Перевод на украинский язык
Письмо
Ленина Кудренко
http://www.proza.ru/2014/10/19/1695
Мы попрощались на рассвете.
— Вернусь, — сказал. Закрылись двери.
А комната укрыта тайной — любви.
Будильник, подоконник, лампа,
Кровать и книги. Я скучаю.
Пишу тебе в недоумении. Что это?
Бред иль зов невольный к любимому?
Прости, о Боже! Мою тоску, мои сомнения,
Прости мою неосторожность.
Я так люблю тебя, мой милый,
Что звук шагов пугает даже.
Мне стали вновь необходимы:
Твои улыбка, смех и... шаржи.
Тебя со мною рядом нету
Минуту, час, иль может вечность?
Я не хочу бродить по свету
Одна, как прежде... бесконечность!
А комната укрыта тайной — любви.
Будильник, подоконник, лампа,
Кровать и книги...
Лист
Ми попрощалися на світанку.
Сказав:"Повернуся". Та двері зачинив.
Кімната вкрита таємницею— кохання.
Будильник, підвіконня, лампа,
Ліжко та книги. Я сумую...
Пишу тобі в подиві. Що це?
Чи маячня, чи мимовільний
поклик— до любого?
Пробач, о Боже! Мою тугу, сумніви мої,
Пробач мою необережність.
Я так тебе кохаю милий,
Що кроків звук лякає навіть.
Мені так стали необхідні
Твої: сміх, посмішка і... шаржі.
Тебе нема зі мною поруч.
Хвилину, мить, а може вічність?
Не хочу по світу блукати
Одна, як завжди— нескінченність!
Кімната вкрита таємницею— кохання.
Будильник, підвіконня, лампа,
Ліжко та книги ...