Повисло над хатою марення вечора,
Прочистила вікна фіранка пітьми.
Рутина прилипла до серця. Минуле
Мовчанням усілося в крісло… А ми
Гортаємо сповнені пороху книги,
Пилюкою мудрості дишемо… Дах
Прогнувся від старості, стеля провисла,
І меблі, і сходи риплять… У літах
Минулих лишилося золото розкоші
Пірнати безпечно в ріку перемін.
Частіше, ніж хочеться, чуєш відмову,
Погладжуєш пальцями кішку і лінь…
Згасає повільно вогонь і гординя,
А пристрасть хапається за павутиння…
08.05.12
На фото автора - Сон-трава