«Хлопчики, закривайте вуха! Зараз мова піде про амазонок...»
«Забавно, но и по сей день амазонок считают легендой. Хотя вроде бы отец истории Геродот писал, что, мол, «жили-были они…». И археологи нашли немало могил женщин, похороненных с оружием в руках. А официальная версия остается прежней! Быть может, ученые, большинство из которых, как известно, мужчины, просто боятся признать: подобное мироустройство в принципе возможно?» Владислава Кучерова (Лада Лузина)
По песочному берегу Чёрного моря, дерзкими рывками, они неслись, увлажняя свои подкованные ноги. Верные друзья своих всадниц были единственными спутниками мужского пола. И там, на ветру, играя своими не по-девичьи мускулистыми телами в унисон лошадиному бегу, вооруженные четырьмя стихиями, они неслись вперёд. И цель их была одна – вершить суд во благо. Кто, как ни эти строптивицы, знали вкус свободы и справедливости. Кто, как ни эти воины по жизни сотворили женщину-лидера. Мы называем себя амазонками. И поверьте, наш род существует по сей день. Потому что, то, что было, остается в истории навсегда. И даже если вы упрямо отказываетесь увидеть действительность – это не значит, что её нет.
Вы считаете чудом, то, что было и есть всегда. Выиграть миллион в лотерею – это чудо? Нет, скорее удача. Верите ли Вы по-настоящему в удачу? Большинство людей признаёт её постфактум. Мол, «Да, мне повезло!». Так почему же Вы не можете поверить в неё сейчас? Ведь, каждому из Вас повезло, по крайней мере, потому, что вы живы, здоровы и читаете это. Гадание и экстрасенсорика – это чудо? Нет, скорее дар человека. Но, дар имеет две стороны: благословление и проклятье. Зная своё будущее, Вы лишаете себя будущего. Левитация – это чудо? Потому, что никто из Вас не умеет летать? Но, вы же знаете значение этого термина. Так, почему он вписан в список невероятного? Любовь – это чудо? Конечно, ведь, она исцеляет и окрыляет. Любите ли Вы? Не торопитесь с ответом.
«– Но, требуется же какое-нибудь доказательство... – начал Берлиоз. – И доказательств никаких не требуется, – ответил профессор и заговорил негромко, причем его акцент почему-то пропал...» М. Булгаков «Мастер и Маргарита»
Так сложилось исторически. Мы считаем «чудо» невероятным, хотя у каждого в потайном кармашке лежит саквояж волшебства. Одевая затемнённые очки, становится сложнее разглядеть яркую и насыщенную цветами, фантастическую реальность. Взамен этому, она предстает серой и комфортной вашему виденью. Но, когда Вы в очередной раз сделаете гениальный вывод, что Мир нарисован серыми красками, рискните хоть слюной протереть мутные стёкла ваших «окуляров»! То, что принято называть «чудом» и именовать «мифом» – было, есть и будет! И доказательств этому не требуется!
На Вашем месте я задумалась бы над иным вопросом. Кому выгодно обесценивание столь важных фактов? Кто выигрывает в случае, если вы залезете в норку и будете мирно смотреть, как жизнь протекает бурным ручьем, из которого и глотка воды-то не выпить? Поверьте мне, что Ваша жизнь построена на мифах. Но, мифы современности, в отличие от тех героических и вдохновляющих, полны грязи и несправедливости, хотя так же приняты считаться «недоказанными».
Возьмем, к примеру, уже месяц как обсмоктанную, тему экономического кризиса. Товарищи, урок номер один. Смотреть телевизор, слушать радио и читать газеты совершенно не означает, что Вы будете в курсе всех событий! Скорее, в курсе выгодно предоставленных вашим правительством событий. Кто контролирует цену государственной валюты? Центральный банк. Рекламами чего разукрашены бигборды наших городов? Банками и их специальными предложениями. В частности кредиторами. Стоит повысить процент, как люди будут попадать в зыбучие пески долгов, а что бы их вернуть, придется вторично «вступать» в тоже место. Для логики событий, что бы не возникали лишние вопросы, необходима проблема. А проблема у нас, собственно, свежеиспечённая – экономический кризис.
