у столицю!

ОЛЕКСАНДР
Може краще дочекатися дзвінка Віктора? Він обіцяв вранці подзвонити.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Мені не подобається така безчинність. До ранку ще багато часу, а події вже почали розгортатися швидко. Необхідно якнайскоріше добратися до столиці!

Несподівано лунає дверний дзвоник. Обоє здригаються.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ви когось чекали?

ОЛЕКСАНДР
Ні!

ІНТ. – КОРИДОР – ВЕЧІР

Олександр підходить до двері і дивиться у дверне вічко.

КР ПЛАН – ДВІРНЕ ВІЧКО

На площадці стоїть Марина. Вона нервує та інтенсивно жує жуйку. Дівчина простягає руку і знову лунає дзвоник.

ІНТ. – КОРИДОР – ВЕЧІР

Олександр відчиняє двері, але залишається стояти на порозі, не даючи можливості Марині увійти.

МАРИНА
Привіт!

Дівчина впевнено проштовхується у коридор і нервово дивиться по сторонам. Вона прошмигує до кімнати, але не бачить тієї суперниці, яку сподівалася побачить.

МАРИНА
Ти, мабуть, забув про свою обіцянку знайти мене ближче до вечора? Проте, я не горда! Ось, бачиш, сама до тебе прийшла!

ОЛЕКСАНДР
Вибач, але я сьогодні дуже зайнятий. Давай відкладемо все на інший день? Дуже багато зібралося роботи. Буду працювати аж до самого ранку.

Марина помічає елегантні шкіряні жіночі чобітки 35-го розміру, що стоять окремо у кутку.

МАРИНА
Я бачу, якою роботою ти будеш займатися до ранку! Міг би просто зателефонувати і попередити. Навіщо ж робити з мене дурепу?!

ОЛЕКСАНДР
Тобі краще піти.

МАРИНА
Ти ще пожалкуєш!
(в бік кухні)
Він хропе! Не голиться! І дригає уві сні ногами! Чуєте?

Олександр майже виштовхує Марину і зачиняє за нею двері.

ІНТ. – КУХНЯ – ВЕЧІР

Олександр входить усміхаючись. Олена Володимирівна намагається стриматися від посмішки.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я ще не встигла зламати вам життя?

ОЛЕКСАНДР
Ні!.. Це зовсім не те, що ви могли подумати.
(міняючись у лиці)
Я знаю, що нам треба робити!

Олександр хутко вискакує з кухні. Олена Володимирівна повертається до вікна і знову дивиться на таємничу сіру „дев’ятку”.

ІНТ. – КОРИДОР КВАРТИРИ – ВЕЧІР

Олександр заходить у квартиру і веде за собою Марину. Він закриває двері і зупиняє її біля порогу.

ОЛЕКСАНДР
Стій тут і мовчи! Я зараз.

ІНТ. – КУХНЯ – ВЕЧІР

Олександр повертається на кухню і підходить до леді.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ви повернули дівчину? Навіщо?

ОЛЕКСАНДР
В мене виник план, як вам дістатися до столиці, залишаючись для всіх непомітною. Саме ця дівчина зіграє в ньому епізодичну, але дуже важливу роль.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Мені б не хотілося втягувати у цю справу ще когось.
(іронічно)
То в чому полягає ваш план? Ви пошиєте мені плащ-невидимку?

В цю мить біля відкритої двері кухні з’являється Марина. Вона зустрічається поглядом з екс-прем’єр-міністром, тут же кам’яніє, закочує очі і починає сповзати по стіні до підлоги. Олександр встигає це помітити, підхоплює її ватне тіло та усаджує на стілець. Марина швидко приходить до тями і пильно вдивляється у обличчя Олени Володимирівни.

МАРИНА
Здрастуйте, пані Олена!
(пауза)
Ой, вибачте, я, мабуть, піду...

Марина піднімається, але Олександр утримує її на місці.

ОЛЕКСАНДР
Марина! Ти обізналася! Це не Олена Ткаченко. Це моя знайома актриса, яка дуже схожа на пані-міністершу. Я сьогодні був у столичному театрі, і після репетиції спектаклю запросив Тетяну Василівну завітати до мене.
(вказуючи на леді)
Тому вона не встигла зняти грим і вийти з образу. Невже я тобі не розповідав, що колись навчався на факультеті режисури разом із Тетяною Василівною?

МАРИНА
То ви не прем’єр-міністр Олена Ткаченко?

ОЛЕКСАНДР
Звичайно ж! До речі, дуже добре, що ти вирішила завітати. В мене до тебе є одне невеличке прохання. Але спочатку випий каву.

Олександр наливає дівчині каву. Марина тупо витріщилася на Олену Володимирівну, намагаючись вірити словам журналіста.

МАРИНА
Ви так схожі на Олену Ткаченко, що я майже
втратила свідомість, коли
побачила вас. Я мало не вмерла від несподіванки!

ОЛЕКСАНДР
Марина! Потрібна твоя допомога. Необхідно обмінятися одежею з Тетяною Василівною. Нам треба негайно з’їздити в одне важливе місце. Ти ж сама розумієш, що в такому правдоподібному образі екс-прем’єр-міністра нас просто не зрозуміють.

МАРИНА
А мені чекати тут?

ОЛЕКСАНДР
Т-с-с... Зараз йди до ванної і знімай з себе джинси, светра, куртку і шкіряний кашкет. Одягнеш мій халат, який висить на цвяху біля дзеркала.

Марина піднімається і покірно йде у ванну кімнату.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ви думаєте, що цього буде достатньо?

ОЛЕКСАНДР
Іншого варіанту я не бачу, а часу розмірковувати у нас не багато. Я пропоную цією можливістю скористатися.
(пауза)
Гм... Прошу вибачення, але для такої справи вам теж необхідно пройти у ванну кімнату.

ЗТМ

ТИТР:

25 ВЕРЕСНЯ 2005 РОКУ. НЕДІЛЯ. 19 ГОД. 15 ХВ.

ІНТ. – КОРИДОР – ВЕЧІР

Олена Володимирівна виходить з ванної кімнати у яскраво-фіолетовому светрі, який співзвучно поєднується з джинсами „Levi’s”, а довершеність нового образу приносить шкіряний кепі, який гармонійно пов'язується з її завжди теплою і чарівною посмішкою. У Олександра і Марини немає слів.

ОЛЕКСАНДР
(Марині)
Ти все зрозуміла? Нікому не відкривати! На дзвінки не відповідати! Я можу бути дуже пізно, тому мене не чекай і лягай спати.

Олександр і Олена Володимирівна виходять з квартири, і журналіст тихенько захлопує за собою двері.

ІНТ. – ПЛОЩАДКА СХОДІВ – ВЕЧІР

Олена Володимирівна натискає кнопку виклику ліфта. Олександр заперечно хитає головою і простягає їй свою руку, запрошуючи прогулятися на дах будинку.

ОЛЕКСАНДР
Буде краще, якщо ми вийдемо з іншого під’їзду.

Леді і журналіст піднімаються сходами на останній поверх і по драбині дістаються на горище. Вони доходять до крайнього під’їзду, де потрапляють на останній поверх і викликають ліфт.

ІНТ. – КАБІНА ЛІФТА – ВЕЧІР.

ОЛЕКСАНДР
Може, як тільки-но ми вийдемо з під’їзду, я обійму вас, поклавши свою руку на ваше плече? Це буде виглядати, ніби ми – подружня пара, яка виходить з гостей і прямує додому.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
По-вашому виходить, що подружня пара не може йти як нормальні люди, а чоловік обов’язково повинен нависати над жінкою?

ОЛЕКСАНДР
Звісно, ні. Просто...

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Давайте не будемо перегравати ситуацію!

НАТ. – ДВІР ДЕВ’ЯТИПОВЕРХІВКИ – ВЕЧІР

Леді і журналіст виходять з під’їзду і одразу повертають за ріг.

НАТ. – ВУЛИЦЯ РАЙОННОГО МІСТА – ВЕЧІР

Проходячи половину кварталу, журналіст і леді зупиняються на безлюдній автобусній зупинці.

НАТ. – АВТОБУСНА ЗУПИНКА – ВЕЧІР

Вересневий дощик нахабно б’є у обличчя прохолодними краплями. Олександр виглядає маршрутку. Її не видно. Журналіст дивиться по сторонам і бачить біля ринку двох тіток, які торгують соняшниковим насінням. Він підходить до них, купує два стакани „солоних”, повертається і пригощає екс-прем’єрку. Вони синхронно лузають насіння.

ЗТМ

ТИТР:

25 ВЕРЕСНЯ 2005 РОКУ. НЕДІЛЯ. 20 ГОД. 25 ХВ.

НАТ. – САЛОН ВАГОНУ ЇДУЧОГО ЕЛЕКТРОПОТЯГА – ВЕЧІР

Екс-прем’єрка і журналіст знаходяться у вагоні, десь посередині поїзда. Вони сидять напроти друг друга і дивляться то у вікно, то на пасажирів, які входять і виходять на своїх зупинках.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Що мені відомо про Олену Ткаченко? Якщо пригадати всю інформацію про неї, яка була по телебаченню, у газетах і журналах, то вся її історія виглядає так. У майбутньої екс-прем’єр-міністра було доволі важке дитинство. Її батько покинув сім’ю, коли дівчинці виповнилося всього два роки. Мати Олени вимушена була працювати на
кількох роботах. Був час, коли їм навіть ніде було жити. З часом життя трохи наладилося. Одного разу у Олени задзвонив телефон, і юнак, який ніби-то помилився номером, запросив дівчину на побачення. Так вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Вже через рік після одруження у молодого подружжя з’являється дочка Євгенія. Олена Володимирівна закінчує університет і працює інженером-економістом. Через кілька років стає директором молодіжного центру, а потім директором корпорації, що займається нафтопродуктами. Ще через кілька років стрімка кар’єра робить молоду жінку президентом промислово-фінансової групи – п’ятої за потужністю на пострадянському просторі бізнес-структури. Майже одразу в цей час Олена Володимирівна отримує мандат Народного депутата Юкраїни. Політична кар’єра починає стрімко розвиватися. Олена сама себе витягує у велике життя, заплітає косу навколо голови короною і стає королевою. Зростаючи без батька і міцного дому, Олена зуміла не тільки пробитися у столицю, але й зайняти у ньому саме видне місце. „Дівчина міських околиць” Олена Ткаченко стає одним з
основних фігурантів юкраїнської політики, рушійною силою революційних змін і головним опонентом Леоніда Чучми. Згодом Олена Ткаченко стає лідером партії всеюкраїнського об’єднання, яка на сьогодні має значний політичний потенціал. З 2000
року її призначають віце-прем’єром з питань паливно-енергетичного комплексу країни. Талановитий економіст Олена Ткаченко оприлюднює „тіньові” схеми витоку за кордони держави капіталів з енергосектора. Внаслідок цього страждає бізнес деяких лідерів вагомих політичних сил в Юкраїні. І через рік її відправляють у відставку, сфабрикувавши проти неї дві кримінальні справи. Її звинуватили у контрабанді та підробці документів, а також в ухиленні від сплати податків. 13 лютого 2001 року її заарештували і ув’язнили. Майже півтора місяці Олена Ткаченко сидить у столичній тюрмі. За цей час Генпрокуратура не надала достатніх доказів, і суд постановив звільнити її з-під варти. У січні 2001 року Олена Володимирівна очолює Форум національного порятунку. Організована акція „Юкраїна без Чучми” стає генеральною репетицією Помаранчевої революції 2004 року. Православна церква удостоїла її своєю найвищою нагородою – орденом „Святої Варвари Великомучениці”. Спочатку Олену Володимирівну Ткаченко всі називають „газовою принцесою”, а потім „юкраїнською Жанною д’Арк”. Її навіть визнали секс-символом Юкраїни. Тепер Олену Володимирівну називають „принцесою Помаранчевої революції”. Під час революційних подій, піднесені голосом саме цієї жінки з зачіскою Лесі Українки, люди прямували блокувати будинки
адміністрації президента Чучми і кабінету міністрів, Верховної Ради і ЦВК. Після перемоги вона стає прем’єр-міністром Юкраїни. Відставка кабінету Олени Ткаченко лише підвела логічну, проміжну риску під першим етапом життя Юкраїни після Помаранчевої революції. Сталося те, що повинно було статися: дуже строката опозиційна коаліція, яка об’єднала дуже амбіційних людей з дуже різними поглядами, розпалася. Але чомусь здається, що повернення до влади „принцеси Помаранчевої революції” не змусить себе довго чекати. В світі настає жіноча ера. Обрано канцлером Німеччини Ангелу Меркель. Жінки перемагають на президентських виборах в
Південній Африці, Ліберії, Фінляндії. І хто знає, може, нарешті, здійсниться прогноз українського пророка середини XV століття Василя Німчина, який п’ятсот років тому передбачив, що на зламі ХХ і ХХІ століть прийде до влади на берегах Борисфена жінка. І настане на тій землі порядок та злагода. Адже Юкраїна вже мала період у своїй історії, коли сама могла диктувати свою волю світові. Тоді в столиці теж керувала жінка – Велика княгиня Ольга.

