Обертаюсь.
За спиною дні,
Які я не вміла прожити.
Чого хочуть очі твої?
Мене?
Я мала б зрадіти...
Іронічна усмішка
Видає весь характер.
Зрештою,
Я могла би бути з тобою,
Та чи варто?
Знову
Питаю себе про довічне.
Заздалегідь знаючи,
Що все колись збагну сама.
Вже не хвилююсь, питаючи.
Звикла до дурних запитань.
І дуже хочу,
Аби не зупиняючись,
Казали, що люблять мене
Твої очі.
І все тоді станеться –
Моя любов мине...