Олена Степаненко вирішила у своєму будуарі влаштувати серпанковий посиденьки.
Всі зібралися і вирішили розповісти про свою долю і жіночі важкі роки в коханні.
І тут Кларочку прорвало і почала вона свою оповідь розповідати:
... От як ми всі жінки схожі. Для нас все просто. Ми хочемо кохати і бути коханими сьогодні і зараз. А, як часто чоловіки починають виправдовуватися, що він не подумав, не знає, не вирішив. Ми ж не усі прохаємо обов;язково одруживаться, але одного хочемо, щоб усім серцем і тільки нас. Так, будь ласка, виріши, подумай і дізнайся, а потім підходь і дивися в очі, торкайся до рук і тривож серце.
Не знаю, як у кого, але мені точно треба так. А, то право слово ходять, пишуть, голову морочать. А, тепер, напевно, по лікарнях бігають і лікують свої нерви. А, по заслузі, нічого нам життя псувати.
Квіточка, будеш перебивати, я піду братів Пономаренко шукати, продовжую:
... Все почалося давно. Коли? Я не пам;ятаю, але подруги завжди були моєю відрадою і віддушиною. З ними завжди було цікаво зустрічати новий день і сподіватися, що в житті щось змінитися у мене і можливо накраще... А як же інакше. Якщо ні, то я краще здохну і будь ласка не вздумайте мені заважати.(Вона уважно подивилася на усіх).
Але з моїми подругами такого проколу не бывает. Вони просто не дають мені цей шанс- померти не помітно.
Такою була моя улюблена подруга Шурка Половинкіна- найкраща і відчайдушна.
Ось з ранку подзвонила, а до цього я була просто на грані. А вона знову мене урятувала.
А ось слухайте...
Бісило це довго і довго здавалося, не буде кінця цього мого сказу...
Хоча бували дні затишшя.
Коли?
Це коли кохана подруга порадує черговим розлученням і головне у мужика все забере. Він від неї радий в трусах піти.
(Вона нервово засміялася. Усі жінки підтримали її у цьому. Усі уявили цю картину з біжучим чоловіком у трусах).
А вона добра душа мене потім у стриптиз клуб веде. Ось де гола правда життя.
Я так кохаю ці свята розлучення... У повному розумінні цього слова. Подруга щаслива... Обмірковує новий план захоплення чергового принца на білому лімузині. Що цікаво ці принци самі до неї летять, як мухи... не будемо уточнювати куди. А потім через місяць тікає від неї, як сірий вовк від облави. І головне радий, що живий залишився.
А що я?
Он вона мені з ранку радість подарувала. Як яку? Йдемо знову у той клуб відриватися. Я вже тому Зайцю подзвонила. Гроші? Три місяці заощаджувала на усьому.
Ну і відірвемося ми з цим Зайцем!
-Олено, а хто це там під вікном розмовляє?
Степаненко пішла до вікна і визирнула з нього.
-Вітько, Сашко, а ви що тут шастаете? Я вас не кликала. Сьогодні жіночі посиденьки.
Чого? Вам цікаво? Я тобі, Сашко, у лоб дам, якщо кричатимешь. Гаразд заходьте, поки вас ніхто не помітив і тихо мені сидіти. Кларочка, рибка моя, продовжуй. Це до нас нові глядачі прийшли. Так, розумники, і плюшками не
об*їдатися! Чули?
Брати по Розуму закивали головами, при цьому встигнувши узяти булочок. Сашка той вже і чай у Мотрони випросив. Кларочка подивилася на них і сказала:
... Найкраща і відчайдушна - Шурка Половинка приперлась і як завжди стала зі мною бесіди вести:
Ах, вік мій безхмарний,.. і довго думаєш так безхмарно гуляти?
Не боїшься, що лисину сонцем напечешь, а вітром очі запорошишь?
Не час міркувати... а коли думаєш міркувати почати? Коли виспишься або після чергового “траху”?
Адже травень, такий він крихітний,.. лютий ще менше і що? Не жити, не спати і не жерти? А що робити? Що? Ну знаєш тепер зрозуміло, що ти точно у травні народилася.