Після чергової зупинки збільшується кількість пасажирів. До Олександра підсаджується бабця з клумаками. Він відволікається від своїх роздумів і помічає людину в дуже стильному костюмі з модною краваткою. Його дивує, що цей тип у такому шикарному вигляді їде в електропотягу.

ОЛЕКСАНДР
(екс-прем’єрці)
У мене є пропозиція перейти в перший вагон. Тільки не питайте чому, бо я й сам не знаю. Будемо вважати це ще одним кроком назустріч до столиці по ходу потягу.

Оминаючи та переступаючи через тітчині клумаки, леді і журналіст проходять тамбур, прямуючи до голови електропотяга. Вони займають місця біля самого виходу. Людей у першому вагоні значно менше ніж у середині. Олександр не зводить очей з тамбура. Майже одразу після їх приходу до вагону заходять двоє. Один з них – тип у тому шикарному костюмі з модною краваткою.

ОЛЕКСАНДР
Згідно законам детективного жанру, нас переслідують! Але поки ви знаходитесь серед людей, я думаю, що ніяких неприємностей не буде.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ви впевнені?

ОЛЕКСАНДР
В тому що нас супроводжують двоє чоловіків?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ні. В тому, що неприємності будуть пізніше?

ОЛЕКСАНДР
Я не думаю, що на залізничному вокзалі столиці вас чекають друзі.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Мені дуже потрібно дістатися урядового села Чунга-Чанга.

ОЛЕКСАНДР
Якщо потрібно, значить дістанетесь! До столиці ще дві станції. Наступна – „Волинська”. Якщо вдасться вибігти і пересісти на якусь маршрутку, то ці хлопці можуть не встигнути за нами. На втечу у нас будуть лічені секунди. Наступні дії – за обставинами.

Олена Володимирівна погоджується і помітно хитає головою.

ПОВІДОМЛЕННЯ МАШИНИСТА
(за кадром)
Увага! Станція „Волинська”.

Люди починають скупчуватися біля виходу. Журналіст і леді вдають спокій, ніби збираються продовжувати поїздку далі. Виходить останній з тих, хто планував вийти.

ПОВІДОМЛЕННЯ МАШИНИСТА
(за кадром)
Увага! Двері зачиняються! Наступна станція „Короваєва”.

В останні секунди перед закриттям дверей леді і журналіст підхоплюються і вискакують на платформу.

НАТ. – ПЕРОН – НІЧ

Леді і журналіст стрімко біжать до зупинки маршрутних авто. Електропотяг рушить далі, але через мить чутно різкий брязкіт його металевих коліс. Це спрацював стоп-кран.

Двоє хлопців, один з яких у модному костюмі з краваткою, вискакують і намагаються наздогнати втікачів.

НАТ. – АВТОБУСНА ЗУПИНКА – НІЧ

Маршрутка стоїть з відчиненими дверцями. Леді і журналіст підбігають, заходять в авто і зачиняють за собою двері. Маршрутка рушить з місця. Переслідувачі не встигають. Один починає ловити проїжджаючі машини. Другий дістає свій мобільний і нервово натискає пальцем на його кнопки.

НАТ. – САЛОН ІДУЧОГО МАРШРУТНОГО АВТОБУСА – НІЧ

Тримаючи один одного за руки, леді і журналіст відверто радіють, як малі діти.

ОЛЕКСАНДР
Тепер треба приймати ці правила гри. Необхідно негайно змінити транспорт.

Маршрутка зупиняється. Леді та журналіст сходять.

НАТ. – АВТОБУСНА ЗУПИНКА – НІЧ

Екс-прем’єрка швидко ловить таксі і вони сідають у новеньку Волгу з пірамідою у шашечках на даху.

НАТ. – САЛОН ТАКСІ – НІЧ

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
(таксисту)
Чунга-Чанга! Якнайшвидше, будь ласка!

Водій вмикає другу передачу, професійно добавляє газу і таксі стрімко рухає з місця, зникаючи у столичній суєті.

НАТ. – САЛОН ЇДУЧОГО ТАКСІ – НІЧ

Таксі рухається київськими вулицями. Яскраво світяться рекламні вітрини магазинів, кав’ярень і нічних клубів. Олександр і Олена Володимирівна спостерігають за змінами столичного пейзажу через вікна таксі.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Кожному юкраїнцю сьогодні відомо, що Чунга і Чанга – два озера, які дали назву урядовому селищу Чунга-Чанга. В офіційних документах воно значиться як „Будинок відпочинку”. Це селище, розташоване у заповідному лісі в 25 км від столиці. Право на державну дачу в Чунга-Чанзі має кожний член уряду. В селищі розташовані дачі Президентів Юкраїни, міністрів, керівників інших органів виконавчої влади.

Олександр помічає вираз обличчя Олени Ткаченко. Вона вже не схожа на ту леді, яка очікувала дзвінка, знаходячись у районному містечку. Вона – левиця, що наздоганяє здобич.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
У своєму роді Олена Ткаченко унікальна. Схоже, Бог подарував їй кілька життів про запас. Причому не тільки політичних і економічних,
але й фізичних. Є в неї щось від історичного образу Жанни д’Арк: характер, свіжість, натуральність. Одне російське Інтернет-видання, спостерігаючи за розвитком подій в юкраїнській політиці, охарактеризувало екс-прем’єрку як людину, що любить: матір, дочку, владу і філософію, складні математичні задачі і цікаві бізнес-схеми, взуття на шпильках і модний одяг, морквяний сік і солодощі, театральну гру і патетичні промови, уважно слухати і робити по-своєму, ставити нереальні завдання і вирішувати їх будь-яким способом, крос вранці і мінімальний макіяж; але не може терпіти: здаватися, пліткувати, використовувати ненормативну лексику, дієту, бездіяльність та розмови про особисте життя. Кожний, хто знає її достатньо добре, переконаний, що у неї є ціль. Хтось вважає, що ця ціль – капітал, хтось впевнений, що – влада і президентство, хтось вірить у відвертість прагнень Олени Володимирівни – корінним чином змінити життя в Юкраїні на краще. Журнал „Forbes” назвав її третьою серед найвпливовіших жінок планети – після Кондолізи Райс, державного секретаря Сполучених Штатів Америки, і Ву Ї, китайської віце-прем’єрки.

ТАКСИСТ
Що тут трапилось?

У напрямку до урядового селища перед постом ДАІ утворився затор. Водій стрімко вивертає руля вправо і Олександр по інерції навалюється на Олену Володимирівну.

ОЛЕКСАНДР
Вибачте!

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Буває.

ТАКСИСТ
Щось я не пам’ятаю такого випадку, щоб на цій дорозі у неділю пізно ввечері був такий затор. Може щось трапилось?
(пасажирам)
Піду, довідаюся.

Водій глушить мотор, виходить і зникає десь у темряві за машинами, що скопичилися попереду на дорозі.

ОЛЕКСАНДР
Що у вас в кишені?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Пістолет ПММ калібру 9 мм з магазином на 8 патронів.

ОЛЕКСАНДР
Нам зараз тільки його не вистачало!

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
У мене є дозвіл.

ОЛЕКСАНДР
Сподіваюсь, що до бойових дій ситуація не дійде. А ви б змогли вистрелити у живу людину?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Якщо цей нелюд загрожуватиме життю моїй дитині або членам родини. Як кажуть: „Бог дав людині життя, а зброя – повагу до цієї людини”.

ОЛЕКСАНДР
При такому розкладі, Маргарет Тетчер просто відпочиває.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Вам не подобаються жінки зі зброєю?

ОЛЕКСАНДР
Такі, як Лара Крофт?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ні, такі, як я?

Водій повертається, відчиняє двері авто і сідає за кермо.

ТАКСИСТ
Хвилин п’ять треба почекати. Попереду десяток машин. На посту ДАІ якийсь „face-контроль”.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Шановний! Повертаймо до столиці! Я дещо необхідне забула в місті.

Водій перший раз за всю дорогу повертає своє обличчя до пасажирів і роздивляється їх уважно.

ТАКСИСТ
Справді?!

ОЛЕКСАНДР
Так! Ми забули випити кави.

Водій миттєво заводить мотор, виконує необхідний маневр, і Волга розвертається, прямуючи знову до столиці.

ТАКСИСТ
Я в житті такого надивився, що мене вже нічим не здивуєш. Моя справа крутити баранку. До столиці – значить до столиці.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
До речі, кава, дійсно, нам зараз не завадить.

ЗТМ

ТИТР:

25 ВЕРЕСНЯ 2005 РОКУ. НЕДІЛЯ. 22 ГОД. 40 ХВ.

НАТ. – НАБЕРЕЖНА БОРИСФЕНА – НІЧ

Таксі зупиняється біля нічної кав’ярні. Мимо проходять кілька молодих пар, співаючи під гітару. Біля кав’ярні припарковано декілька шикарних машин. Олександр виходить і подає руку Олені Володимирівні. Вони прямують до кав’ярні.

ІНТ. – КАВ’ЯРНЯ – НІЧ

Напівпусте приміщення. Лунає спокійна нічна мелодія. Де-не-де за столиками сидять люди. Відчиняються двері. Входить екс-прем’єрка і журналіст. Вони вибирають дальній столик. До них підходить молоденька офіціанточка.

ОФІЦІАНТКА
Що бажаєте?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Каву.

ОЛЕКСАНДР
Мені теж. І п’ятдесят грам коньяку. Ні, сто!

Офіціантка уходить виконувати замовлення.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Плануєте напитися?

ОЛЕКСАНДР
Якщо чесно? Так.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ви нервуєте?

ОЛЕКСАНДР
Майже.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Чому? Ви можете зараз спокійно поїхати додому, і викинути цей день із свого життя.

ОЛЕКСАНДР
Цікава пропозиція, але я не можу.

Офіціантка приносить замовлення, ставить на стіл, уходить.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Що ж вас так тримає?

ОЛЕКСАНДР
У вас є свої великі таємниці, у мене – свої маленькі. І я би віддав всі свої в обмін на вашу, хоча б одну.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
А ви не тільки хитрун, а ще й нахаба! Вам не здається, що це був би нерівноцінний бартер?

ОЛЕКСАНДР
Хто знає, хто знає...
(випиває коньяк)
А може вам потрібно просто подзвонити додому?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Євгенія з зятем на відпочинку, а чоловік у Свободолюб’янську. Допомогти мені зараз вони нічим не зможуть, і просто турбувати їх через різні дрібниці – це безглуздо. Рідних необхідно берегти!

ОЛЕКСАНДР
Дрібниці?! Нічого собі – дрібниці!

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
У великій політиці й не таке буває.
(підморгуючи оком)
Звикай!

Леді робить ще кілька ковтків кави, дістає мобільний, піднімається і прямує до виходу. Олександр йде за нею, розраховується і теж виходить з кав’ярні.

