Суд перевторюється на світ,
цвіт перетворюється на цвинтар.
Скільки ще треба років і літ
Щоб розібратися й відповісти:
Чи важливіше це – покарать,
визначить ступінь і суть провини?
Чи наше горе не залікувать
помстою, й не повернуть безвинних?
Горе і зброя. Вже «аз воздам»
пишуть не боги, не монте-кристо.
Кожного дня по своїх судах
тягнуть когось різномастні – істи.
-Ізмами б’ють наче кулемет,
не ураховуючи віддачу,
й не помічають, як рикошетять
в тих, хто і так постраждав і плаче.
Босе по цвинтарю йде життя .
Де мертві леви, де пси живі?
Істина в розпачі йде із суда, -
не очі зав’язані, без голови він.
Pereat mundus et fiat justicia:
за справедливість у круговерті
всі перевторюємось на вбивць і
сіємо смерті.