Ірена Карпа – Цитати – Українською
Переклади Автора на Дякі Мови
[1] English:
[2] Francais:
[3] «Ве-и-Мо Ру-Язъ»:
[4] Latina
[5] Deutch
[6] Espagnol
[7] Мордва / Чаваш:
1. Біографія:
Wikipedia
Ірена Карпа
На лекції в Києві (2015)
Псевдо Соя Лось
Народилася 8 грудня 1980 (39 років)
Черкаси
Громадянство Україна
Діяльність письменниця, співачка, журналістка, телеведуча
Alma mater Київський національний лінгвістичний університет
Знання мов українська
Посада Перший секретар з питань культури посольства України у Франції
У шлюбі з Антон Фрідлянд (2008;2009),
Норман Пол Хенсен (2009;2014),
Людовик-Кирило Требюше (з 2018)
Діти Дочки Корена-Джіа і Кайя
Нагороди «Гранослов» (1999),
Best Ukrainian Awards (2006)
Сторінка в Інтернеті facebook.com/IrenaKarpa
• Висловлювання у Вікіцитатах
• Медіафайли у Вікісховищі
Ірена Карпа (нар. 8 грудня 1980 року) — українська письменниця, співачка, журналістка, телеведуча. З жовтня 2015 року — перший секретар з питань культури посольства України у Франції[1]. Член Українського ПЕН.
Зміст
• 1Біографія
o 1.1Музика
o 1.2Література
o 1.3Кіно і телебачення
o 1.4Політика
o 1.5Інше
• 2Особисте життя
• 3Нагороди
• 4Бібліографія
• 5Музичні альбоми
• 6Примітки
• 7Посилання
Біографія[ред. | ред. код]
Ірена Карпа народилася 8 грудня 1980 року в Черкасах. Через два роки родина переїхала до Івано-Франківська, а звідти — в Яремче на Прикарпатті. Карпа вчилася у художній школі[2]. Щоліта відвідувала бабусю у Черкасах і у віці 13 років твердо перейшла на спілкування українською в на той час російськомовних або суржикомовних Черкасах[3][4].
У 1998 році вступила до Київського національного лінгвістичного університету на відділення французької філології. Закінчивши навчання у 2003 році, отримала ступінь магістра іноземної філології за спеціальністю «англійська та французька мови»[2]. Темою її диплома була «Прояви архетипу Великої Матері в романах Мішеля Уельбека „Елементарні частинки“ і Юрка Іздрика „Подвійний Леон“»[5].
Музика[ред. | ред. код]
Див. також: Qarpa
Карпа перед розігрівом концерту Меріліна Менсона у Києві (2012)
Ще навчаючись у школі, Карпа брала участь у духовому ансамблі. У 16 років записала свою першу пісню «Я чекатиму»[6]. Займалася вокалом під час навчання в університеті і в цей час познайомилася з Олегом Артимом, гітаристом і лідером гурту «Фактично Самі». Записавши з ним як експеримент електронний трек «Повітря», Карпа незабаром приєднується до «Фактично Самих» і стає вокалісткою і басисткою гурту. Перший альбом «D.дькова гра» був підпільно записаний за три ночі на студії, де працював Артим[7].
Після першого альбому до гурту увійшов друг Карпи Артур Данієлян, який перейняв роль басиста. У 2000 році вони втрьох починають запис другого альбому «Б. П. П. (Болєзні Пєвчіх Птіц)», завершеного 2001 року вже на своїй студії Fuck!Submarine. Наступний альбом «Космічний вакуум» був записаний роком пізніше[8]. Тоді ж був записаний і дебютний кліп гурту на пісню «Код» з «Космічного вакууму»[9].
У 2003 році Карпа записала вокальні партії відразу для двох наступних альбомів і поїхала на рік в Індонезію. За її відсутності Артим і Данієлян продовжили роботу над альбомами, а до гурту приєдналася віолончелістка Євгенія Смолянінова. Наприкінці 2004 року був виданий Kurva Cum Back, за ним у 2005 році вийшов альбом «Lo-Fi TRавми». Його супроводжував всеукраїнський тур разом з новим барабанщиком Андрієм Когутом[8].
У 2007 році «Фактично Самі» випустили раніше записаний «Космічний вакуум» і змінили свою назву на Qarpa[10]. Вже в новій якості гурт в тому ж році представив ще один альбом «IN ЖИР». Одну з пісень, «Клей», написав лідер «Скрябіна» Андрій Кузьменко, а в пісні «Леді Ду» разом з Карпою співає вокаліст «Тартака» Сашко Положинський[11].
У вересні 2011 року у київському клубі Crystal Hall пройшла презентація альбому & I made a man. Альбом писався протягом десяти років і включив пісні англійською, іспанською та французькою мовами[12]. За жанром це мікс із тріп-хопу, європопу, індастріалу і латини[13]. У грудні 2012 року Карпа разом з гуртом виступила на розігріві концерту Мериліна Менсона в Києві, вийшовши на сцену в сукні з сала[14].
У травні 2015 року Qarpa випустила альбом Made in China, а в липні представила кліп «Розмір має значення» на пісню «Допобачення» з альбому[15]. У листопаді 2015 гурт виступив на спільному концерті з Kozak System у київському клубі Sentrum, виконавши треки з Made in China[16].
