С украинского
А вечер пролетает, точно кряква,
черкнув крылами синими до тьмы.
И в серебре завороженных завтра
мы словно тени, мы уже не мы.
Гипноз как будто, забытье угара,
как жажда пить, что может извести,
когда уста, холодные от жара,
уже не в силах слов произнести.
***
А вечір пролітає, наче крижень,
черкнувши місто синіми крильми.
У сріблі заворожених наближень
ми вже як тіні, ми уже не ми.
Це як гіпноз, як магія безодні,
як струм жаги, що в голосі болів,
коли вуста пекучі, аж холодні,
уже не здатні вимовити слів.