Попередня частина: http://www.proza.ru/2018/10/15/1823
На бал збиралась пишна осінь
і шила вбрання із листків,
та іще листя залишилось,
щоб додаватися до килимків.
Вона кидала зверху на карету,
сучасною карета та була,
щоб їхати в ній до палацу,
поки зима не підійшла.
А зимонька уже збиралась
не поспішала навмання,
та тільки черевик згубила,
як над горою летіла.
Той черевик десь загубився,
як би зимі його знайти?
Та тільки там його шукати,
де на горі сніг упаде.
Гора та Піп Іваном звалась,
де зимоньки впав черевик,
а без взуття – яка ж забава?
На бал зимі вже не спішить.
Та поки зимонька шукає
свій черевичок чарівний,
то осінь плаття дошиває,
бал починає неземний.
А на балу уже кружляють
осіннє листя, мавки і дива,
а ви б хотіли побувати?
Уже готує осінь золота.
Вийдеш у парк – усе навколо
засипле листям золотим,
а як же бал? Буде чудовий,
але зима знайде все ж черевик…
Продовження: http://www.proza.ru/2018/10/21/1017
18.10.2018.17.26.
Світлина Ігора Винниченка:
"За Вами, Друзі, назва цієї фоти"