Проза.ру

Адамнын рухани бостандыгы

АДАМНЫН РУХАНИ БОСТАНДЫГЫ



Болашакка баратын бірден бір жол – ол рухани бостандыкка баратын жол. Адамдардын жандуниесін, рухын зорлыкпен калыптастырып жаткан акша болса, сол акшанын ;з ;зінен жойылуы – осы бостандыкка санасыз гана итермелейтін жол.  Рухани бостандык – ар адамнын шын манінде еркіндігі. «Рухани бостандык» деген угым оз бетінше алып караганда бос соз. Философтардын бул тусінікті жан-жагынан алып карап, мын кубылтканы, осы уакытка шейін адам тусінігіне ешкандай жузеге асырылатын натиже берген жок. Ен бай деген мемлекеттердін озінде казіргі кезенде надандык оспесе азайып жаткан жок. Біз когамнын дамуын жеке адамдарга, маселен онер адамдарына, жазушыларга, галымдарга, олардын санасына немесе байлыгына карап аныктамаймыз, когамнын санасы, копшілік не дейді, соган караймыз. Когам ак дегенді ак дейміз, ал кара дегенді кара дейміз. Америкадагы миллиордерлердін саны Американын беталпеті емес, адамдардын тур-сипаты. Ал жеке адам дегеніміз – жер бетіндегі тагдырлары туйіспейтін мын турлі миллиондаган адамдар. Осыган коніл боліп, бул жерден біз жалпыга тан ешнарсе таба алмай, бос ауреге тусеміз. Ал акшага куныгу немесе акшанын кулына айналу, дуниекорлык немесе шептен шыккан айелкумарлык – булар казіргі заманда аркімге де ортак касиеттер. Батыстын ойшылдары дал осы туста адасып, дуниенін тубінде не жатканын алі кунге шейін  біле алмай жур: адам ба, экономика ма жок алде сана ма? Біз казір омірді жараткан Алла деп, біздін санамыздан тыс куштін бар екенін мойындаймыз, ойткені адамдардын еркі, санасы, ойы тубінде осы кушке багынган. Сондыктан бул біздін казіргі тусінігімізге кобірек сайкес келеді. Батыстагылардын ойынша, барін жасайтын адам, онын белсенділігі, тапкырлыгы, акылы, ал когам дегеніміз адамдардын косындысы, ягни копшілік, копшіліктін санасы, копшіліктін талабы. Ал осы копшілікті, язни миллиондаган адамдарды біртутас етіп біріктіріп, олардын когамын курап турган не дегенде, барлыгы да іркіліп турады. Ал егер біз айткандай, омірдін негізінде акша жатса, онда олар адамнын санасынын ар жагынан оны да коре алмайды. Маркс омірдін негізінде «экономика» жатады дегенде, ол ондіріс катынастарын айткан, ягни капитализмге тан акша жане тауар катынастары. Ар адам осы шенбердін ішінде. Одан шыга алмайды. Сонда копшілік деген бір біріне ботен, бастары бірікпейтін, оз алдына бытырап журген азаматтар гана. Акшамен бул копшілік, оз кара басы ушін гана омір суріп, тек кана кундерін гана коретін жандар. Демек, біз жогарыда коргендей, тарихи калыптаскан байлыкты болісудін амалы бул жерде когамдык карым-катынас ретінде алып каралынбайды? Ол жай аркімге тан, адамдардын акша жасау кабілеті. Бул жердегі болжам - елдін барі бірте-бірте осынын акылды туріне келу керек. Сойтіп байлыкты боліскенде бір бірімен таласпайтын, жалпыга ортак, аркімнін конілінен шыгатын амалга кошуі керек. Міне «разумный рынок» деген осы. Батыстагылар бізді де осыган шакырады, осыган уйретеді. Сонда оздерінде не болып жатканын тусінуге де тырыспайды.
