Таемниця. Романс. вип

Братислав Либертус-Кармина
ТАЄМНИЦЯ
(текст пісні)

1.
Голос твій м'який, і такий на слух усім приємний -
Навчився говорити слова, які вуха вабили.
Та цей голос твій, яким ти оволодів так досконало -
Не вмів лише одного напівтону узяти, де життя.
Чому ж голос твій не мав життя?

2.
Посмішка твоя раділа лише успіхам у роботі.
Ти йшов попереду, ніби когось переганяючи.
Твоя робоча посмішка, на яку усі завжди чекали -
Чомусь ніколи на вустах твоїх сама не блукала.
Чому твоя посмішка не блукала?

3.
А ще очі твої ніколи не світилися закоханістю.
І хоча ти для усіх був найліпший усе єдно -
Очі твої, примружені сумом, були тьмяними.
Чому так стало в твоєму житті? Ніхто не знає.
Чому твої очі були тьмяними.

4.
Але Бог таки є на небі, що бачить твої старання,
Як намагався ти бути найліпшим, хоч серце мовчало.
Чому серце мовчало, крізь усі намагання кохати?
Те тільки Бог знає. Але тепер усе стало інакше.
Ніби те саме, але вже інакше.

5.
Ніби те саме у тебе в житті, що і було досі.
Але околишнім тепер тебе уже тяжко впізнати.
Що таке побачили твої очі, що тепер замріяні?
Що таке торкнулося твого серця, що ти ніби літаєш?
Посмішка на вустах сама блукає.

6.
Світ заінтригований, вловивши твої переміни.
Певно, в тебе тепер є якась таємниця? Признайся.
Може, ти знайшов скарб, і тепер ти багатий?
То мусиш чвертину віддати державі, чи не так?
Ні, певно, скарб неподільний.


31.05.2014
Братіслав Лібертус

стрічка рецензій:
http://www.proza.ru/2014/05/31/1441