Михайло Темнов: «Ми маємо наші народні казки. Тому потрібно робити усе для того, щоб вони жили у кожній родині, у кожному серці дитини, дитячих садочках, школах. та бібліотеках»
Днями, у прес-центрі газети «НЕДІЛЯ» відбулася презентація збірки казок «День сказки» відомих авторів Закарпаття, країн СНД та закордону.
На презентації книги із мас-медійниками краю зустрілися відомий закарпатський письменник, журналіст Михайло Темнов та директор видавництва "Поліграфцентр "Ліра" Олена Кухарська.
Михайло Юрійович Темнов — фігура в журналістиці та літературі дуже цікава, незвичайна, енергійна, цілеспрямована, унікальна та мудра. Це письменник і журналіст неординарний, багатогранний, мудрий, елітний та високоосвічений.
Як людина, — він душевний, надійний, доброзичливий, чесний, спомігливий, відвертий та щирий. А його журналістський образ стоїть на сторінках преси якось відокремлено, осібно та величаво. Статті ж на шпальтах газет для читача є глибокими, зрозумілими, прямолінійними, критичними, різкими та широковисвітленими. Він уміє не тільки глибоко описати факти та реальність подій, але й докладніше проаналізувати їх, заглиблюючись у саму середину проблеми та ситуації, про які йдеться у матеріалі.
Глибоко в душі Михайло Темнов вже чималий час не тільки журналіст, але й письменник та поет. Одним словом, людина, яка пише вже давно, а також видає у світ до читача чудові книги. І робить він це не з метою вигоди, а за покликом свого серця та за рахунок свого вільного часу. При цьому не тільки для масового дорослого читача, але й для діток, які також читають вірші, оповідання та казки.
Так, нещодавно народилася й отримала своє друге життя гарна, цікава та ілюстрована книга для наших дітей «День сказки».
За словами пана Михайла, вихід цієї книги для нього ; дуже важлива і відповідальна подія у житті, адже його мрія здійснилася.
; Мені приємно, що нині народилася дуже гарна й бажана дитина ; книга-збірник «День сказки». Цей збірник не планувався. Він народився несподівано. Це сталося після звернення до президентів слов’янських держав з приводу заснування та святкування державного свята ; «Дня казки». Також це трапилося тому, що вирішила так сама Казка: зібравши та об’єднавши в одній книзі її справжніх друзів ; як початківців, так і знаних авторів-письменників.
Збірник ; не комерційний. У нього вкладено безкорисний труд багатьох людей, які зробили усе, щоб ця книга народилася.
Ми маємо наші народні казки. Тому потрібно робити усе для того, щоб вони жили у кожній родині, у кожному серці дитини, дитячих садочках, школах. та бібліотеках. Нам потрібно й надалі докладати усіх можливих зусиль для того, щоб наші діти писали, читали і змінювали цей світ на краще. Казка зберігала і буде зберігати його як для нас дорослих, так і для наших діток.
Коли я відстежив інформацію на одному із російських сайтів, що присвячений літературній справі, то несподівано збагнув, що авторів, які пишуть казки, є дуже багато. Вони на сьогоднішній день нікому не потрібні. Ці люди живуть у своєму світі: вони несуть цінності, вони переживають, вони намагаються донести ті проблеми, із якими щодня сштовхуються у суспільстві.
Я написав і розмістив умови конкурсу в Інтернет-виданнях та газеті. До мене почали надходити авторські роботи. Чесно кажучи, я із моїми друзями, які мені допомагали у такій нелегкій справі, з хвилюванням чекали як будуть надходити ці твори, скільки їх буде, чи впораємося ми із такою роботою. Адже це велика відповідальність.
Після того, як твори надійшли, почалася робота із спонсорами. Коли зібралося більше 100 творів авторів різної вікової категорії, то виникло й інше питання: як у конкурсі співвідносити та порівнювати творчість дитини та знаменитих авторів, які уже видали у світ до читача не одну книжку. Порадившись, ми дійшли висновку: перемогти повинна казка, і тільки казка. Усі автори, які надіслали до нас свої твори, ввійшли у цей збірник. Ніхто не залишився поза увагою.
Далі виникли питання, що стосувалися сюжету творів. Адже бачення, побудова й розуміння казки у дитини далеко не така, як у дорослого автора. Тоді розпочалася індивідуальна співпраця із кожним автором. Скажу, що їх було не багато. Ось так, врешті-решт, на сьогодні у цей збірник ввійшло трохи більше 100 казок. У цілому, в збірнику надруковано творчість 34 авторів. Цей народжений збірник, майже, суто закарпатський, український. Але він спокійно може отримати статус міжнародного. У книгу ввійшли твори 10 закарпатських авторів: один автор із Мукачева, а 9 із Ужгорода, 7 авторів із України, інших ; з Туреччини, Німеччини, Білорусії, Казахстану, Росії.
Опісля я почав шукати, за допомогою моїх старих та нових друзів, людей, які би допомогли оформити збірник у художньому плані. Завдячуючи закарпатськії письменниці Ірині Мандриги, я познайомився із художником-оформлювачем з Дніпропетровська ; Галиною Полняк. Вона, фактично, проілюструвала увесь цей збірник на добровільній основі. Пані Галина вклала свою добру душу, свій художній дар від Господа в кожний малюнок. Я не зміг зробити ілюстрацію до кожної казки, бо для цього потрібні великі кошти. Чим більше у книзі кольорових ілюстрацій, тим дорожчий проект. Але у книзі, практично, до кожного автора казкиз, оповідання зроблено кольоровий малюночок.