Сонымен тубінде, олардын тусініктері бойынша, барін жасайтын да, булдіретін де жеке адамдар болып шыгады. Демек бірінші кезекте адамдарды тузеу керек, олардын акылын, сана-сезімін жондеу керек, сонан кейін барып когам да оз озінен жонделеді. Ал шындыгына келсек, тозыгы жетіп куйреп жаткан когамда акша катынастары негізінде адамдар да азгындап жатыр. Муны біздін барлык оміріміз бултартпай далелдеп тур. Мудай тусініктен шиеленіскен санадан біз ешнарсені іздеп таба алмай, тубінде «индустриализм», «постиндустриализм» немесе «кибернетика» деп адам козкарасынан еш магнасы жок тусініктермен шатасып жатамыз. Сонда Батыстын озінде томендеп бара жаткан техникалык прогресс бізде орге журе ме? Оз озінен техникалык прогресс адамдардын санасы мен рухын калай алга бастырады? Техникалык прогресс жеке адамдардын куші емес, когамдык, улкен алеуметтік куш. Ол жеке адамдардын кушіне айналса, онда ол ар адамнын еркін дамуына айналады, демек рухани кушке айналады. Осындай жагдайда гана ар адам рухани бостандыкка жете алады. Ал б;л техниканын кушін пайдалану амалына байланысты.
Бул жердегі когам, адамдарга карсы турган саяси-алеуметтік куш, экономикалык катынастар, тарихи калыптаскан мадени байланыстар. Солардын ыдырауынын салдарынан бізде, мысалы, адамдар да бытыраган. Ал Батыста олар алі сакталып тур. Егер дал казіргі дагдарыстын агымымен алып карайтын болсак, онда Батыста жакында техника да тежеледі. Ал экономиканын кулдырау барысында акша коптеп адамдардын колына тусіп процентный капиталга айналып, шыккан тегіне кайтып барады. Сонда процентный капиталдын негізінде «посткризисный период» кайтып келіп, Батыс сонын негізінде кайтадан коркейе ме екен жок алде елдін барі тез арада боскындарга, бомжга айналып, кайтадан жабайылык денгейге бір ак барар ма екен? Мунын барі тубінде когамнын ондіру куші мен сауданын дараланып, бытыраган жекеше адамдардын колына тусу аркылы когамнын ыдырауына алып келеді. Сонда адамдар бар ондірісті козгалыска келтіре алмай, бар дуниені ішіп-жей алмай, оз оздерін акшанын курбандыгына шалулары керек пе? Бул жандуниесімен, рухымен, санасымен осы курлымга мыктап балйанган адамдар, ал біз айткан жагдайда, оларды осылай аркімнін ойы мен сезімін камтып, рухка ерік бермей байлап тастаган акша. Дагдарыстын барысында, калай болган кунде де, бірте-бірте акша жасауга жол жабылады. Бул тургыдан біздін елге бірінші кезекте де ойлану керек. Мунын тубі адамнын рухани бостандык алып, осындай ешкім болжамаган, кутпеген жолмен рухани байлыкка жетуі - дуниетанымды игеруі. Ал ол калай болган кунде де акшадан ажырау аркылы болады. Сондыктан тарихтын дамуынын озі объективті турде осыган санадан тыс багытталган. Ал бу;ан адамдар калай жеті, бул солардын оз алдына койылган істері. Муны бізден тыс жаткан куштер емес, тек кана ойланып-толганып біз гана шешеміз.  Бул жагынан адамдарды кудай да оз алдына койган.
Ал шындыгында «рухани байлык» немесе «рухани бостандык» деген угымдар бекер тумайды. Олар тек кана дамуы кемелденген когамда гана туады. Казіргі когам пісуі абден жеткен кауымдык, бул технологиялык, акпараттык когам, демек адамнын санасы, акыл-ойы кемелденген кезен. Олай болса ондай бостандык кажеттілік болып калыптасып, жалпы копшілікті козгайтын кушке айналуы керек. Казіргі кездегі рухани куштер алі ондай кушке айналган жок деп біз кесіп айта алмаймыз. Адам казір ой устінде жур. Ол бул омірмен араздасканын алі уккан жок.
