Немного из Павла Глазового 13

Татьяна Столяренко-Малярчук
ФЕЛЬЕТОН О БАЛКОНЕ   

Раньше как девиц любили!  А держали как фасон!
Только звезды засверкают, выйдет дева на балкон.
А к балкону подгребает с мандолиною чудак,
Ночью резво бьет по струнам  и поет, ну, скажем, так:
— Сбрось мантилью, ангел милый,  На балконе покружи,
Сквозь чугунные перила ты мне ножку покажи!
А теперь, когда в округе все нырнет в глубокий сон, 
Полуголая девица, подключив магнитофон,
Децибелами с балкона сотрясает весь  район.
А внизу проходит Жора и бросает на ходу:  —
Приготовь бутылку, Лора, завтра вечером зайду!

ФЕЙЛЕТОН ПРО БАЛКОН

Як колись дівчат кохали! А тримали як фасон!
Тільки зорі заблищали, вийде діва на балкон.
До балкона причалапа з мандоліною чувак,
Цілу ніч по струнах дряпа і співа, скажімо, так:
— Скинь мантилью, ангел милый,
И явись, як яркий день.
Сквозь чугунные перилы
Ножку дивную продень! —
А тепер, коли навколо все пірне в глибокий сон,
Стильна діва радіолу витягає на балкон
І до того гучно грає! Аж гуде увесь район.
А внизу проходить Жора і гукає на ходу:
— Приготуй бутилку, Лора, завтра ввечері зайду!