Література[ред. | ред. код]
Ірена Карпа на обкладинці газети «Культура і життя»
У 2001 році колишній продюсер гурту «Фактично Самі» Олег «Мох» Гнатів (який згодом став продюсером «Перкалаби») показав тексти Карпи своєму знайомому Юрію Іздрику, головному редактору літературного журналу «Четвер»[17]. В результаті у «Четверзі» була опублікована спочатку розповідь «Білявчік»[18], а потім «Сни Ієріхона»[19]. Тоді ж Карпа почала друкуватися в молодіжному журналі «Молоко», де до 2009 року під псевдонімом «Соя Лось» вела рубрику про секс[5].
Перша книга Карпи — «Знес Паленого» — була видана в 2002 році в Івано-Франківську. До неї, зокрема, увійшли повість «50 хвилин трави» та оповідання «Сни Ієріхона». Ці ж твори разом з розповіддю «Ґанеша и Синкопа» та інтерактивним романом «Полювання в Гельсінкі» склали книгу «50 хвилин трави», видану в 2004 році видавництвом «Фоліо». У тому ж році «Фоліо» видало роман «Фройд би плакав», що став підсумком подорожі Карпи Південно-Східною Азією. Четвертою її книгою став ще один роман — «Перламутрове Порно (Супермаркет самотності)», який вийшов у 2005 році у видавництві «Дуліби», а п'ятою — роман «Bitches Get Everything», виданий у 2006 році «Клубом сімейного дозвілля» (КСД).
У 2006 році вийшов польський переклад роману «Фройд би плакав», а також чеський і болгарський переклади роману «Перламутрове Порно», а 2007 року — польський переклад «50 хвилин трави» та російський переклад «Перламутрового Порна». У 2008 році КСД перевидав «Перламутрове Порно» під назвою «Супермаркет самотності. Перламутрове порно» і випустив нову книгу Карпи — «Добло і Зло», представлену на Форумі видавців у Львові. «Добло і Зло» складається з двох частин — «Привид моєї школи» з короткими сценками з дитинства та «Планета тьолок» з історіями з дорослого життя[5]. На початку 2009 року книга «Добло і Зло» отримала антипремію «Золота булька»[20]. У той же час, за рейтингом читачів журналу «Корреспондент», книга увійшла в десятку найкращих українських книг 2009 року[21].
У 2010 році новела Карпи «Цукерки, фрукти і ковбаси» увійшла до збірки «Декамерон. 10 українських прозаїків останніх десяти років», випущеної до ювілею видавництва КСД[22]. У вересні 2011 року вийшла книга «Піца „Гімалаї“». Карпа написала її, перебуваючи в Гімалаях, і охарактеризувала її зміст як «діалог християнства з буддизмом»[23]. У 2012 році КСД зробив ще одне перевидання Карпи — «Bitches Get Everything» під назвою «Суки отримують все» — і випустив її нову книгу «З Роси, з Води і з Калабані». В останній з іронією описується життя в Яремчі в останні роки СРСР і після здобуття Україною незалежності, а також історії української дівчини Кропиви на заробітках у Парижі[24]. Книга посіла перше місце у топ-5 продажів видавництва КСД на «Книжковому Арсеналі».
У 2013 році стартував інтерактивний проект письменниці під назвою «Історії моїх жінок». Цей проект був створений, щоб жінки могли поділитися своїми історіями з іншими. Незабаром вийшло однойменне періодичне видання[25]. У 2014 році вийшла збірка Карпи «Письменниця, співачка, мандрівниця», до якої увійшло інтерв'ю з Карпою, її колумністика і свіжа есеїстика. У тому ж році у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» вийшла книга «Baby travel. Подорожі з дітьми або, Як не стати куркою» з іронічними історіями про подорожі різними країнами світу разом з дітьми[26]. Навесні 2015 року Карпа стала укладачем збірки «Волонтери. Мобілізація добра», яка включила кілька творів самої Карпи, а також вірші, оповідання й есе інших українських авторів[27]. У 2019 році, після тривалої паузи, Карпа представила свій новий роман «Добрі новини з Аральського моря»[28]. Книга була представлена на IX Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал». Видавництво «Книголав» назвав роман Карпи, самою популярною книгою фестивалю. Більше 1000 примірників було куплено відвідувачами[29]
Кіно і телебачення[ред. | ред. код]
У 2005 році Карпа на короткий час стала ведучою програми SexCetera (проект Playboy) на ICTV[30]. У 2006 році Карпа пробує себе як акторка («Аутизм», режисер Анпілогов, Україна; «Компот», режисер Якушенков, Росія) і режисер короткометражного кіно «Kyiv. Limited Edition», представленого на кінофестивалі «Молодість».
Карпа також вела програму «Перша експедиція» (рубрика «Бортове чтиво») на телеканалі «Інтер»[31], поки її не закрили у 2007[32]. У вересні 2007 стала обличчям нового каналу «MTV Україна» як ведуча випусків новин MTV News[33]. У вересні 2008 перейшла на канал «Україна» як хронікер телепрограми «Шустер live»[34]. Наприкінці 2012 року вела програму «Наші в Раші» на «Новому каналі», присвячену російським зіркам шоу-бізнесу з українським корінням[35].