Ал когам козкарасынан шыгып, бул жагдайды адамдарга каратай алып карайтын болсак, онда ол баскаша болып келеді. Мунда когамнын байлыгына кол жеткізу ушін копшілік акша жасаумен айналыскан, демек копшілік акшанын кулына айналган. Демек копшілік бул кулдыктан босануы керек. Акша жалпы байлыктын олшемі ретінде адамнын келбетін курайтын турсипатка айналган. Бул ар адамды байытам деген когамда пайда болган, бірак алі дурыс танылмаган кажеттілік. Бул адамнын байлыгынын дуниемен сипатталатынын жалпы турі гана жане онын еркін дамуынын карсанында турганы. Демек рухани бостандыктын кажеттігі тек  когам тургысынан кажет болган сон гана туады. Сойтіп барып бірте-бірте адамдарды козгайтын кушке айналады. Осы себептен копшіліктін санасында бул кажеттілік сезініп, аркімге жейтін азык сиякты болып корінеді. Егер мундай куштарлык когамда туып, кажеттілікке айналса, онда осыдан ары каратай когамнын озі осы негізде гана жылжи алатын болады. Акпараттык когам, ой мен акылдын билігі, когамда интеллектін алга шыгуы – осы талаптын жалпы когамдык багытын гана корсетіп тур. Демек бул жерде букіл когамнын мумкіншіліктері осыган каратай жумылдырылган жане жумылдырылуы керек. Бул рухани азык. Мундай рухани куштердін каншалыкты аскактаганын жогаргы оку орындарынын санынын біздін Казакстанда жане баска да мемлекеттерде каншалыкты кобейгені корсетіп тур. Совет укіметі кезінде, мысалы, Казакстанда жогаргы оку орындардын саны 17 болган, ал казір, коллеждерді коспаганда, университеттердін санынын озі 60-тан асып кеткен. Бул когамнын ішкі дамуынын денгейін корсетеді. Осы багыттын озі акша негізінде когамнын ішкі кайшылыгына айналган.. Сонда муны шешетін кім, адамдар ма жок алде когам ба? Мемлекет пе?
Бул жеке адамга тан касиет емес, когам дамуындагы зандылык. Сондыктан муны баскаратын да когам. Ал біздін тусінігімізде – мемлекет.
Біз жогарыда коргендей, когам абден байыды, кемелденді, ол жогаргы денгейдегі технологиялык когам болды, ал адамдар болса азып-тозып барады, кедейшілік осуде, кылмыс осуде тагы сол сияктылар. Бул жердегі кажеттілік – когамнын байлыгын ар адамнын байлыгына айландыру, ягни когамнын осы дамуынын ар адамнын дамуына айналуы. Когамнын оз алдына баюы, ал адамдардын азып-тозуы – бул казіргі кезендегі тек акшанын негізінде калыптаскан жане акша аркылы дамитын кайшылык. Ал шындыгында адамдар оз беттерінше санасыз даму устінде. Бул когамдагы карама-карсылыкты корсетіп тур. Когам оз бетінше, адам оз бетінше. Бул жерде акша адам мен когамды бір бірінен айырып, бір біріне карсы койган. Сол себептен когамнын бар байлыгы оз алдына куш болып, копшілікке карсы тур. Бул жерде акша адамзаттын алдында косе-колденен турган кедергіге айналган. Бул кедергінін алынуы да біз ойлагандай журмейді.
  Когамда омір оз озінен булай жылжымайды. Онын барі куреске байланысты журеді. Дуниетаным да улкен куш жумсаганды талап етеді. Осы аркылы адамдардын іс-арекетімен, олардын белсенділігімен когам да осыган бурылады. Бізде мундай бурлыс адамдарга немкурайды караган, оз алдына дамыган когамды талкандау аркылы журді. Сол аркылы гана адамдар босанып, оз алдына озі келді, аркім еркін болып, тіршілік ушін озі куресетін жагдайга келді. Сондыктан біз казіргі кезенде коп куштердін талкандауга багытталганын кореміз. Бул жерде адамнын санасы, акыл ойы, рухы, барлык жандуниесі ескі когамга карама-карсылыкта тур. Бул омірді киратуга гана багытталган рухани куш жане ол жеке адамдардын санасында уялаган рухани куш, бірак ол когамнын даму кажеттігінен туган. Бул ауыздыктайтын куш емес, зандылыгын біліп, баскаратын гана куш. Бул куш акшанын козін жойганда гана когамды козгайтын улкен кушке айналады, сонда адамнын жандуниесі де омірді коркейтетін куш турінде дамиды. Казіргі кездегі дагдарысты токтатамыз деген сенімнін астарынын кайда жатканын осыдан карап білуге болады. Ол отірік болса, онда оган ешкім сенбес еді. Дагдарыс, арине, токтайды, омір де коркейеді. Бірак ол ушін онын тубінде не жатыр, соны білу керек. Осы тургыдан алып карасак, Батыстын байлыгын, онын жогары днгейдегі технологиялык когамын не кутіп тур? Ол когам адамга калай бурылады, талкандалу аркылы ма жок алде баскаша жолмен бе? Бул онай сурактар емес.
