С украинского
Помню день, помню миг,
а теперь вот и вечность в придачу.
Было счастье любви, променяла его на беду.
Голубыми дождями
сто раз над тобою заплачу.
Гиацинтовым солнцем сто раз над тобою взойду.
Мы такие с тобой беззащитные друг перед другом.
И любовь не похожа
на таинство первых причастий.
Утро длило нам ночь. Ночь казалась чудесным кануном.
Каждый день как предчувствие страстное счастья.
А теперь... Что теперь? Мое сердце навеки застыло.
На пожаре печали я память свою опалю.
Если б знал ты, как сладко, нестерпимо,
как с первой встречи я тебя люблю!
***
"І знову пролог"
Маю день, маю мить,
маю вічність собі на остачу.
Мала щастя своє, проміняла його на біду.
Голубими дощами
сто раз над тобою заплачу.
Гіацинтовим сонцем сто раз над тобою зійду.
Ми з тобою такі безборонні одне перед одним.
Ця любов не схожа
на таїнство перших причасть.
Кожен ранок був ніччю. Кожна ніч була передоднем.
Кожен день був жагучим чуттям передщасть.
А тепер... Що тепер? Моє серце навіки стерпне.
На пожежаї печалі я пам'ять свою обпалю.
Якби ти знав, як солодко, нестерпно,
і як спочатку я тебе люблю!