«У світі панує взаємодія всього зі всім і пізнавати окрім неї нічого» [Ф. Енгельс].
То є чистісінька істина. І навіть – правда. Бо: «в сутності все відносне» [Г.В.Ф. Гегель]. Але, є взаємодія і взаємодія . Є проста. І безпосередня. Є складніша. Бо: опосередкована. І, чим більше опосередкувань (а, відтак – акторів, елементів etc. взаємодії) – тим складніша.
Проста (безпосередня) пізнана взаємодія, то є властивість. Гносеологічний статус властивості – факт. Складна пізнана взаємодія, у випадку, якщо вона (взаємодія) осягнута свідомістю (розумом) як стійка (інваріантна), повторювана, об’єктивна, істотна (суттєва) і необхідна – є форма наукового мислення: закон. Звісно, за правилом формальної логіки: кожна з цих, – названих, перелічених, – характеристик є необхідною і лише всі разом – достатньою підставою, аби бути формою наукового мислення – законом. Ну, тобто, за правилом достатньої підстави [Стагіріт].
***
Гегель називав законом «необхідність, схоплену думкою». Якби мені запропонували дати ексклюзивне формулювання закону, я б дав таке: закон є здійснювана діалектична суперечність, адекватно відтворена думкою.
***
Почему так сложно понять то, что говорит «политик по профессии?». Потому, что он никогда не говорит то, что есть на самом деле, либо, что думает, но всегда: что требуется.
***
Расчеловечивание – атомизация человека.
Разобобществление – атомизация социума.
Корпоратизация – атомизация коллектива, истинной ассоциации.
***
До питання про закони, що їх відкривають, та про закони писані (прийняті, проголосовані, видані etc.). Феномен «обратки»…
У випадку з законами відкритими: природничими, технічними, технологічними, суспільними (історичними), філософськими etc. «обратки» не можливі і не «прилітають». У випадку з законами писаними (юридичними) – зграями. Прилітають. Таке враження, що вони не юридичні, а пернаті. Чому?
P.S. Як це не дивно, – дуже м’яко кажучи, – прихід до влади Гітлера і його кліки в Німеччині і їх влада в 1933-1945р.р. була … законною. В межах чинних на той час в Німеччині законів, звісно. Не повірите: і легітимною…
***
СМДИ как идеологический сервис предыстории. Институциональная форма идеологического сервилизма.
***
Приватизація – контроверза усуспільнення. Розсуспільнення. Розсуспільнення як тотальне розлюднення.
***
С мифами, – неспонтанными, – бесполезно бороться при помощи мифов же. Глупых. Вредных. Злых. Уродливых. Неспонтанных.
Умных (уж не говоря: добрых, благородных, красивых и полезных) неспонтанных мифов в принципе, в природе, по определению – не бывает.
***
Істини абстрактної нема, вона завжди конкретна. «Буття-разом» … «Буття-собою» …
Це що? Останній писк суспільство- і людознавства? Наукового?! Натомість суспільності, спільності, індивідуальності, особистості?
Після колективу, корпорації, класу, нації, сім’ї…
Досліджених і досліджуваних. Глибоко, всебічно, зрештою: діалектично. Конкретно. Адже: у будь-якій науці рівно стільки науки, скільки в ній діалектики. Суб’єктивної, відображаючої об’єктивну, і, в режимі рефлексії – саму себе. Звісно, або: зрештою – матеріалістичної.
А то, вихопився, як дикун з гносеологічної печери і волає: «буття-разом»! Дурні підхоплюють…
***
«Экономики Украины на сегодняшний день не существует как таковой.
…Ее надо создавать заново, на основании новых принципов. Пока еще экономика живет, потому что сохранились остатки инфраструктуры. Инфраструктуры энергетической: до сих пор у нас есть ядерная энергетика, за счет которой мы выживаем. До сих пор еще есть трансформаторы, 35-50-летние, которые еще как-то на ладан дышат, но работают, линии электропередач. До сих пор у нас есть тепловые станции, которые были построены в 60-70-е годы по технологии 50-х годов, но все еще работают. Сеть газо- и нефтепроводов, находящихся под неформальным управлением олигархических групп.