Постсоциалистік кеністіктегі елдердін талкандалганы акикат. Егер осы калган елге сабак болатын болса, онда баскаша болуы мумкін. Дамудын ынгайына караганда, осылай болуга тиіс. Біз басымыздан кешірген сумдыкты калган ел кешпеу керек. Мундай тажрибе адамзаттын санасына енуге тиіс.
Муны енді баска тустан алып карайык. Ар адамнын байлыкка умтылуы – жеке адамдардын кокірегінде туатын тілек емес. Ол ушін алдымен когам молшылыкка жетіп, ар адамды байыта алатын денгейге котерілуі керек. Олай болмаган кунде жекелеген адамдар гана байлыкка куныгып, копшілікті езудін аркасында гана когамнын байлыгы жасалынады. Егер осы жерде «барлыктарын жакын арада баисындар» деген лакап таратса, онда оган ешкім сенбес еді, ал бугін «байысам» деген куш ар адамнын кеудесінен орын алган. Жогаргы айткан жерде копшілік еш аландамай кун коргеннін гана камын жейді, ал жекелеген адамдар ойын-сауыкпен конілдерін котеріп, мейрамдай алады. Ал бугін біздін ауылымыз бен калаларымыз тугелдей мерамдайтын орынга айналып кеткен. Бул бурын-сонды болмаган тутыну, кол-косір ішіп-жеу когамы сиякты болып корінеді. Шындыгында бул бос уакытты окізетін, адамдардын бір бірімен танысып, сырласатын жане тілдесетін орындары. Бул адам дамуынын кеністігінін каншалыкты кенейгенін корсетіп тур. Букіл ондіріс казір осындай салаларга жумыс істейді. Компьютер, галамтор, мысалы, кунделікті кажеттілікке айналган.
Мунын себебін мен жогарыда айткам. Батысты откен гасырдын ортасынан алга жылжыткан міне осындай ар адамнын байлыкка талпынуы болган. Бул когамдык кажеттілік болганнан кейін, ол жакта осыган басынан толыгымен жол ашылган. Сонын кушімен откен гасырдын аягына шейін Батыс кен молынан байып, молшылыкка жетті. Жане сонымен катар адамнын жандуниесін де алга бастырды. Енді міне бул жерден адамдардын азгындау процесстері бой котеріп, бірте бірте орби бастаган. Когамнын байлыгынын оз бетінше дамуы мен адамнын оз алдына дамуы сойтіп карама-кайшылыкка келді. Ал бул неге осылай болып жатыр дегенде, біздін айтатынымыз, осы уакытка шейін когам дамуына козгаушы куш болып келген аркімнін байлыкка умтылуы енді ондай куш болудан калып, керісінше, тежегіш, булдіру, кирату кушіне айналып кеткен. Демек когамнын ондіргіш куштері де тежелу устінде. Бул жерде когам ар адамга байлыкка деген жолды жауып, керісінше, олардын рухани бостандыгына жол ашып, когамды адамдарга каратай буруда. Бул санадан тыс журіп жаткан объективті процесс. Демек, аркімді оз алдына койып, тарих осы жолмен ар адамнын оз бетінше дамуын зандылыкка айналдырып, адамга бурын бейімделмеген ескі когамды акшанын кушімен ірітіп ыдыратады. Сойтіп барып ол адамды ішкі дуниесімен болашакка дайындайды.
Жогарыда біз мунын барін акшамен байланыстырып алып карадык. Бул жерде біз акшанын ондіргіш кушінен булдіргіш кушке айналганын адамдардын іс-арекетімен байланыстырып турмыз. Демек мундай касиет адамдардын санасында емес, когамдык катынастардын негізінде туады да, жеке адамдардын іс арекеттері аркылы жузеге асырылады. Ал казіргі когамнын тежелуінде когамнын бар байлыгы адамдардын байлыгына айналуы тиіс. Бул жекелеген адамдардын басында туган максат емес, когам дамуында туган кажеттілік. Демек когамнын ары каратай жылжып, жогаргы денгейге котерілуі, осы кажеттілікті дамытып, жузеге асырылуымен гана байланысты болады. Калай болган кунде де осы кажеттілік жузеге асырылуы керек. Болмаса когам дамуы айткан кайшылыктар аркылы курдымга кетеді. Когам байлыгын жеке адамдардын байлыгына айналдырып, тарих осы жолмен ескі когамды ыдыратады. Мундай когамда барі де бузылып, осыдан барып ретсіздік дамиды. Ал мунын натижесінде адамдар дараланып, аркім когамнан болініп, оз алдына, оз бетінше дамиды. Бул ыдыраган, бір бірінен ажыраган, бурынгы, кезінде адамдарды біріктіріп, ынтымактастырган байланыстардан да ажыраган, жана негізде кайта бірігуге дайын адамдар.
