Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/04/09/1619
Ой, у небі хмари низенько засіли,
а чи дощем рясним пролитись хотіли?
Ішли хмари низько, за гору вчепились,
ураз дощем рясно на землю полились.
Дощику із неба, рясно проливайся,
хоч в ярах – замети, але розливайся,
задзюрчить в потічку швидкая вода,
буде бігти річка, а дощик співа.
Заспіває дзвінко дощик за вікном
і тече потічок швидко у ярок,
поливай землицю, хай прийде весна,
стане розквітати квітами земля.
Стануть зеленіти листячком ліси,
а веснонька-весна летить у світи,
хмари враз проллються із неба дощем,
стане світ чистішим і весноньку жде.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/04/24/1123
10.03.2019-16.04.2019.
Світлина Калини Шпанюк-Мельничук:
“Був сірий дощ. Сіріший од роси.
Дерева протинали небо біле...” (О. Стасюк)