Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/11/28/1280
Строї осінні жовтизною
вже відмічають ліс і парк,
лиш подих вітру пролітає
та розпочнеться листопад.
Торкнеться лист куща, злітає
і вже донизу пролетить,
дорогою наче співає
і тихо-тихо шарудить.
Шурхоче лагідно і ніжно,
оспівуючи осені красу
в день сонячний чарівний,
та вечорину скоро ждуть.
Незвично рано наставала,
темніла швидко далечінь,
запрошувала відпочити,
час буде для нічних видінь.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/12/13/1196
20.10.2019-3.12.2019.
Світлина Ігора Винниченка:
“Строї осінні…”