Козацька любов

Володі Нероденкові
До 50-ти річчя
творчості - трошки гумору
 

Люблю тебе я, Україно,
За сало, хліб і галушки,
Та не люблю коли стріляють
У спину файні парубки.

А ще люблю дівчат за вроду,
За ласку, вдачу та любов.
Та не люблю, коли на шкоду
Мені пускають з серця кров.

Люблю також і огірочки,
Що сіяв коло хати я,
Які з горілкою вживає
На святах вся моя рідня.

Люблю в садку відпочивати,
Коли хрущі в ньому гудуть.
Та ранком не люблю  вставати,
Коли з похмілля не наллють.



Грудень 2001. Браєвич


Рецензии
Спасибо. Хорошее стихотворение. Но я бы поменял местами слова в предпоследней строке. - У Вас= Та не люблю рано вставати. По мне лучше бы прозвучало= Та не люблю вставати рано. Когда прочтешь четверостишие- рифма и мелодия стиха, на мой взгляд, не теряются.

Виктор Рудник   06.09.2015 11:29     Заявить о нарушении
Что написано пером, не вырубишь и топорм...

Игорь Браевич   06.09.2015 11:44   Заявить о нарушении
Согласен!Испраил... Но немного по другому. Привет,

Игорь Браевич   24.01.2016 16:01   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.