Я впевнена

Розалинда
Ти сьогодні знову біля мене.
І я дякую тобі за те,
Що коли покличу терміново,
Ти йдеш не дивлячись на все.
Я молюся милий лиш на тебе,
Дяку Богу я даю за те,
Що життя с тобою нас звінчало,
І розлучить мабуть тільки смерть.
Згадую я очі твої  карі,
І чарівні , ніжні ті уста,
Поцілунки в них не має жалю,
І обійми сильні, як ріка,
Тільки доля примхи має свої,
І вінчає порівну вона.,
То мене з тобою покохає,
То прогоне, як чуже дитя.
Та  я впевнена, що ти мене кохаєш,
І кохати будеш до кінця,
Тільки, ти повір, ти певно знаєш,
Що тебе кохаю тільки – я!