У роботі над книгою мені також допомогла й художниця із Великого Березного Жанна Воронцова, яка й оформила обкладинку книги.
Серед авторів, які увійшли в цю книгу, є дуже цікаві особистості. Наприклад, збірник починається із казки ужгородського автора Кирила Романова. Хлопчик на півсторінки написав казку про дружбу олівця та фломастера. У цій казці автор показав своє бачення й відносини у справжній дружбі. Несподівана історія виникла із Катьою Кузь. Вона зараз живе в Дніпропетровську, але сама родом із Ужгорода. Саме тому в книзі 10 закарпатських авторів, а не 9. Катя змінила моє бачення на сьогоднішніх дітей. Коли я прочитав її казку, то зрозумів, що у нас чудові й розумні діти.
Хочу зупинитися й на тих творах, які показують проблеми нашого нинішнього життя. У цей збірник увійшли 4 казки, які саме через іграшки та опис стосунків із ними ілюструють проблеми сучасного суспільства.
Додам, що цей збірник народився у 2012 році. Він чітко показав, що є немала проблема видання книг, проблема реалізації авторів. Є такі автори, які не вірили, що цей збірник казок вийде у світ. Також не вірили й у те, що кожен автор книги отримає по 3 книги особисто й безкоштовно. Немало людей мене запитували: чи можна купити 10-15 книг для себе та друзів. Я відповідав, що тираж обмежений. Усього вийшло у світ 1000 примірників. Це не комерційний проект. Ці книги не надійдуть у продаж до магазинів. Вони будуть подаровані, насамперед, школам та бібліотекам, а далі ; дитячим лікарням, дитячим будинкам та різним дитячим закладам області, ; розповідає Михайло Темнов.
Зазначу, що книга надрукована в Ужгороді в Поліграфцентрі «Ліра». Літературний редактор книги ; Валентина Лебедева, коректор ; Надія Маік, художнє оформлення ; Галина Полняк, художник обкладинки ; Жанна Воронцова, верстка ; Константин Черкай, редактор ; Михайло Темнов.
Також про народження цієї книги розповіла журналістам і директор видавництва "Поліграфцентр "Ліра" Олена Кухарська.
; Чесно кажучи, зі самого початку я не вірила в цей проект. Не вірила до того часу, поки не побачила цю книгу. Адже видати таку збірку ; величезний пласт роботи. Самому зібрати твори, знайти гроші на друк, домовитися з авторами, провести, навіть, цю верстку – це величезний шмат проведеної роботи. Наразі я приємно здивована та рада, що цей проект здійснився. І тепер я розумію, що якщо людина хоче – то вона все може. Результатом цих слів і є ця збірка казок.
Ми з Андрієм Демидовим є засновниками «Ліри» і займаємося видавничою справою вже 13 років. Ми їздимо різними форумами, виставками. Врешті-решт, ми дійшли до такого висновку, що вже дозріли ; і створили видавництво електронної книги. Це не просто Інтернет-магазин. Видавництво електронної книги – нові можливості для нас, як видавців, і для наших авторів, як для письменників. Для нас ; можливість працювати з різними авторами: не тільки закарпатськими, але з усіма, хто звертається до нашого видавництва. До того ж, ми відкриваємо можливість нашим авторам продаватися на всіх літературних майданчиках світу.
Видавництвом електронної книги займаємося тільки 3 місяці, але ця справа в нас успішно просувається. Зокрема, сьогодні на нашому сайті розміщена інформація про 15 нових наших авторів і близько 16 книг уже видано. Вони розміщені на літературних майданчиках світу. Наразі ми склали договір із російським Інтернет-магазином «ЛитРес», з «Обрием». Ми приємно здивовані, адже наших авторів читають і в Канаді, і в Греції, і в Фінляндії, і в Швейцарії. На сьогодні ми вже встановили певні контакти із бібліотекою Торонто, із російськими спільнотами, що перебувають в Празі. Усе це та наш набутий за роки роботи досвід підштовхнули до того, що потрібно створити свій Інтернет-магазин. Тому що це – перспективно, надійно. Наразі ми над ним працюємо і до кінця лютого цього року він увійде в активний режим роботи.
Займатися «промоушеном» авторів в Інтрнеті набагато простіше, дешевше та ефективніше, ніж «просувати» їх «живим» способом. У нас вже вийшла перше інтерактивна книга. Окрім цього вийшов перший інтерактивний каталог художників. І на стадії завершення в нас інтерактивна книга для дітей «Новогодние приключения». Досить цікавою в нас виходить ця перша закарпатська інтерактивна казка..
Також ми починаємо співпрацювати із перекладачами, які б переводили книги закарпатських, наших авторів на іноземні мови. Наразі ми готуємо переклади англійською та німецькою мовами.
Просуваємо в Інтернеті ми своїх авторів успішно. Зокрема, якщо «Сады Хаоса» Михайла Тємнова на форумі в друкованому вигляді ми продали тільки 2 екземпляри, то через Інтернет ознайомчу, скорочену, версію цієї книги було скачано понад 300 разів.
Особисто мені сподобалася збірка казок, яку підготував Михайло Тємнов. У ній немає нічого погано, злого, там усе по-доброму. До того ж Михайло Юрійович взяв на себе важливу частину роботу – відбір творів та їх редакція. Це дійсно дорогого коштує. І йому, на мою думку, це вдалося зробити вдало, ; говорить пані Олена.
Під кінець зустрічі з журналістами, пан Михайло відповів на багато запитань присутніх мас-медійників та потарував їм щиросердечно книгу «День сказки».
Т. Горянка, м. Ужгород.