НАТ. – НАБЕРЕЖНА ДНІПРА – НІЧ

Надворі у леді відбувається телефонна розмова, яка проходить переважно в спокійних, але, іноді, у напружених тонах, супроводжуючись загадковою жестикуляцією. Олександр дістає сигарету і підкурює її своєю попсовою запальничкою.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Мабуть, Олена Володимирівна зрозуміла, що переховуватися вже не має ніякого сенсу. Настав час легалізації всіх дій і оприлюднення фактів. Можна тільки уявити, як через кілька хвилин сюди з’їдуться друзі та соратники Олени Ткаченко, як високі міліцейські чини будуть розповідати перед телекамерами про ряд заходів, що були вжиті під час розшуку екс-прем’єр-міністра країни, а політичні опоненти гламурно говорити про свою непричетність до виниклих подій. І невідомо, чи спрацював той сценарій, за яким команда лідерки політичного блоку збиралася знайти зрадників у своєму оточенні. Але вже є той факт, що вони, дійсно, існують і з сьогоднішнього ранку почали активно себе проявляти.

Увагу Олександра привертають два чолов'яги, які дуже швидко наближаються із темряви. Їх напружена хода аж ніяк не відповідає навколишньому нічному спокою. Обличчя одного з них потрапляє у світло вуличного ліхтаря. Це той тип з електропотягу у стильному костюмі з модною краваткою. Аж ось з іншого боку з’являється і другий, який прямує поруч з якимсь велетнем.

Олександр машинально дивиться навколо і помічає поруч із собою якогось хлопця, що завів прогрівати двигун свого спортивного „Audi”, хазяйновито пораючись у його багажнику. Олександр миттєво кидається до Олени Володимирівни і витягує з її кишені пістолет.

ОЛЕКСАНДР
(кричить)
В машину! Швидко!

Олександр стріляє у повітря і направляє зброю на власника „Audi”. Той піднімає руки угору, тримаючи в одній руці ганчірку, в другій – розвідний ключ. Леді і журналіст падають у авто. Олександр вижимає педаль акселератора до самого полу. Вищить гума на колесах, і спортивне „Audi” рве з місця, відкидаючи у сторону переслідувачів, які ще намагаються вчепитися за дверці машини. Одночасно виїзд на дорогу загороджує величезний пікап і Олександр, перемикаючи передачі зчеплення, виконує блискучий маневр, схожий на трюки непереможного Джеймса Бонда, прямуючи „Audi” на естакаду для ремонту автомобілів. Машина злітає уверх, приземляється на квітковий газон, виїжджає до тротуару і, оминаючи каштани, потрапляє на шосе. Спортивне „Audi” швидко мчить по набережній Дніпра.

НАТ. – САЛОН ЇДУЧОЇ МАШИНИ – НІЧ

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Звідки ви знаєте цих людей?

ОЛЕКСАНДР
Серед них були ті двоє, що переслідували вас раніше.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Як вони могли нас вистежити?

ОЛЕКСАНДР
Не знаю. Може таксист?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Сумнівно.

ОЛЕКСАНДР
Телефони?! Нас знайшли по сигналам з мобільних телефонів.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Їх потрібно відключити?

ОЛЕКСАНДР
Так! Адже існує певна теорія, що через мобільний можна з невеликою погрішністю у відстані визначити місцезнаходження будь-якого абонента.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Може достатньо буде просто змінити номер?

ОЛЕКСАНДР
Треба придбати звичайні sim-карти, а від своїх необхідно якнайшвидше здихатися.

Олена Володимирівна озирається. Пересвідчившись, що погоні немає, вона бере мобільний свій і Олександра, виймає з обох телефонів sim-карти, відкриває вікно та жбурляє їх у нічний простір.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Мені дуже потрібно дістатися Чунга-Чанги. Це дуже важливо, Олександре!

ОЛЕКСАНДР
Я не питаю, що саме змушує до такого сильного бажання попасти до себе додому в той час, коли якісь люди намагаються вас захопити або знищити. Але мені цікаво, як можна таємно потрапити в урядове селище крізь охорону спецпідрозділів МВС?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ну, по-перше: необхідно змінити транспорт, оскільки це авто вже має бути у розшуку. По-друге: якщо не існує можливості досягти цілі „по-горизонталі”, це потрібно зробити „по-вертикалі”.

ОЛЕКСАНДР
По-вертикалі – це як?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
По-вертикалі – це ось так!

Екс-прем’єр-міністр проводить вказівним пальцем зверху вниз по лобовому склу спортивного „Audi”.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ви ж казали, що були льотчиком?

ОЛЕКСАНДР
Літав. Але років 10 тому.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я теж давно не сідала за кермо мотоциклу, але впевнена, що справлюся з цим і сьогодні.

ОЛЕКСАНДР
Чесно кажучи, я завжди остерігався двохколісного транспорту. Він вважається найнебезпечнішим. Якщо я вас правильно зрозумів, наш наступний транспортний засіб буде мотоцикл?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Так, Олександре! І я вам продемонструю, якою буває жінка за кермом шаленого металевого „коня”. Зараз завертайте праворуч до бульвару Дружби Народів і зупиняйтеся біля найближчої станції метро. Сподіваюсь, ви впораєтеся з керуванням маломоторного літака?

ОЛЕКСАНДР
Взагалі-то, у мене досвід винищувача військової авіації. Проте колись під Саратовом майже рік доводилося експлуатувати „АН-2” – той, що народ називає „кукурузником”.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
От і чудово! Така техніка має бути біля столиці на аеродромі „Ластівка”. Нарешті, ми з’ясували про місце нашої наступної зупинки.

ОЛЕКСАНДР
Але ж для літака потрібна не тільки злітна смуга, а й посадочна!
(іронічно)
Ви знаєте координати аеродрому в Чунга-Чанги?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ви самі сказали – смуга. Навіщо ж аеродром? Там є два озера – Чунга і Чанга. Для приводнення можете вибрати будь-яке з них.

ОЛЕКСАНДР
Логічно! Але таке можливо, якщо на „Ластівці” знайдеться літак-амфібія з комбінованим шасі для посадки як на бетонну смугу, так і на водню поверхню.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Знайдемо! До речі, ось і метро. Зупиняйтеся тут!

ЗТМ

ТИТР:

26 ВЕРЕСНЯ 2005 РОКУ. ПОНЕДІЛОК. 00 ГОД. 15 ХВ.

НАТ. – МЕТРО – НІЧ

Екс-прем’єрка і журналіст спускаються на ескалаторі, підходять до інформаційного табло і леді знаходить потрібну станцію. Вони виходять на перон і чекають поїзд.

ОЛЕКСАНДР
Мотоцикл – серед ночі?! Це мені нагадує рояль у кущах.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Все дуже просто. Збіг обставин і випадку. Мій зять, який зараз перебуває разом із дочкою у весільній подорожі, любить кататися столичними вулицями на мотоциклі. Іноді він залишає свій „Harley” у орендованому гаражі біля станції метро „Степанівка”.

ОЛЕКСАНДР
Я завжди поважав тих людей, що мають якесь своє власне захоплення.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Мій англійській зять – не останній байкер у Великобританії і його „Harley-Davidson” зроблено за власним індивідуальним замовленням через приятеля Віллі Девідсона, онука одного з засновників цієї легендарної фірми. Разом з мотоциклом у гаражі завжди зберігаються необхідні шкіряні костюми та шоломи для цих мотопрогулянок.

З темного тунелю доносяться звуки їдучого поїзда. Виїжджає електропотяг, зупиняється і відчиняє двері. Леді і журналіст заходять у пустий вагон та сідають. Поїзд зачиняє двері і від’їжджає, зникаючи у тунелі.

НАТ. – САЛОН ВАГОНУ ЇДУЧОГО ПОЇЗДА МЕТРО – НІЧ

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Мотоцикл – не проблема. А от роздобути серед ночі літак – це зможе не кожний. Доведеться зателефонувати начальнику аеродрому, щоб той дав наказ черговому на здійснення позапланового польоту „кукурузника”.

ОЛЕКСАНДР
Таке вже колись бувало?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Іноді несподівана зміна якихось обставин державного рівня змушує звертатися до можливостей аеродрому „Ластівка”. Але такі справи завжди залишалися таємницями за семи печатками. Зате після цих звернень „Ластівка” отримувала для своїх льотних потреб неабияку кількість авіаційного пального за приємно зниженими тарифами.

НАТ. – ГАРАЖІ – НІЧ

Олена Володимирівна і Олександр йдуть крізь ряд гаражів. Леді знаходить потрібний, набирає на замку код і трохи відкриває ворота.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Зачекайте мене тут.

Екс-прем’єрка зникає за воротами гаражу. У гаражі включається світло. Олександр витягує сигарету, підпалює її попсовою запальничкою і дивиться навкруги.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Якщо дійсно на аеродромі „Ластівка” знайдеться „АН-2”-амфібія, то для нічного польоту мені потрібна тільки карта і свіжі дані про погодні умови: швидкість і напрямок бокового вітру, вишина нижнього кордону хмар та атмосферний тиск. Політ по приборам ніколи не викликав у мене поганих емоцій, як це бувало з деякими моїми друзями по ескадрильї. Головне, щоб радіовисотомір був справним, адже без його точних покажчиків приводнитися у темряві – ризикова справа.

Екс-прем’єрка повністю відкриває ворота. Журналіст бачить її в одязі войовничої амазонки: у шкіряному вбранні і розфарбованим шлемом у руці. Біля неї знаходиться шикарний „Harley-Davidson” з характерним приводом клапанів довгими штангами від розташованого унизу розподільчого валу.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Це костюм моєї дочки, Євгенії. А вам я пропоную вбрання зятя. Мені здається, що у вас однаковий розмір.
(усміхаючись)
А-ну, допоможіть мені викотити цього „мопеда”!

Журналіст і леді викочують „Harley” з гаражу. Леді сідає на мотоцикла, заводить двигун і включає фари.
 
ОЛЕКСАНДР
Вам личить таке вбрання!

Олена Володимирівна всміхається і добавляє газу. Мотор реве. Олександр йде у гараж. Леді прогріває двигун.

КР ПЛАН – КІТ

Кіт лякається ричання мотору мотоциклу і швидко тікає вздовж гаражів.

Олександр з’являється у шкіряному байкерському вбранні зі сталевими заклепками і шлемом на голові, вимикає світло, захлопує ворота гаражу і підходить до Олени Володимирівни.

ОЛЕКСАНДР
Я завжди хвилююся, коли бачу за кермом жінку. І не важливо: прем’єр-міністр вона або маляр-штукатур. Сподіваюсь, що ви будете додержуватися правил дорожнього руху?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Звичайно! Але часу у нас не так багато, як здається. Тому будемо їхати правильно, але швидко. Тримайтеся за мене міцніше. Я не хочу втратити по дорозі свого єдиного пілота.

Журналіст сідає за спиною леді, обхоплюючи її за талію.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Поїхали!

„Harley-Davidson” з гучним ревом несеться вздовж гаражів.

НАТ. – СТОЛИЧНІ ВУЛИЦІ – НІЧ

„Harley-Davidson” стрімко мчить вулицями нічної столиці. Леді вправно ним керує, створюючи на поворотах круті крени. Вологий після денного дощу асфальт місцями віддзеркалює жовті кольори світлофорів, які мелькотять на нічних перехрестях у режимі „уваги”. Де-не-де з’являються столичні таксі з великими на даху пірамідами в шашечках, люди на зупинках, що чекають останніх маршруток, весела молодь, яка догулює свій вихідний.

НАТ. – ТРАСА – НІЧ

„Harley” виїжджає за межі столиці і мчить, обганяючи попутні авто. Через кілька кілометрів леді робить крутий поворот і мотоцикл зникає по дорозі, що уходить в ліс.

НАТ. – АЕРОДРОМ – НІЧ

Світяться вікна будівлі чергової частини аеродрому „Ластівка”. „Harley” вправно підрулює під самі двері будинку. Олена Володимирівна глушить двигун і знімає шолом.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Приїхали! Як вам відчуття від жіночого керування? Після цієї поїздки ви все ще боятиметесь мотоциклів?

ОЛЕКСАНДР
Я, мабуть, передивлюся своє ставлення до цього. До речі, для польоту мені обов’язково потрібні карта і дані про погодні умови.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Добре! Зараз все вирішимо.

