Частина 2: http://proza.ru/2019/05/14/748 (заблоковано)
Частина 2: http://www.proza.ru/2019/05/25/561
* * *
...И да, я русофоб, и этого не скрываю. И даже горжусь этим. И чего я боюсь, а что ненавижу - то не с Вами хочу обсуждать. Вы мне уже успели осточертеть, с Вашим Порошенко. Поэтому портить себе нервы ещё и по поводу Вашего любимого и мною ненавидимого русского языка - я тоже не собираюсь: мне осточертел ваш русский. Оставьте меня в покое. Будьте добры.
Братислав Либертус Свидетель 14.05.2019 14:36
+
Вообще-то я русин. Мой родной язык - русинский. И я тоже болею за свою родину - Подкарпатскую Русь, которую нехристи-большевики переименовали в Закарпатскую область и передали Украине, предварительно низложив полноправную республику со своим гербом, гимном, знаменем и многовековой историей,самобытной культурой, языком до заурядного субъекта другой республики.
За свободою до Сибiру або заслання до Америки?
Мирон Веклюк
Після багатьох років важко взнати, чи має ця історія реальне підтвердження. Або вона так і залишиться красивою легендою. І все-таки я упевнений: вона настільки правдива, що має місце бути. Сталося все в достопам'ятному 1945 року, після звільнення Радянською Армією Підкарпатської Русі від венгеро-німецької окупації і подальшій її анексією СРСР. А розповів мені цю історію в моєму далекому дитинстві вельми гідна і шанована людина,житель селища Вільховатий, нині, на жаль, вже покійний Петро Данишек. Після узяття частямі Радянської Армії одного з населених пунктів – чи то Богдан, чи то Кваси, що на Раховщине,(до 1945г.восточная частина Підкарпатської Русі) молоденький офіцер тільки що відкритої комендатури зібрав місцеве населення в центрі містечка. Представившись народові, що зібрався, офіцер нашвидку розповів про структуру Радянської влади, про партійне будівництво, про свободи, що надаються, жителям великої країни. І тут же почав агітувати за створення в містечку. колгоспу! До агітації підключився той, що проїздив мимо на машині капітан – політрук якоїсь частини, і, судячи з усього, сибіряк. На користь колгоспів він приводив вельми «вагомі» аргументи. – Ось в Америці немає колгоспів – тому там і безробіття, страйки, убогість. Робочий клас пригноблюють до цих пір! І у нас в Сибіру раніше так було, поки ми не встановили Радянську владу. І не створили колгоспи. Після цього зажили без проблем! Ось так переконував горців проїжджий політрук.А вони, між іншим, відмітили, що російська мова з часів першої світової війни змінилася, змінилася і сама манера мови солдатів. Вона стала різкішою і гучнішою. Зникла минула статечність, з'явилися багато незнайомих слів. Лише потім горці взнали, що частенько це була ненормативна лексика. Закінчивши свої мови, офіцери запропонували ставити питання. Що із цього приводу думають присутні? Пауза затягнулася. Томливе мовчання порушив той, що вийшов з натовпу високий сивий, з довгими гуцулськими вусами дід: – Все це добре, пан офіцер, — сказав він, — але як же без худобини? Двір без худобини – сирота! Як діточок праці навчити? Без нього людині ніяк не можна. Де молоко для дітвори щодня брати? Корова – вона, пан офіцер, не лише сім'ю, але і всю останню живність в господарстві годує. Отже не всі захочуть віддавати своє добро – худоба і інвентар – в загальне користування, як ви говорите, в загальний казан. Ми завжди жили дружно, а тут почнуться розмови: хто чого і скільки вклав в колгосп,хто скільки отримав. Цього у нас зроду не було. Та багато хто просто не захоче розлучитися з власним господарством! Не до добра це. Бравий офіцер, парубок, видно, міський, розуміючий в сільській праці рівно стільки, скільки дід в партійному будівництві, в кишеню за словом не поліз: - А ви нам список складіть. Всіх, хто не захоче вступати в колгосп. Ми їх прямо до Сибіру відправимо! Ось там і навчимо свободу любити!!! Покачав дід сивою головою, оглядів своїх земляків, що раптом зажурилися , обернувся до офіцерів і спокійно, з гідністю відповів: – Навіщо ж до Сибіру? Ви їх до Америки відправте! Нехай вони там з голоду помруть! Люди поклонилися начальству і потихеньку почали розходитися. При цьому щось між собою впівголосу обговорюючи. Колгосп не вийшло, як можна створити його там, де немає ниви? Довкруги ліс і гори. Проте, колективне господарство було створене. Але автор ідеї про покарання неслухняних засланням до Америки валив ліс не в рідних Карпатах, а в далекій сибірській тайзі. Додому він так і не повернувся.
Мирон Веклюк 14.05.2019 16:38
+
Ви можете здивуватися, Мироне, але, хоча я не є етнічним українцем, і тим паче не є русином, бо я узагалі себе до слов'ян не причисляю, оскільки я рахую себе до прибалто-фіннів - між тим, я так само при нагоді говорю українцям про їхню дискримінацію лемків та гуцулів на Західній Україні, і наполягаю на рівноправ'ї. Хоча, коли мова заходить про українсько-російський конфлікт, то звісно, стаю на бік українців.