Хочу я все дізнатися... що мало пізнала? У Туреччині були? Були. У Німеччині на мітингу засвітилися?
Спасибі посольство випустило нас. У Ізраїлі? Ну, слава всевишньому хоч туди нас не пустили.
Мойша? А нехай зі своєю Сарою помириться і не морочить тобі і мені теж голову. Чому? Ось коли виплатить твої борги, тоді нехай і морочить.
Я травнева, весняна... це ти зараз така, а восени і взимку що Мілошу співала? А Збынеку?
Ну, правильно хлопці досі нервові клітини відновлюють після вашого групового сексу!
Ти!? Так тобі по барабану!
Мені маятися завжди... брехня!!! Я вчора отримала СМС від Майкла з Мічигану. Куди це він тебе покликав, на яке ранчо? Куди? Мустангів об*їжджати? Дур таких об*їжджати.
З гітарою, з настроєм,.. і з ким на цей раз? Брешешь? Покажи квиток?
Не життя, а чехарда... ну якщо з “Дискотекою Аварія”, то я не проти.
Біжать, поспішають весняні,
Веселі року... так будешь поспішати, старою раніше терміну станешь.
Життя, як настрій,
Змінюється завжди..... Ти справді у це віришь?
Але все ж таки дуже хочеться
за життя пробігти.... Ще не набігалась? Зупинися, перекури, прийми душ, повечеряй... у туалеті газету почитай.
І в житті, не втративши надію,
Мріяти!... ось це можешь довго і безпечно робити.
Кохати!... якщо тільки з захисними засобами.
Дерзати!.... Можна без мене?
Тут хтось постукав у двері. На цей раз піднялася Рожкова і пішла перевіряти, хто насмілився потурбувати їх збори. Відкривши двері, вона побачила Мішу Циришенко з ящиком шампанського та Ігоря Христенко з величезним тортом. Вони так радісно, любовно посміхалися, що свекруха Світу не змогла їм відмовити пройти до салону.
Клара похмуро подивилася на нових відвідувачів і сказала, щоб сиділи тихо, а то вона піде шукати близнюків. Усі сіли і стали мовчки слухати далі.
Клара продовжила свою розповідь:
... Друга подруга ще та екстремалка. 45 років надали їй шарму і небувалий оптимізм.
Вона вирішила на природі відпочити з своїм колективом. Куди поїхали? У ліс, природою дихати.
Де тільки знайшли!!!
Ну, значить діло було так... це вона потім у дерматолога пояснювальну писала...:
“.... приїхали ми на пікнік у якийсь ліс. Так, звідки я знаю де це було!
А вам навіщо? Самі туди хочете? Дивіться там не тільки коники є, але ще щось чоловікам до трусів заповзло по нозі. Федір Кузьмич зараз на прийомі уролога. А, ось він як раз той водій, що нас туди привіз, можете у нього про дорогу запитати.
Головне не зрозуміло, хто сумку обчистив! Начебто усі свої, може там засідка була? Тоді Кузьмич перший на підозрі. А, ще Люська з відділу постачання. Вона тулилася до Кеші з креативного маркетингу.
Він ще той кабель. Усе мене між ніг гладив і показував пальцем на своїх губах, щоб мовчала.
Я?
А я, що дурепа? Мені сподобалося. До того ж ніхто цього не бачив. Може це він у сумці шмон улаштував? Тоді можна я піду додому? А раптом він мене у моїй квартирі чекає? Як навіщо? Закінчити розпочате? Ви ж цього гада з моєї попи витягли? Ну, значить я можу з чистою попою йти займатися коханням. Ви теж так вважаєте. Скільки мені років? 45. І що з того? Діти? Так у мене вже й онуки є. При чому це? Наслідки мені не загрожують! Це які? Вагітність? Ні, не загрожують. Я впевнена!!! Що? Коли? О котрій? Я прийду, ось тільки труси одягну і прийду. Дивіться, обдурите, то прийду сюди і змушу тут виконати обіцянку”.