Політика[ред. | ред. код]
Карпа на Євромайдані в Харкові (2013)
Напередодні президентських виборів 2004 року Карпа підписала «Відкритий лист дванадцяти аполітичних літераторів про вибір і вибори» проти Януковича і на підтримку Ющенка[36]. У лютому 2010 брала участь у протесті проти рішення Конституційного суду України визнати неконституційною постанову уряду, яка зобов'язувала загальноосвітні навчальні заклади «у робочий час постійно застосовувати українську мову»[37]. Під час візиту президента Януковича до Берліна у серпні 2010 року Карпа організувала там пікет проти згортання демократії в Україні[38]. До дня народження екс-прем'єрки Юлії Тимошенко у листопаді 2011 року, яка перебувала в ув'язненні, Карпа сфотографувалася з косою у стилі Тимошенко і висловилася на її підтримку[39]. У жовтні 2012 року брала участь у художньо-адвокаційному проекті «Відкритий світ для відкритої України», присвяченому проблемам отримання європейських віз українцями[40].
Під час Євромайдану була активним учасником протестів[41], регулярно виступала зі сцени[42], влаштовувала розпродаж свого гардероба для збору коштів на Майдан[43], їздила в регіони для підтримки місцевих мітингів[44], готувала їжу протестувальникам і вивозила поранених[45]. У березні 2014 року записала відеозвернення до жителів Криму з осудом російської агресії[46]. У серпні—вересні 2014 Карпа продала свій кабріолет Peugeot[47] і провела кілька благодійних концертів свого гурту Qarpa — для допомоги українським військовим у зоні АТО[48]. Восени того ж року разом з сайтом podrobnosti.ua випустила серію мультфільмів про «ватників»[49].
У жовтні 2015 року Карпа призначена першим секретарем з питань культури посольства України у Франції[1]. У 2016 році виступила куратором низки заходів у Парижі, зокрема виставки політичної карикатури Юлії Носар «25 неприємних малюнків»[50], виставки українських художників «Crim;e — Lviv: Enjoy!»[51], українського арт-павільйону на фестивалі «Береги Європи»[52]. У травні 2018 року на Паризькій книжній ярмарці вручила президенту Франції Еммануелю Макрону книгу незаконно ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова — збірку «Оповідання» у французькому перекладі[53].
Інше[ред. | ред. код]
Знімалася в еротичних фотосесіях для журналів FHM (листопад 2004 року)[54], Penthouse (серпень 2005 року) і Playboy (липень 2007 року)[55]. Восени 2009 року проводила в компанії «Кругозір» майстер-класи з кулінарії і тайського масажу[56]. У 2015 році взяла участь у шоу «Селекція» радіостанції «Джем ФМ» і сайту Cultprostir[57][58].
Особисте життя[ред. | ред. код]
У травні 2008 року Карпа вийшла заміж за київського журналіста і письменника Антона Фрідлянда. Влітку 2009 року Карпа і Фрідлянд розлучилися. У тому ж році вступила в шлюб з американським фінансистом Норманом Полом Хенсеном. Церемонія одруження відбулася у Сан-Франциско[59]. У серпні 2010 року в Берліні у них народилася дочка, яку назвали Корена-Джіа[60]. У липні 2011 року в Барселоні Карпа народила другу дочку, яку назвали Кайя[61][62].
У березні 2014 року в інтерв'ю Каті Осадчій Карпа визнала, що розійшлася з Хенсеном[63]. У жовтні 2015 року в новому інтерв'ю Осадчій вона зазначила, що вони не розлучалися і у них «цивілізовані американо-європейські відносини». Тоді ж прокоментувала чутки про свої стосунки з російським політтехнологом Ігорем Шуваловим, заявивши, що підтримує з ним дружбу[64]. У жовтні 2018 року було повідомлено про одруження Карпи з громадянином Франції Людовиком-Кирилом Требюше[65].
Карпа часто подорожує: перший раз поїхала до Франції у 20 років, близько року прожила на Яві в Індонезії[2], після цього була у Домініканській республіці і у Кордильєрах (на медовому місяці з Фрідляндом)[66], у королівстві Мустанг у Непалі (на медовому місяці з Хенсеном)[67], у Гімалаях[68], Бутані та Індії[69], у Піренеях[2] тощо.
У Ірени є молодша сестра Галя Карпа — письменниця, співзасновник і екс-шеф-редактор арт-журналу «Аж», автор книги оповідань «Ппппппп».
Нагороди[ред. | ред. код]
• Гран-прі конкурсу молодих письменників «Гранослов» (1999)[70]
• Премія Best Ukrainian Awards у номінації «Наймодніша письменниця» (2006)[70]
Бібліографія[ред. | ред. код]
• Знес Паленого (2000)
• 50 хвилин трави (2004)
• Фройд би плакав (2004)
• Перламутрове Порно (Супермаркет самотності) (2005)
• Bitches Get Everything (2007)
• Добло і зло (2008)
• Цукерки, фрукти і ковбаси (2010) (у складі збірки «Декамерон. 10 українських прозаїків останніх десяти років»)
• Піца «Гімалаї» (2011)
• З Роси, з Води і з Калабані (2012)
• Baby Travel. Подорожі з дітьми, або Як не стати куркою (2014)
• Волонтеры. Мобілізація добра (2015) (укладач збірки і автор окремих творів)
• День усіх білок (2017)
• Добрі новини з Аральського моря (2019)
Музичні альбоми[ред. | ред. код]
Див. також: Qarpa
• D.дькова гра (1999)
• Б. П. П. (2001)
• Космічний вакуум (2001)
• Kurva Cum Back (2004)
• Fuckтично Самі (Best Of 1995—2004) (2004)
• Lo-Fi TRавми (2005)
• IN ЖИР (2007)
• & I Made A Man (2011)
• Made in China (2015)
https://uk.wikipedia.org/wiki/Карпа/Ірена/Ігорівна
Lurkmore.to:
“Футурология Упячки (неканонiчна)
Hypnotoad 1.gif ACHTUNG! Опасно для моска!