Екс-прем’єрка заходить у будинок. Олександр знімає шолом, злізає з мотоциклу і сідає на лавку.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Є люди, які вважають себе невдахами. Їм здається, що вони зустрічають невдачу за невдачею, нещастя за нещастям. Навіть коли вони наближаються до вдачі, їм завжди здається, що щось складається не так, i успіх обминає їх. Таким чином, ці люди створюють ситуації, які забезпечують їм невдачу. До таких людей Олена Ткаченко аж ніяк не відноситься. Вона також не відноситься й до псевдооптимістів, що вірять у казкове майбутнє, не маючи на це справжнього підґрунтя. Леді Олена – яскравий типовий холерик, який має завжди безліч планів разом із засобами їх досягнення. Цей запальний стан передається її оточенню, яке одразу поривається у справи з головою, підсилюючі всю роботу своїми новими ідеями. Ось і мені вже дуже кортить злетіти посеред ночі у небо і приводнитися на якомусь з озер урядового селища. Але питань щодо останніх подій дедалі більшає. Невідомо хто і навіщо полює на екс-голову уряду? Не зрозуміло, що в цей відповідальний момент тягне Олену Володимирівну до свого дому в Чунга-Чанзі? Чому Олена Володимирівна не наважується задіяти вже перевірених у лихих годинах друзів або прибічників, які мають неабиякі можливості у вирішенні багатьох проблем будь-якого рівня?

Олена Володимирівна виходить разом з літнім чоловіком у комбінезоні техніка. Олександр піднімається назустріч.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
(чоловіку)
Ось мій пілот!
(Олександру)
Літак-амфібія для посадки на воду на „Ластівці” знайшовся. Олександре, познайомтеся! Все необхідне для польоту можна отримати у Миколи Івановича.

ОЛЕКСАНДР
Мені потрібна карта з „кроками” місцевості Чунга-Чанги і дані про погоду.

МИКОЛА ІВАНОВИЧ
Йдемо у штурманську кімнату. Там знайдемо все, що треба.

Всі рушать за Миколою Івановичем у будинок напроти.

НАТ. – КАБІНА ЛІТАКА „АН-2” – НІЧ

Олександр пристібає екс-прем’єрку до правого крісла другого пілота.

ОЛЕКСАНДР
Ви коли-небудь керували літаком?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Кілька разів трималася за штурвал. Сподіваюсь, що і сьогодні мені перепаде трохи посмикати „кукурузника” у небі.

Олександр допомагає Олені Володимирівні надіти шкіряний шлем і правильно закріпити на шиї ларингофони, завдяки якім пілоти спокійно можуть розмовляють під час польоту.

ОЛЕКСАНДР
Тоді приготуйтеся до „американських гірок”! Адже тільки ми злетимо та зробимо парочку віражів, нам треба буде одразу сідати. Відстань невелика, тому весь політ триватиме не більше семи хвилин.

Через скло кабіни видно, як Микола Іванович руками прокручує лопаті гвинта. Олександр сідає у ліве крісло командира, пристьобується і надіває шлем. Микола Іванович подає знак, що все в порядку і відходить від гвинта. Журналіст киває головою і провертає тумблер магнето та натискає кнопку запуску двигуна. Поки двигун прогрівається до певної температури, Олександр вмикає необхідні генератори, датчики і прилади, нічні вогні та гірокомпас, випускає закрилки у злітний режим, дивиться на прибори.

ОЛЕКСАНДР
Полетіли!

Лівою рукою Олександр відкидає важіль роботи двигуна у режим максимальної тяги. Гвинт набирає необхідну кількість обертів і Олександр відпускає гашетку гальм. „АН-2” зрушує з місця і біжить до злітної смуги.

НАТ. – ЗЛІТНА СМУГА – НІЧ

Літак вирулює на середину бетонної смуги, розбігається і злітає у зіркове небо.

НАТ. – КАБІНА ЛЕТЮЧОГО „АН-2” – НІЧ

Журналіст трохи відхиляє штурвал від себе, намагаючись розігнати літак у горизонтальному польоті, прибирає шасі у фюзеляж, переводить двигун у режим набирання висоти, накреняючи літак, виконує віраж і розвертає АН-2 на потрібний курс.

ОЛЕКСАНДР
Якщо є бажання, можете покерувати пару хвилин. Головне, тримайте курс і висоту. Дивіться, щоб не було крену і тангажа.

Олена Володимирівна приймає управління на себе і Олександр бачить, що вона дійсно має досвід у керуванні літаком.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ну, що ви скажете? Чи здатна я стати пілотом?

ОЛЕКСАНДР
Безумовно! У вас є до цього природна обдарованість.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Вирішено! Як тільки владнаю свої справи, одразу йду на професійні курси льотчиць.
(усміхаючись)
Під час своїх відпусток буду катати курортників на морі.

Олександр бере управління на себе і переводить літак у невеличке піке. Він дивиться на карту в планшеті.

ОЛЕКСАНДР
Згідно нашим розрахункам, озеро Чанга повинно бути прямо під нами через півхвилини.

Журналіст підморгує екс-прем’єрці і прибирає до упору обороти гвинта. Навкруги стає тихіше і відчувається, як свистить повітря за вікном кабіни літака.

КР ПЛАН – РАДІОВИСОТОМІР

Стрілка радіовисотоміра проходить позначку 50 метрів.

ОЛЕКСАНДР
Зараз будемо сідати!

Олександр штурвалом потроху вирівнює літак і зменшує його зниження до горизонтального польоту. Прожектор світить на водяну гладь озера, яка наближається з необхідною для вірної посадки швидкістю. Олександр повністю глушить двигун і різко тягне штурвал до себе, створюючи посадочний кут для приводнення „кукурузника”. Літак торкається води і плескає по хвилям водоймища у напрямку до берега. Нарешті, АН-2 торкається прибережної смуги. Леді знімає шолом з ларингами і відстібається від крісла.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Молодець! Тепер мені потрібно якнайскоріше дістатися свого дому, дещо забрати і повернутися на літак. Ваша задача знаходитись тут і готуватися до нашого повернення.

ОЛЕКСАНДР
Може мені краще піти з вами?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
В цьому не має сенсу, адже мій будинок знаходиться не дуже далеко. Краще, послухайте радіо.
(посміхаючись)
Напевне, там про мене знову щось брешуть.

Олена Володимирівна виходить у фюзеляж. Чутно, як зойкнули двері літака і по металевим передкрилкам застукали її чобітки. Через скло кабіни видно, як леді зникає в темряві серед прибережних кущів озера Чанга.

Олександр настроює радіохвилі на FM-частоту. Він ловить нічну радіохвилю і в навушниках шолому звучить приємна джазова композиція. Олександр відчуває втому. Він відкидається у кріслі пілота і заплющує очі.

ІНТ. – КАБІНА ЛІТАКА „АН-2”. СОН ОЛЕКСАНДРА. – НІЧ

ЧОЛОВІЧИЙ ГОЛОС
(за кадром)
Ви вважали, що ми вас не знайдемо?

Олександр здригається. Він повертає голову в бік голосу і бачить у кріслі другого пілота того типа з електропотяга у стильному костюмі з модною краваткою.

ТИП
Вашому рівню наївності можна тільки позаздрити.

На обличчі Олександра зображена велика ненависть.

ОЛЕКСАНДР
Чому ви нас переслідуєте?

ТИП
Не вас. До вас ми не маємо ніяких претензій.

ОЛЕКСАНДР
Тоді чому у вас є претензії до Олени Володимирівни?

ТИП
Це довга історія. Ви ж повинні розуміти, що існують певні протиріччя між тим, що відбувається насправді і тим, про що нам розповідають з екранів телевізорів, на шпальтах газет, під час загальних зустрічей і таке інше. Олена Володимирівна, як незвичайна людина, а тим більше як політик, аж ніяк не може бути білою та пухнастою, якою вона здається на перший, на другий і навіть на третій погляд.

ОЛЕКСАНДР
Що конкретно ви маєте на увазі?

ТИП
Те, про що ви й самі повинні здогадуватися. В мене також як і у вас є багато питань до цієї дами.

Тип дістає сигарету і мне її між пальців. Його манери і вигляд випромінюють неабиякий спокій і впевненість у собі.

ТИП
Головні з них: навіщо вона так жадала якнайскоріше потрапити сюди? Що за речі знаходяться у її будинку, заради яких потрібно серед ночі піднімати літак? Чому поруч із нею зараз, вибачте, провінційний журналіст, а не команда друзів і соратників?

ОЛЕКСАНДР
Ви знаєте, саме такі питання виникали і в мене.

ТИП
І ви теж не мали на них відповідей.

ОЛЕКСАНДР
Навіщо ви дієте такими терористичними методами? Чи це вже така мода з’явилася в українській політиці? Може, скоро почнете з автоматами по місцевим горам бігати та об’являти „джихад” невірним? Хто ви такі? Що за контора? На кого ви працюєте?

ТИП
На того, на кого і ви! Проте наша контора відноситься до тих контор, які все про всіх знають. Так же, як і ваша. Курите?

Тип дістає пачку сигарет і пропонує Олександру закурити. Олександр відмовляється, хитаючи головою.

ТИП
Ви, мабуть, уявляєте Олену Володимирівну такою собі Жанною д’Арк... Згоден! Вона дійсно є неабиякою постаттю в юкраїнській політиці, яка зуміла обійти багатьох владних мужів. Але мені вона більш нагадує Марію Тюдор, що прийшла до влади і почала жорстоко переслідувати прибічників реформ. І за це її прозвали Марією Кривавою.

Тип маніпулює у пальцях запальничкою. Попіл випадково падає на піджак і тип імпозантно його струшує.

ОЛЕКСАНДР
Жанна д’Арк була по-справжньому одержима ідеєю привести на престол законного короля Франції. Жила і билася ради цього. Олена Ткаченко також активно допомагала приходу до влади помаранчевого Президента. Діяння двох жінок мають певну схожість.

ТИП
Але історична Жанна д’Арк не була призначена прем’єр-міністром і при дворі їй місця не знайшлося – дуже харизматична особистість. Однак завдання їй знайшли – послали битися з розбійниками. Звідси, до речі, з’явилося слово „жандарм”, „жандармерія”. Чи не вважаєте ви аналогічним правління Олени Ткаченко під час її прем’єрства?

ОЛЕКСАНДР
Олена Ткаченко – досвідний гравець у політичній грі.

ТИП
Але ж вона повинна пам’ятати долю полум’яних революціонерів: всіх цих троцьких і робеспьєрів. Дуже виразним сьогодні є збіг білого кольору знамен Ткаченко з білою зброєю, білим плащем, білим штандартом Жанни д’Арк, серце якої, за легендою, так і не згоріло на вогнищі. Його не могли спалити, як не намагалися, і екзекутор просто викинув його у Сену. Жанна говорила: „Я не боюся нічого, крім зради!” І її зрадили!..

ОЛЕКСАНДР
До Помаранчевої революції ми жили в типовій пострадянській державі з усіма пострадянськими правилами: корупція, клани, непередбачуваність, безпорадність, відсутність ефективної судової системи, явні перекоси й відсутність незалежності у засобів масової інформації. Щоб правильно зрозуміти все значення Помаранчевої революції, потрібно було жити в країні в той період. Помаранчева революція абсолютно змінила Юкраїну. Під час прем’єрства Олени Ткаченко уряд скасував більш п’яти тисяч державних інструкцій, які ускладнювали роботу бізнесу і сприяли корупції.

ТИП
А що ви скажете про те, як на початку січня 2001 року тоді ще віце-прем’єрку Олену Ткаченко офіційно звинуватили у фальсифікації документів і контрабанді у 1996 році російського природного газу об’ємом близько 3 мільярдів кубометрів на загальну суму 445 мільйонів гривень. Також її корпорації інкриміновано незаконне оформлення через таможню імпорту газу, ніби поставленого однією британською фірмою. Через що на рахунки іноземної фірми надійшли значні суми. За кілька років корпорація Олени Ткаченко під виглядом розрахунків за газ незаконно перерахувала британській фірмі понад 700 мільйонів доларів. Також корпорація безпідставно перерахувала великі грошові кошти на рахунки іншої британської фірми, внаслідок чого за межі Юкраїни вивезено більше 1,1 мільярда доларів.

