"Віра, що воскрешає з мертвих"
* * *
Сьогодні мені зачинили вікно і вивинтили ручку. Вирішили таким чином примусити мене погодитися на проходження рентгену та перевод у пансіонат. Потім прямим текстом говорили: "Переїжджай у пансіонат, і там будеш відчиняти вікно скільки захочеш".
Але я усе одно повторював своє: "Спершу хай мені видадуть моє крісло, потім погоджуся на рентген". Їм набридло зі мною розмовляти, тому вони дали мені лист паперу і веліли написати, що я відмовляюся від рентгену та від пансіонату. І ще Барановська кинула фразу: "Якщо у Харкові є це крісло, яке ти хочеш - то тобі звісно скоро його дадуть"... Добре, що вона сказала цю фразу (чомусь мені здається що вона і сама не очікувала від себе, що скаже її). Я написав на тому папері свою заяву: що від рентгену відмовляюся, поки мені не дадуть бажане крісло, а це крісло у Харкові є, у такому-то магазині: такий-то сайт і такі-то фізичні адреси. І як щойно мені видадуть це крісло - так я одразу погоджуся і на рентген, і на пансіонат.
Тим часом написав також і електронний лист у МСП, зі скаргою на навмисне спричинення шкоди моєму здоров'ю шляхом позбавлення мене свіжого повітря, та на психологічний тиск з боку завідуючої, мого лікаря, а також з боку соцробітників "Деполю". Відповіді ще не надійшло. Мабуть, прочитають лист завтра.
Тим часом у палаті уже стало душно як в бані. Від нестачі повітря клонить у сон.
Але я молюся. Не припиняю молитися моєму Янголові-охоронцю. Прошу Його залишити мене живим, не дати померти, і також захистити мої права. Амінь. Я мушу вижити, попри усі закони фізики, попри моє слабке здоров'я, мушу вижити. Мені хочеться вижити, назло усім їм. І назло Мишкові також, щоби йому соромно було дивитися мені у вічі. Не дай Йому спокою, Тату... Амінь.
16:07, 16.10.2017
Братіслав Лібертус Свідок
П.С.: 13:22, 17.10.2017. Щойно прийшла відповідь з МСП про те, що мою скаргу було прийнято.
Але побачимо, як швидко відреагують...