Це потім вона мені усе розповіла. Що лікар? А він досі її перевіряє, але вже у себе вдома. Казав, що у неї дуже рідкісний, хронічно запущений діагноз і тільки він один може її вилікувати. Ну і нехай лікує, хоч більше у траві не буде срати і коників заманювати до своєї попи... птьху... ети її мати... дав же Бог подруг!
Тут раптом знову хтось під вікном зашумів. Дубовицька теж вирішила кістки розім*яти. Підійшла до відкритого вікна і подивилася із нього. А там стояли брати-”кролики”. Один тримав 10 літрову банку пиво, а другий величезне відро варених раків.
... Кларочка, до нас “кролики” прийшли! Вони нас збираються раками годувати і напувати пивом. Кликати?
Усі жінки зашуміли, що обов;язково кликати. Раків “кролики” варили відмінно і треба було бути тупою і ще раз тупою, щоб відмовитися від пиво з раками фірми “Кролики віників не в*яжуть, а тільки варять свіжих раків”. Володьки з шумом і гамором увійшли до салону і просто сили на підлозі, де і поставили усе, що принесли з собою.
Клара важко зітхнула і продовжила своє одкровення:
... А, ось моя сама добра подруга Оленка Танаїс. Ми усі любові хочемо, а ці чоловічі особи нас постійно у оману призводять. Ось і подрузі моєї разлюбезной такий попався. Я тут на днях до неї зайшла по дружньому.
... Квіточка, помовч! Усе по порядку розповім. Було так:
... Оленка)))))))я до тебе(()))та не поспішай, а то я у цьому парку ще й ноги поламаю, а мені їх треба берегти. Я до тебе у двері стукаю-стукаю, а там сусід якийсь виглянув і сказав, що ти весь будинок задиміла. Збрехав либонь?
Він тебе не ображає? Ні, а хто? Інший? Покажи цього гада!!! Куди пішов? Ось ... промовчу. Чуєш, Оленко, а тут у парку маніяки водяться? Як навіщо?
Ми їм профілактику улаштуємо. Ти ж свого відпустила додому.
Не бреши мені, він маніяк, я точно знаю.
Он як холоднокровно лист написав... точно енергетичний маніяк!
Він зараз вдома чай п*є, а ми тут по цьому парку котів лякаємо.
Яких? Яким у будинку не спиться, як мені і тобі.
Ти ще довго тут будеш замети топтати?
Дивись маніяк йде!
Гей, мужик, випити і закурити є?
Ти куди, я ж тільки хотіла запитати)))
Чого він подумав?
Олено, ти справді так вважаєш?
А, що зубів немає, голос, як у підлітка... справжня маньячка!!!
Мені навіть страшно стало від самої себе.
Пішли звідси!!
А то я зараз маніячити почну, а воно мені треба у такий холод, так і немає тут нікого.
Пішли)))А?
Ми краще твого сусіда налякаємо.
У нього як з нервами?
Міцно спить?
Пішли!
Тепер не буде)))Я тобі настрій підніму і усе буде ДОБРЕ!
Мотря:
-Кларочка, а що ти теж, як Листоноша зуби втратила?
Клара:
-Не зовсім, просто хочу як вона лякати усіх, а з зубами у мене усе добре, поки що. Так, будете перебивати, замовкну.
Усі зашуміли, що будуть мовчати. Дубовицька сказала, що сама особисто буде стежити за усіма. На це Коркіна єхидно порадила, щоб Реґіна сильно голосно не сміялася.
Олена Степаненка запропонувала зробити перерву. Горобчик побігла за чашками.
У усіх пересохло у роті від таких пристрастій і не завадило б випити чаю з плюшками. Звідкіля плюшки?
Так, це Юрка і Генка на своїй вітрильні борошна на мололи і булочок напекли.
А Мотря повз проходила і на пробу узяла... усе забрала, поки хлопці
не побачили... пізно!!! Вона руки у ноги і пішла. Мотрю фіг наздоженешь.