«– Народу представьте этот случай, как международный терроризм. – Но, как заставить их в это поверить? – Чего проще, сообщите это им через телевидение, они всему верят через этот чёртов ящик!» скандальный диалог Джорджа Буша и его помощника
Так что, в то время как Вы сидите приклеянные попой к дивану с телевизором, вы автоматически соглашаетесь на зомбирование. Звёздные драмы, кто с кем переспал, сколько миллионов украла Ю. Тимошенко, когда женится Жданов на Пушкарёвой... Это Вы хотите знать? Пожалуйста! Только не забудьте написать себе напоминание на дату и время полного отупения. Вы считаете украденные деньги кем-то у кого-то, в то время как сами становитесь жертвами, не осознавая того. Почему развлекательная индустрия сейчас на пике развития? Это мы сделали. Почему Скруджи Макдаки до сих пор гребут деньги и власть под себя? Потому что мы им это позволили! Потому что им невыгодно, что бы нации формировались умственно развитые. Компьютеры, «цацки-пецки», телефончики, модные «шмоточки» и машинки, а потом оп-па! Микрочип в паспорт и голову. А к тому времени Вы уже ничего не сможете сделать, потому что прижиться, иначе не получится.
Реклама – это чудо? Нет, хотя очень эффективно заставляет Вас тратить деньги на всякую «муру». Проценты в банках – это чудо? Но ведь, несмотря на то, что они растут, как бобовое дерево в сказке Андерсена, вы продолжаете соглашаться на их уплату. Суперновые технические разработки – это чудо? Скорее дурман. Ведь, Вы даже не заподозрили, что проживаете жизнь по чьему-то сценарию.
Всё это похоже на кромешную тьму перед восхождением света. Всё будет так, как должно быть. И, в связи с существованием гораздо более спорных мифов, я считаю уместным признать, что амазонки-таки есть. Просто, если подумать логически, ни один мужчина не был бы в экстазе от собственного признания, что женщина – лидер. Ибо из покон веков, они заслуживали место «охотника-добытчика». Что ж, ну и пусть себе охотятся! А у нас в гостях яркая представительница амазонок современности – Руслана Лыжичко.
Руслана Лыжичко родилась 24 мая 1973 года во Львове. Знаменитая певица замужем за Александром Ксенофонтовым. Музыкой занимается с четырех лет. В 1993 году стала лауреатом Всеукраинского фестиваля современной и эстрадной музыки "Червона Рута". Год спустя завоевала Гран-при Всеукраинского телефестиваля популярной музыки "Мелодия". В 1995 году окончила Львовскую консерваторию им. М. Лысенко по специальности "дирижер, пианистка". В 1996 году Руслана победила на международном фестивале "Славянский базар" (Витебск). С 1998-2001 года стала лауреатом премий: "Человек года", "Певица года", "Золотая жар-птица", "Хрустальный лев". В 2003-м получила "Платиновый диск" за объемы продаж альбома "Дикие танцы". В 2004 году стала победительницей международного конкурса "Евровидение" в Стамбуле, исполнив песню "Wild Dances". Благодаря этой победе очередной конкурс, в 2005-м, впервые прошел в Киеве. Также в 2004-м получила премию "World Music Awards" в номинации "Наибольшее количество проданных дисков украинского исполнителя в мире ". В этом же году удостоена звания Народной артистки Украины.
С мая 2004 по февраль 2005 года была советником Премьер-министра Украины Виктора Януковича на общественных началах. В 2005-м надела мантию Посла Доброй воли от Украины в ЮНИСЕФ. Позднее была избрана народным депутатом Украины от блока "Наша Украина".
