Авторитетна людина, в селі його всі поважали, хоч називали по-різному: хто Аніськіним, хто інспектором, начальником, хто дядею Сашею, хто Олександром Григоровичем. Колеги казали: «.. мент до кінчика хвоста». І всі були праві.
Олександр Григорович добре знав село, людей, молодь, групи ризику. З усіма знаходив порозуміння.
Дуже любив він пригодницьке кіно, завжди казав: «… мабуть в дитинстві не додивився…». Найулюбленішою його була кінострічка «Место встречи изменить нельзя».
Не розкритих правопорушень у нього не було. Як він вів слідство? Викликає тих, хто міг це зробити і каже: «Віддайте пацани ті три курки бабусі, від гріха, бо доведеться віддавати кабанчика!» Крадіжникам залишалось тільки покаятись та повернути вкрадене. Такий він був.
А ще полюбляв гумор, гостренький анекдот та і сам міг затравити таку байку, що гріх було не повірити… З’ясовується – розвів, як молодого. Посміялися і за роботу.
За часів, коли Пугач О.Г. був дільничним інспектором дуже добре було організовано роботу ДНД (добровільна народна дружина). Робота була ефективною і дієвою.
Рано пішов з життя Олександр Григорович. Отримав звання майора, добра була перспектива в кар’єрі …, та хвороба забрала яскраве життя. Чому так ?
Пам’ятаємо, тебе, друже! Пам’ятаємо.
Сельский участковый
«Горит восток зарёю новой»…
А.С. Пушкин, «Полтава»
Не горит восток зарею новой,
Не щебечут птицы на ветвях.
Почему же только участковый
Днюет и ночует на полях?
От врагов храня добро народа,
Он не ест, не спит, почти не пьет:
Полную машину с огорода
Овощей отборных привезет.
Скорбный труд окупится сторицей, -
На корню добру не пропадать!
Без скандала станут им делиться
Теща и заботливая мать.
Несунам заслон поставив прочный,
Участковый строг, неумолим.
Пятилетку выполнит досрочно,
И не зря народ гордитсяим!
10.10.1999г. М.Чайковский