Министерство здравоохранения Луркмора предупреждает: вдумчивое чтение нижеследующего текста способно нанести непоправимый ущерб рассудку. Вас предупреждали.
2008 — Покушения на Онотоле. Анальный конфликт на Упячке[1] Это явится одной из причин войны с имейджбордами.
2010 — Начало войны с имейджбордами[2]. Война начнется в ноябре 2010 года и окончится в октябре 2014 года. Начнется как обычная, затем будет применено сначала войско малолетних упячкоёбов, а потом и химическе оружие с применением елемента СНОСНО.
2011 — В результате выпадения радиоактивных осадков в Северном полушарии не останется ни живтоней, ни растительности, ни вомбатов. Затем УГ начне химическу войну против оставшихся в живых военов.
2014 — Большинство людей будет страдать унылостью, пепякой мозга, крабом кожи и др. кожными болезнями (следствие химической войны с примененем элемента CHOCHO). Беззащитне упяко-школотэ страдае. Онотоле негодуе.
2016 — Европа почти безлюдна. Ермакове пытается разуплотнить гелий, но пока что ничего не получается.
2018 — Новой мировой державой становится Упячка. Развивающиеся страны превращаются из попяченных и попячиваемых.
2023 — Чаке выпустит газы, и немного изменится орбита всего космоса.
2025 — Европа все еще мало заселена. В океане начинают появлятья прототипы щачлов карпа.
2371 — Великий голод. Ъжслое высыхае. Приходится питаться щачлами карпа. Пяни пропали. Онотоле худае! - http://lurkmore.to/Уячка/Футурология.
ЩАЧЛО КАРПА (устар. ШЯЧЛО) — изображение разинутой пасти крупной рыбины, вставляемое в различные картинки и вызывающее неясные физиологические анатомические ассоциации. - http://lurkmore.to/Упячка/Словарь
Министерство здравоохранения Луркмора предупреждает: вдумчивое чтение нижеследующего текста способно нанести непоправимый ущерб рассудку. Вас предупреждали.
«Из приоткрытой двери вдруг подуло ветерком. Он почувствовал в воздухе мимолетное движение, и вдруг что-то шершавое коснулось его ноги – оголенного участка между краем штанины и носком. Коснулось и исчезло, вероятно, за дверью, оставив Андо лишь воспоминание об этом отвратительном прикосновении. Вздрогнув, он закричал. Никакие разумные доводы уже не помогали. Он мог сколько угодно убеждать себя в том, что его лизнула кошка, которую по ошибке заперли в ванной. Это нисколько не успокаивало. Все его пять чувств работали на полную катушку, и теперь он окончательно понял, что столкнулся с чем-то потусторонним и абсолютно необъяснимым…» — японскэ писатель, Кодзи Судзуки.
В 2002 году на свет появился ремейк на неизвестный до этого времени японский фильм «Звонок», снятый по одноименному произведению Кодзи Судзуки. Благодаря этому фильму, застопорившийся и зациклившийся было на образах зомби-вампиров-оборотней, жанр получил второе дыхание, обогатившись образом безжалостного призрака в виде маленькой девочки с закрытым волосами лицом и странными ломаными движениями, но не только…
Существующий образ призрака не является выдумкой автора, плодом его воображения, но имеет корни в богатом фольклоре Японии, относящимся к добуддийскому периоду.
Итак, чтобы не блуждать впотьмах невежества и лучше понять смысл увиденного, погрузимся в мир японской демонологии.
Нингё — японская русалка — гибрид обезьяны и карпа. Мясо очень вкусно. Отведав его, можно продлить свою жизнь на многие сотни лет. Если нингё заплачет, то превратится в человека. - http://lurkmore.to/Копипаста;Привидения_в_Японии.
Рыбалка
На этой странице показываются непроверенные измененияВ этой версии ожидает проверки 25 изменений. Опубликованная версия была проверена 7 декабря 2016.
«
Утром в шесть часов жена встала с кровати и прошмыгнула в кладовку. Молотком она разбила катушки, сломала удочки и спиннинги, сожгла все поплавки и леску, вилкой наделала дырок в резиновой лодке, а напоследок бросила в мусоропровод рюкзак с прочей рыбацкой мелочью. После этого, как ни в чём не бывало, легла обратно в постель и нежно прижалась щекой к плечу мужа… Жить ей на этом свете оставалось не более получаса…
»
— Анекдот
«
Если у тебя есть удочка, это еще не значит, что ты рыбак. Возможно ты просто чмо с удилищем.