Я би хотів оволодіти лемківською мовою, але не маю співрозмовників, щоби її практикувати. Для чого то мені треба, якщо я не є русином? - спитаєте Ви. Я відповім так: Із почуття солідарності, бо я апріорі підтримую мовне питання малих народів великих держав. Бо я хотів би, аби і русини підтримували мій народ: ліввиків Карелії. Якщо усі маленькі народи об'єднаються у боротьбі проти мовної дискримінації - то разом їх узятих значно швидше буде почуто, аніж якщо кожен маленький народ боротиметься за самого себе. Це моя принципова позиція. Тому лемківською мовою я оволодів би із принципу.
Братислав Либертус Свидетель 14.05.2019 17:17
+
Братiслав, як тiльки я починаю розмову за русинiв, то мене починають проклинати украiнцi. Вони однi на всiм cвiтi не признали русинiв, а така нацiональнiсть iснуе в реестрi народiв cвiта. Вони влаштували этногеноцид для русинiв знищующи iсторiю, мову та iнше тисячелiтнього народа. Друкую вiрш-поэму про icторiю гуцулiв i русинiв середини 20-го столiття. (Не рахуйте русин за руських.)
Гуцульска iсторiя
Мирон Веклюк
(пiсенний текст)
Прилетіли чорні вісти
У гори Карпати.
Стали німці з совітами
Насмерть воювати.
Стали німці з совітами
Насмерть воювати.
А мадяри стали німцям
Дружно помогати.
А мадяри стали німцям
Дружно помогати
І гуцулів православних
На фронт забирати.
Оповила темна нічка
Ой, гори Карпати,
Та й став уряд тот, мадярський
Похоронки слати.
Тай став уряд тот із фронту
Похоронки слати.
А гуцули бiдовані
Над ними ридати.
Минула си тота война
Німці проiграли
А гуцули із катунів
Т’ хатi повертали.
І став уряд наш у Празі
Границі новити,
А Карпати благодатні
К Чехії ділити.
А Карпати благодатні
К Чехії ділити.
І гуцули бідовані
Стали лiпше жити.
Но недовгим щистьи було —
"Комітет" зблудивси
І без дозволу народу
В совiти просивси.
Стали нехристи – совіти
По селах ходити
Кому нахти, кому соли
Стали обіцьити.
Кому нахти, кому соли
Стали обіцьити.
І в гуцулів бідованих
Підписи просити.
Підписалиси гуцули
Й стали голосити.
З тих пір стали з совітами
У колхозах жити.
З тих пір стали з совітами
У колхозах жити.
І безплатно в своїх землях
На колхоз робити.
І безплатно в своїх землях
На колхоз робити.
І не мали повне право
До церкви ходити.
І не мали повне право
До церкви ходити.
І було заборонено
Діточок хрестити.
І було заборонено
Діточок хрестити.
Та на Різдво і Великдень
Мусили робити.
Та на Різдво і Великдень
Мусили робити.
Та так люди бідували
Шо не могли жити.
Та так люди бідували
Шо не могли жити.
І мусили на роботу
У Сибір ходити.
І тепер нелегко жити,
Но нема комуни…
Там де хочеш, там і робиш
Й платять коруни.
Скоро будем ліпше жити,
Бо нема совітів.
Куди хочеш, туди й їдеш…
По всім білім світі.
Автор: Мирон Веклюк. м.Рахiв.
Закарпатская обл.(Подкарпатская Русь)
Мирон Веклюк 14.05.2019 18:26
+
Що українці не визнають існування русинів - то я знаю. До речі, наскільки я знаю, русинів як такої нації не існує, бо і єдиної мови русинської теж не існує, - точно так само, як і карелів не існує, оскільки це поняття скоріше географічне, аніж етнічне. У Закарпатті живуть лемки, бойки та гуцули, крім того лемки ще живуть у Польщі та Словакії, далі у Словакії живуть бачвани, паннони та сотаки. Усі русинські мови звісно мають один єдиний мовний код: "rue" та "ry", але насправді кожен народ має свою власну мову або власний говір. І наскільки я знаю, то під сучасною русинською мовою мається на увазі саме лемківська мова, оскільки вона є найпоширенішою, або найрозвиненішою серед русинських мов, і саме її намагаються зробити єдиною для усіх русинських народів. Хоча насправді русинів як одної нації не існує, оскільки це скоріше географічне поняття, яке об'єднує декілька близькорідних народів, які живуть у Прикарпатті та Закарпатті. Власне, сама Русинія якраз на Карпатах і розташувалася, а Карпати між собою поділили Україна, Польща, Словакія, та Румунія. Наскільки я знаю, русини живуть в усіх перечислених країнах, окрім Румунії. Отож, не розумію, чому Ви, будучи лемком, називаєте себе русином, - як ніби позбавляючи свій власний народ окремого обличчя. От я, наприклад, ніколи не називаю себе карелом, оскільки слово "карел" - це географічне поняття, а не етнічне, а за етнічною приналежністю я ліввик. Тобто, я розрізняю географію та націю, а Ви ні. Як на мене, то те сором.
А чому Ви не пишете лемківською мовою? Якщо вона Вам рідна, і Ви живете там де народилися - то мусите мабуть нею володіти... В усякразі, я би залюбки оволодів нею, аби лиш був співрозмовник, який би мене навчив її. Я для цього навмисне вивчаю польську мову та сербську, оскільки вони мають певний відсоток спільної лексики з усіма русинськими мовами.
Братислав Либертус Свидетель 14.05.2019 19:25
+
(уся гілка дискусії була заблокована, тому на тому і обірвалася).