У молодості чоловіки навіть і не намагалися втекти від нее. Правда до загсу вона жодного притягти не змогла... вугром слізьким від неї йшли. Гарна? Була,
але вдача у неї була крута. Про неї ходила слава крута... типу Клеопатри,
але добрішої. Живими йшли після ночі кохання і благали бога більше її не зустрічати. Дуже крута у коханні була.
Ось і зараз теж вирішила розповісти про своє наболіле. У неї теж подруга була. Чого? Так, ні, живіша за всіх живих. Де познайомилися? Квіточка з нею в якомусь спортивному клубі перетнулася.
... Квіточка, пам;ятаєш Тамарку-спортсменку? Ти, ще з нею на спір стриптизеру у труси гроші пхала. Це ж скільки віддала? Чого у тебе було? Ох бісова баба!!!
Подруги, чули!! Вона йому фальшиві пхала)))) Де стільки узяла?
Тьху єті її мать! Так ти фальшивомонетчиця. На чому друкувала? На принтері? І чим усе закінчилося?
Квіточка прожувавши торт і запиваючи його чаєм, промовила:
--А, нас обох звідти поперли. Тамарка правда охороні дещо пошкодила.
Що? Одному руку зламала, двом вибила зуби, третьому по яйцях ногою дістала. Четвертий ухилився, але не вдало впав і дупу відбив про сходинцям.
А, що їй... вона зараз у тому клубі їх замінює, поки лікуються. Господар кличе заміж. Так вона ще й подумати збирається. Вона ще страшніше, ніж ми
з Мотрею разом узяті. Ні, не стара. Їй років 40. Просто обличчя у неї таке. Тіло? Нормальне.
Так, вона років 10 тому до Єгипету по путівці їздила. Ой, баби, вона така дура!
Її туди точно чорти потягнули, а не вона сама. Мотря, ти будешь розповідати.
Тим більше, що вона тобі усе докладно розповіла і ти потім сама у неї у гостях була.
Мотря, гордо кивнула головою і строго подивилась на усіх. Уся компанія слухачів швидко замовкла. Але тут знову постукали у двері. На цей раз двері пішла відкривати Горобчик. І усі почули такий солодкий голос "болгарського перцю" Пилипа. За ним увійшов Сергій Зверєв.
... Так, пані, я не винен, він сам з*явився звідкилясь. Я так думаю, що Пилип умовив Листоношу його сюди пропустити. По моєму він шукає, куди на Новий Рік дітей відпочити привезти. Правда, Пилип?
Пилипп у цей час радісно обнімався з усіма красунями поселення.
Мотря всадила його поруч з собою і суворо промовила, що якщо буде перебивати і співати пісні, то викине у вікно. Пилип з сумнівом подивився на Мотрю, але вона показала свої кулаки і сказала, що у цьому їй немає рівних. Пилип сперечатися не став. До того ж плюшки і чай йому вже дали, а послухати жіночі балачки, ще ніхто не відмовлявся, а Пилип у цьому розумівся. Сам майстер створювати такі.
Мотря окинула усіх суворим поглядом і почала свою оповідь:
... Так, дура яких мало. Поїхала по путівці у Єгипет і на зворотній дорозі потрапила у полон до піратів. Як тільки примудрилася, не зрозуміло. Чому? Страшна)))
Спортом почала займатися з дитинства. С початку з шахів, а закінчила важкою
атлетикою. Скрізь перемогла, а чоловіка не знайшла. А, тут їй щастя підвалило: до піратів потрапила. Ой, радощів їй було))))І потім вона так ридала, коли пірати її силою у наше посольство здавали. Головне просили міцно її потримати, поки вони поїдуть.
Вона їх там на кораблі у секс-рабство захопила. Капітан, коли її побачив,
хотів викинути за борт, як Разін свою коханку. Тамарка виявилася хитра. Сказала, що згодна сама стрибнути за борт, якщо її переможуть у бійці.
Капітанові стало цікаво подивитися бійку з цією страшною жінкою, хоча він відзначив про себе, що фігура у неї була нормальна, а от обличчя(((()))).
