Після твоїх дзвінків у мене на телефоні лише короткі гудки...
Мені доводиться вгадувати, звідки це дзвонили з минулого чи з майбутнього...
І залишається жити теперішнім і дивитися в очі людям...
Вгадувати хто із них залишиться зі мною назавжди,
А хто розчиниться у мороці темних алей...
І порожньою плямою гіркої кави забудеться
Як той сон про життя удвох з кароокою дівчинкою...
Котрий так ніколи і не приснився...