С украинского http://www.proza.ru/2014/10/05/972
«То ли бог, то ли богиня кошачьего сна...»
(Р. М. Рильке)
В царстве снов
Нынче все сны чужие.
Теперь, когда ты бродишь
В Царстве Морфея,
Своего сна ты не найдешь,
Даже если знаешь,
Какой он на цвет и запах,
На вкус и боль.
Все равно.
Твои сны проданы,
Растерзаны и сожжены.
Взвешены, завешены и проданы...
Остались там только чужие.
Вот и блуждаем
Ночами
Из сна полосатой кошки
В сон серого воробья
(А там лужи и улицы,
Фонари и крыши,
И неба кусочки),
Из сна сентиментального бомжа
В сон гибкой гадюки.
Главное – не попасть
В последний сон болотной черепахи,
Которую съели изголодавшиеся солдаты.
Ведь тот сон навеки остался сиротой,
Завис в бесконечности ловушкой
(А вы туда толпами...)
Вырастить бы нам снова
Свои сны непричесанные -
Ведь иного утешения нам не осталось.
Нет.
***
Серед снiв
Шон Маклех
«Чи бог, чи богиня кошачого сну...»
(Р. М. Рільке)
У царстві снів
Нині всі сни чужі.
Коли ти нині блукаєш
У Царстві Морфея
Свій сон ти не знайдеш,
Навіть коли знаєш,
Який він на колір і запах,
На смак і біль.
Все одно.
Твої сни продані,
Пошматовані і спалені.
Зважені, зважені продані...
Лишились там тільки чужі.
От і блукаємо.
Кожної ночі
Зі сну смугастої кішки
У сон сірого горобця
(А там калюжі і вулиці,
Ліхтарі й дахи,
І неба шматочки),
Зі сну сентиментального безхатька
У сон гнучкої гадюки.
Головне не потрапити
В останній сон болотної черепахи,
Яку з’їли зголоднілі солдати.
Бо той сон навіки лишився сиротою
Завис у нескінченності пасткою
(А ви туди юрбами...)
Зростити б нам знову
Свої сни незачесані –
Бо іншої втіхи на не лишилося.
Ні.