Бійка тривала кілька годин... перемогла усю команду))))
А капітану промовила так недбало, що з ним битися не буде. З ним вона займеться сексом. У капітана перехопило подих від цієї пропозиції.
Відмовити він не посмів... уся команда лежала на палубі і стогнала від побоїв, отриманих у боротьбі з Тамаркой.
Райська сексуальне життя тривала для неї рівно місяць... уся команда на колінах просила капітана повернути її на батьківщіну. Вони втомилися і більше не хочуть:
1. Мыти за нею посуд.
2. Прати її стрінги і ліфчик(схожий на стрінги).
3. Купать її у пінній ванні.
4. Годувати її російською їжою(картопля, пиво і тарань).
5. Співати пісню "Володимирський Централ".
Ось так Тамарка повернулася додому. Хотіла знову поїхати по путівці до своїх піратів, але у посольстві сказали, що їй в*їзд заборонений. Виявляється пірати заплатили великі гроші, щоб її до них не пускали.
І що? Що-що... вона через півроку народила трійню. Потім написала лист піратам. Так ті їй аліменти платять, тільки щоб не приїжджала і батьківство
не встановлювала.
Мотря склала руки на колінах і уважно подивилася на усіх.
Серьога не витримав і спитав:
--Так, Мотря, у вас і крута подруга. А діти де?
Квіточка промовила, що Тамарка на ті гроші, що їй платять 9 літніх пиратиков у морехідне вучилище віддала. Так що вони тепер вчаться морехідній справі і мріють зустрітися зі своїми батьками... Вони тепер для піратів сини корабля.
--А, нащо тобі це знати, Серьога? Хочеш з нею познайомитись? Так я їй зараз подзвоню. Она як раз сьогодні вночі у заслоні стоить. Зустріне по вищому розряду.
Серьога, коли почула про це, то дуже зблід і став ще більшь тонким.
--Ні, Мотрь, я просто так, з цікавості.
Пилип на відміну від Серьоги згідно кивнув і попрохав зателефонувати для нього цій дамі. Він має намір відвідати нічний заклад прямо зараз. Бажаючі можуть піти з ним. Ленка Горобчик відразу виявила бажання і вони сміючись вийшли з салону.
Рожкова подивилася їм услід і сказала:
--Ну, тепер Горобчик буде чірікать на право і наліво соловейком про те,
як зустріла птаха щастя. Баби, а які дива вона нам потім повідає)))) Оленка, ми потім ще якісь посиденьки влаштуємо, правда? А наша маленька пташка нам заспіває пісні, про свої пригоди з красенем Соколом. Бачили як пішов? Ні, він Сокіл - молодий, он і соколятами обзавівся, сам виховує.
-Тоді він не Сокіл, а Пінгвін(мудро промовила Дубовицька). Сам собі дітей зігрів. Так)))Не перевелися ще богатирі!!! Оленка, а ти не знаєшь, коли Аллочка зі своїми приїде? Нічого не чула про це?
Степаненко:
--Це не до мене такі питання. Губернатор не у курсі. Листоноша? Вона сама толком не знає. Припускає, що наша Мадонна прибуде не раніше Різдва. Чому? Ну, ви що баби, як маленькі)))Влаштує тут Різдвяні зустрічі усіх гумористів і їх друзів. Уявляєте який бенкет буде))))(((
Дубовицька задумливо прорекла :
- А, мої подруги такі добрі))) Розумні, вчені й не заміжні. Поради майстрині давати, особливо, якщо хтось нарешті заміж виходить. Відразу у дружки
просяться і норовлять у гості прийти.
Навіщо?
А що б перевірити нареченого на вірність.
Серьога знову не втримався і запитав:
- Регіна, а що у вчених дам теж з цим проблеми?
Регіна нервово засміялася, усі дами підтримали її у цьому.
- Серьога, та ти що)) Ось вони саме що ні на є страшне у подруг. Особливо
з фізико- хіміко математичним ухилом. З ними не знаєшь, куди ухилятися.
