Попередня частина: http://www.proza.ru/2016/10/23/1496
Багато у морському царстві дива,
спостерігали їх удень і вночі,
тільки свіча ніколи не горіла,
не зможеш її засвітить.
У дальньому краю царства
маленька русалка живе,
серед усіх донечок Посейдона
наймолодшою вона буде.
Старших сестер навчання ще триває,
а для молодшої не прийшов час,
зате вона цей час чекає,
дізнається про школу і про нас.
У найглибшому місці Середзем’я
розташувався головний палац,
якщо його не зможеш розшукати.
побачиш, як наступить час.
Русалочка запрошення дістане:
поштар-русалка принесе,
так що, миленька, приготуйся,
бо морська школа уже жде.
Спинить улюбленії ігри,
де замість шахів з мушель гра,
а ще малесенькії ляльки:
русалки й люди, рівні в них права.
У іграшковому русалочка палаці,
у справжньому вона є теж,
а ще город морський у неї,
та і садок, він справжній весь.
У ньому водорості і рослини,
що у морській воді ростуть,
садок і будинок прикрашають,
один для одного живуть.
Маленькі арки і фігурки,
що познаходила на дні,
тепер у тому у садочку,
запросить, відпочинуть усі.
Передала через велику арку
поштар-русалка її лист,
бо скоро буде і навчання,
учнів скликають з усіх місць.
Місцин із близьких і далеких,
моря, озера, річки і струмки,
солоні й прісноводні, чисті,
усім навчання до снаги.
Збере вона всі свої книжки,
у свій портфелик немалий
і стане він за нею плисти,
долаючи шлях нелегкий.
Коли їй доведеться раптом
вже із палацу відпливати,
палац свій і підводне місто
русалка буде пам’ятати.
Продовження: http://www.proza.ru/2017/01/08/2050
20.11.2016.
Картина із інтернету.