Летить вітер-вітерець,
що запросить на танець
сірі хмари дощові,
потягом над краєм йшли.
Вітрів тут вирувало море,
та новий подих прилітав
і він потужно, не поволі
кленочки гнув і нахиляв.
Вони, бач, тут же молоденькі,
а туї й липи не старі,
були старими тільки верби,
та молоді у них гілки.
Гілки верб заплітає вітер,
а ще купає у воді,
по озеру побігли хвилі
і плюскотіли в береги.
Громаддя хмар над світом сяє,
та важко-сірий низ несуть
і ластівки над озером ширяють,
але низенько – дощик ждуть.
Глянуло сонечко із хмари,
накреслить на доріжці тінь,
хитає вітер гілля верби
і голоснішав плюскіт хвиль.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/08/13/850
8.07.2019-12.08.2019
Міське озеро.
Івано-Франківськ.