Гадини ще ті. Розумні і як правило страшні. Але, якщо ще й гарна з*явиться
і стерва, то тут шоу щодня. У наших колах більше вчених мужів, а тут уявляєте і красуня припреться))) Науці кінець... у повному розумінні цього слова.
Мотря не стерпіла і запитала:
- Регінушка, ти ж пам*ятаєш, що моя трудова діяльність пройшла у школі.
Я ж теж із цим ухилом мала відношення. Пам*ятаю студентські роки. Дівок мало було і більше очкасті, страшні. Ох і натерпілася я від них. Розслабитися
не давали. Це вони мене так виявляється готували не тільки до особистого життя, але і до роботи у школі.
Спасибі, якби не вони, не вижити мені у школі(подивилася на усіх чоловіків, що слухали її розкривши рота), не вижити мені у цьому житті. Загартували, як булат.
Вітька вирішив показати свій розум:
- Тітка Мотря, а булат це шабля така? Так ти що і по рубати можеш кого-небудь? Ми з Сашком хороші і тебе любимо, нас не рубай, а от Сашку і Валерку можна.
Тут двері різко відкрилися і до салону вальяжно прийшли)) ні, приперлися Брати по зовнішності. У руках несли по два кошики ягід, грибів і горіхів.
- Це з якого переляку нас рубати? Мотря не слухай цих розумників. Просимо вибачити, але ми не з порожніми руками. Ось від нас подарунки.
Квіточка засміялася і каже:
- Валер, а ви ці горіхи у білки відняли, гриби у їжаків, а де ягоди взяли? Боюся навіть питати?
Замість Валерки відповів Сашко:
- Квіточка, ти права... ми їх там і узяли. А, ягоди нам Клишоногий дав.
Він зараз на нашому хуторі по інтернету дивиться риболовлю та полювання. Обіцяв у Грінпіс лист відіслати.
-Гаразд, лякати Квіточку!(Хмуро промовила Клара)Швидко сіли поруч зі мною.
Врахуйте це мої посиденьки. Як що не будете мене слухати, то підете до свого ведмедя листи у Грінпіс писати. Ясно?
Близнюки слухняно сіли поряд з Кларою: один ліворуч, а другий праворуч.
Кларочка подивилася на Дубовицьку і запитала:
- Регінушка, а ти до чого завела розмову про своїх колишніх подруг? Може
є що нам розповісти? Ми усі тебе уважно слухаємо.
Усі дружньо закивали головами і заплескали у долоні. Але тут знову постукали у двері. Степаненко сердито пішла відчиняти двері. Усі присутні з цікавістю очікували побачити, хто ще не витерпів і приперся на закриті посиденьки.
І тут усі почули веселі голоси Вашукова, Бандурина, Лукинського.
Яке ж у всіх було здивування, що вони прийшли у костюмах Дідів Морозів. Виявилося, що Бандурин і Лукинский так вирішили відзначити День свого Святого Миколая. І щоб не посваритися і залишитися друзями, вирішили ощасливити поселення двома Дідами Морозами. Вашуков у них зображував рік Коня. Типу удачу привіз і подарунки. Що тут почалося. Жінки стали розбирати усі принесені дрібнички: дрібниця, але приємно. Чоловічому населенню теж якусь маячню привезли, типу різнокольорових шкарпеток і нічних ковпаків .
Розібравши подарунки, усі весело сіли по своїх місцях і посадили Морозів у центрі салону. Начебто почесних Новорічних гостей. Мотрона весело повідомила, що пора продовжувати одкровення далі і хто продовжить?
Регіна хмуро відповіла:
- Напевно я. Я тут про вчених подруг своїх почала казати. Так от у нас теж були сюрпризи у науці. Таким виявилася Зінка Волокітова. Ось стерво яких пошукати. Розумна))) Наші страшилки - очкасті її відразу не злюбили. Вона?
А вона вирішила заміж вийти за самого головного і провідного академіка. Та не тут - то було))) У нього дружина була дочка Міністра якогось. Так та її поперла з науки.
Зінка? По знайомству влаштувалася підлогу мити у стриптиз клубі.