Весной 2007 года Руслана участвует в большом благотворительном концертном туре по Германии, инициированном легендарным немецким рок-певцом Питером Маффаем (Peter Maffay), в рамках которого 14 артистов из разных континентов мира выступают с целью сбора средств на решение острых социальных проблем в своих странах. За время благотворительного тура Руслана собирает свыше 100 тысяч долларов и передает их Львовской детской реанимации.
После сложения мандата народного избранника снова сфокусировала свои усилия на творчестве. На сегодняшний день записала четыре альбома: "Мить весни" (1998), "Кращi концерти Дзвiнкого вiтру" (1998), "Дикi танцi" (2003),"Амазонка" ("Wild Energy", 2008).
Стоит заметить, что юная Руслана попала в нужное время, в нужное место с подходящим репертуаром. Я имею в виду, что в 90-х годах, она была редкой украиноязычной и украинопоющей исполнительницей. Поэтому, в своё время её поддержал Л.Д. Кучма.
Образ амазонки – это не просто её фишка. Согласитесь, если актёр не имеет жизненного опыта, и не понимает какую суть несёт его роль – будет видна пошлость и фальшь его игры. Руслана и есть амазонка по природе. Участие в политической деятельности нашей страны – это не способ заработать денег побольше, и не ходьба по трупам ради власти. Это каламбур. Своим жестом она показала, что политики такие же неуместные и бесполезные для нашего государства, как и их ежедневные разговоры. Они считают, что каждый должен заниматься своим делом. Певице место на сцене, юмористам в «Смехопонораме»... Но забыли, одну маленькую деталь. Что самим не к лицу «трудиться» в правительстве. Ведь, политики давно превратили заседательный зал в «цирк на выезде».
«Да! Я тоже йду в парламент! А шо? Драться умею, мама он соседу вчора таких люлей надавала! О! Та вы шо! Та нам уже место прописано стопудово!» Верка Сердючка (Андрей Данилко)
Конечно, её присутствие там было временным. Ей хватило года для того что бы понять, что не ради этого она была рождена. Но, положительные изменения во благо страны она продолжает делать по сегодняшний день. Какие именно, вы узнаете сами.
– Расскажите, пожалуйста, о своём новом альбоме.
– «Wild Energy» – англомовний альбом. За півроку вийшла україномовна версія того ж альбому «Амазонка». Ми трошки кращі, ніж група «Тату», які пішли виключно американським шляхом, після чого фактично розчинилася їхня слов’янська група. Хоча, вона ніколи не позиціонували себе, як українську екзотику. Ми, мабуть, єдиний проект, котрий таким себе позиціонує. І маємо на це право, продюсер нам дозволив. Усіх це, як то кажуть, задовольняє. Більше того, саме завдяки цьому позиціонуванню відкрився контракт з «Warner» і міжнародний світовий реліз. Що з екзотики тут є? Практично в кожному другому треку є трембіт, сопілка, або цимбала. Навіть у треку з відомою rnb-зіркою Міссі Еліот є вся гуцульська капелла разом взята. Ми намагалися впроваджувати ці семпли всюди де потрібно і не потрібно. Через те, ми можемо спокійно дозволити собі сказати, що то перший український світовий реліз. В сьогоднішніх умовах кризи музичної індустрії і не тільки, зробити світовий реліз неймовірно важко. Практично неможливо. Підписати світовий контракт з мейджерами так само важко. Мейджери сьогодні все менше і менше заробляють через піратство. Відповідно, все менше і менше вкладають гроші у проекти. Їм дуже добре було б співпрацювати з великими зірками, але ті від них ідуть. Мадонна зі своїм туром розірвала контракти з рекордерами, як ви знаєте. Замість того робить все більше шоу-програм. Ми робимо подію з власного розвитку не більше як те, що вже чотири роки були у досить хорошому фокусі Європи. Нещодавно на «Smash-TV» – одному