Тип помічає, що у нього згасла сигарета. Він знову її підпалює своєю стильною запальничкою.

ОЛЕКСАНДР
Вважаєте що це достовірні факти? Чи не припускаєте ви, що це може бути звичайна фальсифікація? Якщо ваша контора знає все про все, то чому ви звинувачуєте в усьому лише Ткаченко. Куди поділися інші головні та другорядні персонажі цієї газової „п’єси”?

ТИП
А ви задайте це питання своєму куратору! Гадаю, що йому не дуже сподобається ваша допитливість і тоді ви назавжди залишитеся плавати у мутному болоті своєї провінційної преси!

ГОЛОС ОЛЕНИ ВОЛОДИМИРІВНИ
(за кадром)
Олександре! Олександре, прокиньтеся!

НАТ. – КАБІНА ЛІТАКА „АН-2” – РАНОК

Олександр відкриває очі і бачить перед собою Олену Володимирівну. Вона кладе свою прохолодну долонь на його лоба і щільно дивиться в очі.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
З вами все гаразд?

ОЛЕКСАНДР
Мабуть, я заснув. Мені навіть наснився сон. Скільки зараз часу?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Майже шоста година ранку. Як ви себе почуваєте?

ОЛЕКСАНДР
Все добре. Вам вдалося зробити те, що ви хотіли?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Так! Все гаразд! Треба негайно повертатися!

ОЛЕКСАНДР
Не питання!

Журналіст запускає двигун біплану-амфібії.

ЗТМ

ТИТР:

26 ВЕРЕСНЯ 2005 РОКУ. ПОНЕДІЛОК.
06 ГОД. 00 ХВ.

НАТ. – КАБІНА ЛЕТЮЧОГО „АН-2” – РАНОК

Лунають сигнали морзянки, сповіщаючи про наближення літака до аеродрому. Олександр випускає шасі, зменшує оберти гвинта, випускає закрилки у посадочне положення, відхиляє від себе штурвал і переводить літак у піке.

ОЛЕКСАНДР
(по радіо)
„Ластівка” – я „Борт”! Дозвольте посадку? „Ластівка” – я „Борт”! Дозвольте посадку?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
(по радіо)
Микола Іванович – це Олена Володимирівна, як чуєте? Микола Іванович?

ГОЛОС
(з навушників)
„Борт” – я „Ластівка”. Посадку дозволяю!

Леді і журналіст глянули один на одного. Їх обличчя відображають нерозуміння та збентеженість.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Це не Микола Іванович!

ОЛЕКСАНДР
Діватися нікуди! До приземлення залишається менше хвилини.

З кабіни літака видно кілька авто біля злітної смуги і поруч з машинами людей у костюмах.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я бачу машини і біля них якихось людей!

Олена Володимирівна витягує з-під сидіння невеличкий металевий кейс.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Олександре! Цей контейнер не повинен потрапити в чужі руки! Через нього вже достатньо загинуло людей! Благаю вас, не саджайте тут літак!

ОЛЕКСАНДР
Гаразд! Але обіцяйте дати мені відповіді на кілька запитань!

Журналіст швидко добавляє газу, переводить лопаті гвинта і закрилки у злітний режим і тягне штурвал на себе.

НАТ. – ЗЛІТНА СМУГА – РАНОК

Літак чиркає колесами бетонну поверхню аеродромної смуги і знову здіймається у небо. Шасі ховаються в фюзеляж.

НАТ. – КАБІНА ЛЕТЮЧОГО „АН-2” – РАНОК

З кабіни літака видно як люди сідають у машини і ланцюгом їдуть до траси. Олександр розвертає літак в сторону неосяжних лісів і добавляє обертів для набирання висоти.

ЗТМ

ТИТР:

26 ВЕРЕСНЯ 2005 РОКУ. ПОНЕДІЛОК. 07 ГОД. 20 ХВ.

НАТ. – КАБІНА ЛЕТЮЧОГО „АН-2” – РАНОК

КР ПЛАН – БЛИМАЄ ЧЕРВОНА ЛАМПОЧКА

ОЛЕКСАНДР
Якщо лампочка почне світитися безперервно – це буде означати, що палива вже майже немає. Я не зможу посадити літак, якщо ми не дотягнемо до річки чи рівного поля. Ви стрибали коли-небудь с парашутом?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ще не доводилося. Але я б хотіла це зробити при інших обставинах. Зараз якось недоречно стрибати в глухі ліси, маючи при собі дуже важливий контейнер.

ОЛЕКСАНДР
Що в ньому такого важливого? І чому з-за нього гинуть люди?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ви пам’ятаєте про недавні таємні обставини загибелі двох міністрів, які, за ствердженням органів прокуратури, ніби вчинили самогубство? Вони стали жертвами обставин через документи, що знаходяться у цьому титановому кейсі. Дані папери мають прямий зв’язок з махінаціями представників колишньої влади, і можуть привести до суду цілу зграю політиків та посадовців, які й сьогодні продовжують впливати на політичне і економічне життя країни, розкрадаючи залишки того, що накопичувалося десятиліттями і належить народу.

ОЛЕКСАНДР
Саме через ці папери у вас виникли такі неприємності?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Не тільки. Ще є люди, які не бажають бачити мене на посаді прем’єр-міністра. Це амбіційні примхи слабких чоловіків, що постійно розпускають, вибачте за вислів, свої соплі в уряді та у парламенті.

ОЛЕКСАНДР
Чому ж бандити до цього часу не сіли у тюрми?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Відповідь проста: колишній Генеральний прокурор на вибори йде у списках партії представників колишньої влади, а тисячі справ, що збирались за період його правління, або закривалися, або клались під сукно. Іншою причиною безкарності злочинців стало й те, що Верховна Рада прийняла Закон про недоторканність депутатів різних рівнів. Одне слово, міліція розслідування проводила активно, однак кримінальні справи до суду не доходили.

КР ПЛАН – ЧЕРВОНА ЛАМПОЧКА СВІТИТЬСЯ БЕЗПЕРЕРВНО

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Не секрет, що як в юкраїнському парламенті, так і в місцевих радах всіх рівнів чимало є депутатів, які багато обіцяли під час виборів, проте мало зробили для людей, отримавши мандат. Більш того, часто-густо заповітний мандат стає „дахом” для людей з не дуже прозорим минулим, зрозуміло, що в умовах виборів за пропорційною системою така небезпека зростає.

Олександр вказує Олені Володимирівні на лампочку, яка світиться безперервним червоним кольором.

ОЛЕКСАНДР
Нажаль, ми не встигаємо долетіти до річки або до якогось поля. Тримайте управління літаком! А я піду у фюзеляж і принесу два парашути з тих, що залишилися від незроблених стрибків у дощовий недільний день. Зараз ми їх одягнемо, і я розповім, що і як потрібно робити під час стрибка і приземлення.

Олена Володимирівна бере в руки штурвал і управляє літаком. Олександр виходить у фюзеляж і повертається з двома парашутами.

ОЛЕКСАНДР
Як тільки опинитесь у повітрі, відбудеться динамічний удар – це відкриється купол парашуту. В цю ж мить потрібно пересвідчитись чи все з ним гаразд. Я стрибну одразу за вами разом із вашим кейсом. Якщо помітите моє зближення, розведіть у сторони руки й ноги, щоб не заплутатись у стропах мого парашуту. Бачите попереду он ту невеличку галявину?

Олександр рукою показує на галявину, яка видніється попереду нескінченного лісу.

ОЛЕКСАНДР
Тримайте напрямок зниження у середину цієї поляни. Для цього необхідно час від часу тягнути відповідні стропи: праворуч – праві, ліворуч – ліві. Перед самою посадкою подивіться, з якого боку надходить земля. Потрібно розвернутися у сторону її наближення і тримати ноги трохи зігнутими у колінах, а ступні – паралельно площини поверхні. Розворот робиться стуленням строп руками над головою. Після приземлення одразу тягніть нижні стропи парашуту до себе, щоб повністю погасити його купол. Все дуже просто!

Екс-прем’єр-міністр надягає парашут. Олександр фіксує рульову колонку управління літаком за допомогою металевої струбцини в положенні для горизонтального польоту, перевіряє надійність кріплення парашуту Олени Володимирівни і надягає свій. Після цього вони разом виходять у фюзеляж.

НАТ. – ФЮЗЕЛЯЖ ЛЕТЮЧОГО „АН-2” – РАНОК

Олександр пристьобує до металевого тросу фали обох парашутів, прив’язує до себе титановий кейс і відкриває двері літака. Чується „пихтіння” і „кашляння” двигуна.

ОЛЕКСАНДР
(кричить)
Часу немає! Вперед!

Спочатку екс-прем’єрка, а потім журналіст зникають у повітряному просторі. Двері літака від потоку постійно хлопають по фюзеляжу. Двигун глухне. У літаку панує тиша.

НАТ. – ЛІСОВА ГАЛЯВИНА – РАНОК

На галявину спочатку шубовснув Олександр з кейсом. Слідом за ним приземляється Олена Володимирівна. Журналіст підбігає до леді, тримаючи кейс у руці.

ОЛЕКСАНДР
Як ви?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Кейс з вами?! Тоді все гаразд.

ЗТМ

ТИТР:

26 ВЕРЕСНЯ 2005 РОКУ. ПОНЕДІЛОК. 10 ГОД. 45 ХВ.

НАТ. – ЛІСОВА ХАЩА – ДЕНЬ

Журналіст і екс-прем’єрка пробираються лісовою хащею. Десь у повітрі гуркотить гелікоптер. Леді і журналіст дуже втомлені. Вони вишукують місце для відпочинку і сідають навпроти друг друга, спираючись на дерева, що знаходяться біля них.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими!

ОЛЕКСАНДР
Цікаво! Невже ці типи тепер будуть оточувати рядами всі навколишні ліси? Адже для цього їм знадобиться ціла армія. Що ви про це думаєте?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
У них не має таких значних повноважень на Юкраїні.

ОЛЕКСАНДР
На Юкраїні?! Ви вважаєте, що за вами полюють представники іншої держави?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
І так, і не зовсім так.

Леді дивиться у небо, дістає з кишені куртки пістолет і націлюється на вертоліт, який щойно пролітає над їхніми головами. Журналіст мацає кишені у пошуках своїх цигарок.

ОЛЕКСАНДР
Хотілося б почути більше інформації щодо тих людей на аеродромі.
(роздратовано)
От чорт! Мабуть, мої цигарки випали під час стрибку.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Це іноземна розвідка. І на них працюють юкраїнські агенти.

ОЛЕКСАНДР
Іноземна розвідка? Але навіщо ви їм потрібні?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Не я, а ось цей неспалимий контейнер з документами. Чи ви й досі вважаєте, що мої старання потрапити у Чунга-Чангу мотивувалися лише бажанням нагодувати свого собаку та прихопити зубну щітку із носовичком?

ОЛЕКСАНДР
Ви тримали таку небезпечну річ у своєму домі?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Звичайно ж, ні. Поруч із домом. Якщо хочеш щось надійно сховати – поклади це на самому видному місці. Раніше про ці папери знало тільки кілька надійних людей. Але з часом, знаєте, як воно буває, плани дещо змінюються. Пам’ятаєте історію з панамським паспортом одного юкраїнського члена уряду, ще за часи президентства Чучми? Цього посадовця потім ув’язнили в Сполучених Штатах. Відтоді все й почалося. У світової громади з’явилася реальна можливість отримати документи, які підтверджують фальшування і корупцію вищих посадовців
Юкраїни на протязі всього періоду незалежності держави. Особи, зацікавлені у абсолютному знищенні цих фактів, компрометуючих „героїв” юкраїнського уряду і політикуму, робили для цього все можливе й неможливе. Але деякі папери лишилися. Саме вони сьогодні дуже турбують певних персон, що мають бажання емігрувати. Якщо цей компромат стане відомим, їм заборонять в’їзд до країн Європи і Америки, а також на них чекатиме суд і довгі роки неволі.

ОЛЕКСАНДР
Чому вами зацікавилися „Мосад”, „МІ-6”, „ЦРУ” чи ще там щось?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
У Європі, Азії та Америці є багато вихідців з Юкраїни, які є прибічниками колишнього режиму. Саме в 90-х роках вони накопичували свій первинний капітал, тісно співпрацюючи з урядовцями та політиками того часу. Тож оприлюднення цих документів буде мати ефект „доміно” для багатьох успішних сьогодні осіб також і за кордоном.

ОЛЕКСАНДР
У вас є план, що робити далі з цими паперами?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Так! Головне зараз дістатися до моїх надійних друзів у Свободолюб’янську. Я розмовляла з одним із них по телефону біля кав’ярні, звідки ми вимушені були тікати, а потім ще й лишилися телефонних sim-карток.

ОЛЕКСАНДР
Нам варто продовжувати йти на захід, адже, якщо вірити карті, там повинен бути найближчий від нашого приземлення населений пункт.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Мені прикро, що ви вплуталися в цю історію.

ОЛЕКСАНДР
(усміхаючись)
Професія в мене така.

Олександр піднімається і простягає руку екс-прем’єрці. Він допомагає їй встати, і вони рушать далі в глибину хащ.

Леді і журналіст виходять до маленької лісової річки. Вони п’ють воду і вмиваються. По лісу лунає кінське іржання. Леді і журналіст здивовано переглядаються.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Якщо це не дикі коні, то поруч повинні бути люди.

ОЛЕКСАНДР
Сподіваюсь, що це будуть добрі люди.

НАТ. – ЛІСОВА ГАЛЯВИНА – ДЕНЬ

Леді і журналіст йдуть вздовж річки і виходять на галявину. На ній знаходиться старовинний дерев’яний зруб, загорожа для худоби, невеличкий город. Серед дерев пасяться коні, корова, і бігають кури. На подвір’ї порається літня жінка, яка хутко біжить у хату, коли бачить мандрівників, що заблукали. За мить на двір виходить кремезний дід з гвинтівкою у руці. Вираз його обличчя відображає рішучість до різних несподіванок, які можуть відбутися у цьому глухому місці.

ОЛЕКСАНДР
Залишайтеся тут, а я піду знайомитися з цим „Дідом Морозом”.

Журналіст перескакує через паркан і швидко наближається до хазяїна садиби. Між дідом і Олександром відбувається розмова. Дід посміхається, дивлячись то на журналіста, то в бік леді. Розмова закінчується і Олександр повертається.

ОЛЕКСАНДР
Дмитро Іванович разом із дружиною більше тридцяти років живе в цьому місці, доглядаючи за лісом та його тваринами. Він потомствений лісник і зоолог, а цей будинок був збудований ще його батьком у роки колективізації та боротьби із куркульством. На початку 30-х років вони рятувалися тут від радянського терору та голодомору. Я сказав йому, що ми екологи, які заблукали в лісі і відбилися від своєї групи. Він запрошує нас до своєї хати.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
(посміхаючись)
Сподіваюся, тут немає телевізора і газет, і я зможу себе почувати, як справжній еколог.

Олександр і Олена Володимирівна прямують до будинку.

ОЛЕКСАНДР
Було б добре, якби дід мав мобільного, і ця місцевість була вкрита яким-небудь оператором зв’язку.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Цікаво, як далеко від цього місця знаходяться перші атрибути цивілізації?

ІНТ. – КІМНАТА БУДИНКУ ЛІСНИКА – ДЕНЬ

В домі не має навіть радіоприймача, не кажучи вже про телевізор або звичайний холодильник. Проте у хаті дуже охайно і пахне лісовими ромашками, які сохнуть біля розмальованої червоними півниками пічки. Леді і журналіст входять у світлицю. На дубовому столі одразу з’являється підігріта у горщику картопля, смажене м’ясо, бринза з молоком і свіжоспечений хліб. Видно, що хазяї радіють просто людині, а не її статусу або роду занять.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
(шепотом)
Це так приємно, коли тебе сприймають, як людину, а не як джерело рішення якихось особистих питань або здійснення бажань.

ДМИТРО ІВАНОВИЧ
Прошу до столу!

Виснажені та зголоднілі леді і журналіст радіють такій вчасній пропозиції і сідають до столу. Запропонована їжа припадає їм до смаку. Вони трохи відпочивають.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Дмитро Івановичу! А чи далеко від вас знаходиться найближче поселення, де б можна було зателефонувати?

ДМИТРО ІВАНОВИЧ
Не близько. Кілометрів сорок на захід знаходиться селище Качанки.

ОЛЕКСАНДР
Через таку значну відстань ви, мабуть, не часто буваєте на людях?

ДМИТРО ІВАНОВИЧ
Кілька разів на рік ми відвідуємо родину свого сина, що мешкає у Качанках. Робимо деякі покупки та повертаємося назад, адже тут нас чекає худоба, птиця. Таке господарство надовго залишати без нагляду не можна.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Як нам краще і швидше дістатися до цього села?

ДМИТРО ІВАНОВИЧ
Звичайно, я дам вам своїх коней. Як ви могли подумати, що я відпущу вас у таку далечінь пішки. Тим більше, попереду лежать майже непрохідні болота, а мої коні добре знають дорогу. Сонце вже піднялося, а до ночі потрібно обов’язково дістатися місця, адже тутешні вовки в осінній період тільки й чекають на легку здобич, щоб напхати свої животи перед голодною зимою. Якщо ви поспішаєте, то вам треба збиратися у дорогу. Якщо є час, то можете перепочити до ранку.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Дякуємо вам, Дмитро Івановичу, за хліб, за сіль, за допомогу! Але ми дуже поспішаємо.

ЗТМ

ТИТР:

26 ВЕРЕСНЯ 2005 РОКУ. ПОНЕДІЛОК. 14 ГОД. 50 ХВ.

НАТ. – ЛІСОВЕ БОЛОТО – ДЕНЬ

Олена Володимирівна їде попереду верхи на вороному коні. Олександр позаду. Коні жваво переступають з купини на купину по безкрайньому лісовому болоту. Олександр дуже втомився від постійної тряски у сідлі.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
У трьох каменярів, які будують нову церкву, спитали: що ви робите? І вони відповіли кожний по різному: один – я заробляю гроші, другий – я кладу цеглу, третій – я будую храм Божий. Кожний створює своє уявлення про те, що відбувається, відповідно до того, в якій іпостасі йому зручніше себе відчувати і ототожнювати в певному середовищі.
(пауза)
До чого це я? А! От і я намагаюся зрозуміти, чому в обставинах, які виникали на протязі останньої доби, я дію саме так, а не інакше? Спонтанна крадіжка „Audi”, протизаконний політ у Чунга-Чангу та знищення „АН-2” разом із парашутами, порятунок і супровід неспалимого контейнеру, де знаходиться таємничий компромат на колишніх лідерів держави, – всі ці дії повинні були в мене мати неабияке ідейне підґрунтя, вистраждане не тільки у боротьбі за якісь ідеали, а й випробуване часом, що відбувається набагато складніше, ніж силова перемога на тимчасових барикадах. Нарешті, що тепер змушує мене вже кілька годин трястися верхи на оцьому розумному коні, який так впевнено ступає по стежці у болотній трясовині, прямуючи у маловідоме село Качанки? Кілька тижнів тому в обмін на кар’єру у столиці я погодився виконати завдання, пов’язане з супроводом тоді ще невідомої мені особи. За попередньою домовленістю ця людина повинна з’явиться у той момент, коли відбудеться умовний сигнал – зрив заднього державного номеру на моїх Жигулях. Я тоді дуже здивувався, коли екс-прем’єр-міністр повідомила, що її охоронець сховав держномер у салоні мого авто. Це куратор мені подзвонив недільного ранку і запропонував рівно о десятій виїхати до столиці, нібито для зустрічі з об’єктом супроводу. Я навіть уявити не міг, що ця справа буде пов’язана з самою Оленою Ткаченко.

Олександр витріщився на тендітну фігуру екс-прем’єр-міністра, яка файно вигиналася у такт руху чорного коня.

ГОЛОС ОЛЕКСАНДРА
(за кадром)
Там, на автозаправці, під час мого повернення зі столиці відбулася таємна зустріч з куратором. Цей чоловік у чорному костюмі з яскравою червоною краваткою звелів не повідомляти екс-прем’єрці про ранковий дзвінок і мою невипадкову появу на тій дорозі. А ще він передав мені радіомаяк на випадок, якщо виникнуть які-небудь нездоланні перешкоди. Це він дзвонив, а ніякий не дизайнер газети, коли я з екс-прем’єркою вечеряв і розмовляв на різні теми сучасного політикуму. Це він повідомив, що по телебаченню виступає міністр внутрішніх справ, а надворі з’явилася сіра „дев’ятка” з „наружкою” і „прослушкою”. Він також передбачив, що леді схоче їхати до столиці, тому просив супроводжувати її до появи спеціальних агентів. Але все пішло не за його планом з моменту нашого зникнення на спортивному „Audi” біля кав’ярні. З того самого моменту все відбувалося поза контролю куратора. Звичайно, я завжди міг ввімкнути радіомаяк і виправити таке становище. Але я знаю, чому, розуміючи кінцеву ціль куратора – документи, я досі не видав їхнє місцезнаходження? Чому проблеми екс-прем’єрки я зробив своєю особистою справою, намагаючись власноруч тримати контроль над ситуацію, не дивлячись на те, що на кону стоїть моє журналістське майбутнє, моя кар’єра у столичному виданні, мої амбіції і самолюбство. Відповідь проста: так потрібно чарівній жінці. Не юкраїнському народу, не юкраїнській журналістиці, нарешті, не екс-голові уряду, а просто чудовій жінці. Отаке я дивне мурло!

Олена Володимирівна співає юкраїнську народну пісню.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
(співає)
Ой, летіла зозулечка
Понад гори й села;
Чогось наша громадочка Смутна й невесела.
Ой, летіла зозулечка
Та й стала кувати;
Ой, сходися, громадочко,
Щось маю сказати!

ОЛЕКСАНДР
Може, зробимо невеличкий привал?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я теж хотіла запропонувати. Бачу попереду невелику галявину. Коні прямують туди. Там і перепочинемо.

Олександр бачить, як непогано тримається верхи Олена Ткаченко. Її гнучка фігура виразно погойдується, створюючи образ такої собі амазонки, яка, перетинаючи час і простір, випадково опинилася у цих болотистих лісах.

ОЛЕКСАНДР
Звідки у вас така висока фізична витривалість і спортивна осанка? Яким видом спорту ви займалися?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я професійно займалася спортивною гімнастикою. Мала розряди і, в цілому, цій справі була віддана значна частина життя.

ОЛЕКСАНДР
Мені чомусь здавалося, що ви у дитинстві були тихонею.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Скільки себе пам’ятаю – завжди була лідером, в будь-якій компанії. Чесно кажучи, лідерство давалося мені легко, без якогось змагання. Мені було цікавіше з хлопцями, ніж з дівчатами. Адже хлопцям завжди більше дозволяється, вони ведуть себе активніше. З ними любила грати у футбол, це приносило мені велике задоволення. Мене завжди притягував рух. Згадуючи себе у дитинстві, з малих років все, за що бралася, намагалась робити старанно. Навіть коли мати поручала помити посуд або прибратися у хаті – хотілося виконати доручення майже ідеально. Те ж стосувалося і навчання у школі.

ОЛЕКСАНДР
То ви були відмінницею і, мабуть, комсомольською активісткою?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я не могла не навчатися добре. Але комсомольською активісткою як раз не була. Лідерство – на рівні старости класу, тобто з „ідеологічною діяльністю” старалася себе не зв’язувати. Чесно кажучи, доволі довго у своєму житті я була істотою аполітичною. У політику прийшла несподівано для себе самої.