Ал бул жердін бір ерекшелігі – мундай даму санасыз, козсіз турде, озінен озі журуде. Бул жерде тек кана адамнын даму заны гана когамды козгаушы куш болып келеді, казіргі кезенде - ірітуші. Ал когам дегеніміз адамга карсы турган куш болган сон, адам карсыласу, куресу аркылы журеді. Ал мундай куш тек кана таным аркылы гана ашылып, саналы турде гана жумыс істейтін болган сон, бул жердегі бар максат – осынын барін тусініп, саналы дамуга кошу. Осыдан барып кана адамнын дамуына негізделген жана когам туады. Бул жерде саналы турде дамитын когамдык козгалыс басталады. Бул жерде адам когам ушін емес, кайта когам адам ушін озгереді: экономика, саяси жене алеуметтік формалар, мадениеттік даму тагы сол сияктылар.
Бурын булардын барі оз алдына дамыган формалар болган. Енді олар жогалды, курыды. Олардын бузылуы тек олардын адамга икемделуін гана білдіреді. Бул акша аркылы гана істелінгеннен кейін іс жузінде булдіру, ыдырау турінде журген. Сондыктан мадени жане баска салалардын оздері курып тек кана аты гана калган. Казір біз солардын канкасына гана жабысып журміз. Булардын барі когам карым-катынасынан адамдар арасындагы байланыска айналуда, гылыми сана мысалы ар адамнын санасына, мадениет деген тусінік ар адамнын мадениетті дамуына т. с. с. Бул жерде адамнын дамуын когам баскармайды, ар адам оз бетінше журеді. Жазушы бола ма, акын бола ма, анші ме жок алде данышпан ойшыл болама, мунын барі когам дайындайтын жане когам баскаратын іс емес, ар адамнын калауы, кабілеті. Бул жерде адамдар бурынгыдай когамга карамай неге болса да оз куштерімен журеді. Олардын кабілетін багалайтын когам мемлекет емес, копшілік, журт. Копшілік колдап котермелесе, аншілір, актерлар жулдыз болады, копшілік колдамаса ундері де шыкпайды.
Бул жерде енді біз акшанын кызметіне кайтып ораламыз. Бір жагынан адамдардын акшага куныгуы, ал екінші жагынан олардын жаппай акшанын кулына айналуы когамды толыгымен камтитын процесс. Казір адамдарга тоніп келе жаткан кауіпті корсету ушін, когамдагы кылмыстын, ланкестік іс-арекеттердін, адамдардын бір бірімен согысуынын кобейіп келе жаткандарын айтады. Тіпті кайтадан адамзат дуниежузілік согыска да кайтып оралуы мумкін деп жорамалдайды. Мунын барі шындык болганымен, олардын тупкі себептері жок. Егер адамдар жойылатын болса, онда олар тек кана реттіліктін бузылуынан гана болады. Ал реттіліктін бузылуы тубінде бул адамдарды аштыктан немесе жуйке тамырларын жукартып аурудан кырады. Казір адамдар жастарынан ауру болып туып жатыр. Сонымен катар алемде акшаны адамдардын денсаулыгынан жасайтындар токтаусыз осуде. Ауру-сыркаудын каншалыкты аскындаганын кунделікті омірдін озі-ак корсетіп жатыр. Казір елдін барі «емшіге» айналган, бурын-сонды болмаган тауіп, баксылар, коріпкелдер, аулиелер, осынын барі адаммен айналыскандар. Ал адамнын жукарган жуйке тамырын ешкандай ем калпына келтіре алмайды. Ойткені оны тугызатын шиеленіскен кайшылыктар гана. Ал омірдін реттілігін, бурыннан калыптаскан тартібін бузып жаткан адамдардын осыган куштарлыгы емес, акшанын негізінде ескі когамнын даму зандылыктарынын булінуі. Енді будан булай когам тартібі оз озінен калыптаспайды, оз озінен дамымайды. Ол ушін енді адамдар оздерін оздері тартіпке келтірілері керек, оздерін оздері саналы турде баскара алулары керек. Осыдан барып когамда да жана тартіп калыптасып, олар когамды баскаратын болады. Бул жагынан батыстын ойшылдары дурыс айтады.