з найпопулярніших каналів Британії, чомусь знов пішов у ротацію кліп «Дикі танці». Так, час від часу, у різних куточках світу з’являються спалахи. Тобто, я не можу сказати, що «Дикі танці» пішли, їх забули і вони розчинилися. Так чи інакше, цей проект спалахує в тому чи іншому вигляді. То в’єтнамці куплять на нього права і почнуть співати, то десь в Китаї почуєш його в якомусь кафе-барі випадково, то з Ірландії прийдуть кадри на яких дівчата займаються фітнесом під «Дикі танці», то з Італії, чи якогось курорту... Коротше, подивитесь на «Етюді», там цього добра вистачає. Що стосується «Wild Energy», то перший фіт-бек ми отримали від Канади. Мали Презентацію у Торонто і Монреалі, де ввійшли у топову десятку продажу. Поляки дуже втішені продажем. Кажуть, що всю другу партію вже продали. Побачимо, що буде відбуватися в Україні. Що я можу сказати... Це дуже дороге задоволення – взагалі бавитись у такі проекти. Чи вистачить мені ресурсів на такий самий проект – я не знаю. Треба буде дуже довго акумулювати кошти, можливості і так далі. В ідеалі, цей проект мав бути зроблений по книжці Дяченок «Дика енергія Лани». Ми планували фільм. Але хто ж знав, що так складеться. Як кажуть, за що боролись – на то і напоролись. Ніхто не міг здогадатися, що це буде практично неможливо,, і що переговори приведуть ні до чого. Максимум на що мене вистачило – це зняти чотири дуже коштовних кліпи на треки з цього альбому. Це «Wild Energy» з Бадоєвим, «Moon dreams» з Майклом Джонсом, майбутня прем’єра кліпу на пісню «Seven angel» і на «Вогонь і лід» з альбому «Амазонка», який знімав Семен Горов. Зробили ми також комікси, і цим фактично обмежились. Так як, повністю тягнули на собі проект з книжкою, коміксами, продакшн альбому і чотирьох кліпів. Альбом писали в Америці на «Hit Factory». Коротше, не питайте скільки це коштує. Я, навіть, не хочу дратувати вас цифрами. Я не впевнена, що продаж альбому чи будь-якої іншої продукції повернуть ці кошти. Швидше за все фокусування піде, як і у всіх артистів світу, на шоу. Видовищні шоу, які однозначно збирають глядачів. В цьому році всі наші прем’єри були успішними. Нам не пощастило тільки в тому, що ми не мали можливості «обкатати» це шоу. Необхідна була раціональна схема: зробити цифри, які зараз по Україні на початку року, «обкатати» все по містах України, які скажемо, могли б простити певні можливі погрішності, або доопрацювання. На початку цього року ми були одразу на п’ятьох каналах. У лютому місяці була прем’єра на цей альбом у Баку. Був національний відбірний тур на «Євробаченні», який транслювався по усій мережі Інтернет. Транслювали п’ять чи шість країн, я зараз і не пригадаю. Потім ми були у ефірі національного каналу Болгарії. Потім Москва, Гамбург, Сербія... Це шоу відкривало цьогорічне «Євробачення» у Сербії, де був величезний опен-ейр. Ми зібрали близько сорока тисяч людей, хоча не тільки я брала там участь. Виступала переможниця від Сербії – Марія Шерифович, Дана Інтернешнл «блістала» нарядами і формами, закривав це шоу дует від Азейбарджану. Ми були у прямому ефірі. На день України я виступала з цим шоу у запису. Трансляція йшла на «Слов’янському базарі», на РТР у Москві, пізніше показали по «УТ-1». Ми були у Каннах з цим шоу, повністю на економічному форумі, показували фрагменти програми у Канаді на дуже відомому фестивалі. На День Незалежності я виступала на майдані. Навіть, і не пригадати графік за увесь рік. Рік у нас був бурхливий на переїзди і події. Як для старту, я думаю мені дали хороший аванс. Поки що, наш фокус направлений на Америку, Канаду, Росію і Україну. У Америці плануємо кожен крок по штатах, але так просто так нічого не буде...