»
— Анонимус
«
Мы ходим на рыбалку не ради рыбы. Девяносто процентов того, что мне нравится в этом виде спорта, а это спорт и есть, это когда пять часов кряду сидишь в лодке и ничего не делаешь. А самое вкусное, это когда Господь улыбается тебе и у тебя клюёт. И вот когда ты сматываешь катушку и тащишь рыбу в лодку, всё остальное исчезает. И больше не думаешь о налогах или о пробках, или о наглой бабе, которая пытается пролезть в военную академию, и или о том, кто позаботиться о тебе, когда мы с твоей мамой, станем старыми и не трудоспособными. Остаётся только человек, удочка, озеро и рыба. И всё это начинается с американского червя, выкопанного вручную.
»
— Хэнк Хилл
Собственно, сабж.
Рыбалка — один из способов трудового отдыха большей части мужского населения. Практикуется как среди финансово неполноценных граждан, так и среди элиты.
Донный способ позволяет ловить более трофейных супостатов типа карпа, сазана, леща и всё тех же карася, плотву и ротана, а также ботинки, автомобильные шины, детские самокаты, трупы утопленников и все, что может валяться на дне. Разумеется, вытащить все это на тонюсенькую лесочку хрена с два выйдет, потому рыболову останется лишь сетовать на жадно и беспардонно схвативший червяка аккумулятор, коих в некоторых местах уже насчитывается целая популяция.
Руками. В некоторых местах водятся ****утые, что ловят рыбу вообще без девайсов. Суть в том, чтоб залезть голой рукой под камень/корень/пенёк/разный технический мусор и аккуратно вытащить охуевшую рыбу на воздух. Следует учитывать, что фауна в реках средней полосы достаточно разнообразна, и лазить под корягами в неизученном водоёме крайне не рекомендуется, ибо змей, речных крыс, бобров и прочих милых созданий никто не отменял. Расово верный дневной способ ловли налимов, ибо эти склизкие твари жрут исключительно ночью, а днём — спят. В стоячей воде ловят в грязи карпа и карася, но опасность усугубляется наличием других неприятных существ. На платных карповниках, когда там спускают воду, можно неплохо наловить руками в мелких лужах, оставшихся на дне пруда. Если, конечно, вас не поймают. Самый природный и спортивный способ. Кстати, тоже является браконьерством.
Фидеры. Сложный девайс для ловли карпа, сазана, леща и прочих подобных супостатов. Бывает более 9000 видов, наиболее простая реализация — это пружинка, с привязанными к ней 3-4 крючками. Во внутрь пружинки суётся прикормка (несколько видов каш, перемешанных вместе), на крючки сажается всё что угодно, но как правило, что больше всего любят целевые супостаты: короед, опарыш, кукуруза и т. д.
http://lurkmore.to/
Копипаста:Карпы
Я живу в разъебанном поселке, у меня есть старшая сестра, мама и отец. Мой отец довольно таки заядлый рыболов. Он частенько приносит домой очень крупных карпов, сомов, щук и судаков. Но больше всего мне нравились карпы, золотые гиганты.
Год назад я сидел дома и дрочил на порнуху. Дрочу я значит и слышу, как на улице очень радостно идет мой отец со своими друзьями. Я быстро вырубил порнуху и врубил скайрим. Кампашка моего отца зашла, я встал из за компа, чтоб встретить их, и тут я увидел, что мой отец держит в руках трофейного 9ти киллограмового карпа. Я разделил с ним его триумф. Папа оставил карпа дома в мокром одеяле и ушел бухать в бар вместе с друзьями. Я остался дома один и решил рассмотреть карпа получше.
Он был еще жив и двигал своим гигантским ртом. Тут я представил себе, хз зачем, что этот карп отсасывает у меня. Тут я почувствовал, что у меня встал мой хер. Думаю, вы уже додумались, что я сделал, я выебал карпа в его рот с необыкновенно мясистыми губами, и кончил я тоже прямиком ему в рот. При это м испытал необыкновенное удовольствие.
Потом я забыл про этот случай, тем более, что того карпа папа продал на рынке. Но, когда отец приносил маленьких карпов по килограмму, по два, то я стал ****ь и их. Весь год я ебал карпов и сазанов, причем маленьких карпиков было ебать приятнее, тк рот у них был как раз под мои причендалы. Я любил ебать их живыми, когда они еще двигали своими губами по моему ***цу. За пол года я перетрахал, наверное более 40, может и 50 карпов. Я ебал их по нескольку раз в день, кончал им в анал, хз зачем, иногда я дотоахивал их, когда они были уже заморожены в холодильнике, правда это у меня было на черный день. Один раз я даже попытался выебать леща, когда карпов не было, но рот у него был мелковат. Один раз я выебал голавля, но все равно, самыми лучшими для меня были именно карпики, и когда отец спрашивал, на кого ему завтра пойти, то я всегда уговаривал его наловить карпов, мол мясо у них оч вкусное.
Тут произошло следующее. Примерно неделю мой отец не ловил карпов. Неделю я не **** карпов. Я ходил как в тумане, мне очень хотелось выебать очередную рыбу, я подумывал самому поймать карпа, но мне лень, тем более, что рыбалку я ненавижу. Отец принес за всю неделю только одну маленькую щучку, вероятно потому, что была поздняя осень, и он говорил, что карпов сейчас ловить не интересно или чото такое. Я помню, он уже вроде как начал что то подозревать по поводу моей карповой мании, но я все равно отмазывался, мол просто нравится мне эта рыба и все.
