***

Елена Студзинская
Не роби добро, як спокуту…
Будеш плакати все життя,
по краплині стече отрута
в кожний день твого майбуття.

Вір завжди. Не лише під дзвони
золотавих, величних свят,
поверни себе із полону,
у якому ти був собі – кат.

Повертайся до себе, людино!
Геть всі маски, обличчям – у Світ.
І живи, у житті – єдине,
добре Світло - у заповіт…