Стоїть Пречиста Діва при дорозі,
благословляє, сон полеглих стереже,
схилилась, а на з мармуру підлогу
дощ чи роса із неба упаде.
А може то були не роси
і від дощів капличка захистить,
а може на букети і вазони
сльоза небесна прилетить?
Віддалік похилена статуя-мати,
сумна, бо проводжа свого солдата,
стела мармурова, де є прізвищ ряд,
односельчан, що полягли в боях.
А зліва прізвищ незнайомих
карбований великий ряд,
що у 1944 село звільняли
і їх останки тут лежать.
Звання і прізвища були тут різні:
сержанти, лейтенанти, рядові,
а нижче прізвища односельчан,
які загинули на тій війні в боях.
Фотографія автора.
08.2015.
Продовження: http://www.proza.ru/2015/08/31/80