ОЛЕКСАНДР
Через бізнес? Чи не виникало бажання повернутися у бізнес?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
На цій ниві мені вже не цікаво. Але минуле заняття бізнесом сьогодні дає мені можливість вести боротьбу на рівних зі своїми опонентами. Я була б слабішою за них, якщо б не мала фінансової можливості витримувати цю просто-таки яру боротьбу. Мені хочеться багато змінити у нашій країні на краще. Побудувати в Юкраїні таке життя, яке стало би зразком для інших держав.

НАТ. – ГАЛЯВИНА НА БОЛОТІ – ДЕНЬ

Коні виходять на суху поляну і вершники, нарешті, стають на тверду землю, вкриту пожовклою рослинністю впереміж з якимись кущами. Олександр розстелює невеличке покривало, заздалегідь передбачене на випадок такої зупинки. Журналіст і леді розлягаються посеред дівочого лісу і непрохідної трясовини. Їх виснажені тіла відпочивають після тривалої верхової подорожі.

ОЛЕКСАНДР
Що ви скажете про відомий біблейський вислів, про те, що будь-яка влада – від Бога?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ми не знаємо Божих планів навіть на рік, тим більше на тисячоліття вперед. Можливо, саме сьогодні для Юкраїни потрібна така влада, яку ми маємо, щоб показати нам весь наш безлад. Щоб ми побачили, що так дальше жити не можна. І, все ж таки, зробили якісний ривок уперед. І навіть стали прикладом для інших держав.

ОЛЕКСАНДР
Чи не є це якимсь політичним романтизмом?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я впевнена: Юкраїна призвана виконати свою історичну місію. Ця місія – дати світу новий приклад побудови справедливого суспільства. Справедливість повинна царювати у всьому: економіці, політиці і громадському житті.

ОЛЕКСАНДР
Ви – ідеалістка?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я ніколи не була ідеалісткою. У житті завжди займалася тільки практичними речами. Традиційні світові ідеології вже віджили своє. Соціал-демократи, республіканці, демократи, консерватори – представники всіх цих ідеологій у своєму протиборстві випрацювали ті стандарти цивілізації, за якими повинно будуватися життя. Демократія, ринкова економіка, рівність всіх форм власності, цінності громадського суспільства – це, загальноприйняті принципи, якими нині керуються майже всі країни. Але ми бачимо, як сьогодні світ занепокоєний масштабами тероризму – відповідно, не все гармонійно у цьому світі? Людство у так званих цивілізованих країнах побудувало собі, казалося б, дуже зручне життя, яке передбачає найменші дрібниці. Але чому там нині дуже поширена професія психотерапевта, психіатра? Мабуть, з „душевним хазяйством” людей не все благополучно.

ОЛЕКСАНДР
Ви бачите конкретні і реальні для цього шляхи?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Після розпаду СРСР деякі пострадянські держави некритично вибрали азіатський шлях, інші – європейський. Юкраїна залишилася в стані невизначеності. Рівень справедливості падає нижче критичної межі. Тому Юкраїна приречена вирватися з цього стану безвиході. І для цього не потрібні тисячоліття. Перш за все – потрібен якісний духовний прорив.

ОЛЕКСАНДР
На вашу думку, яке місце жінок в цьому глобальному процесі?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Жінки тисячоліттями підтримували у чоловіках почуття їх винятковості. Нині, коли світ дійшов до крайньої межі несправедливості, покликання жінок – внести у нього гармонію.

ОЛЕКСАНДР
Але на протязі віків саме жінкам ставлять у вину хаос, дисгармонію і заздрість. Втеча красуні Єлени стало поштовхом до Троянської війни, чарівна Пандора відкрила ящик Епіметея і випустила всі біди людства, а Жозефіна, одружившись з молодим генералом Наполеоном Бонапартом, дозволила йому отримати доступ у коридори вищої влади Франції. Чим це закінчилося – ви знаєте!

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Це несправедливо! З розвитком цивілізації, коли відпала необхідність у використанні фізичної сили чоловіків, жінки почали нагадувати про себе. Але жінкам, щоб зайняти визначаючу позицію у суспільстві, доводиться прикладати значно більше зусиль для самоствердження, ніж чоловікам. Їм потрібно бути на кілька порядків розумнішими, прозорішими, дипломатичнішими, інтелектуальнішими. І тільки тоді вони зможуть відкрити для себе шлях у сфери, де приймаються важливі рішення. Обставини життя виховували у жінках значно більшу силу і витривалість, ніж їх мали чоловіки. Весь історичний шлях розвитку жінок і чоловіків свідчить: жінки сьогодні повинні брати владу – на всіх рівнях – у свої руки, усуваючи механізми егоцентризму, на яких були засновані громадські інститути, замінюючи їх на принципи гармонії та справедливості.

ОЛЕКСАНДР
Яка ж тоді роль чоловіків?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Зараз чоловіки будуть надавати жорсткий опір руху жінок. Тому жінки повинні розраховувати тільки на себе, покладатися тільки на власні сили. Не треба плекати ніяких ілюзій! Я – категорично проти того, щоб „відокремлювати” жінок від чоловіків. Кожна жінка має батька, чоловіка, синів – отже, мова не йде про якесь ущемлення протилежної статі, спаси Бог! Мова йде про гармонізацію суспільства і місії жінок в їх житті.

ОЛЕКСАНДР
З чого ж потрібно починати?

Олена Володимирівна піднімається і розминає спину.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Та хоча б з підтримки жінками тієї гідної довіри жінки-кандидата, яка йде на вибори у парламент або місцеві органи влади.
(усміхаючись)
Та ще й загітувати свого чоловіка підтримати необхідну кандидатуру.

ОЛЕКСАНДР
Через ЗМІ сьогодні поширена думка, що жінка йде у політику, коли у неї не склалося особисте життя. Тобто, саме „жіноча” незадоволеність, ущербність, неповноцінність призводить її до боротьби за мандат.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Найчастіше всього такі речі чутно саме з вуст чоловіків. А це вже в достатній мірі говорить про їх рівень розуму, чи не так? Втім, зрозуміло, чому чоловіки представляють жінку-політика саме в такому світі: вони бояться втратити владу, бояться сильних, розумних, відповідальних жінок.

ОЛЕКСАНДР
Логіка у цьому існує. Але це жіноча логіка!

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я вистраждала своє право говорити те, що думаю насправді. Різні тактичні прийоми і „викрутаси” придумали чоловіки-політики. Я відповідаю за кожне своє слово, тому і прагну називати речі своїми іменами.

ОЛЕКСАНДР
Мені потрібно вам розповісти дещо важливе. Я не випадково опинився вчора вранці на місці пригоди... Справа у тому, що...

Екс-прем’єрка швидко виймає з кишені пістолет і направляє його в бік журналіста. Той бачить перед собою дуло пістолета.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
(гнівно)
Краще не ворушіться!

Олена Володимирівна миттєво піднімається і підбігає до коней. Швидко сідає на вороного, надійно тримаючи той злощасний кейс з важливими документами. В цей же час журналіст кидається її зупинити, але екс-прем’єрка робить кілька пострілів у повітря. Журналіст завмирає на місці. Коні, які раніше ніколи не чули таких гучних звуків, шаленіють і блискавицею підскакують на диби. Олена Володимирівна не втримується у сідлі, падаючи, випадково натискає на курок. Знову лунає постріл, і Олександр одразу валиться на землю. По галявині летить голосне відлуння, і оскаженілі коні несуться йому навздогін, ховаючись у глухих хащах лісу. Екс-прем’єрка тривожиться за життя Олександра. Вона кидається йому на допомогу. З’ясовує, що поранення легке і куля пройшла навиліт. Вона стягує з себе бинта і перев’язує скривавленого журналіста. Олександр відкриває очі і бачить перед собою Олену Володимирівну. Стримуючи біль, він помітно посміхається.

ЗТМ

ТИТР:

26 ВЕРЕСНЯ 2005 РОКУ. ПОНЕДІЛОК. 17 ГОД. 00 ХВ.

НАТ. – ЛІСОВЕ БОЛОТО – ВЕЧІР

Сонце потроху починає заходити за горизонт. Журналіст і леді долають торф’яні болота. Переступаючи з купини на купину, вони намацують довгими палками твердіння у болоті.

ОЛЕКСАНДР
Я вам одразу сказав, що це марна справа в подібних умовах долати таку значну відстань. Попереду суха галявина. Може перепочинемо?

Олена Володимирівна підтримує Олександра з лівого боку, адже праве плече у журналіста простріляне шаленою кулею.

НАТ. – ГАЛЯВИНА НА БОЛОТІ – ВЕЧІР

Вони дістаються твердої галявини і, виснажені ходою по болоту, обоє падають на просохлу м’яку траву.

ОЛЕКСАНДР
Було б краще не мене рятувати, а наздогнати коней і спромогтися їх вгамувати. Адже без тих розумних тварин ми тепер не подолаємо це кляте болото.
(сміючись)
І нас тепер з’їдять вовки!

Екс-прем’єрка піднімається і зі злістю відкидає у кущі довгу палку, з намотаною на ній болотною трясовиною. Вона дивиться навкруги і зупиняється поглядом з Олександром.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Недоречний гумор завжди притаманний слабким чоловікам у складних ситуаціях.

ОЛЕКСАНДР
Вас дратує моя присутність чи згадка про голодних вовків?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Краще б знайшли вихід з цього становища!

ОЛЕКСАНДР
Принаймні, після втрати коней у нас залишився тільки один вихід – чекати!

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Кого або що чекати? Зграю вовків чи гелікоптер з агентами іноземних спецслужб?

ОЛЕКСАНДР
Завжди існує третій варіант. От його нам і потрібно обговорити. Від того, наскільки ви мені довіряєте, залежить тепер не тільки наше спасіння, але й майбутня доля компромату, що знаходиться у вашому кейсі.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Як я можу вам довіряти, коли ви мали змову з людиною, що полює саме на ці документи?

ОЛЕКСАНДР
Але ж вам треба взяти до уваги той факт, що з моменту нашого зникнення від столичної кав’ярні я порушив всі умови тієї домовленості. І до цього часу знаходжуся поза зоною його впливу.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Як у вас все просто! Спочатку – так, потім – ось
так! Довіра завжди ґрунтується на тривалих взаємовідносинах. Я знаю вас лише з вчорашнього ранку і за цей час вже встигла побачити як відданість, так і зраду.
(стверджено)
Я просто хочу сказати, що таких метаморфоз не буває. Тобто, якщо людина зрадник, то він – зрадник.

ОЛЕКСАНДР
Значить, я приречений у ваших очах завжди залишатися лише зрадником?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Мабуть, що так...

ОЛЕКСАНДР
Краще б ви мені влучили в серце.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Це з-за вас ми втратили коней!

ОЛЕКСАНДР
Звичайно! Це ж я бавився зі зброєю.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Ваша іронія зараз зовсім недоречна.

ОЛЕКСАНДР
А ваша принциповість зараз доречна?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
То який третій варіант ви пропонуєте?

ОЛЕКСАНДР
Спочатку дайте мені відповідь на питання, яке вже кілька років цікавить всіх журналістів країни.

Екс-прем’єрка трохи пом’якшується у обличчі. Вона робить кілька кроків назустріч і сідає біля Олександра. Її погляд спочатку вивчає масштаби поранення, потім вона дивиться в очі журналісту, ніби просить у нього пробачення.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Добре...

ОЛЕКСАНДР
Наприкінці 1999 року колишній президент Чучма запросив вас до себе на „чай”. Після цієї зустрічі ви вийшли з його кабінету віце-прем’єром з питань паливно-енергетичного комплексу країни. Про що між вами відбувалася розмова?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Під час того „чаювання” президент цікавився лише моїм здоров’ям і настроєм. Посада віце-прем’єра була запропонована між іншим, ніби це не було головною причиною запрошення. Чучма зі всім своїм гнилуватим оточенням тоді мав стосовно мене зовсім іншу мету. Він витяг мене з парламенту, щоб лишити депутатської недоторканості, і поставив на саму важку ділянку в уряді: паливно-енергетичний комплекс зимою, у грудні місяці. Тоді розпочинався 2000-й рік за повної відсутності палива і електроенергії в Юкраїні. Вони думали, що дуже вдалим буде поставити мене на цю ділянку роботи і потім, через пару місяців, як людину, що не справляється, зняти, і як політика просто розтоптати, знищити, стерти ім’я взагалі з поля Юкраїни і забути. На їх погляд, це була добре розрахована програма, але, як показує час, вона просто не удалася.