Біз жогарыда айтып корсеткендей, осынын барі адамдардын іс-арекеттері аркылы гана істелінеді. Біз барін Жаратканнын куші деп бекер айтпаймыз. Ол куш адамнын санасында тумайды, тек кана когамнын куйреу кажеттігінен гана пайда болган. Ал когамда бузылу мен кайта куралу, іріп ыдырау мен кайта жанару зандылыктары гана жумыс істейді. Оны бытырап, шашылып журген адамдар емес, ынтымактасып, біріккен адамдар гана танып біліп кана баскара алады. Ауру мен кылмыс дал біздін кезендегідей адам оміріне ешкашанда кауіп тондірген жок. Бул ар адамды камтыган катер.
Ал енді осы айтылган ойлардын барін омірден алып карап корейік. Бір жагынан біз когам байлыкка кенелді десек, екінші жагынан кедейшілік кобеюде дейміз. Мунын озі аякталмайтын тартысты корсетеді. Сонда біздін елде омірдін киыспай турган жерлері кайда? Шындыкка келетін болсак, «кедейшілік» біздін омірімізді дурыс суреттемейді. Біз «кедей» болатын кезеннен алекашан кеткенбіз. Бул тек кана «рухани кайыршылыктын» белгісі, ягни адамнын жандуниесінін канырап бос турганынын ускынсыз кейпі. Адамнын жандуниесінін, санасынын, сезімінін сырткы дуниеге багынышлылыгынын салдары. Ал казір онын жандуниесін акша кураган. Акша аз болса да, коп болса да жандуниені жаншиды.
Казір біздін елде ар екінші адам астына машине мініп жур. Ал кедей деп біздін казактарда бурын жалгыз аттыларды гана айткан. Шаруалар болса бурын бір жапырак жермен жан баккан жане сол жерді пайдалану ушін байларды асыраган. Ал біздін жерлер канырап бос турып, сауда-саттыкка тусіп жатыр. Олардан онім алып жаткан ешкім жок. Казір ар адамнын бас басына уйі бар. Ал егер мен Семейден уй-жайымды тастап Алматыга келсем, онда буган озім гана кіналімін бе? Астынан су шыккандардын барі турган жерін тастап, Алматыга немесе Астанага келе беретін болса, онда Казакстан тургын уйдін проблемасын ешкашан да шешпейді, кайта ушыктырады. Осынын себебінен алматылыктарды шеттен, ауыл ауылдан агылып келіп жаткандар асырайды. Ал бір бірімен тура алмайтын от басындагы адамдар каншама. Балалары ата-анасымен, айелдері еркегімен сиыспайтындардын санын алі ешкім білмейді. Ал Казакстаннын озіне жылда каншама адамдар баска елдерден агылып келіп жатады. Оларда да сан жок. Булардын барі Казакстандагы тургын уйлердін барін патерге айналдырып, акша жасайтын орынга айналдырган. Ал булардын салдарын алі ешкім зерттеген жок. Ал егер Казакстан кедей болса, онда бізге жандарын багу ушін ешкім келмес еді. Казакстан бай болганнан кейін гана бізге шетелдерден акшалар да агылып келіп жатады, ал біз солардын аркасында енбек еткенді умытып, калаларымыздын барін той тойлап коніл котеретін мейрамдау орындарына айналдыргамыз. Сонда кедей дегеніміз біз сиякты жер-алемнін барін базарга толтырып, ішіп жеуден колы босамайтын ел болса, онда бай деген елдердін кандай болганы? Біз бул жерден елдердін тиянакты жумысы мен туракты омірлерін коріп тургамыз жок, тыным таппай дамылсыз жугіріп жургендерді гана кореміз, тунімен жортатындарды кореміз. Сонда сабыр таппай тунімен, тан саріден кара кешке шейін бу халык неге жугіріп, сурініп жур, не іздеп жур? Барлыгы да ку тірліктін камы ушін акша іздеп жур ме? Ал дагдарыстын екінші кезенінін барысында, жогарыда айткандай, акша жасау бірте-бірте кыскартылады. Сонда адамдармен не болады?
