Свiт, що не змiнився

Галина Пагутяк: литературный дневник

Чотири дні залежності від погоди.Залишаю на ніч відхилену штору, щоб вранці побачити, чи не сильно гойдається віття дерев, чи не вкритий дах прибудови снігом.Вітер не дасть мені зійти на гору, а сніг згрібати торішні бур"яни.Я ще не знаю, що по обіді може визирнути сонце і настати справжня весняна благодать.Ой рано я приїхала.Не можу зігрітись у хаті, де дме з -під підлоги.Така дошкульна ця весна.І від посухи нічого не росте, тільки перші квіти мати-й-мачухи розквітли, а по жимолості й ружах не скажеш, чи пережили вони зиму чи ні.Таке розчарування, його я розбавила втіхою від тиші, новин, спаму й читанням "Холодного Яру" Юрія Горліса-Горського, що затягнуло мене у світ, де тіло й душа віддаються випробуванням, і де навіть влітку холодно в глибоченниз ярах.
А сьогодні, вже у Львові, побачила сніг за вікном.Це нічого не змінює в моєму житті тут, не порушує жодних планів.І якась дивна думка вгніздилася: чому ми не прокидаємось вранці кимось іншим.Адже може таке зробити душа: помінятись з кимось тілом, без відома господаря? Нехай була б я не собою хоч трохи.



Другие статьи в литературном дневнике: