Мен Елбасы болсамда казак деген атасын ардактап, анасын сыйлаган, аруагын кастерлеп, Алласына сиынган елдін перзентімін. Аруактын бар екені рас болса, Атырау мен Алтай, Алатау мен Арканын арасында талай тобе донбекшіп, талай ісімізге орнынан аунап тусіп, бугінгі біздін ісімізге ак батасын беріп жаткан болар деп білемін. Лайым сол бабалардын батасы кабыл болсын дегім келеді... Біз екі жарым гасырдан астам Ресейдін боданы болып келдік. Сондыктан мен санадагы кулдык психологияны озгерту ушін ата-бабалар аруагына сиындым, солардын касиетті рухын тірілттім. Букіл казакка сауын айтып, оларга ас беріп тойларын откіздік. "Олі риза болмай, тірі байымайды" дейді халкымыз. Сол аруактар риза болсын деп, жаткан жерлерін тауып, басына белгі орнаттык, есімдері ел жадында журсін деп олардын атын мектептерге, кошелерге, ауыл-селоларга, аудандарга бердік...Ендеше сол аруактар бізді колдамады деп кім айта алады?!
Казакстан Республикасынын Президенті: Н.А.Назарбаев.
\\Халыкаралык «Ата жолы» козгалысынын ан тумары\\
Ані де, созі де маркум: Аділбек Толегенулы Нысанбайдікі
Казак елі назарында Алланын,
Ата жолы – Ардын жолын тандагын.
Бізге жеткен аян болып тылсымнан,
Аманаты ол, Арыстанбаб бабанын.
Кайырмасы:
Адал жандар, тебіренсін толгансын,
Оз антына адал болу ол да сын.
Біз тандаган Ата жолды, Ак жолды,
Гайып ерен, Кырык Шілтен, Кыдыр баба колдасын!
Ата жолдан аттап кеткен онбайды,
Аруактар тазалыкты колдайды.
Аластайык азазілді мазірден,
Аз гумырда, адасуга болмайды.
Кайырмасы:
Адал жандар тебіренсін толгансын,
Оз атына адам болу ол да сын.
Біз тандаган Ата жолды, Ак жолды,
Гайып ерен, Кырык Шілтен, Кыдыр баба колдасын!
Ата жолда сертімізде турамыз,
Неге біздер сынактарда сынамыз.
Берік устап ата-дастур салтымды,
Жамандыкты жер бетінен сызамыз.
Кайырмасы:
Адал жандар тебіренсін толгансын,
Оз атына адам болу ол да сын.
Біз тандаган Ата жолды, Ак жолды,
Гайып ерен, Кырык Шілтен, Кыдыр баба колдасын!
Артта калды, киын кезен актандак,
Ата жолы болашакка баспалдак.
Казак елі, Казакстан жерінен,
Адамзатка алтын гасыр басталмак.
Кайырмасы:
Адал жандар тебіренсін толгансын,
Оз атына адам болу ол да сын.
Біз тандаган Ата жолды, Ак жолды,
Гайып ерен, Кырык Шілтен, Кыдыр баба колдасын!
Ескерту: Автор касіпкой жазушы, не журналист, не баксы, не емші, не коріпкел, не кумалакшы емес. Асет Ризаулына Кудайдын кудіретімен "жанды жетелеуші" орысша айтканда "проводник души" касиеті 2009 жылы Грецияда Зевс туган «Крит» аралында конып, пір Бекет атанын жане киелі Самарканд жерінде жаткан улы колбасшы Амір Темірдін мазарында ушінші тылсым козі ашылган - Рухани Устаз.
Асет Ризаулынын Жаратушы дарыткан касиеттері: кара дуга, тіл, коз тигендерді тазалау, адамнын омірдегі жане бизнестегі жолын ашу, аурасын тазалау, журегінін кірін аршу, періштелерін кайта кайтарып озіне кондырып беру, барлык ауруларынан арылту, омірлік багдарламасын тубегейлі жаксы жакка озгерту, ата баба аруактарымен тікелей тілдестіру аркылы бірнеше гасырлар бойы байланыс узіліп калган ата бабаларынын несібесін, байлыгын кайта кондыру.
Себебі, ата баба аруактары аркашанда урпагынын камын ойлайды. Урпагынын ішінен озінін несібесін, байлыгын беретін адам тандайды. Сол адамга ата бабаларынын аруагы бакытын, байлыгын, несібесін "жанды жетелеуші" данекер - медиум аркылы береді. Бул да Кудайдын кереметі!
Себебі, XXI гасыр: информация - куат гасыры. Адам журегіндегі Жаратушы - Газиз жанымен тікелей озі сойлесе алады.
Асет Ризаулы - Кудайдын кудіретімен адамнын оз басына, жеті урім бутак урпагына дейін, озінін турып жаткан шанырагына: кара дугадан, тіл козден, жын шайтандардан, перілерден коргайтын коргау коршау салып бере алады.
Кандай адам болмасын Озінін омірін, денсаулыгын жаксартып, енсесін езіп турган карыздарынан, жокшылыктан, кедейшіліктен кутылып, молшылык пен байлыкка, куаныш пен бакытка шомылам десе томендегі телефон аркылы Асет Ризаулы Мукашбековтын озімен ауызба-ауыз тілдесіп, тікелей жолыгып: ем, шипа алуларына жане тагдырын жаксы жакка тубегейлі озгертіп алуларына болады.
Электрондык поштасы: "mukashbekov.aset @ yandex. Kz"
Уялы телефоны: +7 701 733 55 71;
"Адамзат – бугін адам, ертен топырак,
Бугінгі омір жаркылдап алдар бірак.
Ертен озін кайдасын, білемісін,
Олмек ушін тугансын, ойла, шырак". Абай
1. Арыстанбаб
Арыстанбаб Мухаммед пайгамбардын замандасы, Кожа Ахмет Иассауидін устазы (пірі) саналады. Аныз бойынша Арыстанбаб Мухаммед пайгамбардын аманат кылып берген киелі курмасын тілінін астына сактап келіп, Кожа Ахмет Иассауи озінін хикметтерінде: «Саган келіп тунесін, маган келіп тілесін» деген осиетін кіші кажылыкка бет бургандар ен алдымен «устазга бас иіп, басына тунеп шыгуы тиіс» – делінеді. Арыстанбаб 33 дінді коріп-біліп, сонын ішінде тек исламга гана мойын усынган екен. Гимараты Аксак Темір амірімен согылган.
2. Кожа Ахмет Иассауи Азірет Султан
(шамамен 1083-1166)
Дуниеге Шымкент манайындагы ескі Исфижаб каласында келген. Букіл омірін ислам дінінін адамшылык, аділдік, адалдык жолдарын уагыздауга арнагандыктан, халык «Кожа Ахмет Иассауи», – деп атап кеткен. Алгаш медреседе окып, кейін Букарада білімін жалгастырып, сопылык ілімін устаган. Ак олендермен жазган хикметтерінен (накыл олендер) «Диуани хикмет», – деп аталатын узак дастан жазган. Бул кітап терен мухиттын тубінен нур шашкан асыл казына. Сол дастанында жеті жасында Арыстанбабты кездестіріп, ол кісі «озіне Мухаммед пайгамбардын аманат етіп берген курмасын тапсырганын жырлаган. 63 жаска келгеннен кейін, жер астына килуетке тусіп, сопылык курып, 10 жылдай гумыр шегеді. Кесенесі Амір Темір буйырыгымен Туркістан каласында тургызылган, алемдегі ен асем гимараттын біріне саналады. Кожа Ахмет баба «тусіне еніп, аян берген адам коздеген муратына жетеді», – делінеді. Бертінде Кожа Ахмет Иассауи турік халыктарынын рухани атасына, ал кесенесі турік дуниесі табынатын кіші Меккеге айналды.
3. Айша бибі (ХI-ХII г.г.)
Айша бибінін коркіне акылы да сай болган. Карахан батырмен екеуі бір коргеннен бірін-бірі унатып, екі жас бас косып, мангілікке бірге болуга уаделеседі. Карахан 20 жастагы кылшылдаган жас жігіт батыр болган. 16 жастагы Айша Бибі екеуі бірін-бірі унатып, осы онірде кездесіп, соз байласып, косылмакшы болады. Екі жастын косылуына Айша Бибідін акесі карсы болып: «Сені карасудын бойында кара жылан шагып олтірсін»,– деп теріс батасын береді.
Айша Бибі кара судын бойында, уаделескен жерде Караханды кутіп, суга тусіп, жуынып жатканда кара жылан шагады, Айша Бибі жан тасілімін бермей Караханды кутіп жатады.
Жанында болган серігі, тарбиеші айел Бабажа хатун шапшан калага жетіп, Карахан батырга хабар береді. Батыр шауып келіп хал устінде жаткан калындыгын коріп, молдага тездетіп, Айша екеуінін некесін киюга амір етеді. Неке расімі аякталган сатте, ару кыз батырдын колында жан тапсырады.
Осындай катігездікті тусінбеген копшілік Айша бибінін акесінен сурайды: «Сіз неге оз кызынызга теріс батанызды бердініз?». Сонда байгус аке: «Осы суракты халкымнын коятынын біліп едім. Себебі, Карахан батыр – омірі ат устінде, елдін шетінде, жаудын бетінде, желдін отінде, кыргын кантогісте отеді. Карахан согыста каза тапса, зиярат етуге бара алмаймын, баламнын жастай жесір калуын каламап едім, Алла тілеуімді берді»,– деп окініштен озегі ортенген сорлы акенін жауабы осы болыпты.
Кайгырган батыр жарынын денесін арулап жерлеп, басына жерде жок асем кумбез орнатады. Кесенесі Тараз шахарынын жанында.
4. Укаша ата
Мухаммед пайгамбардын замандасы, сахаба. Біздін елге мусылман дінін даріптеп таратуга, дінге енгізуге жеткендердін бірі болган. Аныз бойынша Укаша атанын денесін ешкандай кару алмайды екен. Тек тан намазын окыганда, денесі босайтынын біліп алып, бір куні жаулары сырт аркасынан келіп, басын шапкан. Кесілген бас ешкімге устатпастан домалап каша жонеледі. Салден сон коз алдында Кудайдын кудіретімен жер жарылып, куыска тускен бас козден гайып болады. Сонда алгі куыстан саркырап аккан су денесіз басты Меккеден бірак шыгарыпты. Ондагы сахабалар бастын Укаша екенін танып, сонда жерлейді. Ал денесін мундагы мусылмандар жерлеген. Кезінде Укаша ата: «Пайгамбардын касында жерленсем», – деген екен, сол тілегі осылай кабыл болыпты. Тау жотасынын беткейінде кудыгы бар. Зиярат еткен адамдар шелек тастап, ерекше купиясы бар кудыктан оздерінін ниетіне лайыкты суды алады. Біреуі толык шелек су тартып алса, енді біреуі канша тартканмен, тамшы су да шыгарып ала алмайды екен. Саганасы Каратау боктерінде, Туркістанга 40 шакырымдай жерде.
5. Ыскакбаб
Ыскакбаб Араб елінен Сырдария, Туркістан олкесіне аскер баскарып, 767 жылы мусылман дінін тарату жолында жеткен. Ислам дінін кушпен емес, бейбіт жолмен, уагыздаумен енгізуді бастаган кісілердін бірі. Ыскакбаб Мухаммед пайгамбардын кызынан тараган урпакка жатады. «Аулие» тарихта туркі елін араб алемімен жалгастырган алтын копір саналады. Жауынгершілік жорыктар кажыткан Ыскакбаб Баладж ша;арында калган омірін бейбіт тіршілікке арнайды. Меккеге кажылык сапар шегіп, одан келісімен «Жоябыр» атты мешіт салдырады. Ыскакбаб кол астына караган халыкты аскан акыл оймен баскара білген. Кесенесі Казыгурт елді мекенінде, ескі Баладж каласынын орнында, «Баба ата» корганында орналаскан.
6. Баба Тукті Шашты Азіз
Туркі елінде араб аскерлері ислам дінін алгашкы кезде кобінесе кушпен енгізгендіктен, коп карсылыкка ушыраган. Сондыктан олар жергілікті халыктын «беделділерін» дінге бейбіт жолмен уагыздап тарткан. Каратау боктерін жайлаган сондагы елдін косемі Кумар Атанын жалгыз улын Ыкыласты араб аскербасы Ыскакбаб уазір етіп, жанына алады. Ыкылас арабтармен тіл табысып, кан токпей, елді аман алып калушы, корганы бола білген. Денесін калын тук баскандыктан халык «Тукті Шашты» деп атап кеткен. Едіге батыр 1400 жылы бабанын басына сагана орнатып, озімнін бесінші ата-бабам деп айткан кеткен. Тагы бір аныз бойынша, оз колымен жерлегендер айтуы бойынша бабанын мойнында зауза коныздын асыл тасынан белгісі жане бойтумары болыпты. Онда бугін Орта Азия мекеніндегі калалардын ешкі терісінен жасаган кагазга сызылган картасы болган. Кезінде Шынгысханнан саулетті кенттерді, калын елді сактап калудын неше турлі айла-тасілдері жасалады. Сонын бірі шолгыншы-барлаушылар. Оларга бойтумар турінде карта жасалып берілген, мойындарына бір-біріне уксамайтын белгілер тагылган. Бул да бір бабадан калган купия сырдын бірі. Кесенесі Каратаудын Кумкент елді мекенінде орналаскан.
7. Абдулазізбаб (Балгерден баб)
Сайрам олкесіне 771 жылы Ыскакбаб бастаган араб аскерлерінін колбасшысынын бірі, ту котерушісі болып, халыкты ислам дініне енгізу максатымен жеткен. Сайыстын бірінде Абдулазізбаб 70 жерінен жараланып, каза табады. Ислам жолында шейіт болган аулиенін басында айткан тілегін «Алланын кулагына жетпей коймайды», – деп жергілікті халык сенеді. Мазары Сайрам каласында.
8. Карабура (ХI-ХII г.г.)
Огыз-кыпшак заманынын айгілі тулгасы, дуалы ауыз абызы, ыкпалды кайраткері. Шыккан тегі Тама руынан, туып-оскен жері, гумыр кешкен мекені Шу, Талас, Сырдария, Еділ, Жайык озендерінін бойы. Карабура аулие омір сурген заман Орта Азияда ислам дінінін салтанат кура бастаган кезі еді. Осындай отпелі кезенде кайраткерлік, ойшылдык, саясаткерлік касиетімен ел тагдырына белсене араласып, халыктын калыптаскан омір салтынын шыркын бузбастан ислам дінін жерсіндіруде енбегі сінген. Журт жадында сакталган жангырыктарды Азірет Султан омірден откенде Карабура аулие ак жауып арулаган, жаназасын шыгарган екендігін хабардар етеді. Топырак буйырган жері Каратау етегі, Созак мекені.
9. Асан Кайгы Сабитулы (ХY г.)
Ауылдагы жамандар,
Ел кадірін не білсін?
Кошіп-конып кормеген,
Жер кадірін не білсін!
Алгашкы тауелсіз Казак хандыгынын рухани демеушісі ретінде танылган, бугінгі казак мемлекетінін дербестігінін азаншысы болды. Аныз ангімелерде Асаннын бурынгы есімі Хасан коса аталады. Асаннын азан шакырып койган аты – арабша Курани – Хасан.
«Айтеуір бір заманда, бір мекенде бак-ырыс келеді, коптін ырысы болып келеді»,– деп коптеген болашак туралы болжамдар айтып кеткен. Сондай-ак, казак жерінде жаткан казба байлыктардын да кай жерде жатканын білген, аса коріпкелдік касиетке ие болган адам.
Асан замандастары оны оз кезенінін бірден бір кен танымал гулама тулгасы деп багалайды. Ол халык суйіспеншілігіне боленген аз-Жанібекпен, онын бауыры, жакын комекшісі Керей ханмен, атакты Жібек султанмен, Жиренше шешенмен, онын казак Сапфосы іспетті, сулу да парасатты жубайы Карашашпен болашак билік иесі, козінін тірісінде-ак «Казак жерін кенейтуші», «Екінші Жошы» атанган Касым ханмен, «кошпелі озбектер» ханы Абілхайырмен, онын немересі Казак ордасынын ата жауы Мухамед Шайбанимен жане баска Орта Азия тарихынын белгілі тулгаларымен таныс-біліс болган, арі халык пен мемлекет тагдырын шешуде олармен жиі кездесіп отырган. Асан Кайгы саясаткер ретінде, казак халкынын келешегі ушін, шыгыстагы Кытай мемлекеті мен казак хандары Аз-Жанібек пен Керейдін достык карым-катынаста болуына зор ыкпал жасаган.
Асан Кайгы кумбезі Кызылорда обылысы, Шиелі ауданы, Казакстан темір жолынын 2-ші разьезінде орналаскан.
10. Карахан аулие (944-1037 ж.ж.)
Карахан казак тарихында улкен із калдырган Карахандыктар аулетінен шыккан арі хан, арі батыр, арі аулие. Карахандыктар мемлекетінін негізін калаушы. Шыккан тегі мусылман туркі аулиеті. Аныздын бірінде Мухаммед пайгамбар Алламен жуздесуге келгенде, пайгамбарлар арасында пайгамбар емес бір адамды кореді екен. Мухаммед пайгамбар Жабірейілден бул адам кім екенін сурайды. Сонда Жабірейіл бул адамнын алдагы уакытта туркі журтын ислам дініне кіргізетін Карахан аулие рухы екенін айтады. Кесенесі Тараз каласында.
11. Майкы би
Тобейулы Майкы би шамамен 12 гасырда омір сурген. Букіл турік тукымдас халыктар «тобе биіміз» деп санаган. «Атадан тугел создін тубі бір, туп атасы Майкы би» деген соз калган. Туйінді даналы создін жане би біткеннін кош басшысы саналган Майкы би казак халкынын біртутас ел болу, алгашкы улыс бірлігін куруда енбек сінірген. Казак руларын уш жузге топтап, «Улытауда уш жузге» ортак хан сайлаткан. «Улыска кірген 40 руга танба таратып, сол танбаны таска кашаткан», – делінеді. 9 ханды такка отыргызган Майкы би «хан біткеннін казыгы, букара журттын азыгы» аталган.
12. Коркыт ата
Туып-оскен жері деректер бойынша Казыгурт, Туркістан олкесі мен Сырдария бойы. Акесі Каракожа, огыз тайпасына жататын Баят руынан шыккан. Коркыт ата казак елінде алгашкы баксы, куй атасы жане кобыз аспабын алгаш жасаушы болып есептеледі. «Арыстан баба», «Акку», «Устаз» атты т.б. куйлері казіргі кунге жеткен. Ежелгі баксыны кейінгі барша баксылар устаз ретінде пір тутады. Акын, анші, куйші, жырау, кобызшы оз дауірінін ойшылы болган адам. Аныз бойынша 95 жаска дейін жасаган. Мазары Сырдария бойында.
13. Махмудхан ата (Мамут ата)
Сайрам муражайындагы шежіре бойынша Ибра;им атанын акесі, оныншы гасырда омір сурген. Махмудхан ата окымысты, улкен акыл ой иесі, гулама устаз болган. Ислам оркениетінде оз орны бар. Сайрамда жерленген.
14. Ибрахим ата
Кожа Ахмет Иассауи бабамыздын акесі Ибра;им ата гулама, оте сауатты, козі ашык адам болган. Ислам кагидаларын, Куранды, хадисті жаксы білген. Озі шыракшылык аткарган мешіттін медресесінде баласына алгаш білім беріп, жастайынан кулагына онеге создерді сініре білген. Ахметтін 7 жас шамасында Ибра;им-ата дуние салган. Кесенесі Сайрам ауылынын Аксу ауылында.
15. Карашаш ана
Кожа Ахмет Иассауидін анасы. Муса шайыктын кызына Айша деп ат берілсе, кейінірек ол кісіні ел курметтеп «Карашаш ана» деп атап кеткен. Ел арасында коріпкелдігімен, жауырыншылдыгымен танымал болган касиетті ана. Сонымен катар Карашаш ана кыз-келіншектерге ислам тарбиесін окыткан. Ибрахим атадан кейін коп узамай дуние салган. Кесенесі Сайрам ауданында.
16. Гаухар ана
Кожа Ахмет Иассауидын кызы Гаухар жайында коп маліметтер калмаган. Жергілікті халык «аулие ана» ретінде кастерлейді. Куйеуінін ата Али Кожа делінеді. Олардан тараган урпактан шыккан Мактым Агзам Амір Темір заманында Кожа Ахмет бабанын мешітінде шыракшы болган екен. Туркістанда жерленген.
17. Есенкожа ата (Ишан кожа) (Казы Байзави)
(IХ-Х г.г.)
Жас кезінен-ак Куран Карімді, хадистерді жаксы білген, оз заманынын коп гылыми жетістіктерін окып уйренген, оте сауатты кісіболган. «Куран тапслері» деген кітабы кейбір мусылман елдерінде алі кунге дейін оку куралы ретінде колданады екен. Оз отініші бойынша тіп-тіке отыргызып, басын шыгыска койып жерлеген. Жергілікті халык аулиені – зан саласында, билік айтушы, укім шыгарушылардын пірі, колдаушысы санайды. Мазары Сайрам каласында.
18. Маралі баб
Малік шахтын туягы Маралі баб оз дауірінін жетік гуламаларынын бірі болган. Шаригатты терен білетін діндар, ел арасында ислам дінін уагыздау, мусылманшылыкты таратуда енбек сінірген. Екі улы да окымысты болган. Сайрамда 2 улымен катар жерленген.
19. Боздак ата (ХII г.г.)
Шах Камали Байзави оз заманында білгір гулама, оз енбегінін жемісімен, «Кудайга кулшылык етудегі улгісімен Аллага жакын уали», – еді деп жазылган. (Рисалаи Сайрам Испиджаб). Сайрам жерінде кандай да бір ауыртпашылык болар кезде Аулиенін кабірінен «ботасын жогалткан туйе боздагандай дыбыс шыгады» екен. Сондыктан халык «Боздак ата» деп атап кеткен. Сайрам каласында жерленген.
20. Мариам ана
Аулие ана жайында маліметтер калмаган. Сайрамда жерленген.
21. Кайрхан
Отырардын сонгы билеушісі. Каланы монголдарга 5 ай бойы бермей коргайды. Тек бір аскербасы саткындыкпен Суфихан какпасын ашып, монголдарга берілгеннен кейін гана, олар калага кіре алады. Кайырхан каланын бас камалында бекініп алып, тагы бір ай бойы, сонгы жауынгері калганша ерлікпен согысады. Сонында монголдар батырды туткынга алып, кинап азаппен олтірген, жерленген орны белгісіз.
22. Зулкарнайын Кудды
Ежелгі Отырар каласында турган аулие, абыз. Араб елінен келіп, ислам дінін тарату жолында енбек еткен. Атынын екінші болігі Кудды – Иерусалим каласынын арабша аты. Демек, аулие оз елінде сол жердін тургыны болган. Отырар каласын монгол шапкыншыларынан коргауда ерлікпен каза тапкан. Зираты белгісіз.
23. Лашын баб. Карга баб.
Арыстан бабанын мазарында, аулиеге кірер есіктін екі жагында екі кабір орналаскан. Бул Лашын баб пен Карга бабтын кабірі. Екі бабтын омірі жайлы маліметтер калмаган. «Арыстанбабтын шакірттері болган», – делінеді. Бір колжазбада: «Арыстан баба дуние салган сон, онын моласынын басына екі кус «бірі лашын, бірі – карга» ушып келеді екен деген. Аулиелердін «Баб» деп аталгандарына караганда дін жолында кызмет еткен болу керек.
24. Зенгі баба
Зенігі баба ірі кара малдын пірі саналады. Ол кісі малдын, кустын, жалпы жануарлардын тілін тусініп, білген екен. Айелі Анбар бибі бір аныздарда Карабура аулиенін кызы деп айтылады. Зенгі бабанын мазары Амір Темірдін амірімен согылган. Ташкенттен шыккан Самаркан жолында.
25. Ак ата
Аулиенін оз аты Шахабитдін Испиджабі. Кожа Ахмет Иассауидін бірінші мугалімі устазы. Білімі мол, окымысты кісі болган. Халыкка ислам дінінін шарт-кагидаларын уйреткен, имандалыкка шакырган гулама-устаз. Мазары Сайрам каласында.
26. Дауітбек ата (?-1262)
Дауітбек атанын мазарынын мандайшасында араб тілінде «Боздак кылышпен кауырсын устаган, Куранмен алсіздердін коргаушысы болды», – деп жазылган. Аныз бойынша Карахан аулиенін куйеу баласы, аскербасы, ірі колбасшысы, ерлікпен каза тапкан. Кесенесі Тараз каласында 19 гасырда жанартылган.
27. Сунак ата
Оз аты Ысамиддин, Абу Бакірдін урпагы болып саналады. Кожа Ахмет Иассауидін имамы болып кызмет аткарган. Сауатты, гулама кісі араб, парсы, турік тілдерінде сойлей де, жаза да білген. Омірінін сонында Туркістаннан оз еліне Сунак каласына кайтып, дін жолында енбек еткен. Касиетті аулие болгандыктан Сунак атанын мазарынын айналасында коптеген хандар мен белгілі адамдар жерленген.
28. Султан Бейбарыс (1217-1277)
Жамакулы Бейбарыс шыккан тегі туркі аулеті, кыпшак делінеді. Кіндік каны тамган жері Жайык озенінін жагасы. Шынгысхан шапкыншылыгы кезінде жас бала Бейбарыс клога тусіп, кулдыкка сатылады. Жат елге кул болып сатылып барган ол, тектілігін танытып, кажымас кайратын, мукалмас жігердін улгісін корсетіп, билік басына котеріледі. Онын ерекше кабілетін байкаган иесі Султан Сали; оны жасагынын бір боліміне сардар етіп кояды. Сонымен 14 жыл жылдын ішінде кул болып барган Мысырдын Султаны болып бірак шыгады. Бейбарыс жат жерде кулдыктан хандыкка жетіп, Мысырдай улы мемлекеттін шежіресінде із калдырган, еліміздін уланы. 17 жыл билік жасап, Мысырды шапкыншылыктан коргап, елдін жагдайын ілгері бастырады. Омір бойы туган елін ансап откен султан Мысырдан Алтын-Ордага елшілік жіберіп, екі ел арасында карым-катынас ныгайтуга тырыскан.
29. Тулкібас ата
Аныз бойынша Батыс Турік хандыгынын басы болган. Естемес хан елде жау баскыны кезінде бір сайыста коп жерінен жараланады. Дегенмен жаудын сонынан кугынга калмай катысып, алсіреген коп кан жогалткан хан коз жумар алдында айткан екен: «Тугандарым, жерлестерім, олсем мені осы тобеге жерлендер, солтустікпен келетін жауга карсы турік болып жатайын». Улы кісінін созімен сол онір «Турік басы» болып калады. Кейін озгеріп, Тулкібас атанып кеткен. Мазары Сайрамнын Азаттык ауылында.
30. Акбура ата
Казыгурт онірінде гумыр кешкен аулие, баксы. Кожа Ахмет Иассауидін замандасы болган деседі. Таудын онтустік батыс бауырында булак басында коныс курган. Аулиенін Акбура атанганы «аркасы устаган кезде аузынан ак жалын шашып, бурадай буырканып, адам баласы естіп-білмеген алапат кушке ие болатын» корінеді. Жане озінін мінезіне сай буырканып журетін ак бурасы болыпты. Ел унемі сол ак буранын устінен коретін болгандыктан, «Ак буралы аулие» атап кеткен. Акбура атанын кус секілді ушатын ерекше касиеті болыпты. Аулие тан намазын Казыгуртта окыса, бесін намазын Туркістанда, калган намазын Меккеде окып журе береді екен. Ол кісі дуние салганда «бурасынын козінен жасы кол болып агып, басына шоге кетіп, содан кайта турмай, таска айналган» екен. Сол тастын куысынан шыгып жаткан молдір булак ак буранын иесін жоктаган коз жасы екен. Кабірінін басында «катірінкі» дейтін киелі агаш оседі. Ол аган жайында озінше бір аныз бар.
31. Гайып Ерен Кырык Шілтен
Казыгурт етегінде орналаскан гажайып екен, періштелер тунеген жерлер саналады. Зиярат уш козден аккан булактын жанында Куран окудан басталады. Ар булактын суынын жеке емдік касиеті бар. Содан кейін Ата мен Ана аталатын шыгыска карай туйісіп жаткан алып екі тастын арасынан отеді. Зияратшы тілін калимага келтіріп, он жак кырымен оту шарт. Бойындагы аурпарлыгы барлар содан айыруын ниет етіп отеді. Екі тастын арасынан оте алмайтын екі жагдай бар: алдынан Кыдыр ата (ягни жылан) кездесіп калуы мумкін, екінші жагдай Ата мен Ана адамнын басынан, кеудесінен не аягынан кысып калады. Оте алмагандар таубеге келіп, Куран окытып, кайыр садакасын атаганы дурыс. Жылан кез келгенге корінбейді, оны корген адамга «кыдыр дарып, бак конады» делінеді.
32. Амір Темір (1333-1405)
Дуниені дур сілкіндірген жа;ангер, атакты колбасшы, шыккан тегі Барластан тайпасы. Акесі Тарабай атты бек кішігірім улыс баскарган. Амір Темір туган жеріндегі озара согыстар кезінде жулкынып алга шыккан. Окімет билігін оз колына алып, Орта Азияны 35 жыл жалгыз озі баскарып билеген. 26 жасында сайыста аягынан жараланып – «Аксак Темір» аталады. Иран, Ундістан, Кавказ еліне жорык жасаган. 72 жасында Кытайга жорыкка бара жатып жолда кайтыс болган. Амір Темір коптеген мешіт, медресе соктырган. Сонын ен кереметі Туркістандагы Кожа Ахмет Иассауи гимараты. Самарканд каласында Гур-Амір гимаратында жерленген.
33. Байдібек би (1356-1419)
Торт кубыласына тугел созін откізген, даулеті шалкыган байлыгымен, улысты баскарган парасатты би, батыр. Акесі караша да, бабалары да оз заманында би, аулие, абыз, батыр болып откен. Байдібек би атакты Аксак Темірмен замандас, тустас, кызметтес. Деректер бойынша 63-ке дейін жасаган, 3 айелінен коптеген урпактар корген. Марау (Сары байбіше), Зеріп, Нурила (Домалак ана) айелдерінен туган Байтокты, Жалмамбет, Тілеуберді (Жарыкшак) улдарынын урпактары Сарыуйсін, Шапырашты, Ошакты, Ысты, Албан, Суан, Дулат ел баскарып, ел билеп, казіргі оздері аттас тайпаларды калыптастырган. Кесенесі Каратаудын Балабоген озенінін шаткалында.
34. Марау ана (Гулжамал)
Байдібек бидін бірінші айелі, Арыстан бидін кызы. Марау анадан туган 10 улдан тек Байтокты улы гана тірі калган. Байтоктыдан Мырзаказы деген, кейін Сарыуйсін атанып кеткен жалгыз ул калады. Марау ана ожет, бір беткей, кайсар, оз дегені болмаса ешкімге конбейтін, кісінін тіліне ермейтін мыкты адам болган екен. Ел-журты курметтеп, атын атамай «Сары байбіше» деп кеткен.
35. Зеріп ана
Байдібек бидін екінші айелі Зеріп ана Азык елінін кызы, оте сулу жан болган екен. Анадан Шапырашты аулеті тараган, Жалманбет туган. Конысы Шаян озенінін бойында жайлауда болыпты. Ардакты ана 80 жасында дуние салган. Каратаудын шаткалында, Космола биігінін жанында жерленген.
36. Жалманбет батыр
Байдібек бидін екінші айелі Зеріптен туган улы. Жастайынан жорга устап, атбегі, кусбегі, мергендікті менгерген екен. Жалманбеттін айелі Жупардан Досымбет туган, кейін Шапырашты атанып кеткен. Атасы мен акесіне тартып, ол да батыр болып ер жетеді. Жалманбет айелі Жупар кайтыс болганнан кейін, онын осиеті бойынша, балдызы Карашашты алады. Одан Ысты (Нуртай), Ошакты (Кырбай) балалары тарайды.
37. Жупар ана (Шапырашты)
Байдібек бидін келіні, Конырат кызыл бидін кызы. Жупар ана жасында еркекшора болып оскен, ер мінезді ана болган. Шапыраштыга жукті болганда
Жолбарыстын журегіне жерік болган екен. Жупар келін атасынын малын жайлауга ерлермен бірге айдасып, би атанын талай алгысын алган екен.
38. Сыланды ана (Карашаш)
Жупар ананын сінілісі, Карашаш сулу сабырлы, арі акылды болыпты. Он бойын таза устап, иіс суын колданып, сан-салтанатпен кербез журеді екен. Сондыктан ел «Иісті келін, Сыланды келін» деп атаган. Шежіреде осіп-онген урпактары (Иісті балалары, кейін Иісті, Ысты атанып кеткені корсетілген. Улдары Нуртай, Кырбайдан Ысты, Ошакты тарайды. Енесі Зеріп ананын жанына жерленген.
39. Домалак ана (1356-1419)
Байдібек бидін ушінші айелі, Нуриланін улы Тілеубердіден (Жарыкшактан) Албан, Суан, Дулат тайпалары тараган. Озгені де оз баласындай коріп, тонірегіне аналык мейірімін шашкан, барынша кішпейіл, алдагы куннін жайын ойлап айтар созі акикатка айналган. Болжампаз, кореген касиеттерін курметтеген урпактары сол заманнын озінде-ак онын атын атамай, «Домалак ана, Домалак ене» деп атап кетіпті. Онтустік Казакстан обылысында, Кос Богеннін сагасында кастерлеген урпактары саулетті кумбез соккан.
40. Жарыкшак ата (Тілеуберді) (1398-1475)
Байдібек бидін ушінші айелі Домалак анадан туган улы. Байдібек би Домалак ананы Ташкентке, акесі Караша биден калган аулие-жайга иелік еткізеді. Калада Жарыкшак медреседе окып, білім алады. Окуга ыкыласты, зерек бала кейін Бухардагы жогары медресені де бітіреді. Нагашыларынын колдауымен Ташкент амірлігінін кенесшісі, кейін Жетісу олкесінін улыс бегі болган. Бірінші айелі Тауекел бибіден Албан, Суан, екінші айелі Бибифатимадан (Бипаштан) Дулат туады.
41. Шахан ата
Байдібек бидін урпагы, гумыр бойы бабасынын шыракшысы болган делінеді. Осиеті бойынша мазары бітеу, есік жасалмаган. Туркістанда жерленген.
42. Шерімбет Аздер
Туркістанда гумыр кешкен Азірет Султаннын шыракшысы Шерімбет Аздер Арыстанбаб аулиенін басына орнатылган кумбездін тубі кузданып, кулауга айналганнан хабардар болып, оны калпына келтіру ниетімен бабанын басына коныс аударады. Аулиеге жерді кайта жандандыру онайга туспеген, айналасында елді мекен болмаган, калын тогай баскан жер. Шерімбет Аздер сол коныстагы елдін ірілерін жинап, мазарды жанартуга шакырады. Копшілік колдап, каржы жинауга келіседі. Аке ісін баласы Нарымбет жалгастырады. Шерімбет Кожа Ахмет баба кесенесінде ертеден зікір зікір жагынан басшылык ететін аздер тобынын окілі болган. Ол жерден колдарын біржолата узбеген, зікір салуга катысып, басшылык етіп турган. Арыстанбаб мазарында жерленген.
43. Байшегір ата (1363-?)
Токтгылулы Байшегір Амір Темір замандасы саналады. Он екі ата Жалайырдын бір атасы, бір елі. Кожа Ахмет Иассауидін мазарынын согылуына белсенді катысып, сол онірдін аукаттыларынын бірі ретінде жумысшыларды азык-тулікпен камтамасыз еткен. Байшегір ата медреседе окыган, білімді, діндар сонымен катар бакуатты да жылкылы болган. Ел баскарган аділ би, батыр. Оракты батырмен бірге ел мен жерін жаудан коргаган. Оз кіндігінен 4 ул тараган. Кожа Ахмет Яссауидын гимаратына жерленген.
44. Тектурмас ата
Оз аты Султан Махмудхан делінеді. Карахан тусында Таластын томенгі агысында елді билеп, аскербасы, жасауылбасы болып кызмет аткарган. Ислам дінін халык арасында тарату, уагыздауга омірін арнаган аулие. Кесенесі жанартылган. Тараздан 2 шакырым жерде, Талас озенінін он жагасында, кыратта орналаскан.
45. Рабия Султан Бегім (?-1485)
Дешті-Кыпшак ханы Абілкаиырдын жары. Рабия Султан Бегім Амір Темірдін улы Улыкбектін кызы. Абілкаирмен 16 жыл отасып, 1468 жылы кайтыс болганда, 17 жылдай куйеуіне аза тутып, турмыска шыкпаган. Абілкаирдан Суйініш жане Кішкене деген 2 ул табады. Озі дуние салган сон, хан сарайы мен баласы Суйінішхан анасына арнап, кумбез салдырады. Кожа Ахмет Иассауи гимаратынын онтустік шыгысында согылган кумбезді 1895 жылы Ресей аскерлері «ескі, бір куні кулап калуыц мумкін деген» сылтаумен кираткан. Казіргі кумбезі жанартып салынган.
46. Бабажа хатун
Айша бибінін жастайынан кутушісі, тарбиелеушісі болган. Айша бибі кенет кайтыс болганнан кейін, Бабажа хатун оле-олгенше жанында шыракшысы болып откен. Кейін дуниеден кайтканда, Карахан аулие адал тарбиеші айелдін басына да кумбез тургызады.
47. Касым хан (1445-1518)
Казактын улы хандарынын бірі, Жанібек ханнын ортаншы баласы. Казак хандыгын баскарып, оны ен жогаргы куаттылыгына жеткізген. Жолы болгыш колбасшы Касым ешбір женіліп кормеген Мухаммед Шайбаниді талкандап, онын мемлекетінін кулауына себепші болган. Корші елдермен катынас орнатып, бейбітшілік саясатын жургізген. Керей хан мен Жанібек ханнын ісін жалгастырып, Казак хандыгын ныгайтып, халкын кобейтіп, жерін кенейткен. Касым ханнын «каска жолы» деп аталган адет зандары кезінде «Жеті жаргы» зандарынын негізінін бірі болган. Ескі Сарайшык каласында жерленген.
48. Есім хан (?-1645)
Шыгай ханнын баласы, Есім хан билік басына агасы Тауекел хан кайтканда келеді. Бул кезде казак хандыгынын жагдайы курделене бастайды. Жонгар хандыгы ка;арлы кушке айналып улгерген еді. Есім хан турлі амалмен шешім тауып елді аман алып шыгады. Так усті мен ат устінде бірдей танылган біртуар тулга енсегей бойлы «Ер Есім» атанган. Ойраттар одагы Есім ханнан 200 жылгы согыс тарихында ен ауыр женіліс корген. «Есім салган ескі жол» Есім ханнын тусында жасалган даналык зандарга байланысты айтылган. Осы жинакта алгашкы рет жеті атага дейін некеге турмау тартібі зандастырылган. Туркістанда Кожа Ахмет Иассауи гимаратында жерленген.
49. Жанай батыр
Шонайулы Жанай Шапырашты Емелдін шобересі, казактын туын устап колбасшылык еткен. Таукел хан мен Есім хан кезінде омір сурген. Таукел хан мен Жанай батыр озара катты узенгілес серік болган. 70-ке келгенше сайыстарга катыскан. 79 жасында карт борі байрак туды журт алдында жас жолбарыс Карасай батырга оз колымен тапсырып, одан туга адал болуы жонінде ант алган. Батыр жаулаган жерде сарбаздарына халыкка забір корсетуге тиым салады екен. Негурлым жауды олтіргеннен горі – атты болса онын атын жарып, не болмаса жаудын он колын шауып тастайды екен.
50. Карасай батыр (1589-1671)
Казактын ка;арман батыры, айгілі колбасшы, есімі Шапырашты руынын уранына айналган. Карасай Алтынайулы Алатау боктерінде туып осіп жастайынан батыр атанып, Жетісуда жонгарларга карсы азаттык сагысында кол бастаган. 17 жасында Шапыраштынын туын колына алып, омірінін сонгы куніне дейін оны биік устаган. Есімханнын батасын алып казактын Карасай батыры деген атакка ие болган. 50 жыл бойы озінін сарбаздарымен бірге бел шешпей, коян-колтык, арка суйей журіп, 200-ден аса киян-кескі урыстар жургізіп, талай женістерге жеткен. Калмактардын Даржі, Батур, Кожамжар колбасшыларын, коптеген батырларын кан майдандагы жекпе-жекте женген. 1670 жылы Карасай батыр озінін досы Агынтайдын касына кошіп барады. Кокшетау жерінде Айыртаудын Кулшынбай тобесінде аргын Агынтай батырмен катар жерленген.
51. Агынтай батыр (?-1672)
Батыр заманында Есімхан мен Жангіраннын сенімді серіктерінін бірі болган. 1620 жылдан бастап жонгарлармен откен ірі шайкастын баріне катыскан. Атан туйедей ірі кісі, ол денесіне сай орасан кара куштін иесі, жудырыгы тигенді сау калдырмаган. 1627 жылы Жайыкта болган шайкаста жекпе-жекте 11 калмактын батырын женген. Агынтай Карасай батырмен айырылмас дос болган, ел оны Карасайдын канды койлек жан серігі атаган. Тарихта екеуінін Жангір ханды калмактын туткынынан алып шыкканы айтылган. Кокшетау жерінде, Айыртауда екі батыр катар жерленген.
52. Отеп батыр (1626-1723)
Карасай батырдын улы Отеп – батыр, колбасшы. Акесімен бірге жорыктарга катысып, согыста жау колынан, Карасай батырдан бір жыл асып кайткан. Сарыкоржын, Бакай, Сарытогай жерлерін калмактардан босату сайыстарына катыскан. Акбота улынын Атыгай баласы да кейін атакты батыр болып танылган. Отеп батыр Алматынын Жамбыл ауданында жерленген.
53. Анет баба (1626-1723)
Анет Кішікулы – орта жуздін биі, Тобыкты руынан шыккан. Бухар медресесінде окып, гулама атанган. Ислам кагидаларына, шаригат ережелеріне жуйрік, акыл-парасатты болган. Атакты уш бидін жане бірнеше жас билердін тіл ашар устазы болып, батасын берген. Анет баба Тауке ханнын кенесші биі болып, аділет заны «Жеті жаргыны» курастырушы 7 бидін бірі. Казак халкын ныгайтуга, калмак жонгар шапкыншылыгынан елін коргауда акылымен халык сеніміне ие болып Анет баба атанган. 8 улынын бесеуі калмактармен согыста каза тапкан. Туркістанда жерленген.
54. Курбан ата (1620-1710)
Жаманбайулы Курбан Орта жуздін Конырат руынан, ежелгі Отырар жерінде дуниеге келген. Ол кісннін кіндігінен тараган Киікші, Жары, Сасык, Тіней, Жартыбас, Котен аталары бул кунде оркен жайган, іргелі елге айналып отыр. Курбан ата ел кадірлеген касиетті кісілердін бірі болган, адамшылыкты пір туткан, кісі акысын жемеген, аділетсіздікке жаны кас, иман жузді, аса діндар кісі болган. Мазары Арыстанбаб гимаратынын ауласында.
55. Тауке хан (1680-1718)
Жангірханнын баласы Тауке хан билігінін тізгінін колга алганда, ел агасы жасына келіп, акыл токтаткан, мол тажірибе жинактаган білікті кезі екен. Тауке хан озінен бурынгы билеушілерге караганда оресі биіктігін танытты. Ол озінін билігін даланын аксуйек окілдері – билердін комегімен ныгайтты. Туркісатн каласын орталык кылып, уш жуз улыстарын бір орталыкка багындырып, Казак хандыгын ныгайтуда жетістіктерге жетті. Ел іргесін анталаган душпаннан аман сактауда, халыктын ішкі жагдайын реттеуде ерен енбек сінірген. Аз Тауке – улы билердін басын косып, «Жеті жаргы» зандарын толыктырган. «Канга – кан, жанга – жан», – деген катал заннын орнына, «кун толеу» жазасы Тауке хандыгында колдана бастаган. Коз жумар алдында казактын ураны «бірлікте» деп артына соз тастап кеткен екен. Туркістанда жерленген.
56. Толе би (1663-1756)
Улы жуздін тобе биі, Тауке, Абілкайыр, Абылай хандардын кенесшісі болган Толе би Алібекулы казак топырагындагы гажап тулга. Жастайынан аділдігімен, шешендігімен елге танымал болган, кокірегі казына, токыганы мол адам. Оте білімдар, акылды, данагой, биік парасатты шешен. Тауке хан билік курганда, Туркістанды орталык етіп, уш жуздін улыстарын бір орталыкка багындырып, бірегей казак хандыгын ныгайтуга, жонгар-ойраттарга карсы одак куруга белсене ат салыскан. Аз-Таукенін «Жеті жаргы» адет занын шыгарган бидін бірі. Халыктын «ен киын заман» кездерінде басшылык дарнынын анык корсеткен. Би атамыз Ташкент каласында, Шайхантауірде жерленген.
57. Казыбек би (1665-1765)
Келдібекулы Казыбек би атакты шешен, Орта жуздін тобе биі. Аргын ішінде Каракесек. Аз-Тауке курган Билер кенесінін мушесі. «Жеті жаргы» зан жиынын шыгарушылырдын бірі. Жастайынан есті созді жаттап оскен ол ер жете келе тіл онерінін аркасында «бала биден дана биге» айналып, Каз дауысты Казыбек би, «алты алаштын ардагы» деген атакка ие болады. 18 жасында тунгыш рет елшілікке атшы болып барып, басшы болып кайтканы анызга айналган. Уш жуздін ішіндегі шешуі киын, ен курделі маселелердіні басы-касында журіп, хандардын сенімді акылшысы, халыктын ханга бергісіз биі болган.
58. Айтеке би (Айтык) (1666-1722)
Байдібекулы Айтеке Алшыннын Алім руынан шыккан, Букара жерінде Кыз-бибі етегінде омірге келген. Халык «айыр тілді» Айтеке атаган би жастайынан акесі мен устазы Косуакпен бірге ел баскару ісіне араласкан. 21 жасында букіл Кіші жуз биі сайланган. Тауке хан кезінде Билер кенесінін мушесі болып, «Жеті жаргы» зандар жинагын курастыруга катыскан. Жалантос, Акша ханнын урпагы болып келдеді. Сондыктан да «Айтекедей аталы бол» деген соз калган. Туркістанда Кожа Ахмет Иассауи зиратында жерленген.
59. Абілкайыр (1693-1748)
Кіші жуздін ханы, Шынгыскан аулетінен. Кушімен, айласымен, батылдыгымен, шабуылды уйымдастыра білуімен данкы шыккан. 1726 жылы уш жуздін улы жиынында казак колына бас ардар болып сайланган. Тауке ханнан кейін тагына уміткерлердін бірі болган.
Бірак мурагерлік жолмен Таукенін улы Болат сайланган. Абілкайыр сырткы кауіп кушейген шакта Ресей патшалыгына, одан кейін жонгар Калден Серенге арка суйеуді ойластырган. Бірак бул екі багыттагы уміті акталмаган. Орта жуздін ханы Барактын колынан каза табады. Туркістанда жерленген.
60. Жолбарыс хан (1690-1740)
Жолбарыс Абдуллаулы улы жуздін ханы, батыр момын кісі болган деседі. Шагатай урпагы болып келеді. 1739 жылы Абылай ханмен тізе косып баскыншыларга карсы курес уйымдастырып, Ташкент, Сайрам калаларын жонгарлардан азат еткен. Кожа Ахмет Иассауи саганасынын жанында кумбезде жерленген. Кейін кумбезі бузылгандыктан, сагана ішіне кулыптасы кошірілген.
61. Абылай хан (1711-1781)
Уалиулы Абылай хан халкымыздын айгілі ханы. Шынгыс ханнын тікелей урпагы, торе. Абылай хан акесі Коркем Уали Туркістанга султан болып турган кезде дуниеге келген. Бул кезен казак халкы ушін жойылып кету кауіпі тоніп турган, киын заман болатын. Жастайынан жетім калган Абылай Толе би, Абілмамбет, Богенбайлардын тарбиесін коріп оседі. 15 жасынан кан майданды козімен коріп, кейін небір кыргын шайкастарда жеке басынын ерлік, тапкырлыгымен женіс туын желбіреткен. Букіл омірін халкын аман сактап калу максатына багындырып, барлык акыл-ойы мен кажыр-кайратын сарка жумсаган. Осынау улы мурат жолында Абылай хан пендешіліктін барін тарік етіп, шын манінде иісі казактын бір туар косемі бола білді. Айырыкша касиеті бар, киелі, керемет кудырет иесі болып саналады. Туркістанда Кожа Ахмет Иассауи мазарында жерленген.
62. Бухар жырау (1693-1787)
Абылай ханнын акылшы биі, абыз. Журт жырауды «Комекей аулие» деп атаган. Демек ол кісі сойлегенде унемі кара созбен емес, комекейі булкілдеп, туйдек-туйдек жырмен сойлейтін болган. Казак елінін болаагы кыл устінде турган кезде Абылай ханга дурыс кенес беріп, журтты баскыншы жауга карсы біріктіруде, бір тудын астына топтастыруда коп септігі тиген.
63. Кабанбай батыр (1691-1769)
Жонгарларга карсы курескен батырлардын ішіндегі киелі батырлар аулетінен шыккан Кабанбай батыр ерекше орын алады. 100 астам шайкаска катысып, колбасшылык істеп бас сардарлык міндетті аткарган. Абылай хан батыр колбасшысына «Дарабоз», «Хан батыр Кабанбай» деген курметті атактар берген. 40 жыл кылышын кынабына салмаган, атты жасактар шайкасынын тамаша білгірі, «ат устіндегі жекпе-жектін тендесі жок шебері» болган. Халык Ер Кабанбай атап, батырына олен-жыр, аныз, кисса-дастандар арнаган. Жары Гау;ар да ері мен бірге жорыктарга катысып, «батыр кыз» атанган.
64. Богенбай батыр (1690-1775)
Абылай ханнын ту устар батырларынын бірі Канжыгалы Богенбай батыр калмак, жонгар баскыншыларына куресте атагы шыккан. Акесі Акша-Тауке ханнын кезінде 80 мындай кол ерткен батыр, арі колбасшы болган. Акша батыр улын Ташкентте сарбаздар мектебінде окыткан. Богенбай 19 жасында 30 мын жасакка колбасшы болып, казак-орыстарды талкандап, Еділден арі асырып куган. Аныракай шайкасында Абілкайып екеуі колбасшылык етіп, казак жасагы женіске жетеді. Жалпы батыр 60 жылдан астам жаугершілікте болады. Кызыл шокпар батырлыгымен коса акыл-ой иесі, саналы, терен ойлы данышпан батыр елшілік жумысына да катыскан. Туркістанда Кожа Ахмет Иассауи зиратында жерленген.
65. Науырызбай батыр (1706-1781)
Шапырашты Науырызбай батыр Алматы манындагы Жалпактас, Серіктас жерлерін мекендеген. Батырдын дене бітімі адам баласында сирек кездесетін, мын кісінін ішінде онын иыгы «туйе оркешіндей» ерекше корініп турады екен, ел арасында ол кісіні «Торы ала тулпарлы, туйе турпатты» деп атаган. Улы жуз жасактарына «тумен басы» болып сайланган. Аныракай шайкасында калмак батырлары Шамалхан мен Каскеленді жекпе-жекте женіп, данкы бурынгыдан да арта тусіп батыр атанады. Кейін Абылай ханнын касында колбасшы болып, колындагы кок найзасын 70 жасына дейін тастамаган.
66. Жанібек батыр (...-1751)
Жанібек Кошкарулы озінін ерлік істерімен халык ішінде батыр атанады. Атасы Шакшак Есім ханнын колбасшысынын бірі болган. Узак гумыр жасап, Жанібек батыр казактын Тауке, Самеке, Абылай, Абілкайыр хандарымен, атакты уш би, Кабанбай, Богенбай, Наурызбай батырлармен бір болып, еліне елеулі кызмет еткен ерен тулга. Коп тындап, аз сойлейтін, ердін кунын екі ауыз созбен шеше алатын аділ де шешен адам болган. Абылай ханнын негізгі кенесшісі ретінде Ресеймен саяси, сауда байланыстарын ныгайтуга катыскан. 1743 жылы Ресей патшайымы Жанібек батырга «Тархан» атагын берген.
67. Есет батыр (1667-1794)
Кіші жуздін Тама руынан шаккан батыр, жаугершілік заманында туып, куреспен есейіп ержеткен Есет, ел коргау жолына ерте араласкан. Тауке ханнын тусында Кіші жуздін колын бастап, Буланты, Аныракай шайкастарына катыскан. Сонымен катар Ресеймен карым-катынас жаксартуда сінірген енбегіне карай 1743 жылы «Тархан» атагын алган.
68. Казыбек бек (1692-1776)
Тауасар би баласы Казыбектін жастайынан зеректік кабілетін байкап, Букарага окуга береді. Одан Самарканга оку жалгастыруга жібереді. Казыбек 8 жылдай Багдатка, Римге, Шамга сапар шегіп, Еуропа елдерін аралап кайткан. Араб, парсы тілдерін менгеріп, кітаптар жазган. Еліне кайтканда баскыншыларга карсы курес арасында найзасын каламга ауыстырып, жазуларын жалгастырган. Кабанбай, Богенбай, Отеген батырлармен тізерлесіп жауга шапкан. Бізге дейін тек «Туп-Тукиянымнан озіме дейін» деген енбегі гана жеткен.
69. Кастек батыр (1702-1723)
Науырызбай батыр аскерінін мынбасы, Кастек Жарылгапулы Еміл руынан шыккан батыр. Жонгарларга карсы согыста атын шыгарган батырдын бірі. 21 жасында тау ішінде бір улкен сайыста жаудын бірталайын кырып, кейін шегіндірген. Сол жылы жас батыр бірнеше жерінен жаракат алып каза тапкан. Батырдын мерт болган жері «Кастек асуы» деп аталады. Алматынын Узынагаш ауданында жерленген.
70. Шынгожа батыр
Найман елінін, Тума руынын уранына айналган батырдын жонгарларга карсы согыстарда атагы шыккан. Жекпе-жек сайысында талай мыкты жонгар батырларын женген, бір шайкаста бірінен кейін бірін сегіз батырды женгені бар. Кабанбай жасактарымен тізе косып Аныракай, Калба, Алакол сайыстарына катыскан. Калмак ханы «Шынгожанын басын акелгенге, сонын басындай алтын беремін» деген екен.
Кожакелді, Ерназар батырлар, рудын улы кариялар мен игі жаксыларын жинап алып: «Біз картайдык. Туманын туын кім устайды. Кімге тапсырамыз?» дейді. Копшілік бала Шынкожаны айтады. Бірак, агасы мен женгесіне окпелеген бала будан 5...6 жыл бурын жогалып кеткен екен.
Шынкожа бала сол кеткеннен мол кетіп Ташкент асып кетеді. Остіп алты жыл отеді, Шынкожа онерлі, орімдей жігіт болган кезінде озбек ханынын аскер жасагында сарбаз болады, ірілі усакты согыстарда ерлігімен жане согысты баскару, аскерлерді согыста уйымдастыра білу кабілетімен ерекше козге тусіп, батырлык, колбасшылык атагы алыс-жакын корші елдерге жайылады.
Шынкожанын хабарын біле алмай жургенде, онын батырлык атагы мен данк-дакпырты Казакстаннын киыр шетінде, елдін шетінде, жаудын отіндегі Тарбагатай оніріне, Баркытбел беліне де жетеді. Карт Кожакелді батыр бауыры Шынкожаны іздеп Ташкент кайдасын деп тартып береді.
Бауырымды алып кетемін деген Кожагелдіге, бауыры Шынгожаны, хан беруге кимай: «Мын сарбазды бірдей киіндіріп, екі сапка боліп карама-карсы тізіп коямын, солардын ішінен бауырынды доп танып алсан гана кайтарамын, танымасан саган жок, келген ізінмен кері кайтасын» деген шарт кояды. Кожакелді батыр бул шартты кабыл алады. Сонан кейін Кожакелді батыр самсап турган калын сарбаздын ортасынан атымен куйындата шауып, екі жагына кезек-кезек тенселіп: «Бауырым Шынкожа! Шынкожа!» – деп уран тастайды.
Сол мезетте уранды естіп каны кызып, туган жерін ансап, сагыныштан саргайып журген Шынкожа батыр да: «агекем, агакем, бармын, бармын!» – деп Кожакелді батырга карсы шабады. Екі агайынды батырлар остіп табыскан сон, озбек ханынын амалы курып Шынкожа батырды агасы Кожакелді батырга косып береді.
Содан бері букіл Тума баласынын согыстагы ураны «Шынкожа» болып калды, алі де осы уран. Кырык жыл созылган канды шайкаста Шынкожа батыр Туманын колын бастап казак жасагынын бас колбасшысы Кабанбай батырдын косынында болды.
Катты бір шайкаста аз адаммен коршауда калган Шынкожа батыр каза табады. Абден ошіккен жаулары Шынкожа батырдын денесін кескілеп-туралап кетеді. Кабанбай батыр суйегін іздеп табуга буйырык береді. Батырдын суйегін таба алмаганнан кейін, куректей бас бармактын Шынкожа батырдыкі екенін танып, серіктері осы бас бармакты Аякоз ауданы, казіргі Шынкожада ауылындагы биік тобенін басына арулап жерлеген.
71. Караш батыр (1715-1813)
Карасай батырдын улы атакты Турікпен батырдын урпагы. Караш жасынан акылды, батыр арі коріпкелі бар саугей, аулие адам болган екен. Батырлыгымен коса казак-кыргыз арасында тату коршілікті, ел бірлігін сактап, казак-кыргыз жерін бірдей коргап екі елдін батыры атанган. Жекпе-жекте женіліп кормеген, темірді камырдай илейтін куштін иесі, жауга жаланаштанып жалгыз озі шапканды жаксы кореді екен. «Баласы Карасайдын Караш батыр, жауына салады екен заман акыр», – деген лакап бар. Алматы обылысында Актерек ауылынын касында жерленген.
72. Бекет ата (1750-1813)
Елі пір туткан Мырзагулулы Бекет айгілі батыр, аулие, агартушы, саулетші Мангыстауды туып-оскен. Жастайынан Хорезмдегі белгілі Пакыржан кажыдан окып, діни білім алган. Оку-білімге кумар, ерекше дарынды, парасатты болган. Ел камы, халык тагдырына катысты істерге араласып, ел мен жердін тауелсіздігі ушін акылымен де, кайратымен де басшы бола білген. Медресе, мешіттер салдырып, халыкты сауаттандыруга коп куш жумсаган. Жер асты гимараттарын кашап жасаудын ежелгі дастурін дамыткан шебер. Мыкты касиеттеріне карай ел Бекет атаны козі тірісінде кастерлеп, кадір туткан. Мангыстауда озі тургызган Огыланда мешітінде жерленген.
73. Ескелді би (1695-1789)
Казак елінін азаттыгы жолында арыстандай алыскан батыр, ел бастаган косем, арі кара кылды как жарган би-шешен. Ел ісіне араласа бастаган кезі Жетісуда Жонгарлардын ен оршіген саті еді. Жалайыр елі ата конысынан ауа кошіп, Сыр бойына ыгысуга мажбур болды. Ескелді би колбасшы болып 1723 жылы Іле-Баканас бойындагы улкен арі берік, манызды бекіністерді бузып, жонгарларга катты соккы берген. Іле, Балкаш, Капал аймагы Ескелді бидін сарбаздарына жуктелген. Жерін азат еткен батыр Жалайырдын басын курап ата мекені Каратал, Коксу озендерінін бойына кайта коныстандырумен айналысады. Ескелді би атакты Толе биге жиен болып келеді. Анасы Улбике Толе бидін кызы болган. Жергілікті халык, казакта он бесінде «отыздагы отагасынын улагатын байкаткан адамнын бірі – Абылай хан болса, екіншісі – Ескелді», – дейді.
74. Балпык би (1694-1780)
Соз бастаган шешен, кол бастаган батыр ретінде Балпык би аты Ескелді бимен катар айтылады. Екеуі жан беріскен дос, бірін-бірі катты силаган, бір анадан тугандай егіз би атанган. Улы Толе би бата ретінде былай депті: «Ескелді сен кару устап жауга тур, Балпык соз устап дауга тур. Балпык би Аныракай шайкасында, Аягоз, Текелі манында согыстарга катысып, еліне корган болган. Аділ тілімен Жалайыр мен Жаныс руларын табыстырган. Би атанын улы Тіленші де атакты би болып, беделі акесінен кем болмаган. Кесенесі Уштобе каласынын тубінде.
75. Айту би (1746-1790)
Жаубасарулы Айту Балпык бидін шакірті. Би ата Айтудын келешегінен улкен уміт кутіп, сенім артып, оз тарбиесіне алган. Айту бидін білгірлігі мен аділдігіне риза болган устазы оган «Айтудан айтар соз артылмаган», – деп бага берген. Кара кылды как жарган жас би, жас та болса елге бас болган, оз заманынын айтулы шешені, білгір адамы. Небарі 41 жыл омір сургенмен, артынан улкен мура етіп осиет калдырган. Кесенесі Уштобеде, Коксу жолынын бойында.
76. Каблиса (Кабан жырау) (1686-1776)
Каблиса Асанулы Ескелді, Балпык билердін бірге журген замандасы, катар журіп журтына пана болган арі батыр, арі акын. Он екі ата Жалайырдын Мырза елінен шыккан. Жыр алыптары Суйінбай, Жамбыл аталарымыз Каблисаны «устаз тутып, аулие санаган» екен. Жырау танды танга косып узак дастандарды жырлап, тауыса алмай, айлап, апталап токтаусыз толгайтындардын бірі болган. Айтыстарды еш женіліп кормеген жырау жумбак айтыстын да аса шебері болган. Ел аузында коптеген жырлары, олендері калган.
77. Жолбарыс би (1671-1761)
Жылкайдарулы Жолбарыс Жалайырдан шыккан атакты би, батыр. Акесі Жылкайдар бакуатты, бай кісі болган екен. Айелі Жолбарыска босанганда аян кореді, аянында баласынын атын озі коймай, уйіне бір мусапір сол кояды деп айтылады. Бала 10 жаска келгенде алгі тусінде корген адам келіп, «Жолбарыс» деп атын койган. Батырдын аркасында мор-мен болыпты, ел аулиеліктін нышаны деп білген жане атын тура атамай Шубар ата деп атап кеткен. Денесіне жау каруын дарытпаган батыр, арі ертенгі кунді болжай білген сауегей, аділ би, жонгарлардан елін азат ету жолында Ескелді, Балпык, Каблисалармен узенгілес болган. Уштобе манайында Калпе ауылында жерленген.
78. Кордай ата
Атакты алашка белгілі Кордай бабамыз Каскару Жаныстан шыккан атакты батыр, колбасшы болган. Елімізге аса манызды улы Жібек жолындагы Кордай асуын шапкыншылыктан коргаган. Жауга оз атын уран етіп шапканда, даусын естіп жау кашады екен. Ол кісінін найзасын мыкты деген екі ер арен котереді екен. Ел 60 ердін кайраты бар, «коныр желімді Кордай батыр» деп те атаган. Кордай батырдын сінірген енбегі ерен, жанкиярлык ерлігі, олшеусіз де шексіз.
79. Алмерек баба (17-18 г.г.)
Жашиыкулы Алмерек батыр, шешен, коріпкел, аулие. Казак жасактары арасында жонгарларга карсы уйымдастырган сайыстарга катыскан. Елдін есінде кобіне «коріпкел аулие» ретінде есте калган. Хангелді, Райымбек, Бакай батырлар бул кісіден келіп бата алган екен. Ел ушін еткен енбегі, кайраттылык касиетіне риза болган халык абыз атаган. Кесенесі Алматы каласында.
80. Мамбет ата
Мамбет Кунбасулы Абылай ханнын оз заманында жорыктас батыры, атакты Койгелді батырдын жакын туысы болып келеді. Жонгар шапкыншылыгына карсы куресте ерлігімен козге тускен. Мамбет ата Толе бидін нускауымен Абылай ханды жонгар астанасына барып туткыннан алып шыгуда коп септігін тигізген. Кейін жонгарлар кираткан Тараздын орнына Аулие ата каласын тургызуга белсене катыскан. Сонымен катар Мамбет ата халыкты диканшылыкка уйретуде коп енбек сінірген. Кесенесі Тараз каласында.
81. Отеген батыр (1699-1773)
Отеген 15 жасынан астына ат мініп, есімі елге танылып, батыр атанган. Не бір канды шайкаста калмактын мыкты деген батырларын найзамен шаншып тусіріп, аскан шеберлік, кырагылык корсетіп аты анызга айналган батыр. Ел оны аулие тутып, журегінде тугі бар, кос муйізі бар киелі деп біледі. Райымбак батырмен жауга бірге шапкан замандас арі дос болган. Халык ушін кам жеген кайраткер бірде «жер жаннаты Жетісуды калмакка бергенім – менін тірі журмей олгенім» деген екен.
82. Райымбек батыр (1705-1780)
Албан тайпасынан шыккан Хангелді батырдын улы – Райымбек тумасынан дарынды, согыс онерін жас кезінен жетік білген, айлакер де тасілкой батыр болган. 18 жасында калмактын мын басы Бодан батыпды жекпе-жекте мерт кылып, батыр елге танымал болады. Ойрантобе шайкасынан кейін Бакай батыр екеуі «казактын бас батыры» деген атакка ие болады. Улы жул колынын атакты батырларымен тізі біріктіре ата мекенді ерлікпен жаудан коргаган. Тасып жаткан дарияыдан аскерін аман откізуі, сусыз жерден су шыгаруы, болашакты болжаган коріпкелдік іс-арекеттері онын ел есінде аулие атагымен сакталады. Батыр «Елім – Албан, жерім – Каркара, жайлауым – Асы, мекенім – Алматы басы», – деген екен. Райымбек батырдын аты Албан руынын уранына айналган. Алматы каласында жерленген.
83. Баян батыр (1710-1757)
Касаболатулы Баян алгырлыгымен, тапкырлыгымен Абылай ханнын ерекше курметіне боленген. Казак-жонгар шайкастарында корсеткен ерліктеріне карай «батыр Баян» атаган. Калмактарды мын сарбазымен Кытай шекарасына дейін куып, сол жорыктан агасы Сары екеуі кайтпаган. Карагандынын Каркаралы ауданында Шекелен зиратында жерленген.
84. Найманбай батыр (1720-1812)
Айдосулы Найманбай Дулат руынан шыккан, жонгарларга карсы курескен батыр, мынбакарган колбасшы. Кашке, Мырзабек батырлармен бірге косыла шайкастарда ерен ерлік ерлік корсеткен. Жонгардын бірнеше мыкты деген батырларын жане Калден Сереннін он колы санаган Кисык Шона Бодан батырды жекпе-жекте олтіріп, Найманбай батыр атанып елге танымал болган. Батырдын 11 улынан бугінгі куні 11 ел урпак болып тараган. Парасаттылыгымен, кеменгнрлнгнмен есте калган батырдын аты сол 11 елдін уранына айналган. Алматы облысында жерленген.
85. Кенесары хан (1802-1847)
Касымулы Кенесары Казак хандыгынын сонгы ханы. Улт-азаттык котерілісінін айгілі басшысы. Торе тукымынан, Абылай ханнын урпагы. 1841 жылы хан сайланган. Ресей окіметі казак елінін ішкі тіршілігіне тікелей араласып, устемдіктерін жургізгенге карсы котеріліс бастайды. Сырткы саясатынын басты максаты тауелсіз казак хандыгын куру болады. Орыс отаршылыгына конбей, халкын «бодандыктан куткарамын деп касарысып, бес каруын бойынан тастамай», ажалын сол жолда тапкан. Ресей аскери кушінін дем беруімен болган Кекілік тауындагы казак-кыргыз арасындагы кактыгыста Кенесары колга тусіп каза табады. Туркістанда Кожа Ахмет Иассауи зиратында жерленген.
86. Сыпатай батыр (1781-1868)
Дулаттын Ботбай руынан шыккан Сыпатай Алибекулы Жамбылдын Мерке елді мекенінде дуниеге келген. Акесі Алібек колы шебер, оте момын кісі екен. Бірак балалары Андас та, Сыпатай да намыской ор кеуделі жігіт болып оседі. Сыпатай батырдын Кокан басшыларына карсы куресте аты шыккан. Сонымен катар казак-кыргыз арасында дауларды шешіп, екі ел арасында бітімгершілік жасаткан. Ерлігі мен шешендігі, аділділігі мен акылдылыгы ел жадында калган улкен бедел иесі. Кесенесі Жамбылдын Мерке ауылында.
87. Агыбай батыр (1802-1885)
Конырбайулы Шубыртпалы Агыбай батыр Кенесары ханнын бірінші кенесшісі, он колы атанып, коптеген сайыстан унемі женіспен оралып Акжолтай атына ие болган. «Сарыаркадай жер кайда, Агыбайдай ер кайда» деп Кенесары хан айтканы бар. Аркада туып, Алтай мен Жетісу онірінде жастык шагын откізіп, жасы келгенде Бетпак дала бетіне коныс аударып, Кызылтау, Шунак боктерінде гумыр кешіп, сол жерде жерленген.
88. Байзак датка (1789-1846)
Байзак Мамбетулы жасынан атбегі, кусбегі, мергендікті менгерген. Осе келе ауыл агасы, жузбасы, мынбасы болган. Елді касіппен айналысуга отырыкшылыкка, арык каздырып егіншілік уйымдастырган. Елді сыйлаган, тындаган Байзактын абырой-атагын білген Кокан бектері оны датка, би етіп, сол онірді баскаруды тапсырады. Бектер Байзак датканын беделін пайдаланып, алым-салык, зекетті мол жинамак болады. Осы бір таукыметті, ел турмысынын куйзелген халін сезінген Байзак датка кейін Кокан бектеріне карсы шыгады. Ел-журт Байзактын айтуымен салык толеуден бас тартады. Байзак датка Сураншы, Сарыбай, Тезек торемен бас коса акылдаса отырып, Жетісу, Аулиеата, Шымкент аралыгындагы согыстарга катысады. Коп сайыстарда озі тікелей басшылык етеді. Ошіккен бектер батырды алдап, Шымкентке шакыртып алады да, тірідей балталап шауып, денесін ортеп, кулін зенбірекпен аспанга атады. Туыстары Байзак датканын шауы тасталган жалгыз шынтагын тауып алып, еліне апарып жерлейді. Кесенесі казіргі Тараздын Байзак ауданында, жергілікті халык «Байзак соресі» деп атайды.
89. Исатай батыр (1791-1838)
Батыс Казакстанда болган халык котерілісінін саяси косемі, кайсар колбасшысы, халык батыры. Кіші жуздін Беріш руынан шыккан. Езгі мен зулымдыкка, жаншылган халыктын бейшара турмысын коріп, ханнын октемділігіне карсы туруга серт береді. 1836 жылы Каспийдін солтустік-шыгыс болігінде котеріліс бастайды. Кара халыкты баскарып, патша аскерлеріне карсылык корсетеді. Екі жыл арпалысып, акыры ерлікпен каза табады.
90. Махамбет батыр (1804-1846)
Айгілі акын, куйші, отаршылыкка карсы Исатай батыр бастаган котерілісті уйымдастыргандардын бірі. Кос батыр арыстандай акырып, азаттык туын колдаса котеріп шыккан. Котеріліс женіліске ушырап, Исатай батыр мерт болганда «екі тарлан борідей болган» ер жалгыз калып, елді кайта котермек болган арекеті сатсіздікке ушырайды. Махамбеттін олендері езілген елдін енсесін котеріп, бойларына куат, журектеріне жігер куйган.
91. Саурык батыр (1814-1854)
Шапыраштынын Ескожа руынан шыккан Саурык батыр кокан-кыргыз шапкыншыларына карсы куресте кол бастаган казак батыры. Немере інісі Сураншы батырмен бірге Жетісуды Ілеге дейін билеген Кокан ханымен кыргыздын Орман ханына карсы жергілікті халыктан жасак курган. Кастек сайында болган сайыста каза тапкан.
92. Сураншы батыр (1815-1864)
Акынбекулы Сураншы Алматы аймагында Кастек озенінін бойында дуниеге келген. Ат устінде ел коргаумен, баскыншы жаумен шайкастарда омірі откен батырдын бірі, Кокан хандарына карсы согыскан. Атакты Узынагаш шайкасында кокан аскерін ойсырата женіп, Сайрамнан асырып куган. Сол жорыктарынын бірінде Сайрам олкесінде кайтыс болган. Кезінде батыр Алматы каласын салуга тікелей ат салыскан. Ерлікке толы омірі «Сураншы батыр» дастанында жырланган. Кесенесі Алматы облысында.
93. Туктібай ата (1700-1781)
Шапыраштынын Екей елінен шыккан атакты баксы, балгер. Айткандары тура келетін коріпкел, аулие адам болган деседі. 13 жасынан бойына баксылык касие конып, аянымен кобызга ие болып, онын касиетін сініріп, оны ойнатып, боздатып, баксы атанып кісілерді емдей бастайды. Кейбір кездерде козін жумып отырып терен ойга кеткенде, колына устап отырган кобызы озінен-озі дыбыс шыгарып ун катады екен. Зиярат еткендер аулиенін басында кобыз унін естігендерін айтады. Зираты Алматы облысы Жамбыл ауданында.
94. Суйінбай ата (1815-1889)
Аронулы Суйінбай казак халкынын суырып салма акындык онерінін майталман жуйірігі, айтыс онерінде алдына жан салмаган улы акын. Туып-оскен жері – Алматы маны. Каракыстак елді мекені. Суйінбай атамыз бойындагы акындык дарынын ерте уштап, тонірегіне ерте танылды. Данкын елге жайган, ауыздан-ауызга тараган шыгармаларынын бір шогыры оз кезіндегі хан-кара, би-болыстарга, бай-манаптарга, коз корген замандастарына карата айтылган олендері. Суйінбай ата шапагат нурын алыска шашкан, улгі-онегесін окше басар урпагына жугысты ете білген кунарлы акын, касиетті бабамыз. Кесенесі Алматы облысы Жамбыл ауданында, биік кыратта орналаскан.
95. Сарыбай ата (1821-18902)
Сарыбай ата, Шапыраштынын бас биі, ага султаны саналады. Акесі Айдос, рнын акесі Пірімкулда барі шетінен ел коргаган батыр, арі шешен, би болып откен. Сарекен ат кулагында ойнайтын абжілдігі, садак тарткандагы мергендігі, соз сайысына тускендегі шешендік алгырлыгы асіресе Сураншы батырга катты унаган. Сондыктан Сарыбай інісін озіне сенімділік етіп касынан тастамаган. Сураншы батыр Сайрамда каза тапканда, би ата каралы кош уйымдастырып денесін Жетісуга, елге жеткізген. Карасай батырдан Толе биге, одан Сураншы батырга ауыскан киелі жолбарыс содан бастап САрыбай бидін сонынан ерген екен. Сарыбай би озі шыккан Екей руынын басын курап, кезінде айырылып калган жерлеріне кайта коныстандырып, егін салдырып, отырыкшылыкка уйреткен. Сарыбай би аділдігімен, шешендігімен, батырлыгымен ел есінде калган. Кесенесі Алматынын Жамбыл ауданында.
96. Жамбыл ата (1845-1945)
Жырау, акын, жыршы, бул соз онерінін уш турін бір адамнын менгеруі оте сирек кездескен. Жамбыл ата бозбала шагынын озінде оскен ортасын ан мен жырга болеп, данкы жайылып улгерген. «Менін пірім Суйінбай» деп жырга коскан, Суйінбай Аронулы сиякты жыр дангылынан 15 жасында бата алган. Жакен сол кездегі атагы шыккан акындармен айтыска тусіп шоктыгын удайы асырып отырган. Коп жасаган, копті корген, туган елінін кешегісі мен бугінгісінін куасі болган, бак дарыган данышпан кария. Корген-білгенін маржандай жыр созімен баяндаган кудыретті касиеттін иесі. Жамбыл ата Сарыбай биден кейінгі «кызырлы кызыл жолбарыстын» иесі саналган. Кесенесі Алматы облысынын Жамбыл ауданында орналаскан.
97. Кайназар ата
Шапыраштынын Екей руынан шыккан Кайназар атамыз атакты «Сарыбай бидін он колы, арі серігі болган» деп айтады конекоз кариялар. Сарыбай би Кайназар атаны сол аймактагы коныс аударган казак-орыстардын озбырлыгына жергілікті халыкты когауды тапсырган екен. Жане де ру арасында урыс-тартыс, барымта кезінде би атага коп комегі тиген. Кайназар ата «тік мінезді, алган бетінен кайтпайтын, бірбеткей адам болган» дейді ел ішінде. Кесенесі Алматынын манайындагы Жамбыл ауданында.
98. Курмангазы Сагырбайулы (1818-1889)
Улы куйші, сазгер, дулдул домбырашы. Алгашкы устазы атакты домбырашы Узак еді. Устазымен бірге ел аралап, домбырашылык онерін жетілдіреді, сайыска тусіп журттын назарына ілігеді. Алгашкы шыгарган куйлерінін бірі «Кішкентай», бул куй Исатай батырга арналган. Осыдан кейін «Аксак киік», «Адай», «Акбакай», «Турмеден кашкан», «Кайран шешем» т.б. куйлерін шыгарады. Курмангазынын «телегей теніздін толкынындай, асау тулпар туягынын дурсіліндей, найзагай отынын жаркылындай» гажайып куйлері кезінде халыктын куш-жігерін тасытып, кайрат берген. Даланын ануранындай «Сарыарка» тартылган кезде созсіз ар казактын журегі тебіренеді.
99. Кенгірбай би (1735-1825)
Тобыкты руынан шыккан атакты би, улы Абайдын тортінші атасы. Кенгірбай би жонгарлардын усті-устінен шабуыл жасауынан туган жерлерінен удере кошіп кеткен Тобыкты руынын басын курап, кайта ата-журтына коныстандырган. Ел арасында ынтымак пен бірлік сактап, онын іргетасынын согілмеуіне ардайым куш-жігер жумсаган аділ би. Семейдін Абай аудапнында жерленген.
100. Абай Кунанбайулы (1845-1904)
Казактын бас акыны – Абайдан аскан бурынгы-сонгы заманда казак баласында біз білетін акын болган жок. Данышпан акын Семейде Шынгыс тауынын жайлауында дуниеге келген. Акесі Кунанбай баласынын болашагынан зор уміт куткен, ел баскару ісіне араластырып, ел ішіндегі дау-жанжалдарды шешкізіп отырган. Бірак Абай аке куткендей акім болмады, акын болды. Абай адамзат мадениетіне, философиялык іліміне улкен улес коскан «алемге ортак» тулгалардын бірі. Абай ауданында жерленген.
101. Шакарім аулие (1858-1931)
Шакарімнін акесі Кудайберді Абайдын туган агасы еді. Акеден ерте айырылган Шакарім Абайдын тарбиесінде оседі. Бул арине онын акын ретінде калыптасу жолына ерекше асер етті. Арнайы оку орындарын бітірмегенмен, Абайдын комегімен жане оз бетінше іздену натижесінде Шакарім сол замандагы казак арасындагы ен гулама адамдардын бірі болып шыгады. Турік, араб, парсы, орыс тілдерін жетік білген. Екі кабат Меккеге барып, «кажы» атанып, ел ішінде улкен бадалге ие болган. 1931 жылы НКВД атып олтірген. Кейіннен Абайдын касына жерленген.
102. Габдушкір аулие (...-1918)
Найман елінін Тума руынан шыккан Жаментік балалары Бухара-шарфтен арнайы кошіріп акелген. Заты араб – аулие, гулама галым. Оз заманынын зиялы, білімді кауымы «Габдушкірден окыган» деген адамды ен жогары діни ілім иесі деп мойындаган. Габдушкірден окыган Шайык молла, Казы молла (Рахманкул), Айкежан молла, Хамитхан кари, Бекбай молла, Габдыкеш молла, Мукаш молла, Мухаметкарім (Кызыл молла), Улыкпан молла, Абылхан Нурахмет, Жолбарысулы Мукашбек т.б. жалпы жиыны 40 адам есімдері орыс жерінде Семей, Жетісу онірінде, Кытай елінде Тарбагатай аймагы, Урімжі олкесіне белгілі болган. Булар: араб, парсы, турік тілдеріне жуйрік, пері тусіру, кара суды теріс агызу, кызынган, есінен адаскан адамдарды жазу, жыланнын, каскырдын, урынын жолын кесу, бойтумар дугаларына да аса жетік, дуалы, шарапатты жандар болган.
1918 жылы Габдшукір аулие мешітте намаз окып отырганда уш атты кызыл аскер келеді. Габдушкірді алдына салып айдап бара жатады да, біреуі кылышпен шауып жібереді. Габдшукір аулие «А;, Алла!» деп барып кулайды.
Габдушкір зираты казіргі Шыгыс Казакстан облысынын Уржар ауданынын Баракбай-Карагаш кыстауынын манында. Маканшы-Науалы тас жолынын бойында Габдушкір аулиенін бейітіне багдар сілтейтін белгі бар.
103. Саке батыр
Шапыраштынын Тайторы руынан шыккан батыр, болыс, шешен. Тайторы елін озінше болыс болдыру максатымен, оларды бір жерге жинактаган. 300 тутінге толганда елі жеке болыс атанады. Тайторы елі онын енбегін багалап, Сакені болыс сайлайды. Сол кезде батыр 20 жаста гана болган екен. Саке батырдын мазарында «Тайторынын барі оз балам» деп жазылган. Мазары Алматы обылысында.
104. Мухтар Ауезов (1897-1961)
Семей онірі, улы Абай ауылында дуниеге келген. Атасы Ауез Абаймен курбы, дос екен. Ата тарбиесінде оскен Мухтар ол кісінін нускауымен бала кунінен бастап Абай олендерін, аудармаларын окитын болган. Бала Мухтар Абай рухыменен ержетеді. Ал кейін барлык омірін Абайга арнайды. Улы акыннын бала кезінен бастап, омірден кеткеніне дейінгі гумырын жазып шыккан. «Абай жолы» туындысы казак адебиетін алемге айгілі етті. Алматы каласында жерленген.
105. Биназар (1802-1860)
Дулаттын Шымырынан шыккан би, батыр. Кокан шапкыншылыгынан азып-тозган елін Каратау онірінен Бетпак дала, Шу оніріне коныс аударткан. Биназар батыр Сыпатай батырдын сенімді серігінін бірі болган. Агыбай батыр, Болтірік шешен
106. Медеу ата (1850-1908)
Ескожа руынан шыккан Медеу Пусырманулы Алатау етегіндегі Каракыстак ауылында дуниеге келген. Жетісуда озінін жомарттыгымен, білімділігімен атакты, аса даулетті адам болган. Алматы бекінісін салу мен коркейтуге, Алматы апортын жетілдіруге орасан зор енбегі сінген. Уш рет Меккеге, Мадинеге барып, кажы болып, каланын «курметті тургыны» болган. Казіргі Медеу муз айдынынын жанында кезінде конак уй соккан. Медеу кажыдан 12 ул (уш айелден), 8 кыз урпак калган. Іле ауданы Ащыбулак ауылында дуниеден кайткан.
107. Анар ана
Анар ана емшілік касиетімен халыкка танымал болган. Елдін айтуынша ол кісі «катерлі ісіктерді» емдей білген. Касиетті ана 106 жасында омірден озган. Кесенесі Шымкенттін Байдібек ауданында.
108. Кенен ата (1884-1976)
Кенен Азірбаев – айгілі акын, анша, жыршы. Гасырга жуык омір суріп, казак онеріндегі сал-серілік жане айтыскерлік дастурлерді узбей жеткізген. Акесі Азірбай, шешесі Улдар да анші, домбырашы болган. Кенен ата 11 жасынан домбырага косылып оз жанынан олен, ан шыгара бастаган. Коптеген ан, арнау, толгау, жыр-дастан артында олмес мура болып калып отыр. Кесенесі Жамбылдын Кордай ауданында.
109. Балуан Шолак (1864-1919)
Атакты балуан, анші, акын. Самбет елінде акесі Баймырза тонірегіне танымал агаш шебері болган. Баласы Нурмагамбет, жас кезінде он колынын саусактарын усітіп алган, кейін куш-кайраты толысып, балуандыгы танылган кезде «Балуан Шолак» атанады. 14 жасынан куреске тускен, ат кулагында ойнаган ол жуйткіп келе жаткан ат устінде турегеліп шабу, басымен туру, аттын бауырынан оту, ептілікті шебер игерген. Бір улкен жиында 51 пут, (830 кг) кірді котеріп дуйім журтты тан калдырган. Орыс, казак палуандарынын талайын куресте женген. Сонымен катар ан-куйге оте кумар болган, озі де ан жазган. «Галия» деген ані Балуан Шолактын атын алыска жайган. Озі устаз туткан Біржан сал, Акан сері андерінін тамаша орындаушысы жане насихаттаушысы болган.
110. Кажымукан ата (1871-1948)
Кыпшактын Алтыбас руынан шыккан Кажымукан Мунайипасулы алемге аты айгілі палуан, классикалык курестін аскан шебері. Кішкентайынан кокпар, куреске катысып бала болып енбек жолы Омбы каласындагы жарыстан басталып, Ресей, Еуропа, Америка, Туркия т.б. елдерде жалгасады. Батыр оз омірінде 48 алтын, куміс, кола медальдармен марапатталып, ел арасында «куш атасы Кажымукан аталган тулга. Кесенесі Шымкенттін Темірлан ауылында.
111. Дина апа (1861-1955)
Еліміздін айгілі куйшісі Дина апамыз Батыс Казакстаннын Жанакала олкесінде дуниеге келген. Жастайынан домбырашы кыз атанып, айгілі Курмангазы озін арнайы іздеп келіп, батасын берген. Дина кашан узатылганша, устазы ретінде одан коз жазбай, куй айтыстырына ертіп, домбыра тартудын терен сырларын уйреткен. Дина апамыздын онері казак куйлерінін орісін узартып, оресін биіктеткен жайы бар. 94 жасында дуние салып, Алматы каласында жерленген.
112. Бакір ата (1886-1940)
Сыпатайулы Бакір Алматынын манайындагы Каракыстак ауылында дуниеге келген. Атакты би, халыктын жадында аділ, кайырымды, жанашыр адам болып калган. Совет окіметімен жазыксыз кудаланып, 1937 жылы «халык жауы» атанып сотталып кетеді. Архив бойынша 1940 жылы Красноярск каласында жазаланган.
113. Умбеталі Карібаев (1889-1969)
Халык акыны, екі заманнын куасі болган ел курметіне боленген улкен онер иесі. Жамбыл атанын шакірті, досы, жан суйер інісі, онерін жалгастырушы. Ол кісінін дастан, жырларын бугінгі заманга сактап жеткізген. Жасынан онер куып, акындыкка талпынган, оз талабын айтыстарда сынаган. Жакен шакіртін олен-жырдын «кара жоргасы» атаган екен. Жетісу оніріндегі устазынан кейінгі орынга, сый-курметке ие болган. Алматы обылысында Умбеталі ауылында жерленген.
114. Бауыржан Момышулы (1910-1982)
Екінші дуниежузілік согыстын данкты жауынгері, аскери кайраткер, халык ка;арманы, корнекті жазушысы. Отан согысында батальон, полк, гвардиялык дивизияны баскарып, ка;армандык ерлігімен, аскерлік шеберлігімен атагы шыккан. Жау шептеріне ішкерлей еніп, урыс жургізу тасілін согыс тажірибесінде алгаш колданушылардын бірі. Батыр ата бос мактауга, жагымпаздыкка жаны кас, акикатты бетке айтатын турашыл тулга. Халык «батырым» деп танып, ардактаган ка;арман улын козі бар кезінде кошеметке болеген. Алматы каласында Кенсай зиратында жерленген.
115. Каныш Сатбаев (1889-1964)
Каныш аганы дауірдін жулддызды тулгасы сынды сегіз кырлы, бір сырлы тулга атаган. Арі геолог, арі кенші, арі металлург, арі кен байытушы, оган коса химия, физика, тарих, онер зерттеушісі, улкен адебиетші. Сансыз кырынын санаулысы десек, бір сыры отаншылдыгы, халкы ушін бар омірін арнап откендігі. Алматыда жерленген.
116. Дінмухаммед Конаев (1912-1993)
Казак тарихында айкын да айырыкша із тастаган алыптардын бірі. Димекен улкен мадениетті, иманжузді ізеттілігі, таглымы терен, ой-орісі биік жан болган. 1964-1986 жылдары елімізді баскарып, улы саясаткер бола білген. Ел басында дербес билігі болмаганмен, 60-шы жылдары Озбекстанга беріліп кеткен, казак елінін 3 ауданын кайтарып алган. Ел абыройын асырып, еселеп еткен енбегн ушан-теніз, озінін аскак муратты парызын адал орындап кеткен тулга. Алматыда Кенсай зиратында жерленген.
117. Нургиса Тілендиев (1925-1998)
Атабайулы Нургиса дуниеге аса сирек келетін дарын иелерінін біреуі. Тендесі жок куйлерінін кудіретімен аты шыгып, еліміздін тандаулы улдарынын бірі болган. Заманынын улы композиторы, дирижері, халык артисі. Казактын улттык музыка онерінін тамаша дастурлерін дамытып, алем журтшылыгына насихаттап, айгілі «Отырар сазы» оркестірін курган. Нургиса казактын сал-серілік дастурінін сонгы туягы саналады. Жамбыл атанын кесенесінін іргесіне жерленген.
118. Озбекалі Жанібек (1931-1998)
Мемлекет кайраткері, тарихшы. Казак халкынын улттык мадениетінін, ана тілінін, дастурі мен адет-гурыпынын жанарып, дамуына елеулі улес коскан. Туркістанды тулетуге, Кожа Ахмет Иассауи кесенесін калпына келтіруге белсене катыскан. Халык дастурлерін жангыртып, Наурыз мейрамын тойлауды кайтарган. Саналы гумырында санап таусылмастай коп іс бітірген. Коз жумар алдында озін Арыстанбабтын жанында жерлеуді осиет еткен.
119. Мукагали Макатаев (1931-1976)
Акыннын балалык шагы Улы Отан согысына туспа-тус келген. Тума дарын Мукагали 10 жасынан бастап согыска кеткен акесін сагынып, оленднр жазган. Мукагали ушін олен жазудан артык бакыт болмаган. Ол олен боп омір суріп, олен боп омірден откен. Халкы суйген, тірісінде аты анызга айналган акын артынан мол мура калдырган. Алматыдагы Кенсай зиратында жерленген.