Попередня частина: http://www.proza.ru/2018/10/30/32
Життя замилування подарує,
а може хтось побачить і почує
у шелестінні листя, що впаде,
у вітрі, що у кроні загуде.
Лиш загуде і знову тиша,
потужний подих вітру - вище
і розсівається туман ранковий,
ранку наступного він буде знову.
Сонце пробивається у хащу,
щодня листковий килим кращий,
зелене листя залишилось де-не-де,
та із нічним морозом упаде.
Сонячними стали лісові дороги,
тільки буде лінія зеленої трави,
засипле скоро дощ із листя
блакитне небо і відтінки жовтизни.
Продовження: http://www.proza.ru/2018/11/08/2026
18.10.2018.
Світлина Ігора Винниченка:
“Усім - замилування…”