І так там вдало підлогу помила. Як? Не повірите)))
На цьому слові за за вікном почулася пісня. Співали Вєтров і Гальцев про те, що вони вийшли з моря і що вони мужики. Карина, почувши свого Геник, проспівала йому у відповідь, що вистачить виходити з моря, пора зайти до бухти. Те що зробили ці Моряки, не очікував побачити ніхто. Вони просто улізли у вікно і всілися на підвіконні. Генка заявив, що він Вєтров, тому буде сидіти на протязі, а Гальцев з ним за компанію. Навіщо? А щоб його не продуло.
Дубовицька погрозила їм пальцем і продовжила одкровення:
- Так ось тут якраз у клубі намітився зліт великих ділків бізнесу. Вони дружною командою йшли на це заходи і побачили це шоу з миттям підлог.
Зінка не просто мила підлоги, а своїми ручками і зігнувшись навпіл. Ці ділки великих грошей, коли побачили її у цій позі і з ганчіркою у руках, застигли роззявивши рота. Один навіть присвиснув і запитав:
- Мати, а що швабри нема?.. Паша(господареві клубу), у тебе проблеми, швабри скінчилися?
Паша(два метри зросту, колишній спортсмен з важкої атлетики) кліпав очима, не знаючи що відповісти. Але тут Зінька вирівняла спину і повернулася у їх бік. Хлопці отримали другий раз "електрошок", коли побачили її бюст.
Він у неї був з двома пудовими гирями. Такі груди у їх місцевості були рідкістю, тому хлопці посилено думали, як так сталося, що вони про неї нічого не знали.
Груди у неї були натуральні. Хлопці у цьому розбиралися і відразу з їхнього вигляду це визначили. Гіві, господар Колгоспного ринку, схопився за серце і щось став шепотіти, закотивши очі. Напевно у Бога допомоги просив.
Гоша, господар мережі автозаправок, схопив себе за живіт і сказав, що зараз повернеться. Паша(господар клубу) тупо дивився на Зінку і намагався згадати, чому він її взяв підлогу мити, а не каву йому варити.
Зінка, посміхаючись, витерла кистю руки чоло і сказала:
-Так, не люблю я мити шваброю. Від неї у мене руки болять.
На підвіконні відгукнувся Гальцев :
- Во, дає))) зігнувшись спина не болить, а від швабри руки болять)))
Усі чоловіки теж підтримали його, захоплюючись такою Зінкою.
Дубовицька хмуро глянула на усіх і продовжила далі.
... Від цієї репліки Паша прийшов до тями і попросив Зіну кинути
підлогу мити, помити руки і приєднатися до нього на його бізнес заході.
Зінка ламатися не стала. Паша тільки захоплено дивився, як вона швидко упливала від нього, трясучи своїми пудовими гирями. З його обличчя було видно, що він із задоволенням пішов би і допоміг їй мити руки.
Але поруч були конкуренти і соратники, а перед ними не можна показувати своєї слабкості. Після цієї події, через місяць, Зінка вийшла заміж за Пашу і
прибрала у місті до своїх рук усі Салони-Краси.
Народ туди повалив з першого дня відкриття, як там з*явилася Зінка з своїми пудовими гирями. Кожен день вона одну годину обслуговувала клієнтів у кожному зі своїх Салонів. Запис був тільки для чоловіків. Вони платили не малі гроші, щоб вона їх поголила на лисо. Вона тільки це і вміла робити)))
І тут обізвався Вітька:
- Тьотю, Регіна, а просто лисим щось може робити?
Міша Цірішенко теж закивав головою, підтверджуючи свою цікавість заданого питання.
Регіна задумливо подивилася у стелю і промовила:
- Ну, якщо тільки прогрів мізків у сушарці і масаж руками. А, вам навіщо?
У вас грошей не вистачить. І там черга до кінця цього десятиліття.
Так не перебивайте, продовжую.
Паша іноді приходив, щоб подивитися на цих придурків, що милувалися грудьми його дружини, голили свої голови на лисо і ще платили за це гроші.
