Тривоги вологий відбиток
На погляді міста у ніч.
У шлейфі чарівного літа
Непевність досвітніх вогнів.
Я скрипці печалі залишу –
Струно мого серця, мовчи!
Вповзає в напружену тишу
Сум’яття сліпих їжачих…
У сутінках недостосунків,
Романтики страху й бажань
Ці яблука падають гулко
Із райського дерева. Жаль,
Що, певно, з моєї вини
Бринить сивина дивини…
14.05.12
Переклад Анни Дудки (http://www.proza.ru/avtor/sireng):
Тревоги влажный отпечаток
Во взгляде городских ночей.
А в шлейфе летних звездопадов
Свет робкий утренних огней.
Печали все оставлю скрипке -
Пусть струны сердца помолчат!
Вползает в тишь ладонью липкой
Смятение слепых ежат.
Средь зыбких сумерек надежды,
Желаний, страха вспышек ярких
Так гулко падают, как прежде,
Свет-яблоки в раю. И жалко,
Что по вины моей причудам
Звенит седою сказкой чудо.