ОЛЕКСАНДР
І після виходу з тюремних казематів ви організували акцію „Юкраїна без Чучми”. Скажіть відверто, ви ніколи не боялися за своє життя?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Якщо б я сказала, що мені не страшно, то була б неправда. Я розумію, що необхідно відходити від цієї проблеми, знищувати джерело цього страху. Але поки я буду робити те, що роблю, це джерело страху буде, мабуть, завжди. У нашій країні, на жаль, як показує досвід останніх років, неугодних політиків і неугодних журналістів просто вбивають і вбивають саме по замовленню вищих посадових осіб. Тому нічого виключати не можна. Але для справжнього політика і справжнього журналіста така дикість і жорстокість не повинна стати перешкодою до наміченої цілі. Що стосується інкримінованих мені злочинів, то я впевнена, що навіть найпродажніший суд в світі, не зможе пред’явити мені
звинувачення, тому що їм нема за що зачепитися.

ОЛЕКСАНДР
Ви смілива жінка!

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я відповіла вже на два ваші запитання, то які подальші дії ви пропонуєте?

ОЛЕКСАНДР
Я пропоную викликати мого куратора.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Це неможливо!

ОЛЕКСАНДР
Мова йде про наші життя, а ви турбуєтесь про якісь папірці.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я сказала вже, що це неможливо!

ОЛЕКСАНДР
Я не залишив вам вибору!..

Журналіст демонструє екс-прем’єрці мигаючий індикатор на невеличкому маячку, який вже включений і активно сповіщає про своє місцезнаходження.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Що це?

ОЛЕКСАНДР
Це сигнал для куратора.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Негайно вимкніть його і віддайте мені!

Леді виймає пістолет і наставляє зброю на Олександра.

ОЛЕКСАНДР
Та скільки вже можна за один день мене вбивати?!

Журналіст демонструє в своїй руці магазин з патронами.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Покидьок! Злодій! Ви вкрали в мене патрони, коли я допомагала вам рухатися по болоту.

ОЛЕКСАНДР
Не треба мене ображати. Давайте я вам все поясню. Заспокойтеся і повірте, що я на вашому боці.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я не вірю вам!

ОЛЕКСАНДР
Довіртеся мені. Адже у вас тепер немає іншого виходу.

ЗТМ

ТИТР:

26 ВЕРЕСНЯ 2005 РОКУ. ПОНЕДІЛОК. 18 ГОД. 10 ХВ.

НАТ. – ГАЛЯВИНА НА БОЛОТІ – ВЕЧІР

Олександр лежить на траві. Він відкриває очі і бачить прямо перед собою обличчя Олени Володимирівни. Вона пронизливо дивиться на нього, тримаючи у губах довгу соломинку. Повільним рухом долоні леді торкається спітнілого лоба журналіста.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
У вас підвищена температура. Як ваше плече?

ОЛЕКСАНДР
Краще давайте я вам розповім політичний анекдот. У президента питають: „Ви вірите у привидів?”, „Я не тільки вірю, – відповідає він, – я їм повністю довіряю, бо це чесні, прозорі істоти, які нічого не крадуть”.

Леді і журналіст сміються.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Тепер я розповім вам свій улюблений. Зустрічаються два бізнесмени, і один каже: „Слухай, здається, жінки все таки значно розумніші чоловіків”, другий: „Чому тобі у голову прийшла така дурниця?”, перший: „Тому що я не можу уявити жінку, яка б захотіла вийти заміж тільки тому, що у її майбутнього чоловіка довгі ноги”.

ОЛЕКСАНДР
А як вам такий? Застряг хлопець у ліфті. Натискає кнопку виклику диспетчера. Чує: „Якщо ви бажаєте розмовляти юкраїнською мовою, натисніть кнопку „1”, если вы хотите разговаривать на русском – нажмите „2”. Хлопець подумав і натиснув 2, і чує: „Ну що, москалику, застряг?!”

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
А це вже не так смішно, як гірко.

Над лісом чується шум лопатнів гелікоптера. Олена Володимирівна і Олександр миттєво піднімаються.

Вертоліт зависає над поляною і починає знижуватися.

Журналіст зв’язує руки леді шкіряним ремінцем і витягує пістолет з кишені її куртки. Він вставляє у ПММ обійму з залишком патронів і дивився у карі очі екс-прем’єрки.

ОЛЕКСАНДР
Дерева, що гнуться на вітру, показують тіло цього вітру, – так стверджують розумні японці. Я не знаю з чим можна порівняти рівень моєї відданості вам, але знаю точно – все буде добре. Бог – є, і він зараз повинен нас побачити!

Олександр крокує попереду, тримаючи у руці кейс із документами. Олена Володимирівна тримається трохи позаду і помітно, як зв’язані руки заважають її руху. Вони доходять майже до середини галявини, місцями обминаючи зловісну трясовину.

Пілот невеличкого гелікоптера зупиняє двигун, і щасливий куратор відкриває скляні дверцята. Він одягнений у той же чорний костюм з яскравою червоною краваткою, як і на автозаправці біля столиці. Невідомо, що блищить краще: його темні окуляри чи його елегантні шкіряні туфлі.

КР ПЛАН – ТРИВОЖНЕ ОБЛИЧЧЯ ОЛЕНИ ВОЛОДИМИРІВНИ

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Віктор?! Ти куратор?

Куратор з червоною краваткою підходить до екс-прем’єр-міністра і виймає пістолет.

ВІКТОР
Доброго ранку, шановна Олена Володимирівна!

Не цілячись, він стріляє у Олександра, і той падає на пожовклу траву. Екс-прем’єрка скрикує і підбігає до Олександра. Журналіст зціплює зуби від нестерпного болю у лівому стегні.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
(Віктору)
Яка ж ти потвора! Як ти міг? Навіщо? Продажна шкура! Я ненавиджу тебе!

ВІКТОР
Заспокойтеся, шановна Олено Володимирівно! Побережіть свої сили для наступних випробувань у лоні цієї казкової природи.

Віктор піднімає кейс і поважно сідає навпочіпки біля екс-прем’єрки.

ВІКТОР
Нажаль, я не захопив із собою трохи провіанту. Але, на щастя, зараз буяє благодатна осінь, яка дарує працьовитим мисливцям грибочки і ягідки.
(пауза)
Може, ви скажете мені код цього кейсу?

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Пішов ти!..

Олена Володимирівна зі всією неземною лютістю плює йому в обличчя.

ВІКТОР
Ну, не біда.

Віктор дістає білу хустинку, витирає своє обличчя, кидає хустинку в бік журналіста, піднімається і прямує до вертольоту.

Леді дивиться йому в слід і по обличчю видно, як гнів її зростає, переходячи всі кордони людяності та існуючих заборон. Вона з неймовірною силою рве шкіряний ремінець, звільняючи руки не тільки від фізичної перешкоди, а й від перешкод високої моралі. Витягує пістолет з куртки Олександра, піднімається у повний ріст, і, тримаючи зброю двома руками, з кожним гучним пострілом посилає свою ненависть у спину підлого ренегата і зрадника Віктора. Її очі заливаються сльозами.

Якась з куль влучає у Віктора. Він оступається і падає у трясовину, притискаючи до грудей титановий кейс. Його тіло разом з кейсом поступово зникає в глибині трясовини.

Пілот вертольоту запускає двигун. Екс-прем’єрка рішуче спрямовує зброю в бік пілота. Пілот вимикає двигун і піднімає руки вгору.

ОЛЕКСАНДР
Які ж ми живучі! Я ж казав, що сьогодні Бог повинен був саме на нас звернути свою увагу.

Олександр намагається піднятися, але нове поранення не дозволяє йому це зробити самостійно. Олена Володимирівна допомагає йому дістатися вертольоту. Пілот вмикає двигун, і вони злітають у вечірнє небо, залишаючи далеко позаду дикі неосяжні ліси і непрохідні болота.

НАТ. – КАБІНА ЛЕТЮЧУГО ВЕРТОЛЬОТУ – ВЕЧІР

Олександр лежить позаду в кабіні вертольоту. Поруч із пілотом знаходиться Олена Володимирівна. Через шум гвинта не чутно, як екс-прем’єрка розмовляє по мобільному пілота. Потім вона повертає йому слухавку.

Вони летять над автотрасою. Олена Володимирівна щось показує рукою пілоту, і той, розуміючи, киває головою. Пілот починає знижувати вертоліт.

ЗТМ

ТИТР:

26 ВЕРЕСНЯ 2005 РОКУ. ПОНЕДІЛОК. 19 ГОД. 45 ХВ.

НАТ. – АВТОТРАСА – ВЕЧІР

Гелікоптер стоїть на асфальті коло автотраси. Олена Володимирівна знаходиться біля ескорту машин і спілкується зі своїми соратниками та партійними однодумцями. Олександр сидить у машині „Швидкої допомоги”, двері якої відкриті. По трасі мимо проїжджають автомобілі. Олена Володимирівна підходить до Олександра.

ОЛЕКСАНДР
Тримайте ваші документи!

Журналіст витягує із своєї пазухи зім’яті сторінки дрібних текстів з печатками та підписами. Вони місцями заляпані його кров’ю. Олена Володимирівна бере їх у руки.

ОЛЕКСАНДР
Коли Віктор на дні болота відкриє свій кейс і зрозуміє, що він пустий, то дуже засмутиться. Вибачте, що деякі аркуші забруднені плямами крові.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Це не бруд! Це кров відданого своїй справі журналіста.

ОЛЕКСАНДР
Разом із вами будь-якому чоловіку не важко стати трішечки героєм.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Тепер ви повернетесь додому і, нарешті, зможете перепочити. Благаю вас, не розповідайте про те, що ви тепер знаєте! Пам’ятайте, що не все сприймається людьми так, як воно існує насправді.

ОЛЕКСАНДР
Я обіцяю вам, що ніхто від мене не почує ані слова. Але я не можу пообіцяти, що забуду вас.

Екс-прем’єр-міністр посміхається, робить два кроки вперед, наближається до обличчя журналіста і вдячно його цілує. Олександр ніяковіє. Він дивиться на Олену Володимирівну і не вірить своїм очам. Екс-прем’єрка йому підморгує. На його лиці, нарешті, з’являється посмішка.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Я теж буду вас пам’ятати. І навіть зможу це довести!
(пауза)
Наприклад, під час моєї інавгурації в якості новообраного Президента Юкраїни. Я підніму руку і розсуну пальці у вигляді латинської літери „V”. Тоді ви зрозумієте, що я все ще пам’ятаю вас.

Олена Володимирівна протягує свою руку до рук Олександра.

ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Дякую вам за все!

Вона повертається і йде до ескорту машин. Сідає у авто і ескорт уноситься по трасі в напрямку столиці.

НАТ. – СТОЛИЦЯ ЮКРАЇНИ. МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ – ДЕНЬ

На Майдані Незалежності зібралось багато народу на інавгурацію новообраного Президента Юкраїни.

ТИТР:

НЕДАЛЕКЕ МАЙБУТНЄ. 2009 РІК.

ІНТ. – КІМНАТА ОЛЕКСАНДРА – ДЕНЬ

КР ПЛАН – ЕКРАН ТЕЛЕВІЗОРА

(на телеекрані)
Жінка-Президент з зачіскою „коса-віночок” під час своєї промови на Майдані Незалежності на кілька секунд піднімає праву руку і робить пальцями латинську літеру „V”. Спалах і клацання фотокамер. Президент опускає руку і продовжує свою промову. Натовп людей радіє новообраному Президенту.

Олександр, склавши руки, сидить на старому дивані і задоволено посміхається, підморгуючи новому Президенту Юкраїни.

ЗТМ

 Написати листа автору E-mail: gordeev777@rambler.ru