Так тихо, наче цілий всесвіт тобі співає колискову.
Немов би хтось в своїх долонях ховає ніжно твої сни.
Легенька посмішка, ледь-ледь помітний подих,
Неначе шепіт вітру у вікні.
Ти близько, тут, зі мною, поруч,
І моє серце мов метелик уночі.
А промінь сонця, крадькома, мов ворог
Лоскоче твої вії у вісні.
Ця мить солодша за усе солодке.
Неначе, подарунок навесні.
На вікнах вітер колихає штори,
А ти, коханий, не звертай уваги – спи…
Все найдорожче: свої таємниці, мрії,
Ти без вагань віддав мені у сні.
А я сховаю їх в своєму серці,
І все своє життя віддам за них тобі!