Благодать тополиного пуху

Укрната Киевская
Дитячі малюнки, тупотіння ніжок, пісеньки, чисті очі, тихенькі і дзвінкі голосочки, гулі-гулі, довірливі обійми.

Благословення.

Сніг. Лапатий, повільний, у теплу пору зимову, коли можна йти, дихати і дивитись. Милуватись.

Тополі сіють пух рясно, весь пил з дороги він змітає, очі не відкрити, не подихати вільно.

Але й про важке думати зась. Про всі ті трагедії літ, що минули. Про кров, яка кличе одмщення. Дитя цінніше. Бо наповнене любов'ю.