Мой отец принес домой 8ми киллограмового сома. Мне очень хотелось поебаться с рыбой и тут я присмотрелся к сому. А что, рот что надо, вот только щетка сомовья, но она как правило ничего не может сделать, максимум поцарапать, если очень сильно прижаться к ней. Ну, думаю, ладно, сойдет. Я оголил ***, надрочил его немного, засунул в рот живому сому, который кстати был в тазе с водой, и начал ****ь его в рот. Я ебал его еще немного, но через минуту произошел ужас. Сом сжал мой хуец, и вроде хотел вырвать его, но у него это не получилось, он просто очень сильно провел своей щеткой по моему хую. Я сразу вынул его, он был пздц как исцарапан, из него шла кровь, я ебнул сома ногой, и он упал в свой таз с водой. Кровь сочилась из моего хуя ручьем. Я блять перебинтовал его, намазал спиртом. Затем я вытер кровь с пола. Хуй болел очень сильно. Он сильно опухал, но потом прошел, однако шрамы остались. Хорошо, что хоть никто так и не узнал что я ебал рыб, и что ходил с бинтом на хую. И вот, хуй у меня прошел через месяц полностью. Всю зиму я никого не ебал, а тут мой отец весной снова начал приносить с рыбалки карпов, и я снова стал их ебать. Последнего карпа я выебал позавчера. Самое главное, что на сиськи, и просто телок у меня уже не стоит, а как только я вижу рожу карпа, так я сразу возбуждаюсь. От меня хуй провонял рыбой настолько, что отмыть его уже невозможно. Так это чо выходит, я рыбофил какой то? Я нормален ваще?
http://lurkmore.to/:
Хлеба и зрелищ
Omskaya ptitsa, hleb, zrelischa.jpg
"Хлеба и зрелищ!" — кричат взахлеб обитатели Интернетов. Раздирая затылки и вырывая волосы от ярости. Разбрасываясь направо и налево "лалками" и "мамку ипал". С краснющей рожей и набрякшими венами на висках они всех **** называют тупыми, но при этом все *** могущественные правители всемирной паутины. И нет их вины в этом, поскольку желание самоутвердится хоть где-то присуще каждому. Прыщавая рожа, неумение общаться и боязнь мира делают их диванными философами и великими троллями. Они ненавидят школоту, скрывая принадлежность к этой социальной группе. "Хлеба и зрелищ!" — орут они питаясь чужими неудачами. Заглатывая негативные эмоции. Тешась котятами и пони. Бросаясь из крайности в крайность и ненавидя всех и вся, конечно кроме пони и котят. Проходит время, хлеб уже не торт, да и зрелища катятся по наклонной. Подавай им теперь кофеек из старбакса и пончики. Что со зрелищами? Наивные детские истории никого не устраивают. Нужно дом сжечь или карпа отыметь. Приветствуется ксенофобия и чтение идиотских книг. Они постепенно становятся умнее, но деградируют морально. Пососать за айфончик? — Пожалуйста! Уступить место девушке в транспорте? — А хуй вам! "Хлеба и зрелищ" — они орут и гонятся за мейнстримом, теряя личность в погоне. Теряя себя. Но при этом им похуй. Ребята, так держать!
http://lurkmore.to/:
Ірена Карпа (справжнє ім`я невідоме). 23 роки, проживе ще невідомо скільки через свій вельми певний спосіб життя. «Дупа і уродка (…), прибацана тьолка…» — любить цитувати журналісти антоцію до першої Іреніної книги «Знес Паленого». Насправді все ще гірше: Ірена добра, розумна, виважена, гарна…
«Сиджу вечорами, плету макраме…» — зізнається вона в одному інтерв`ю.
Це неправда, що вона любить картинги, — вона пече яблучні пляцки. Неправда, що пірнає в Тихому океані з аквалангом, — вона читає дамські романи.
Ірена НЕ подорожує автостопом, НЕ фотографує заборонених яків в Гімалаях на Індо-Китайському кордоні, НЕ пише блюзнірських текстів для альбомів типу «Курва Кам Бек!» гурту типу «Фактично Самі», НЕ міняє життєвих поглядів і місць проживання, НЕ пише дисертацій з літератури, НЕ вживає жодних наркотиків, НЕ малює автопортретів, де зображений самий лише голий торс, НЕ поводиться нечемно, НЕ заключає мільйонних контрактів.
Ірена просто НЕ каже правди!...»
Віддібрані цитати:
(1) «Хто і що для чого. А жінки люблять політику. Це вже давно стало помітно. Для них то – один зі способів сексуального вдоволення. „А що буде, як почнеться війна?”– і кожна вже мислить себе у бункері, в лісі, у бомбосховищі, на горищі, під водою, під купами уламків чи людських тіл. І всюди тиск, тертя, постійні доторки і мимохідні злягання. Найчастіше – з ворогом. Так певніше виконується патріотичний обов’язок. Так бурхливіше кінчати. Ексгібіціонізм жінки невблаганно поміщає її в середину кола, що з усіх боків прослідковується тисячами хтиво-урочистих чоловічих (жіночих) очей. А її в тому колі тупо і брутально трахають. І чим довша черга тих ґвалтівників, тим ліпше. Сексуальна наруга, приниження, млоїсте і таємне задоволення та неминуча смерть опісля нього. Оргазм чи інфаркт – яка різниця. Просто втеча від втрати. А як намалювати втрату всього часу? Можна малювати риби, що пірнають в ополонки. Чи в спокійне море. Дірки з риб’ячими хвостами. Нескінченний рибовий караван по діагоналі моря. Бо я точно знаю, що море квадратне. А риби обирають найдовшу дорогу. Оргазм чи інфаркт — яка різниця. Просто втеча від втрати. А як намалювати втрату всього часу? Можна малювати риби, що пірнають в ополонки. Чи в спокійне море. Дірки з риб’ячими хвостами. Нескінченний рибовий караван по діагоналі моря. Бо я точно знаю, що море квадратне. А риби обирають найдовшу дорогу.