Ал енді осыдан кейін «миллионер болындар» деген ундеу нені білдіреді, оны калай тусінуге болады? Біз жарык алемде журіп тауарлар дуниесінін ішінде адасканбыз. Енді сол дуниенін ішінен озімізді озіміз таппай, сенделіп, жок іздеген, естері ауган адамдарга уксаймыз. Бул жерде адамдар жан-жагынан анталап, мен мундалап, кел-кел деп жайнап турган заттардан куралган дуниенін ішінен оз оздерін де, бір бірлерін де коре алмай, жарык дуниеде неге жалгыз калгандарын алі тусіне алмай жур. Кайда барса да, кайда караса да онын тірелетіні осы дуние. Алемнін барін тауарлар гана емес, солардын жарнамалары да толыгымен жаулап алган. Осынын барінін салдарынан ар адам казір барін керісінше істейтін болган. Бірак Диогеннін казіргі адамдардан айырмашылыгы, ол осынын барін тусініп, саналы жасаган. Ерте гасырдагы киниктер замандастарынын тойымсыздыгына налып, бошкеде турып, алма-жулма киімдерді киініп журген. Ал біздін адамдар болса, канырап бос турган уйлерге кіре алмай, жер астында паналайтын болган.
Міне реттігі бузылган омірдегі астары теріс айналган дуниенін суры осындай. Бул жерде адамнын да санасы теріс айналып, озін коршаган осы дуниені айналдырган теріс жагынан гана тусінетін болган. Ал бул жеке адамнын да, копшіліктін де  санасына тан касиет емес, омірдін тонкеріліп, біздін коз алдымызда біз білмеген, мын уйыктасак та тусімізге де кірмеген баска бір жакка кетіп бара жатканынын бегісі. Ал бул жерде шындыгында танданатын еш нарсе жок.
Тарихта мундай адамнын санасын тонкеретін шым-шытырык замандар адамдар жана омірге отетін кезендерде аркашан да болып турган. Осыдан барып тарих кайталана береді деген тусініктер пайда болган. Болмыстын осылай кері бурылып, омірді теріс айналдыру аркылы дамитынын немістін улы философы Гегель алемдік рухтын диалектикалык жолмен дамуы деп тусіндірген. Бул жерде болмысты ылги сана алга суйреп жанартып отырады. Осыдан барып алемді козгаушы куш сананын озінін дербес дамуында болады. Ал Маркс болса сананын болмыстан артта калып, кейіннен оны куып жететінін айткан. Калай болган кунде де омір ешкашанда кері бурылмайды, ал сананын омірді алга тартып, болмыстан озуы да, артта калып оны кері тартуы да шындыкка жататын болмыстын даму жолдары. Немістін тагы бір улы философы Кант омірдін кертартпалыгын адам озін озі, адамнын жандуниесін дурыс тусінбей, онын акыл-ойында бар мумкіншіліктердін ашылмай, бізге жасырын болып, бугып жататынынан корген, сондыктан ол, Абай гусап, адам оз жандуниесін ашып кана нагыз байлыкка жетеді деген. Елдін бытырап, бастарынын бірікпей, бір бірімен кырлысып жургенін коріп, Абай да елдін ынтымагын армандаган. Сойтіп барып бул паниге Алланын жараткан пенделері, кай жерде болсада, бастарын біріктіріп саналы омір сурулері керек деп далелдеген. Кудайга кулшылык ету акшага кулшылык еткен емес, тубінде ол адамдардын бір біріне деген суйіспешілігін корсетеді. Ол кашан болса да акшага емес, Жараткан иеге табынганнан болган. Ал алемде одан улкен куш жок.
