Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/07/14/1137
Дзвонив Зевес ураз до німфа,
але не наш - із іншого Олімпу,
де статуя Гекати красна
посеред острова стоїть.
Ще факел у руці тримає
і шлях вперед весь осява,
а хто ту статую впізнає,
то упізнає Зевеса.
Усіх приїзджих зустрічає,
хто прилітав, чи в місто плив,
не просто так дзвонив, а раптом
такий ось пендель прилетів.
Летів він через океани,
прибув ураз через моря,
а де і що тут спричинилось,
де безлад був, а чи біда?
Зевес той – і не забувайте -
заможним достобіса був,
а чому був? Та він і зараз
знайомства бізнесові не забув.
А серед них і багатіїв
пісень і танців добродій,
там, де метал і Боллівуду
час наступити в нього вмів.
Вклав свої кошти, заробляє,
податки - справа немала,
а хто на нього набігає?
Мала нахабна німфина.
Та не своїм і зайнялися,
а розпорядження хто дав?
І не проста була та птиця,
і не на того нападав.
Зв’язки такії бізнесові
кожен пов’язують Олімп,
так керувати, щоб не сміли
займатись ділом не своїм.
Чарівний пендель - він буває,
лікує хамство й заворот мізків,
хто високо злетів, той знає,
що є управа на богів!
Продовження: http://www.proza.ru/2019/07/28/785
26.07.2019-27.07.2019.
Картина із інтернету.