До сих пор у нас есть железная дорога, ее пропускная способность, правда, сократилась в три раза по сравнению с коммунистическим периодом. Сохранились остатки социальной инфраструктуры. Еще не умерли все учителя, которые хоть чему-то могли учить детей, есть какие-то врачи, которые еще могут кого-то вылечить. Но пройдет еще 10-15 лет и это все схлопнется» [К. Григоришин. – УП, 02.10.15].
***
Ссылка как модус вранья. И – ухода от ответственности.
***
Можно сказать: «лгун», а можно: «альтернативно одаренный журналист» (блоггер, «философ», «экономист», политолог, политик, «художник» etc.).
***
«Знание – сила. Незнание – рабочая сила» [Прочитано].
Хм. Непогано. Хіба що з маленькими уточненням. Наукове знання і пізнання – творча сила. Антинаукове знання і пізнання – пропаща сила.
***
– Как Вы относитесь к взглядам Марселя Гоше и чем они отличаются от таковых Андре Глюксмана?
– Я в сортах «концепуальных плюралистов» и пр. «парадигматиков», «нелинейных мыслителей» etc., разбираюсь плохо.
***
Его (их) постоянно преследовали сокрушительные победы.
***
«Пюре» – то є товчена картопля («хомка»).
«Чужа суб’єктність» – то є зовнішнє управління.
«Постіндустріалізація» – деіндустріалізація.
«Інформаційне суспільство» – тотальне засилля та панування «дези».
«Деідеологізація» – переідеологізація.
«Тролінг» – «срач».
«Девіант-філософ (журналіст, політик, економіст, політолог, письменник etc.)» – збоченець.
***
«Победы в физике куются победами в метафизике» [Услышанное].
***
«Но альтернативы тезису «мирная конференция до, а не после глобальной ядерной катастрофы», боюсь, у современного человечества просто нет.
Просто потому, что глобальная ядерная война – это, к сожалению, не олимпийские игры. И сам факт участия в ней означает не как в олимпийском движении «победу», а неминуемое и страшное для всех сторон поражение». [Какой-то блоггер]. Ключевое слово: «всех».
***
Тоже мне, «глубокая», мысль. Это – трюизм. И без всяких «боюсь», т.е. без этакого легкого флера сомнения. И не будет не только «победы» и, соответственно – победителей, но и «поражения» и, соответственно – побежденных. И не будет оно «страшным», равно как и «сторон» не будет. По той же самой причине, почему не будет, – причем, абсолютно гарантированно, – ни вирусов, ни бактерий, ни микробов. Всего живого на Земле. И так – свыше 600 (шестисот) раз. И нафиг еще 599, если и «раза» достаточно? Более, чем достаточно.
***
Неспонтанный миф, опрокинутый в прошлое, есть тотальная конфабуляция.
***
Імперативи: «деполітизація»!; «деідеологізація»!
…Два чоботи – пара. Щоправда, «чобіт» надійних (як продукти індустріального продукування неспонтанних міфів) – хоч гатку гати. От і гатять. І гатять, і гатять, і гатять…
***
Любое обретение культуры может быть использовано и во благо, и во зло. «Здесь та же разница, что между огнем на службе у человека и пожаром» (Ф. Энгельс). Мировая сеть. Может быть (и сейчас в подавляющей своей части является) – паутиной; может быть, – и всенепременно будет, – узором. В форме практической всеобщности. Аминь.
***
Кінець кінця є початок.
***
«Все куплю, сказало злато».
«Все возьму, сказал булат»…
«У кого правда, у того и сила» – так сказал Багров Данила.
***
Лозунг и императив буржуазного, – предысторического, – собирательства, а, если быть точным, отбирательства: «как победить в глобальной войне за таланты». Императив действительной истории: «Даешь нормального человека, нормальных людей и нормальное человечество. В форме практической всеобщности».
«Гений – это нормальный человек. Все остальные – отклонение от нормы» [У. – С. Моэм].
***
Неосознанное бытование – прозябание. Осознанное бытование – жлобство.
***
Что такое перфекционизм?
Это очень простая внутренняя установка: если ты пошел (взялся, встрял, назначили etc.) в любое дело, значит, ты должен быть либо первым, либо никаким. Как-то так.