Люба ненько УкраЇно моя Рибак Емір.
Збiрка вiршiв:
1)Люба ненько УкраЇно моя 2)Сніжні перли 3)Срібна ніч 4)Невідкриті острови 5)Увертюра грози - вона окремо виставлена на конкурс,6)Грім 7)Літня пора 8) Як козаче справи твоЇ? 9)Дума про козака 10)Подоляночка 11)Старі рецепти моєЇ бабусі чи може матусі 12) Моя доле
Люба ненько УкраЇно моя,
Від Полісся до Чорного моря,
І з Карпат до Азовського моря,
Та в полях колосяться хліба.
Шумлять дрімучі зелені ліси,
В височінь піднімаються гори,
Пером не опишеш такоЇ краси
І ланів широкополих простори.
Вишневі, яблуневі повсюди сади,
Блакить заколисує в небі сонце.
Все в полі росте, що посади,
І соловей зазирає в віконце...
Сніжні перли
Підбілена пухнаста крупа
Танцювала в повітрі, ступа
Та небесна синь була глуха
Пороша все сипала і не гула.
Біла білизна все покривала
Чистоту і холод полоскала
Темні фарби неначе ховала
Сніжні перли розсипала…
Срібна ніч.
Сяйний місяць на небі
Срібло зверху льє.
Сірі тіні ганебні,
Вітер поривами б"є.
Зірочки малі тендітні,
Як ті сироти самітні,
Як стиглі ягідки літні,
Мигкотять у повітрі.
ПричаЇлись хмурі скелі
Біля незнаного лісу,
Лише осини веселі,
Раді старому бісу.
Нічна птаха закричала
Стрепехнула срібну ніч.
Водні срібні покривала
Сяють сотнями свіч.
Гомонять на лузі квіти
Серед сонних трав
Та і бавляться як діти
Без спішних справ...
Грім
Між собою б’ються хмари
Струм пекельний долі звали
Не скінчились старі свари
І від цього навіжені стали.
Буцім вози в футбол грали
Серед щонайширшої зали
Де за м’які м’ячі були скали,
То поети так сказали – б.
Це страшенно грім гримить
Дикий звір і птах дрижить
І страх заколихує вмить
Бо ж так хочеться жить…
Невідкриті острови
Невідкриті острови чекають
Перших своЇх піонерів
Які і гадки не мають,
Найти затишок для мільйонерів.
Але це таке буває,
Якщо хтось острів відкриває,
Безмірну радість відчуває,
Двері в незвідане відчиняє.
Літня пора
Сонце небо освітило
Горизонт Землі мило
Ніжні промені лило
Блакить прозору засклило.
Мала пташечка співає
Тепла для себе благає,
І що буде далі не знає
Вона не спішить, зачекає.
Вітер сьогодні проспав
День теплий настав.
Ніхто з птахів не програв
Прилетівши на став.
*
Проміння сонця золотого
Чарівне сяйво ллє
І листя клена молодого
На небі блакить в"є.
Росте пахуча м"ята,
Зеленіє любисток запашний,
А поруч трава прим"ята
І окрас чорнобривця запальний.
Маки багрянцем палають,
А дзвоники дзвонять - співають,
Хміль в"ється по плаю,
Ромашки втоми не знають.
Аромати квіти розсівають
Ніби то по земному раю.
Пелюсточки з руж злітають,
Спішать до рути, до гаю.
Як козаче справи твоЇ?
- Як козаче справи твоЇ?
- Ліпше всіх на цій Землі!
Думами в хмарах літаю,
Нічого вдома не маю,
Ніц в голові не тримаю,
І хата стоЇть с краю...
Литва. 2010. 11. 12
Дума про козака
Молода дівчина козака чекала
І на синій обрій поглядала,
Поки не кохала, то й горя не знала,
Бо як квітка росла – розцвітала.
Гони коника скоріше до мене
Зима скінчилась і листя зелене
Лети, як вітер, а він і дожене.
Як же мені жити рідна моя нене?
Литва. 2011. 02. 24
*
Явір, явір – гілля гнеться
Серце моє птахою б’ється
І світ від радості рветься
Хміль кохання в душах в’ється.
Довго козак по світі мандруєш
Щоб гріш у панів получати.
Коли мене обнімеш і поцілуєш?
Пора додому, до рідної хати.
Подоляночка
Розгулявся гомін по діброві
Туман доли сріблом заливає.
Очі волошкові, чорні брови
Молодої дівчини що зазиває.
Весна – Красна мило усміхнеться
Рідкісна краса голубкою б’ється.
Подоляночка так щиро сміється
Що товста коса хвилею в’ється.
Вийди дівонько ввечері в садочок
Хочу зазирнути у блакиті очі
Там я знаю затишний куточок
Зоре моя ясна світлої ночі.
Люба подоляночка, чим заполонила?
Яке зілля під шапку залила?
В молодій душі, що заворушила?
Полум'я кохання невже запалила?
Журба навік в мене засипає
Моє серце соловейком співає
Усю душу коханням заливає
І воно як сокіл до тебе злітає.
Литва. 2011. 03. 11
Старі рецепти моєї бабусі чи може матусі
Коли в хаті добра господиня
Гарною трояндою цвіте –
Грошей, добра повна скриня
І гніздечко затишне й міцне.
Зустрічає мила господарка
Соломія, Горпина чи Одарка,
Як тут гостю без подарка,
Коли вона славна, шпарка.
На столі закуска, повна чарка
Огірочки хрусту вже чекають
І не вийде тут запарка –
Сало всі тут помічають.
Малосольні усміхаються грибочки
Що засолені були у бочці
М'ясо печене із курочки
І вареники пухнасті, моцні
З вишньою, черешнею і з сиром
Плавають в сметані, як пар в бані
Шкварки так і зазирають з миром
Пироги з начинкою в гарячому стані.
Борщ наваристий український простий
Чи полтавський, львівський і смачний
Ягідний холодець і узвар золотий
Соложеник яблучний, вишневий, маковий.
Товстий короп гречкою набитий
Плювався зеленим укропом
Соусом смачним политий
До кісток розбирався скопом.
Грізний сом запечений в печі
Доїдав свою зелену петрушку
І з квасолею, горошком на плечі
Тихо чекав на щуку – подружку.
Обжарена і тушена шпундра така
Індичка потушена з чорносливом м’яка
Печеня житомирська тушена золота
Лемішки, гречаники і пишна пампушка.
Чекає папушник український святковий
Із хлібом на рушникові, на багатім столі
Що вважається казковий, цяцьковий
І не з’їси все, бо натреш язиком мозолі…
Пахощі ніздрі твої виривають
Лоскоче і тягне за вуха буття
Очата не знають що вибирають
Бо каша гречана, як різдвяна кутя.
І ручата давно зняли взуття
Почувши: мийте руки, прошу до столу
І знесли в вир тебе почуття –
Чемність і сором ти кинув до долу.
Чатує горілочка на своїх ласунів,
На пляшці аж піт проступає,
Від мнимої присутності чаклунів
і урочистий обід наступає…
– Мийте руки, йдіть до хати –
Нас не треба тут прохати
Смачно їсти, легко поковтати
Запашні напої і на ногах устояти…
Це старі рецепти моєї бабусі
Що залишились закручені на вусі
Згадав я їх на весняному лузі,
А може моєї матусі - Марусі…
Литва. 2011. 02. 24
Моя доле
Вийди в чисте поле
Зазирни в зелений гай
Усміхнися мені доле
Там на мене зачекай
Чи ж сама завітай
Гарну пісню заспівай
Про наш рідний край
Жити славне загадай.
Литва. 2011. 03. 03
