Вехи моей жизнедеятельности

Олег Гуцуляк
Milestones meae vitae:

Schola Discipulo (1977-1987),

Mounter Radiophonicum de Apparatum (1986-1987),

Botanicae Laboratorium Adiutor (1987-1989),

Studiosus Universitatis (1988-1993),

Bibliothecarius (Librarius) Universitatis (1989-1990),

Princeps Bibliothecarius  (Librarius) Universitatis (1990-2004),

Encyclopedia Editor (1996-1998),

Caput hac Computandi Machinas de Bibliotheca (Librarium) Universitatis (2004-2007),

Deputatum Director de Bibliotheca (Librarium) Universitatis (2007-2016),

Scientificum Secretarius de Bibliotheca (Librarium) Universitatis (Scribae Librarius) (2016- ...),

------------------------------------------

Magister Artium et Grammaticae Praeceptor (1993),

Membrum de Consociatione Scriptorum (1996),

Doctor Philosophiae (2006),

Licencia Docendi (2016).

Extensa  Licensia Docendi (2019).

-----------------------------------------

Декады:

1976 - должен был пойти в первый класс (родители отдали тогда в школу в 8 лет, в 1977).

1986 - получил военный билет (с отметкой "не годен"). Должен был бы и получить аттестат о среднем образовании, но в 1987).

1996 - членский билет Ассоциации украинских писателей (АУП).

2006 - получил научную степень кандидата философских наук.

2016 - получил учёное звание доцента кафедры философии и социологии.


-----------------------------------------

Ну и скажите, не знаки ли судьбы?

Детство прошло на дамбе и в школе на ул. Набережная имени писателя Василия Стефаника.

Высшее образование получил в Прикарпатском университете имени писателя Василия Стефаника.

Научный руководитель дипломной работы - писатель и фольклорист Степан Пушик.

Научный руководитель диссертации - франковед, профессор Степан Михайлович Возняк.

Защита диссертации состоялась в Аудитории имени Ивана Франко Львовского университета имени Ивана Франко (потому что тогда на философском факультете был ремонт). 19 октября (день рождения Владимира Хроновича, любимого писателя моих родителей, автора книги "Маминькино сердце").

Банкет состоялся в кафе в доме, в котором во время бомбежки в 1941 году погибли писатели Степан Тудор и Александр Гаврилюк.

Степень кандидата наук ВАК утвердил 9 марта (день рождения Тараса Шевченко).

Ученое звание доцента АК МОН утвердила 25 февраля (день рождения Леси Украинки).
 
Крестным отцом (нанашком) моего отца Бориса Михайловича Гуцуляка был Василий Андреевич Костащук (автор книги о Василие Стефаника "Властитель дум крестьянских", его часто путают с однофамильцем Василием Николаевичем Костащуком).

Мой дед Михаил Максимович Гуцуляк, поручик УГА ЗУНР / ЗО УНР, был и детским писателем (повести "Петрусь ищет княжеской короны", "Павло-Соловей", "Повесть о княжича Бориса", опубликованные в межвоенном львовском журнале "Звоночек", редактируемом Юрием Шкрумеляком)...

Уличная фамилия семьи Стефаников в с. Русов было "Басарабы", потому что их предок был выходцем из Бессарабии. Также у Василия Стефаника есть новелла о семье Басараб в с. Чертовец. Моя прабабушка Василиса Басараб родом из Чертовец (Городенковского р-на) и пришла вместе со своим отцом Лесем Басарабом внаем к шляхтичам Подвербецким в город Городенка, здесь осела, здесь у нее родился сын Иван, отец моей бабушки Варвары, мамы моей мамы...

-----------------------------------------

(на украинском)

Ну і скажіть, чи не знаки долі?

Хрещеним батьком (нанашком) мого батька Бориса Михайловича Гуцуляка був Василь Андрійович Костащук (автор книги про Василя Стефаника "Володар дум селянських"; його часто плутають з однофамільцем Василем Миколайовичем Костащуком), приятель мого дідуся Михайла Гуцуляка, поручика УГА, вчителя і дитячого письменника, активіста руху "Просвіти" на Снятинщині.

Мій дід Михайло Максимович Гуцуляк, поручик УГА, був і дитячим письменником (повісті “Петрусь шукає княжої корони”, “Павло-Соловей”, “Повість про князенка Бориса”, надруковані у міжвоєнному львівському журналі “Дзвіночок”, редагованому Юрієм Шкрумеляком)…

Дитинство моє пройшло на дамбі і в школі на вул. Набережна імені письменника Василя Стефаника  (колись вулиця, на якій була школа, називалася вулиця Гаморака, а Ольга Гаморак - це дружина Василя Стефаника).

Вищу освіту здобув у Прикарпатському університеті імені письменника Василя Стефаника.

Науковий керівник дипломної – письменник і фольклорист Степан Пушик.

Науковий керівник дисертації – франкознавець, професор Степан Михайлович Возняк.

Захист дисертації відбувся у Франковій аудиторії Львівського університету імені Івана Франка (бо тоді на філософському факультеті був ремонт). 19 жовтня (день народження Володимира Хроновича, улюбленого письменника моїх батьків, автора книжки “Мамусине серце”).

Банкет відбувся в кафе у будинку, в якому під час бомбардування у 1941 р. загинули письменники Степан Тудор та Олександр Гаврилюк.

Ступінь кандидата наук ВАК затвердив 9 березня (день народження Тараса Шевченка).

Вчене званя доцента АК МОНУ затвердила 25 лютого (день народження Лесі Українки).
 
Здійснюю укладання та наукове редагування серії бібліографічних покажчиків праць науковців Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника...

Вуличним прізвищем родини Стефаників у с. Русів було "Басараби", бо їх предок був вихідцем з Бесарабії. Також у Василя Стефаника є новела про родину Басарабів у с. Чортовець.  Моя прабабуся Василина Басараб родом із Чортовець (Городенківського р-ну) і прийшла разом зі своїм батьком Лесем Басарабом у найми до панів Підвербецьких у Городенку, тут осіла, тут у неї народився син Іван, батько моєї бабусі Варвари, мами моєї мами...