А тоді був час на подарунки: дні народження, нові роки, швейцарські ножі і французькі парфуми, військові ліхтарики і ніжні прибамбаси для догляду за тілом (Даня тонко відчував Євчині унісексові вподобання), запальнички, записники, білизна, кримінальні кодекси та китайські палички (Євка була до нудного практична).
Р.S. Жінки таки люблять політику.» – «50 хвилин трави (Коли помре твоя краса)», 2004.
28 ЯНВАРЯ 2017
10 СМІЛИВИХ ЦИТАТ ІРЕНИ КАРПИ
8 грудня народилась перша хуліганка української літератури – Ірена Карпа. Сьогодні поле її діяльності виходить далеко за межі країни. Вона входить до п’ятірки найбільш затребуваних українських прозаїків, до того ж – співає у гурті QARPA. Розкута, розумна, епатажна та самобутня жінка, вона не боїться говорити та шокувати. За що ми її і любимо. kasa.in.ua пропонує згадати 10 висловів письменниці про життя, кохання і державу, які вражають сміливістю та відвертістю.
Дні – це період між снами. Відстань до точки – це бажання чи потреба туди потрапити. Життя – це те, що залишилося в пам’яті від безкінечного миготіння сцени.
Для того, щоб жити на повну, не потрібно мати ні статусної пишноти, ні чогось іще, аби заздрим сусідам вилазили очі. Від усього, що маєш, робиш, відчуваєш, треба отримувати насолоду. І вона, хай як це дивно, не збільшується від нагромадженого багатства. Адже можна й у виняйнятій хаті пофарбувати стіни в той колір, у який хочеш сам, а не хтось, можна жити без меблів і пити дороге вино, не мати авто, але потрапляти велосипедом у такі місця, котрі іншим і не снились. Головне ж, ти знаєш, робити все з власної волі. Тоді це правильно і морально. А ламати себе – найбільший з гріхів.
Бо що таке людина без мрії? Кусок офісного паперу, на якому видрукували щось ледь видне, бо кінчався картридж із фарбою, так що смітник усе ближче і ближче.
Я пишу, як живу – просто і нічого не приховуючи, не зображаючи з себе прекрасну принцесу. Всі люди жеруть, серуть, трахаються, в них течуть соплі, коли застудяться, вони відригують, пітніють, збуджуються і трусяться, коли бояться. Хто думає, що все це брутально, грубо, неестетично – той малює квіточки у вазонках.
Ми вчимося на помилках своїх батьків і випробовуємо на дітях помилки вже власного виробництва.
Я завжди кажу – якщо ти автор, ти не священник, який читає проповідь, і не вчителька початкових класів, яка каже, що треба бабусю через дорогу перевести. Все, що ти пишеш, це твій експірієнс, твої очі, те, що ти бачиш.
Робітник, студент, пенсіонер — усі ті, хто незаслужено отримує так мало від держави і заслужено на неї ображається, — що вони можуть зробити тут і тепер для того, аби стати трохи щасливішими? Допомагати тим, хто у більшій біді.
Держава — то не лише репресивна машина податків і чиновницьких побудов. Це ще й суспільство. А суспільство — це багато-багато окремих доль, об’єднаних на даний момент спільною метою: вижити й перемогти.
Деякі речі прекрасні й страшні тим, що трапляються в житті всього один раз, щоби безповоротно його змінити. Єдиний видимий мінус у цьому - починаєш несвідомо порівнювати все, що трапляється з тобою, з цим певним еталоном. Найвищі гори, найнебезпечніші ситуації, найболісніше й наймістичніше кохання.
Люди з часом чомусь втрачають кращі свої риси і залишаються незмінними у гірших – чудна річ.
