Сьогодні поховали тітку
Поліну.
Свята була.
І нині свято…
Багато родичів прийшло
І сліз багато…
Прощалося село
І щем
Стікав у душу.
Із сином поруч…
Що ж, таке
Життя.
Натужно
Північний вітер підвивав
Плачам жіночим.
Під окуляри чорні ми
Ховали очі.
І розійшлися…
Хто-куди –
Такі реалії.
Тюльпани всотували смерть,
Цвіли конвалії…
А правнучка –
Їй роки три –
Тримала свічку.
Весна грайливим потічком
Впадала в річку.
Думки у головах плелись –
Шукали сутності.
А душі мовчки берегли
Тепла її спокійних слів
Тонку присутність.
09.05.12
Переклад Анни Дудки (http://www.proza.ru/avtor/sireng):
Сегодня схоронили тётю
Полю.
Святой была.
И нынче праздник…
Родных пришло так много
И много было слёз…
Прощалось с ней село
И боль
Стекала в душу.
Могила с сыном рядом…
Что ж, такая
Жизнь.
Натужно
Холодный ветер подвывал
И вторил плачам.
Глаза под чёрные очки
От горя прячем.
И разошлись мы…
Кто куда –
Увы, спешили.
Тюльпаны впитывали смерть,
Ландыши жили…
А правнучка –
Ей года три –
Держала свечку.
Весна игривым ручейком
Впадала в речку.
О смысле мысли всё плелись
Сами собою.
А души молча берегли
Тепло её спокойных слов
Ещё живое.