Ал акшанын кандай куш екенін біз жогарыда кордік. Ол адамдардын унамаган кезінде лактырып тастай салатын немесе кез келген уакытта одан бас тартып журе беретін жай гана зат емес. Адамдар акша ушін баріне де барады, ол ушін басын да, омірін же картага тігеді, бірак ол акшага оз озінен ешкашан карсы шыкпайды. Карсы шыккандар коп болса акшанын теориясын жасап, адамдарды баскаша ойлауга уйретуге тырысады. Адам мысалы,  оз еркімен тамак ішпей, ашыгып, айлап журе алады. Осы жолмен ол тазартылып денсаулыгын жондейді, ас корытуга гана кететін кырар кушті озіне кайтарып, озінін омірлік кушін арттырады. Ал онын мындаган жылдар бойы акшадан куралган санасы мен жандуниесі булай істей алмайды. Казіргі кезенде адам мен акша бір бірімен араздасуда, ол екеуі санадан тыс бір бірімен ажырасып, болінуде. Мунын барі адамнын санасы мен еркінен тыс журіп жаткан процесс. Бул когам дамуынын объективті агымы. Бул казіргі заманда оз озінен болып жаткан сокыр процесс. Бул саналы турде баскарылатын процесс жеке адамдардын міндетіне жуктелмей, когамга немесе когамдык міндеттерді аткаратын мемлекеттін кушіне гана суйенеді.
Осы себептен кун коріске тап болган адамдар акшасыз журсе, акшага куныккандар омірін акшага айналдырган. Бул жерде бір адамнын бутіндей акшага айналганы, екінші біреулердін акшадан ажыраганын корсетіп тур. Бул бір караганда шешуі жок кайшылык болып корінеді. Сонда калай, бірінші адам екінші біреулермен акшасымен болісуі керек пе? Бул акшанын зандылыгы аркылы істелініп жаткан, копшілікті осындай ешкім болжамаган жолмен акшадан объективті ажырату процессі. Осыдан барып кана адамда акшага баскша козкарас калыптастыруы – улкен тарихи кажеттілік. Айтпесе акшага табынып, жаппай акшанын кулына айналу процессі адамдарды толыгымен камтыганда, ол оларды ондырмайды.
Бул жагдайды ешкім озгерте алмайды. Бірнеше адамнын жуздеген адамдардын енбегін пайдаланып акшага кенеліп жатканы, бірнеше адамнын акша иелеріне айналуы бурынгы ондіріс иелерінін іс-арекетін акша негізінде кайталап тур, бул бурыннан келе жаткан канау тасілін акша турінде бізге келтіріп отыр. Когамнын кедей кезінде бул кажеттілік болса, когамнын байыган кезінде мундай кажеттілік жойылган. Бурын сонды адамдар акшамен омір сурген емес, енбекпен гана тіршілік еткен. Енбекпен тапканымен кундерін корген. Ал казір адамдар кундерін «акша жасаумен» коретіндері, олардын омірінін тонкеріліп, баска жакка бара жатканын корсетеді. Жане акша иелерінін ондірісті токтаткандарын корсетеді. Бул осыдан бастап ескі омірдін біткенін гана корсетіп тур. Сонда кенес укіметінін адамдары коммунизмге барамыз деп аяк астынан нарыктан бірак шыкса, бул омірдін біз ойлаган тура жолмен журмейтінін корсетеді. Бул омірдін диалектикалык жолмен дамитынынын далелі. Демек, жогарыда айткандай, бул жолмен біз де ойламаган баска жактан шыгамыз. Сонда Батыска барамыз деп біз кай жактан шыгамыз?
Кыскаша айтканда, акшага саналы козбен карау казір адамдарга да, мемлекетке де оте кажет. Бізге болашакка жол корсететін тек кана акша гана жане сонын сыры. Казіргі кезенде омір суріп журген адамдарды олардын санасынан тыс акшадан боліп алып, оны санасы мен еркі аркылы тусінуге тырысу – бул ешнарсе тусінбеу деген соз. Бул жагынан психология да, философия да жалган гылымдар, егер олардын угымдары шындыкпен жанаспайтын болса. Ал шындыкта адамдарды акшадан саналы турде боліп, олардын басын кайтадан жана негізде біріктіріп, акшасыз жагдайга койса, онда шынында да біз адамнын озгеріп, мулдем баска турге енгенін кореміз. Бул акшанын астында езілген адамнын рухани бостандык алуы болады. Ойткені ол акша жасауга жумсаган кушін озіне жане озінін елінін коркейуіне жумсайды.
Ал казір ол а;ша жасау;а ;зіні; тіршілігіндегі бар к;шін береді. Озін де умыткан, от басын да, отанын да!


Рецензии
Разделы: авторы / произведения / рецензии / поиск / вход для авторов / регистрация / о сервере     Ресурсы: Стихи.ру / Проза.ру