– В чём изюминка этого альбома?
– В ідеалі, звичайно, було б дуже добре зробити з цього мюзикл. Планувалося це, як музика для шоу. Треки дуже різні. Можливо два треки і подібні один до одного, а врешті є дуже сильна стилістична розбовтаність. Єдиного стилю немає абсолютно: є відверто денсові треки, є відверто-романтичні. Я б швидше за все сказала, що абсолютно контрастно музика, аніж відбірка за якоюсь єдиною концепцією. Чому ми так робили? По-перше, коли ти слухаєш тобі в принципі цікаво, бо не набридає. Мені говорили: «Скільки можна вже твоє ото «гей-гей», давай міняти все кардинально!». Всі нависали у мене на голові зі своїми порадами. Такими як: перефарбуватись у фіолетовий колір, постригтися налисо, переробитися на хлопчика і т.д. Таке вже несли, я не знаю! А я ж ще й рік в парламенті відсиділа. Весь той час було важко сконцентруватися і працювати над альбомом. Його тексти закладені з сюжетної лінії книжки. Якби з’явилося кіно, ви б сказали: «Класно це пацани придумали!».
– Вы планируете в перспективе снять и фильм?
Та я можу «планировать» скільки душі завгодно (смеётся), але по грошах сама вже його не потягну. А коли в нас знімуть перше комерційне кіно, я не знаю чи доживу до того часу. Проте, щодо альбому я чую дуже позитивні відгуки. Перші рецензії на альбом, які я побачила, були наступного характеру. Треки дуже різнопланові, через те є можливість зачепити досить широку аудиторію. Тобто, кожен може знайти собі улюблену пісню в альбомі. Ну, і однозначно, то вже не та Руслана, що була у «Диких танцях». Моя енергетика, тобто харизма, звичайно залишилася. Але це вже однозначно професійний саунд. Це те, чого мені не вистачало у «Диких танцях». Було багато креативу, етніки, драйву, було багато нового, але не було професійного саунду, якого ми досягли. В принципі, те що ми стилістично дозволили собі у цьому альбомі – це так само хуліганство на міжнародній арені. Тому що, ви не позиціонуєте цей проект ні під один шаблон світу, і ніколи не скажете, що це щось від Pink, а це від «Дискотеки Аварії». На мій погляд, це абсолютно оригінальні треки, більшість з яких я написала сама.
– Недавно Вы объявили войну против пиратства. Каковы будут методы борьбы?