**
„Ви наш новий бебі-сітер?" - „Ні, я ваш новий мазафакер!" - "50 хвилин трави"
Всі підараси, одна я - білочка! - "Полювання в Гельсінкі"
Ейфоричне очікування веде до Великої Сраки. - "Полювання в Гельсінкі"
І все ж тим, хто тебе хєрить, треба бути вдячним: вони є оруддя Господнє. - "Полювання в Гельсінкі"
Індуси такі ж брудні, як наше життя. Тільки нам, на відміну від них, насрати на наші душі. - "50 хвилин трави"
Їй не хотілось ні спати, ні просинатися, ні їсти, ні думати. Хіба що сцяти. Так, то велике, непомірне задоволення. Їй інколи хотілося просто довго їздити в поїзді, напиваючись несвіжого пива, а потім вистоювати в черзі до смердючого туалету. Тільки би в кінці отримати цю надзвичайну приємність. Це навіть ліпше тихого джазу, коли в тебе болить голова. - "50 хвилин трави"
Їхні життя були скинуті на купу. Від купи тхнуло. Їм не було сили відвернутись від того смороду. - "50 хвилин трави"
Кожне слово - це непомітний плювок всередину. Він з часом починає нестерпно смердіти. - "50 хвилин трави"
Краса не здатна до кохання. Краса порожня всередині. Краса суть ілюзія. - "Полювання в Гельсінкі"
Краса у смерті відсутня, це завжди тупорилий епатаж чи епатажний поступ.» - "50 хвилин трави"
Красивим людям личить навіть смерть. - "Полювання в Гельсінкі"
Ніяка п.... нікуди там не дається. А дається х... Причім дається жваво і охоче, як товар зі стенду "Все по 50 коп". А нащо нам таке добро? Чого, питається, пхати в себе, що не впало?» - "Полювання в Гельсінкі"
Слова в молитвах - то цифри номерів Богових мобільних. Вони не змінюються роками, але є багато провайдерів - тому й молитви бувають різними. Залежно від того, де перебуває Бог, і який в нього настрій. А коли моляться багато людей водночас по тому ж номеру, тобто, тією ж молитвою, вмикається гучномовець, і Богові не доводиться брати слухавку. А для декого з нас у Нього просто бувають заблоковані вхідні дзвінки. - "Полювання в Гельсінкі"
Смерть і кохання завжди здавалися їй нерозривними, як Шіва і Вішну. Вічний коїтус. -"50 хвилин трави"
Хай все стане гірше, тільки хай не буде так, як зараз! - Ірена КАРПА "50 хвилин трави." - "Полювання в Гельсінкі"
Я взагалі мало кому схильна вірити. Хіба що лиш найгидкішим виродкам і падлюкам. -"50 хвилин трави"
Я тисячу разів продумувала історію нашого мудрого помирання. Воно зростало з болісної й містичної любові, з кривавої суміші чуттєвості й безталанного розуму (роздуму?) та ще з бозна-чого. Я не продумувала лише історії нашого життя, бо це безглуздо й заборонено. Бо це не наше, як, врешті, не наше й помирання. Але про вмирання - то хоч солодко, як завжди солодко про неминуче. - "50 хвилин трави"
Якщо чувак не годен мати то, що любить, мусить любити то, що має (If one cannot have what one loves, one must love what one has).
ВІЛСОН (за книгою Ірени КАРПИ "Полювання в Гельсінкі")
А я не люблю вживання слів штибу "вічно" і "завжди" стосовно людських почуттів. Що може бути більш минущим? І тим не менш, здебільшого жінки тяжіють до кидання цими слівцями. Либонь кожна думає, що вона - як гак, до котрого прив'язана мотузка. Що коханий чоловік - це як засніжена вершина, в голову котрої можна забити цей гак-"завжди" і видертись нагору. Щоби там прив'язатися, посісти й нікому нічо'ніколи не віддати.
Вважайте, поборники вічного кохання: в жодному разі не цілуйте древніх бронзових табличок невідомого походження на опанованій вами вершині! У вас, я розумію, екстаз і благоговіння, але ж нагорі температура мінусова і ви в курсі, що трапляється з дітьми, котрим заманулося взимку лизнути металевий предмет. Приклеїтеся-приростете намертво, без крові не віддереш. Є, правдв, гарний спосіб: посцяти в руку і врятувати свої губи і язик. Але ж ви так старалися, так лізли, таких уже планів на майбутнє наклепали, а тут - маєш собі - сцяти! - "Bitches Get Everything"
Колективне підсвідоме жіноцтва — то страшенна сила. Фактично — СС. У кожній, хоч як емансипованій і зайнятій кар’єрою телеведучій, топ-менеджерці рекламної аґенції, політичній аналітичці чи мажорітарній акціонерці трубопрокатного заводу живе бодай малий тельбух домашньості, маленькі хатні приємності хоч-не-хоч, а шпортаються об нас і підбивають на дію. - "Bitches Get Everything"
Люди п'ють, жінки танцюють. - "Перламутрове порно"
А я не люблю вживання слів штибу "вічно" і "завжди" стосовно людських почуттів. Що може бути більш минущим? І тим не менш, здебільшого жінки тяжіють до кидання цими слівцями. Либонь кожна думає, що вона - як гак, до котрого прив'язана мотузка. Що коханий чоловік - це як засніжена вершина, в голову котрої можна забити цей гак-"завжди" і видертись нагору. Щоби там прив'язатися, посісти й нікому нічо'ніколи не віддати. Вважайте, поборники вічного кохання: в жодному разі не цілуйте древніх бронзових табличок невідомого походження на опанованій вами вершині! У вас, я розумію, екстаз і благоговіння, але ж нагорі температура мінусова і ви в курсі, що трапляється з дітьми, котрим заманулося взимку лизнути металевий предмет. Приклеїтеся-приростете намертво, без крові не віддереш. Є, правда, гарний спосіб: посцяти в руку і врятувати свої губи і язик. Але ж ви так старалися, так лізли, таких уже планів на майбутнє наклепали, а тут - маєш собі - сцяти! - Ірена КАРПА "Bitches Get Everything"
Всі підараси, одна я – білочка! - Ірена КАРПА "Полювання в Гельсінкі"
Одне я вам, тьолки, скажу: НІКОЛИ не економте бабло своїх мучачиків. Вони цього просто не здатні зауважити. - Ірена КАРПА «Добло і зло»