С украинского
Я слышу голос, спрашиваю: - Кто ты?
В ответ: - Не знаю. Может, кто в роду.
Меня водил под руку Аристотель
в каком-то странном, сказочном саду.
Садилось солнце в сумеречных лузах.
А в Риме правил Тит или Нерон.
Сама тогда жила я в Сиракузах,
стихи писала золотым пером.
Везде своя, для дома нет и места.
Душа летит средь факелов эпох.
И где пути начало – неизвестно.
И где прервётся, знает только Бог.
***
Хтось є в мені, і я питаю: — Хто ти?
— Не знаю, — каже. — Може, хто в роду.
Мене водив під руку Арістотель
в якомусь дуже дивному саду.
Згасало сонце у вечірніх лузах.
Десь в Римі правив Тит або Нерон.
А я тоді жила у Сіракузах,
писала вірші золотим пером.
Я скрізь своя, і я ніде не дома.
Душа летить у посвіті епох.
І де цей шлях почався, — невідомо.
І де урветься, знає тільки Бог.