– Двадцять чи тридцять хвилин тому, ми домовились про зустріч у понеділок з керівником РНБО Раїсою Богатирьовою. Одразу після того я зустрічаюся з міністром МВС Юрієм Луценко. Вже відбулася робоча зустріч нашої ініціативної групи з Юлією Тимошенко в Кабінеті Міністрів. На сьогоднішній день ми переговорили з трьома міністрами про стратегію розвитку подій з огляду на те, що ситуацію з піратством треба змінювати. З міністром освіти і науки Вакарчуком І.О., з міністром фінансів і з міністром юстиції. В чому суть питання? Суть в тому, що 71 ст. Кабінету міністрів було прописано з певними недомовленостями, недосказаностями і недописаними формулюваннями. Фактично, система дуже слабка, через ту недописаність і недосказаність. Це дозволило людям створити цілу низку організацій колективного управління. Працівники яких, ходили по кафе-барам, і збирали кошти за публічне використання музики. Ех... Коли я дізналася про те, то обдзвонила всіх своїх колег: від Андрія Данилка до Андрія Кузьменка, від Ірини Білик до Слави Вакарчука. І виявилось, що серйозні кошти, які по праву належать нам, не отримав ніхто. Проте хтось прикривається нашими прізвищами і нелегально заробляє гроші. Цих організацій в Україні чотирнадцять. Дванадцять з них займаються збором коштів за використання музики, і тільки чотири з них мають право на існування! Але їм було дуже важко в умовах цілковитого бардаку і хаосу. По закону кафе-бар мають сплатити певну суму за використання музики, а туди приходять люди і пропонують заплатити менше разів у десять. На сьогоднішній день необхідно забрати, закрити та й викинути вісім таких організацій. Одного разу згоріло 15 млн. грн.! Ну, добре, згоріли. Банк тріснув. Ну, припустимо сталася така біда... Зібрали у нас авторів права, і згоріли 15 млн. грн. Але там така цікава схема була: кожні три роки, якщо ви не прийшли і не забрали свої гроші, ними розпоряджаються так, як організація колективного управління захотіла. А там могли бути і брати, і сестри, і родичі, і друзі, і хто завгодно! Одним словом, зараз взагалі кінці з кінцями неможливо звести. Ми сиділи з Тимошенко і вона говорить: «Добре, ну і як ми за всі роки незалежності України можемо побачити картину?». А я кажу: «Ніяк! А, ніяк!». Бо це ніде не було написано! Тому ні з якого боку: ні справа, ні зліва, ні податкова, ні МВС, ніхто з них зараз не підійде, і нічого не спитає! Залишилося єдине рішення. Прописати згідно Європейському праву і стандарту такі правила, згідно яких організації колективного управління змушені будуть пройти процедуру переліцензування. Ті, хто будуть чемні, і пояснять де наші гроші, як казав Бебешко на прес-конференції, відповідно залишаться працювати на ринку. А ті, хто не пояснить нам ситуацію, будуть відповідати або безпосередньо перед законом, або підуть геть з ринку. Ситуація полягає ще й у тому, що мутності в цьому питанні аж занадто багато. Почали виникати якісь депутати, почали один одного видзвонювати, куди не прийдеш, вже депутати усіх пообдзвонювали, при чому зі всіх фракцій. Вже так всі переживають за гроші артистів!!! Я почула у кулуарах фразу дуже цікаву: «Що ви, артисти, так нервуєтесь? Ви що, думаєте там якісь великі гроші? Якихось двадцять міліонів на рік...». Що вам на це відповісти я не знаю. Тема піратства дуже заплутана.
– Существует бездна легенд об амазонках. Какой амазонкой видите себя Вы?
– Хлопчики, закривайте вуха! (смеется) Зараз мова піде про амазонок. Я не знаю наскільки мені вдається передавати цей образ, але якщо дівчата уважно подивляться на те, що я роблю у своєму житті, то зрозуміють мене. Амазонка, в моєму розумінні, досить самодостатня. Вона неймовірно незалежна, що практично все може зробити сама. Вона незалежна від того, дасть їй хтось гроші, чи не дасть, є в неї продюсер, чи немає. Єдине без чого не можу я, яка б я амазонка не була – це кохання мого чоловіка і моїх батьків. Тобто це ті речі, які мене підтримують, заради яких я живу. В якийсь момент сім’я стає єдиним, що тримає взагалі у цьому житті. І ти розумієш, якими б не були нескінчені негаразди – вони не варті твоїх сил. Навколо мене назрівало, як мінімум десять скандальних історій. І єдине, що тримало у житті, то близькі люди.
– В отношениях вы занимаете ведущую позицию?
– В коханні я дуже власна. Я, мабуть, замордувала вже свого чоловіка (смеется). Він змирився і сказав: «Хай буде так, як хочеш ти».
– Вы долгое время находились в поиске сумасшедшей дикой энергии. В чём же отыскали источник?
– Після сьогоднішнього концерту ви і самі все зрозумієте. Тому, ласкаво прошу!