Соратники його якось запитали про це. Паша, сміючись, відповів:
- Так, нехай))) ці голомозгі милуються такою красою, а їй гроші знадобляться на ганчірки або ще на щось. А, я? Я потім таку любов отримаю, що цим лисим
і не снилося.
Дубовицька замовкла і подивилася на усіх слухачів. Усі дружно стали плескати у долоні. І тут брати Пономаренко дружно, у один, голос проказали:
-Так, Зінка ваша краса))) Пощастило чоловіку.
І тут двері на ці секретні посиденьки знову відкрилися... І усі побачили Петросяна і Хазанова.
- Це кому пощастило і куди повезло? Що мовчите, принишкли? Я давно знаю, що ви тут усі шоу собі влаштували. Мені Пилип подзвонив і сказав, що Аллочка обіцяла приїхати. Пилип похвалився їй, як ви його тут пригощали, так вона з усією родиною обіцяла бути 25 січня. Сподіваюся усі пам*ятають чию ДНЮХУ будемо відзначати?
Усі присутні загомоніли, зашушукались. Мотрона перший обізвалася. Видно вирішила по старшинству узяти ситуацію у свої долоні.
- Ми, то пам*ятаємо)) А хто буде?
- Обіцяли усі... Камеді погрожували першими прибути, 95 Квартал вже на валізах сидить. А Маски-шоу у Одесі на пляжі усі черепашки зібрали. От мені цікаво, кому вони стільки обіцяли привезти, а?
Ваганич уважно подивився на Квіточку. А та зробила вигляд, що нічого не чує, посилено пережовуючи плюшки, сьорбає чай. Потім, як-ніби прокинувшись, вимовила з радісним обличчям:
- А це не мені, а Матері- благодійниці. Боря сам погрожував ще й осьминога привезти. Як навіщо? Він буде тролів на порталі виявляти. Ну, як той...
не пам*ятаю... синій такий. А ми що гірші? У нас теж буде свій провісник...
А, відповідати за нього будуть Вітька і Сашко. Правда, Розумні? Тим більше
у них вже є папуга.
Тут вона звернулася до Хазанова:
- Євген, а ваш папуга ще той гад)) Він тепер по черзі обідає у усіх
у поселенні. І не дай боже не погодувати, то погрожує усі наші таємниці розповісти. Правда, як це він зробить не зрозуміло.
Хазанов вислухав Квіточку і відповів:
- Квіточка, та він брехун))) Листоноша вже йому пригрозила, що буде нахабніти, то обірве усе пір*я і Звєрєву віддасть. Він про це давно мріє.
Так цей базіка тепер оголосив голодування. Ось з цього Ваганич мене
і викликав.
А, я вже був у нього. Він зараз посилено черев*ків біля озера шукає.
Карина не витерпіла і запитала:
- І як вам це вдалося? Ми йому чого тільки не пропонували, не захотів.
Звєрєв :
- Шкода звичайно, що мені пір*я не дістануться, але мені теж цікаво,
чим ви його налякали?
Хазанов з Петросяном переглянулися і засміялися.
- А я пригрозив його повернути до зоопарку, там від голоду вже кілька папуг при ставилося і, якщо він хоче бути наступним, то може збирати свою клітку і жердинку.
Тут Петросян став реготати, перебивши Хазанова, розповідати:
- Ви б бачили що з ним сталося)) Спочатку шок, а потім обурення з цього приводу. А потім відлетів... Як дізналися де він? Карен подзвонив... він бачив, як цей шахрай ходив берегом озера і лякав жаб. Ті думали, що він за ними прилетів.
Від почутої інформації, усі просто почали сміятися. На посиденьках стояв такий регіт, що навіть Листонощаа почула і вирішила зайти і перевірити, що трапилося .
Листоноша:
- Я дивлюся ваші посиденьки вдалися... тоді пора розходитись, а то ви вже
тут усі свята сидите.
А ви читачі приходьте потім... коли знову щось пропишу.
З вами були мешканці поселення Навколо Сміху .
продовження у
Здоровеньки Булы Вид Лыстоноши, 2013.12.17